Міністерство охорони здоров'я України 3 страница

Регуляція кровообігу при зміні положення тіла. Регуляція кровообігу при фізичній роботі. Кровообіг плоду. Зміни кровообігу після народження.Вікові особливості кровообігу та його регуляції.

Тема 16. Дослідження мікроциркуляції та особливостей регіонального кровообігу.

Морфо-функціональна характеристика судин мікроциркуляторного русла. Рух крові в капілярах, його особливості. Кров’яний тиск у капілярах. Механізми обміну рідини та інших речовин між кров’ю і тканинами.

Особливості механізмів регуляції судин мікроциркуляторного русла.

Фізіологічні особливості регіонального кровообігу: легеневого, коронарного, мозкового, черевного. Регуляція місцевого руху крові.

Тема 17. Дослідження механізмів повернення крові до серця і їх регуляції.

Поверення крові до серця та механізми його регуляції. Особливості венозного руху крові.

Тема 18. Динаміка лімфообігу.

Лімфа, її склад, кількість, функції. Механізми утворення та руху лімфи по лімфатичних судинах.

Тема 19. Практичні навички з фізіології системи кровообігу.

Малювати схеми провідникової системи серця і графіки збудження водія ритму серця синоатріального вузла (СА) і типових кардіоміоцитів шлуночків та пояснювати механізми їх розвитку.

Аналізувати і трактувати нормальні ЕКГ, ФКГ, СФГ, величину артеріального тиску, структуру серцевого циклу.

Малювати схеми контурів регуляції системного кровообігу при різних фізіологічних станах організму.

Трактувати роль особливості регіонального кровообігу та його регуляції (легеневого, коронарного, мозкового, черевного) для забезпечення пристосувальної реакції.

Змістовий модуль 9. Система дихання

Конкретні цілі:

Трактувати поняття системи дихання й механізми регуляції параметрів газового гомеостазу на підставі аналізу фізіологічних критеріїв функцій виконавчих структур системи, що забезпечують процеси дихання.

Робити висновки про стан кожного з етапів процесу дихання на підставі аналізу параметрів, що характеризують зовнішнє дихання, дифузію газів через дихальну мембрану, транспортування газів кров’ю, дифузію газів між кров’ю и тканинами відповідно до рівня метаболізму.

Робити висновки про ста регуляції процесів дихання на підставі аналізу параметрів зовнішнього дихання при, стандартному фізичному навантаженні та пробах з затримкою дихання.

Аналізувати регульовані параметри, що характеризують стан газообміну, й робити висновки про механізми регуляції процесу дихання у людини за різних умов.

Робити висновки про опір дихальних шляхів та регуляцію їх просвіту на підставі аналізу результатів пневмотахометрії (пневмотахографії).

Пояснювати вікові особливості процесу дихання та їх регуляцю.

Пояснювати фізіологічні основи спірометрії, спірографії, пневмотахометрії, визначення параметрів газообміну.

Тема 20. Загальна характеристика системи дихання. Дослідження механізму вдоха і видоха.

Будова та функції системи дихання. Значення дихання для організму. Основні етапи процесу дихання. Дихальний цикл. Фізіологічна характеристика дихальних шляхів, їх функції. Значення миготливого епітелію. Біомеханіка вдиху і видиху. Тиск у плевральній порожнині, його зміни при диханні. Еластичні властивості легень і стінок грудної клітки. Поверхневий натяг альвеол, його механізми. Сурфактанти, їх значення.

Тема 21. Дослідження зовнішнього дихання. Аналіз спірограми.

Статичні та динамічні показники зовнішнього дихання. Аналіз і оцінка показників зовнішнього дихання за спірограмою та вплив на них зовнішніх і внутрішніх факторів.

Тема 22. Аналіз показників спірометрії і пневмотахометрії.

Фізіологічні основи методів дослідження статичних та динамічних показників зовнішнього дихання. Аналіз і оцінка показників спірометрії і пневмотахометрії.

Тема 23. Газообмін у легенях.

Склад повітря, що вдихається, видихається, альвеолярного. Відносна постійність складу альвеолярного повітря. Напруження газів, розчинених у крові. Парціальний тиск газів в альвеолярному повітрі. Механізми обміну газів між повітрям, що вдихається, та альвеолярною газовою сумішшю, між альвеолами і кров’ю у легеневих капілярах. Властивість легеневої мембрани. Дифузійна здатність легень. Відношення між легеневим кровообігом та вентиляцією легень. Анатомічний і фізіологічний «мертвий простір».

Тема 24. Транспортування газів кров’ю.

Гемоглобін. Міоглобін. Крива дисоціації оксигемоглобіну, фактори, які впливають на утворення і дисоціацію оксигемоглобіну. Вміст кисню та вуглекислого газу в артеріальній і венозній крові. Киснева ємність крові. Утворення і дисоціація бікарбонатів і карбогемоглобіну. Значення карбоангідрази. Газообмін між кров’ю і тканинами. Напруження кисню і вуглекислого газу в тканинній рідині і клітинах.

Тема 25. Дослідження нервової регуляції дихання.

Структури, що забезпечують дихальну періодику. Структури заднього мозку: дорзальна респіраторна група нейронів, її роль у генерації основного ритму дихання та регуляції вдиху; вентральна респіраторна група нейронів, її роль.

Роль пневмотаксичного центру в гальмуванні вдиху, регуляції об’єму і частоти дихання. Апнейстичний центр, його роль.

Рецептори розтягнення легень, їх значення у регуляції дихання. Рефлекс Бреєра. Роль інших рецепторів у регуляції дихання: ірітантнихрецепторів, пропріорецепторів.

Захисні дихальні рефлекси. Довільна регуляція дихання.

Регуляція першого вдиху новонародженої дитини.

Тема 26. Дослідження гуморальної регуляції дихання.

Вплив газового складу та рН артеріальної крові на частоту і глибину дихання. Центральні та периферичні хеморецептори, їх значення в забезпечені газового гомеостазу.

Регуляція опору дихальних шляхів. Дихання при фізичній роботі, при підвищеному і зниженому барометричному тиску.

Регуляція першого вдиху новонародженої дитини. Вікові особливості дихання.

Тема 27. Практичні навички з фізіології системи дихання.

Оцінювати стан кожного з етапів дихання та механізми регуляції на підставі аналізу параметрів, що характеризують функції етапів дихання.

Оцінювати показники спірометрії, спірографії, пневмотахометрії.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ-МОДУЛЮ 2

Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання

Тема	Лекції	Практичні заняття	СРС
Змістовий модуль 7. “Система крові”
1. Загальна характеристика системи крові. Дослідження функцій, фізико-хімічних властивостей крові.
2. Фізіологія еритроцитів і гемоглобіну.	0,5
3. Дослідження захисних властивостей крові. Функції лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види.
4. Види і механізми гемостазу. Фізіологія тромбоцитів.
5. Фізіологічні основи методів дослідження груп крові.	0,5
6. Практичні навички з фізіології системи крові.
7. Теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок.
8. Підготовка до практичних занять.
Змістовий модуль 8. “Система кровообігу”
1. Загальна характеристика системи кровообігу. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.
2. Насосна функція серця. Серцевий цикл, фізіологічні методи його дослідження.
3. Дослідження звукових і механічних проявів діяльності серця. Аналіз ФКГ.
4. Електричні прояви діяльності серця. Фізіологічні основи електрокардіографії (ЕКГ).
5. Дослідження нервової регуляції діяльності серця.	0,5
6. Дослідження гуморальної регуляції діяльності серця.	0,5
7. Системний кровообіг. Закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Дослідження артеріального тиску людини.
8. Дослідження артеріального і венозного пульсу людини. Аналіз СФГ, ФГ.
9. Дослідження регуляції кровообігу. Регуляція тонусу судин.
10. Дослідження мікроциркуляції і особливостей регіонального кровообігу.
11. Дослідження механізмів повернення крові до серця і їх регуляції.
12. Дослідження лімфообігу.
13. Практичні навички з фізіології системи кровобігу.
14. Підготовка до практичних занять.
Змістовий модуль 9. “Фізіологія дихання”
1. Загальна характеристика системи дихання. Дослідження механізму вдоха і видоха.
2. Дослідження зовнішнього дихання. Аналіз спірограми.
3. Аналіз показників спірометрії і пневмотахометрії.
4. Дослідження газообміну у легенях.	0.5
5. Дослідження транспортування газів кров’ю.	0.5
6. Дослідження нервової регуляції дихання.
7. Дослідження гуморальної регуляції дихання.
8. Практичні навички з фізіології системи дихання.
9. Підготовка до практичних занять.
10. Підготовка до модульного контролю II
Підсумковий контроль засвоєння модуля II, в тому числі - - контроль практичної підготовки - - контроль теоретичної підготовки
Всього годин

Тематичний план лекцій

№з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1.	Загальна характеристика системи крові. Кров як засіб транспорту і внутрішнє середовище організму. Склад та функції крові. Фізіологічні константи крові.
2.	Фізіологія еритроцитів і гемоглобіну. Захисні функції крові. Лейкоцити. Поняття про імунітет, його види.
3.	Групи крові. Методи вивчення груп крові. Кровотворення і його регуляція. Фізіологія зсідання крові. Характеристика тромбоцитів. Судинно-тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз. Роль антикоагулянтів і плазмінів.
4.	Система кровообігу. Фізіологічні властивості серцевого м'язу. Насосна функція серця і методи її дослідження. Серцевий цикл і його фазова структура. Механічні та звукові прояви серцевої діяльності
5.	Електричні прояви серцевої діяльності. Електрокардіографія. Зв'язок електрокардіограми із збудженням серця. Регуляція серцевої діяльності. Міогенна, гуморальна, нервова регуля­ція.
6.	Роль судин в гемодинаміці. Основні принципи гемодинаміки. Кров'яний тиск, його види, методи вимірювання.
7.	Регуляція руху крові по судинах. Регуляція системного кровообігу
8.	Система дихання. Основні етапи дихання
9.	Регуляція дихання.
	РАЗОМ	18

Тематичний план практичних занять

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1.	Система крові. Дослідження фізико-хімічних властивостей крові.
2.	Дослідження кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові.
3.	Дослідження захисних властивостей крові. Функції лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види.
4.	Види і механізми гемостазу. Фізіологія тромбоцитів.
5.	Фізіологічні основи методів дослідження груп крові.
6.	Практичні навички з фізіології системи крові.
7.	Загальна характеристика системи кровообігу. Дослідження фізіологічних властивостей серцевого м’яза.
8.	Насосна функція серця. Серцевий цикл, фізіологічні методи його дослідження.
9.	Електричні прояви діяльності серця. Фізіологічні основи електрокардіографії (ЕКГ). Метод дослідження.
	Дослідження нервової регуляції діяльності серця.
11.	Дослідження гуморальної регуляції діяльності серця.
12.	Системний кровообіг. Закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Дослідження артеріального тиску в людини.
13.	Дослідження регуляції кровообігу. Регуляція тонусу судин.
14.	Дослідження мікроциркуляції і особливостей регіонального кровообігу.
15.	Дослідження лімфообігу.
16.	Практичні навички з фізіології системи кровообігу.
17.	Загальна характеристика системи дихання. Дослідження механізму вдоха і видоха.
18.	Дослідження зовнішнього дихання. Аналіз спірограми.
19.	Дослідження газообміну в легенях.
20.	Дослідження транспортування газів кров’ю.
21.	Дослідження нервової регуляції дихання.
22.	Дослідження гуморальної регуляції дихання.
23.	Практичні навички з фізіології системи дихання.
24.	Підсумковий контроль модуля 2.
	РАЗОМ

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№ З.П.	ТЕМА	Кількість годин	Види контролю
1.	Підготовка до практичних занять - теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок		Поточний контроль на практичних заняттях
	Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:
2.1	Дослідження звукових і механічних проявів діяльності серця. Аналіз ФКГ.		Поточний контроль або реферат
2.2.	Дослідження артеріального і венозного пульсу людини. Аналіз СФГ, ФГ.		Поточний контроль або реферат
2.3.	Дослідження механізмів повернення крові до серця і їх регуляції.		Створення схеми контуру регуляції
2.4.	Аналіз показників спірометрії, спірографії, пневмотахометрії.		Поточний контроль
3.	Індивідуальна СРС за вибором: - створити схеми контурів регуляції параметрів гомеостазу за участю однієї з вісцеральних систем, або - підготовка наукової доповіді на засіданні наукового гуртка (конференції) з фізіології, - участь у міжвузівській олімпіаді, інше		Схема контуру регуляції Тези наукової доповіді
4.	Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 2		Підсумковий модульний контроль
	РАЗОМ

Розподіл та нарахування балів за поточну навчальну успішність.

Номер мо­ду­­ля, кіль­кість навча­ль­них го­дин/креди-тів ECTS	Кількість змісто­вих модулів, їх номери	Кількість практичних занять Кількість	Конвертація у бали традиційних оцінок	Мінімальна /максимальна кількість балів
Традиційні оцінки	Бали за вико­нання індиві­дуального зав­дання як виду СРС
„5”	„4”	„3”	„2”
Модуль 2 90 / 3	(№№ 7-9)							69/120
За результатами складання підсумкового модульного контролю
За засвоєння модуля

Модуль 3. Фізіологія вісцеральних систем. Вищі інтегративні функції

Змістовий модуль 10. Енергетичний обмін

Конкретні цілі:

Робити висновки про інтенсивність метаболізму на підставі аналізу енергетичних витрат, що характеризують основний обмін.

Робити висновки про переважне окислення білків, жирів, вуглеводі в процесі метаболізму на підставі аналізу дихального коефіцієнту

Робити висновки про механізми регуляції інтенсивності метаболізму на підставі аналізу величини основного обміну людини

Робити висновки про добові енергетичні витрати людей різних професій та відповідність енергетичним витратам їх харчових раціонів, потреби у білках, жирах, вуглеводах.

Аналізувати вікові зміни енергетичних витрат організму та їх регуляцію

Пояснювати фізіологічні основи методів прямої й непрямої калориметрії.

Тема 1. Енергетичний обмін та методи його дослідження.

Загальні поняття про обмін речовин в організмі. Обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем як основні умови життя і збереження гомеостазу. Пластична і енергетична роль харчових речовин. Баланс приходу і витрат речовин.

Енергетичний обмін. Організм як відкрита термодинамічна система Енергетичний баланс організму. Фізична калориметрія. Калорійна цінність різних харчових речовин (фізична та фізіологічна). Пряма й непряма калориметрія (дослідження енерговитрат за допомогою повного й неповного газового аналізу). Калоричний коефіцієнт одного літра кисню. Дихальний коефіцієнт. Основний обмін, величина, умови його дослідження. Специфічно-динамічна дія харчових речовин. Робочий обмін. Енергетичні затрати організму при різних видах праці. Вікові особливості.

Тема 2. Фізілогічні основи раціонального харчування.Складання харчових раціонів.

Фізіологічні норми харчування. Потреба у білках, жирах, вуглеводах у залежності від віку, виду праці й стану організму (вагітність, період лактації та інші).

Змістовий модуль 11. Терморегуляція

Конкретні цілі:

Аналізувати температуру ядра тіла гомойотермних організмів і робити висновки про механізми регуляції балансу між теплоутворенням і тепловіддачею.

Аналізувати стан терморегуляції у людини за різних умов (залежно від фізіологічного стану організму та температури й вологості навколишнього середовища) на підставі температури ядра тіла та процесів теплоутворення й тепловіддачі.

Робити висновки про стан терморегуляції у людини під час її загартування.

Аналізувати вікові особливості терморегуляції у людини та їїрегуляцію.

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження терморегуляції: термометрії, термографії, потовиділення, інфрачервоного випромінювання

Тема 3. Температура тіла та регуляція її сталості

Сталість температури внутрішнього середовища як необхідна умова нормального протікання метаболічних процесів. Пойкілотермія, гомойотермія. Температура тіла людини, її добові коливання. Температура різних ділянок шкіри і внутрішніх органів людини. Фізична і хімічна терморегуляція. Обмін речовин як джерело утворення тепла. Роль окремих органів у теплопродукції. Тепловіддача. Способи віддачі тепла з поверхні тіла (випромінювання, проведення, конвекція, випаровування). Фізіологічні механізми тепловіддачі (рух крові в судинах шкіри, потовиділення та інші).

Центр терморегуляції. Периферичні та центральні терморецептори.. Нервові й гуморальні механізми терморегуляції.

Тема 4. Фізіологічні основи загартовування.

Регуляція температури тіла при змінах температури зовнішнього середовища. Фізіологічні основи загартування. Вікові і статеві особливості терморегуляції.

Змістовий модуль 12. Система травлення

Конкретні цілі:

Трактувати поняття системи травлення й механізми регуляції її фізіологічних функції (секреторної, моторної, всмоктування).

Робити висновки про роль смакової сенсорної системи у визначенні придатності їжі до вживання й регуляції моторної та секреторної функцій системи травлення.

Оцінювати стан системи травлення на підставі аналізу параметрів гідролізу харчових речовин, швидкості їх переміщення по травному каналу, параметрів гомеостазу, що відображають процеси всмоктування.

Робити висновки про стан процесів травлення в кожному з відділів травного каналу на підставі аналізу стану секреторної, моторної, всмоктувальної функцій та їх регуляції

Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про стан процесів всмоктування речовин в травному каналі та механізми регуляції.

Алізувати вікові особливості функцій системи травлення та їх регуляції

Пояснювати фізіологічні основи сучасних методів дослідження секреторної, моторної, всмоктувальної функцій системи травлення.

Пояснювати механізми формування мотивацій голоду та насичення на підставі аналізу гомеостатичних показників поживних речовин у крові та стану травного каналу.

Тема 5. Загальна характеристика та функції системи травлення. Травлення в ротовій порожнині Роль смакової і нюхової сенсорних систем.

Будова та функції системи травлення. Травний канал та травні залози. Основні функції системи травлення: секреція, моторика, всмоктування.

Травлення: його типи (порожнинне, мембранне, внутрішньоклітинне), основні етапи. Особливості секреторних клітин, механізми секреції, роль іонів кальцію та клітинних посередників у секреторному процесі. Основні принципи і механізми регуляції травлення. Шлунково-кишкові гормони. Фази секреції головних травних залоз. Періодична діяльність органів травлення.

Моторика травного каналу. Особливості будови і функцій гладких м'язів травного каналу.

Фізіологічні основи методів дослідження функцій травного каналу.

Травлення в ротовій порожнині. Роль смакової сенсорної системи. Рецепторний, провідниковий і кірковий відділи. Види смакових відчуттів, значення для травлення. Взаємодія з нюховою сенсорною системою, значення цього у визначенні характеру їжі.

Механічна та хімічна обробка їжі. Слиновиділення. Кількість, склад і властивості слини, її значення у травленні, механізми секреції (первинна, вторинна слина). Регуляція секреції слини.

Жування, його особливості в залежності від виду їжі, регуляція жування. Ковтання, його фази, регуляція.

Тема 6. Травлення у шлунку.

Секреторна діяльність шлункових залоз. Методи дослідження. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти, ферментів, слизу та їх регуляція. Нервова та гуморальна регуляція секреції шлункових залоз, фази регуляції секреції: цефалічна, шлункова, кишкова. Адаптивні зміни шлункової секреції. Моторна функція шлунку, її регуляція.

Тема 7. Травлення у 12-палій кишці. Роль підшлункового соку та жовчі у процесах травлення.

Зовнішньо-секреторна діяльність підшлункової залози. Кількість, склад і властивості соку підшлункової залози, його роль у травленні. Нервова та гуморальна регуляція панкреатичної секреції. Фази регуляції секреції: цефалічна, шлункова, кишкова.

Роль печінки у травленні. Утворення жовчі, її склад і властивості. Методи дослідження. Печінкова і міхурова жовч. Участь жовчі в травленні. Регуляція утворення жовчі і виділення її в дванадцятипалу кишку.

Тема 8. Травлення у кишках. Механізми голоду та насичення.

Кишкова секреція, склад і властивості кишкового соку, його роль у травленні. Методи дослідження. Регуляція кишкової секреції. Порожнинний і мембранний гідроліз харчових речовин. Роль метасимпатичної системи в регуляції секреторної функцій кишок.

Травлення в товстій кишці. Роль мікрофлори кишки.

Харчова мотивація. Фізіологічні основи голоду і насичення. Уявлення про харчовий центр. Контур регуляції підтримання сталості вмісту поживних речовин у внутрішньому середовищі.

Тема 9. Дослідження контуру регуляції підтримання сталості вмісту поживних речовин у внутрішньому середовищі.

Створити схему контуру регуляції підтримання сталості вмісту поживних речовин у внутрішньому середовищі.

Тема 10. Моторна діяльність шлунка і кишок. Процеси всмоктування.

Особливості будови і функцій гладких м'язів травного каналу.

Моторна діяльність шлунка і тонкої кишки, її роль у травленні. Види моторики, її регуляція. Роль метасимпатичної системи в регуляції моторної функцій кишок.

Моторика товстої кишки, її регуляція. Акт дефекації.

Процеси всмоктування. Методи дослідження. Всмоктування речовин у різних відділах травного каналу, його механізми. Особливості всмоктування води, солей, вуглеводів, білків, жирів, вітамінів, інших речовин. Регуляція всмоктування.

Дата добавления: 2015-09-29