Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра обладнання нафтових і газових промислів

Контрольна робота

з дисципліни:

«Організація, планування і виробничо-комерційної

діяльності підприємств галузі»

КР.ОПіОМ.501-ММН.09022

Виконав студент:

групи 501-ММН

Гвоздьов П. В.

Перевірив:

Северин О. А.

Полтава 2013

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про родовище………………………………………………..….5

1.1. Стратиграфія………………………………………………………………………5

1.2. Коротка історія геологічних досліджень………………………………………..6

1.3. Тектоніка……………………………………………………………………….….7

1.4.Відомість про нафтогазоносність і водоносність розріз………………………..8

2.Розрахункова частина ………………………………………………………………10

2.1 Основні фонди підприємств нафтогазового комплексу……………………….10

2.2 Оборотні кошти підприємств нафтового комплексу………………………….12

2.3 Персонал й оплата праці на підприємствах нафтогазового комплексу……...16

2.4 продуктивність праці і шляхи її підвищення…………………………………..18

2.5 формування витрат виробництва в нафтовій галузі…………………………...20

2.6 Вибір схеми транспортування нафтопродуктів………………………………..22

Література

Н

Вступ

Нафтова промисловість сьогодні - це великий народногосподарський комплекс, який живе і розвивається за своїми закономірностям. Сира нафта – матеріал що продається у світі. Що означає нафта сьогодні для народного господарствакраїни?
Це сировина для нафтохімії у виробництві синтетичного каучуку, спиртів, поліетилену, поліпропілену, широкої гами різних пластмас і готових виробів з них, штучних тканин; джерело для вироблення моторних палив (бензину, гасу, дизельного і реактивних палив), мастил, а також котельно-пічного палива (мазут), будівельних матеріалів (бітуми, гудрон, асфальт); сировина для одержання ряду білкових препаратів.
Нафта займає провідне місце в світовому паливно-енергетичному балансі: частка її в загальному споживанні енергоресурсів. У зв'язку з швидким розвитком у світі хімічної і нафтохімічної промисловості потреба в нафті збільшується з кожним роком.
Жодна проблема, мабуть, не хвилює сьогодні людство так, як паливо: незважаючи на те, що в своєму еволюційному розвитку, людство починає використовувати всі нові види ресурсів (атомну і геотермальну енергію, сонячну, гідроенергію припливів і відливів, вітряну та інші нетрадиційні джерела), все-таки головну роль у забезпеченні енергією всіх галузей економіки сьогодні грають паливні ресурси - нафту.
Нафтова промисловість України тісно пов'язана з усіма галузями народного господарства, має величезне значення для російської економіки, а так само є складовою частиною паливно-енергетичного комплексу - багатогалузевої системи, що включає видобуток і виробництво палива, виробництво енергії (електричної і теплової), розподіл і транспорт енергії і палива.
Попит на нафту завжди випереджає пропозицію, тому в успішному розвитку нашої нафтовидобувної промисловості зацікавлені практично всі розвинені держави світу.
Метою нашої контрольної роботи є закріплення, поглиблення та узагальнення знань, набуття умінь застосо­вувати їх при вирішенні конкретних господарських завдань. Контрольна робота спрямована на опанування навиків творчого мислення й самостійного виконання логістичних задач; застосування передових методик при розробці організації та плануванню виробничо-господарської діяльності підприємств галузі; викори­стання результатів наукових досліджень при рішенні конкретних задач; вивчен­ня й застосування нормативних матеріалів до­кументації та набуття досвіду прийняття найбільш ефективних господарських рішень при ведені комерційної діяльності, розробці нових підходів для виконання цих робіт.

1. Загальні відомості про родовище.

1.1. Стратиграфія.

Західно-Харківське нафтогазоконденсатне родовище

Родовище розташоване в Гадяцькому районі Полтавської області за 20 км від м. Гадяч. У тектонічному відношенні воно знаходиться в центральній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини і входить до складу Глинсько-Розбишівського структурного валу.

2.1. Стратиграфія.

1.2. Коротка історія геологічних досліджень.

Підняття виявлене у 1954 р. сейсмічними дослідженнями та структурно-картувальним бурінням в утвореннях кайнозою. В 1959 р. на площі проведене структурно-пошукове буріння з метою детального вивчення геологічної будовимезозойських відкладів. Геофізичними дослідженнями 1964-1979 рр. структура підготовлена до глибокого буріння по сейсмічному горизонту Vб₂ (башкирський ярус) для оцінки промислової нафтогазоносності відкладів середнього карбону. В 1970 р. при випробуванні свердловини 1, розміщеної в апікальній частині підняття, з продуктивних горизонтів В-17 і В-18 (інт. 4590-4800 м) отримано фонтан нафти дебітом 76 т/добу. У цьому ж році родовище включене до Державного балансу. Наступними сейсмічними роботами 1972 і 1979 рр. встановлено, що Західно-Харківцівське підняття є окремим склепінням Харкінцівської антиклінальної структури. У 1983 р. в апікальній частині складки пробурена параметрична свердловина 409, яка встановила промислову нафтогазоносність горизонтів В-17, В-18. В-19в, В-19н, В-2ІН, В-22в і В-23 верхнього візе. Всього на площі пробурено п'ять свердловин.

1.3. Тектоніка.

В геологічній будові структури беруть участь карбонатно-теригенні утворення відчетвертинних до нижньокам'яновугільних (верхньовізейський під'ярус).

По покрівлі горизонту В-19н структура є брахіантикліналлю північно-західного простягання. Її розміри в межах замкнутої ізогіпси -4840 м 3,6x2,5км, амплітуда 90 м.

1.4.Відомість про нафтогазоносність і водоносність розрізу.

Промислові скупчення вуглеводнів виявлені в горизонтах В-17, В-18, В-19в (нафтові), В-19н, В-21н, В-22в, В-23 (газоконденсатні). Поклади пластові склепінні. Основні запаси вуглеводнів містяться в горизонтах В-19в і В-19н. Колектори представлені пісковиками.

Видобуток нафти з покладів горизонтів В-17, В-18, В-19в розпочався у 1971 р. Режим їх роботи газоводонапірний. В 1985 р. почалась розробка газоконденсатних покладі в горизонтів В-19н, В-21 н, В-22в, В-23 в газовому режимі. На 1.01 1994 р. експлуатаційний фонд нафтових свердловин складав дві одиниці, газових - одну. Видобуто 4% нафти та 9% газу від початкових видобувних запасів.

На 1.01 1994 р. родовище знаходилося в розвідці з одночасною дослідно-промисловою експлуатацією.

2.Розрахункова частина

2.1 Основні фонди підприємств нафтогазового комплексу.

Сукупність основних й оборотних фондів організаційно-правової форми юри­дичних осіб становить її виробничі фонди. Для підприємств нафтогазо­вого комплексу характерно абсолютна перевага частки основних фондів в активі їхнього балансу: у нафтогазодобуванні - майже 97%, у нафтопереробці - близько 90%. Структура основних фондів залежить від специфіки га­лузі(табл. 2.1).

Основні фонди оцінюються по первісній і залишковій вартості.

1.Первісна вартість (Вп) відбиває всі витрати на будівництва або прид­бання основних фондів, включаючи витрати на перевезення, установку й мон­таж. Таким чином, це - вартість у момент зарахування основних фондів на баланс підприємства:

де - вартість буріння свердловини, м прохо­дки на 14 000 грн.;

Вага 168 труби: 90,5т.

Вага 146 труби: 86,2т.

Вага 114 бурильної труби: 144т.

Використано 48 доліт.

Ст.о=16800*90,5+16000*86,2+36000*144+3800*48=5367000грн.

Вартість однієї тони труби -http://interexpo.com.ua/rus/price/cat_501-sp_0.html

(http://www.oilpipe.com.ua [phone], [phone] - ціна бурильних труб)

Ціна долота - http://kiev.all.biz/trehsharoshechnoe-3-sharoshechnoe-burovoe-doloto-g1749762

Таблиця 2.1 Структура основних фондів

Групи	Нафтовидобуток, %	Нафтовидобуток, грн
1.Будинки	3,8
2.Споруди	66,3
з них свердловин:	58,4
3. Передаточні пристрої
4.Машини й устатку­вання, серед них:	12,7
- силові машини й устат­кування	1,8
- робочі машини й устат­кування	10,2
- вимірювальні й регулю­ючі пристрої	0,7
5.Транспорт	1,0
6. Інструмент, інвентар, інші основні фонди	0,2
РАЗОМ

- вартість процесу кріплення і цементування свердловини.

http://bur1.com.ua/price.html - вартість цементування.

Вартість бурової установки - http://firstdrilling.com.ua/article/article_item/1310

=900000 грн. - вартість станка-качалки

http://aznefteximmash.narod.ru/prod/neftgazob/SKDT10.htm

Вп=76800000+5367000 +367300+14250000+900000=97684300 грн.

2. Залишкова вартість (З). У міру служби основні фонди зношуються і їхня первісна вартість зменшується. Різниця між первісною вартістю й амортизаційними відрахуваннями і є залишкова вартість

З= Вп - А,

де А – величина амортизаційних відрахувань, грн.

Необхідно розрахувати дійсну вартість існуючого обладнання

Залишкова вартість показує, яка частина основних фондів залишилася непогашеною, якою частиною первісних витрат ще володіють основні фонди в цей момент. По цій оцінці можна судити про ступінь зношеності основних фондів на підприємстві. У міру відшкодування первісної вартості основних фондів залишкова зменшується. Вона міняється від первісної (у початковий період експлуатації) до нуля (до моменту закінчення строку життя устаткування).

Основні виробничі фонди беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого часу, вони поступово зношуються, їхня вартість зменшується й вроздріб переноситься на вироблювану продукцію й включається в її собівартість. У підсумку в ході виробничого процесу наступає момент повного зношування основних фондів, що означає втрату основними фондами споживчої вартості й вартості, що до цього моменту повністю переноситься на собівартість готової продукції.

Нормативний строк експлуатації видобувних нафтових свердловин установлений в 15 років, амортизаційні відрахування проводяться рівними частками по 6.7% у рік від первісної вартості.

Слід зазначити, що в закордонних країнах на відміну від України відсутнє законодавство, що регулює порядок визначення амортизаційних відрахувань, і підприємства прагнуть збільшити їх, тому що оподатковувана податками прибуток зменшується на величину амортизаційних відрахувань.

Таблиця 2.2

T, роки	З, грн.

2.2 Оборотні кошти підприємств нафтогазового комплексу.

Оборотні фонди - це предмети праці й деякі елементи засобів праці, які обслу­говують один виробничий цикл, повністю в ньому споживаються й ціл­ком переносять свою вартість на виготовлену продукцію.

При нормальному розвитку економіки країни основна частина оборотних коштів (80-85%) доводиться на частку оборотних фондів. У таблиці 2.3 наве­дена структура оборотних коштів по галузях промисловості до перехідного періоду до ринкової економіки.

У нафтовидобувній промисловості найбільша питома вага (майже одну
третину) займають допоміжні матеріали (свердловинні насоси, ремені, ка­нати, деемульгатори, чорні й кольорові метали, лісоматеріали й т.д.). У газо­вій
промисловості на частку допоміжних матеріалів доводилася половина
оборотних коштів. По всіх галузях нафтогазової промисловості велика пи­тома вага доводилася на малоцінні й швидкозношувані інструменти, пристосу­вання,інвентар і запасні частини для ремонту.

Для буріння характерна велика питома вага малоцінних і
швидкозношуваних предметів, інструментів і пристосувань, а також основ­них матеріалів, що становлять у цілому близько 60% всієї суми оборотних коштів бурових підприємств. Це результат того, що в процесі спорудження видобувних свердловин використається велика кількість дорогого інструмента з досить нетривалим терміном служби - бурильні труби, подовжувачі, замки, долота,талевий канат і т. ін. У цілому виробничі запаси становили по галузях від 69% (нафтовидобувна) до 81% (газова).

Таблиця 2.3 Структура матеріальних оборотних коштів

Групи оборотних фондів	Питома вага	Вартість, грн.
1. Виробничі запаси У тому числі:	69,2
а) сировина, основні матеріали й покупні напівфабрикати	2,4
б) допоміжні матеріали	32,6
в) паливо і мастильні матеріали	1,5
г) тара і тарні матеріали	0,7
д) запасні частини для ремонту	6,5
е) інструменти, господарський інвентар і інші малоцінні й швидкозношувальні матеріали	25,5
2. Незавершене виробництво й напівфабрикати власного виготовлення	1,6
3. Витрати майбутніх періодів	0,2
4. Готова продукція	13,6
5. Товари відвантажені	15,2
6. Інші нормовані оборотні кошти	0,2
Разом

Для визначення потреб в оборотних коштах необхідно знати розмір
запасів матеріальних цінностей у грошовому вираженні. Звичайно потреба в
оборотних коштах Ос підраховують по формулі: Ос=МНз/Т, грн.;

де М - витрата матеріальних цінностей у розглянутому періоді, грн.;

Т - тривалість розглянутого періоду, діб.;

Нз - норма запасу даного виду матеріальних цінностей, діб.

Ос=(5367000 +367300+900000)*0,69*120/360=1525890 грн.;

У світовій практиці застосовують поняття близьке до оборотних коштів -
фінансово-експлуатаційні потреби (ФЭП).

Фінансово-експлуатаційні потреби визначають як різницю між засобами,
іммобілізованими в запасах і клієнтській заборгованості й заборгованістю
підприємства постачальникам:

де Сзап - вартість виробничих запасів і запасів готової продукції(1/5 від зага­льної кількості продукції, що пішла на реалізацію);

Zд - заборгованість клієнтська (дебіторська);

Zкp - боргові зобов'язання постачальникам (кредиторська заборгованість) і інші заборгованості.

ФЕП = 223155000/5+0-421487=44209513 грн.;

2.3 Показники ефективності використання оборотних коштів

Оборотні кошти промисловості перебувають у постійному русі. Постійно
й одночасно перебуваючи у всіх формах, вони в той же час безупинно
переходять із однієї форми в іншу - із сировини, основних і допоміжних
матеріалів у незавершене виробництво й напівфабрикати, з незавершеного
виробництва й напівфабрикатів - у готову продукцію й товари в шляху; з
готової продукції й товарів у шляху - у кошти; з коштів - знову в сировину,
основні й допоміжні матеріали. У результаті відбувається безперервний
кругообіг оборотних коштів, що охоплює як сферу виробництва, так і сферу
обігу.

Коефіцієнт оборотності характеризує кількість обертів, які роблять
оборотні кошти за окремий період:

де Qpn - обсяг реалізованої продукції в діючим на підприємстві цінах без податку на додану вартість й акцизного податків, грн.;

Ос - середня сума оборотних коштів за розглянутий період; грн.

Коб=Qр.п/Ос=223155000/1525890= 146,24

Коефіцієнт завантаження являє собою розмір оборотних коштів, що
доводяться на 1 грн. реалізованої продукції. Чим менше абсолютна величина
цього показника, тим ефективніше використаються оборотні кошти.

По своєму змісті цей коефіцієнт зворотний коефіцієнту оборотності:

Кз=1/ Коб =1/146,24=6,83*10^-2

У закордонній практиці підприємства широко користуються позиковими засо­бами й період оборотності оборотних коштів прийнято оцінювати по трьох складових:

Тоб=Тоб.з+Тоб.буд+Те.кр

де Тобз. - період оборотності запасів і готової продукції. сут;

Тобд - період оборотності дебіторської заборгованості, сут;

Те.кр. - середній строк оплати кредиторської заборгованості.

У свою чергу:

Тоб.з = Сзап/Врд=44631000/565 894,1=79 діб

Тоб.буд =Zд/Врд=0

Те.кр =Zп/Спд=7 265 259/1 210 876=6 діб

Тоб =79+6=85 діб

При значних коливаннях чисельників наведених формул протягом пері­оду варто приймати середні величини між початком і кінцем періоду.

Підприємству не ефективно збільшувати тривалість обертів запасів і дебітор­ської заборгованості.

Заморожування частини засобів у запасах ресурсів, готової продукції ство­рює першорядну потребу у фінансуванні, а несвоєчасна оплата продукції споживачами веде до затримки відшкодування витрат постачальникам, тобто виникає додаткова потреба в коштах. Разом з тим відстрочки платежів постачаль­никам ресурсів, державі й ін. сприятливі для підприємства тому що дають джерело фінансування, породжувана самим виробничим циклом.

2.4 Персонал і оплата праці на підприємствах нафтогазового комплексу

Розрахунок постійної й змінної частини оплати керівника за контрактом.

а) Постійна частина:

1.Посадовий оклад керівника (0,5% від прибутку за реалізацію) - 1115775грн.

2. Доплата за високе досягнення в праці 50% від окладу – 557887,5 грн.

3. Премії й ін. виплати, що діють на підприємстві 45% від окладу – 502098,75грн.

Разом постійна частина –2175761,25грн.

б) Змінна частина:

(як визначальний показник візьмемо виконання плану по прибутку)

Розробляється шкала нормативів збільшення (зменшення) заробітної плати залежно від приросту прибутку.

Приріст прибутку, %	Приріст зарплати за 1% приросту прибутку
до 15	0,3
>15 до 30	0,5
>30 до 40	0,8
>40	1,0

Денна розцінка – 2175761,25/20=98898,3грн

Коефіцієнт трудового внеску -1;

Відпрацьовано днів - 20;

Коефіцієнт доходу - 1,36;

ЗП=798898,3* 1*20*1,36= 2690033,8грн.

Може бути використаний третій варіант визначення оплати праці за контрак­том. Суть його полягає в тому, що оплата призначається в абсолют­ному розмірі. Але для вв'язування зарплати й результатів праці передбача­ється виплата її певної частини наприкінці року. Так, щомісяця може виплачува­тися 75% установленого заробітку, резервується 25%, які виплачу­ються наприкінці року. При відсутності зауважень (недоглядів) по закінченні року виплачується резервна сума з урахуванням банківського відсотка по кредиту. При наявності недоглядів ця сума виплачується частково.

Слід також зазначити, що при контрактній формі оплати будь-яка, не перед­бачена контрактом, але виконана робота оплачується.

2.5 Продуктивність праці. Шляхи її підвищення

Продуктивність праці - це показник його плодотворності, ефективності в про­цесі виробництва матеріальних благ.

Залежно від періоду, за який виміряється продуктивність праці, розрізня­ють:

годинну продуктивність праці, що характеризує продуктивність праці праців­ника за час його чистої роботи

денну, котра обчислюється за часом чистої роботи й внутрішньо змінних прос­тоїв

місячну і річну, котра характеризує не тільки виробіток працівника за даний час, але й організацію праці, умови стимулювання й інші напрямки вироб­ничо-господарської діяльності підприємства.

Залежно від методу виміру розрізняють наступні показники продуктивно­сті праці:

1. Натуральний - зроблена продукція (робота) виміряється в натураль­ному вираженні. Це найбільш простий, наочний і точний показник, але застосу­вання його обмежене. Він може використатися для розрахунку продуктив­ності праці при виробництві тільки однорідної продукції. У галу­зях нафтовидобувної промисловості натуральні показники відображають метри проходки при бурінні свердловин, тонни добутої нафти, тисячі кубомет­рів добутого газу розраховуючи на один працівника в одиницю часу.

Птр=∑Q/Ч;

де ∑Q - сумарна кількість продукції в натуральному вираженні за пев­ний час (м, тн, м3),

Ч – середньо спискове число працівників.

Птр=27360/50=547,2т/чол.

2.У зв'язку з тим, що на підприємствах поряд з основною діяльністю
виробляються роботи допоміжного й обслуговуючого характеру
(газокомпресорне, паросилове господарство, механічні, ремонтні й т.п.
служби), виникає необхідність оцінити весь обсяг робіт за допомогою
еквівалента, у якості якого використаються гроші. Показник продуктивності
праці, обчислений по валовому обсязі продукції - це вартісний показник
продуктивності праці, що визначається залежністю:

Птр=∑Q*Ц/Ч=ВП/Ч;

де Ц - ціна одиниці продукції, грн.;

ВП - валова продукція, грн.

Птр =223155000/50= 4463100 грн./чол.

У нафтопереробній і нафтохімічній промисловості для оцінки
продуктивності праці застосовують натуральний, вартісної й трудовий ме­тоди. Використання натурального показника обмежено різнорідністю виробле­ної продукції.

Найбільше поширення одержав вартісний метод, по якому продуктивність праці визначається розподілом виробленої продукції у вартісному вираженні на середньо спискове число працівників (Ч):

Птр=∑Q*Ц/Ч=ТП/Ч;

Ц- ціна окремих нафтопродуктів;

ТП- товарна продукція;

6% товарної продукції після переробки йде на реалізацію на внутрішній ри­нок у вигляді бензину з низьким октановим числом(А-80);

Птр= 27360000*0,06 *9,75/50=320112грн./чол.;

З 1987 року продуктивність праці у вартісній формі в нафтопереробній проми­словості вимірюють відношенням вартості чистої продукції (НП) до середньо спискової чисельності працюючих:

Пт=НП/Ч=(ВП-Зм-Оа)/Ч;

де Оа – амортизаційні відрахування на витрати у виробництві,
Зм - матеріальні витрати на виробництво продукції.

Пт=(223155000 -12532906-6544848)/50=4081545грн./чол.

2.6 Формування витрат виробництва в нафтогазовій галузі. Прибуток і рентабельність підприємств

Прибуток є узагальнюючим показником виробничо-господарської
діяльності підприємств, що охоплюють як виробництво, так і реалізацію
продукції. Разом з тим прибуток не тільки показник, але й джерело засобів для задоволення потреби підприємства, галузі й суспільства в цілому.

Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансо­вого результату від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засо­бів й іншого майна підприємства й доходів від позареалізаційних опера­цій, зменшених на суму витрат по цих операціях.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виторгом від реалізації продукції (робіт, послуг) у діючих цінах без податку на додану вартість й акцизів і витратами на її виробництво й реаліза­цію.

Підприємства, що здійснюють експортну діяльність, при визначенні прибу­тку з виторгу від реалізації нафти або газу виключають експортні та­рифи.

Валовий обсяг реалізації включає ринкову (продажну) вартість реалізова­ної продукції, покупних товарів й інших матеріально-виробничих запасів, зроблених робіт і послуг, вартість іншої реалізації, комісійні від посередниць­ких операцій, комісійно-консигнаційної торгівлі.

Таблиця 2.4

Показники	Порядок розрахунку
1. Валовий обсяг реалізації, Qр.в	223155000 грн.
2. Податки і акцизи у валовому обсязі реалізації	44631000 грн.
3. Чистий обсяг реалізації, Qр.ч	Qр.ч=Qр.в-НДС-Нак =223155000- -44631000=178524000 грн.
4. Собівартість реалізації, Ср
5. Валовий комерційний прибуток, Пвк	Пвк= Qр.ч-Ср =178524000-6631150=171892850 грн.
6. Загальногосподарські витрати, Зох	97684300 грн.
7. Комерційні витрати, Зком	0 грн.
8. Чистий комерційний прибуток, Пкч	Пкч= Пвк- Зох- Зком =171892850-97684300-0=74208550 грн.
9. Інші надходження й доходи, Дпр
10. Інші витрати й збитки, Зпр.у.
11. Валовий балансовий прибуток, Пб.в.	Пб.в.= Пкч+ Дпр- Зпр.у =
12. Витрати на виплату відсотків, З%
13. Балансовий прибуток, Пб	Пб= Пб.в- З%=
14. Податок на прибуток, Нп
15. Чистий прибуток, Пч	Пч= Пб - Нп =

Чистий обсяг реалізації - вартість реалізованого за винятком акцизних збо­рів, податку на додану вартість й інші податки, що включають у валовий обсяг реалізації.

Валовий комерційний прибуток адекватний поняттям "маржинальний до­хід" або "сума покриття". Різниця між чистим обсягом і собівартістю реаліза­ції. До останнього ставиться виробнича собівартість реалізованих продукції, робіт і послуг (прямі витрати + загальновиробничі витрати), вартість проданих товарів, матеріально-виробничих запасів, витрати обігу й інші витрати, безпосе­редньо пов'язані з реалізацією різних виробничих запасів і послуг.

Чистий комерційний прибуток адекватний "прибутку від реалізації". Яв­ляє собою різниця між валовим комерційним прибутком, загальногосподарсь­кими й комерційними витратами за даний звітний період. Витрати ці є постійними, безпосередньо не пов'язаними з обсягом реалізації. Якщо виробничі потужності не задіяні на виробництві певної продукції, ро­біт, послуг, то витрати, що залишаються, яких не можна уникнути: амортиза­ційні відрахування, витрати по консервації й охороні устаткування, по змісту деякого виробничого персоналу - включаються в загальногосподарські ви­трати за даний період.

Валовий балансовий прибуток - це сума чистого комерційного прибутку з доходами й збитками (з урахуванням знака, що впливає на результат), що вини­кають у зв'язку з іншими операціями підприємства.

2.7 Вибір схеми транспортування нафтопродуктів

Аналіз повної вартості означає врахування всіх економічних змін, що виника­ють при будь-яких змінах в логістичній системі.

Використання аналізу повної вартості означає ідентифікацію всіх витрат в логістичній системі і таке їх перегрупування, яке дозволить зменшити сума­рні витрати. Аналіз повної вартості первинно використовувався на транспо­рті для порівняння різних варіантів транспортування. Згодом цей метод стали використовувати в професійній діяльності логістів скрізь, де необхідно прово­дити вибір з двох і більш альтернатив.

Застосування аналізу повної вартості передбачає можливість варіювання ці­ною при пошуку рішень, тобто можливість підвищити витрати в одній обла­сті, якщо в цілому в системі це призведе до економії.

Транспортування здійснюється у два етапи:

1. Залізницею від смт. Гадяч до м. Кременчук (Полтавська обл.) на

Кременчуцький нафтопереробний завод

де - ціна транспортування продукції залізницею, грн./т, з урахуванням ПДВ;

- кількість продукції, що йде на переробку, т;

2. Автомобільним транспортом від м. Кременчука до м. Бухарест

(Румунія)(1300км):

де - ціна транспортування продукції автомобільним транспортом, грн./км; (Автоцистерна об’ємом 46000 л; 1,44EUR=11.3грн/км) За курсом НБУ.

Так як об’єм продукції після переробки склав: 27360*0,75= 20520 т =

=20520*1000/750= 15390 м3= 15390*1000=15390000 л, то кількість машин для перевозки складе: 15390000/46000= 335 автоцистерн.

- відстань від м. Кременчука до м. Кишинів, км;

Схема транспортування:

Загальна сума на транспортування продукції до пункту реалізації:

Ціна реалізованої продукції на внутрішньому ринку Румунії http://gooper.ru/evropa/rumyniya/20-ceny-v-rumynii-produkty-zhile-transport.html

де – вартість 1-го л дизеля, USD.;

- об’єм продукції, л;

За курсом НБУ на 14.12.2013

Література

1. “Организация, планирование и управление предприятиями нефтяной и газовой промышленности” / Под редакцией А.Д. Бренца и В.Е. Тищенко – М.: Недра, 1986.

2. И.М. Разумов и др., “Организация и планирование машиностроительного производства”. – М.: Недра, 1987.

А.Ф. Андреев, Е.Я. Смирнова, З.Ф. Шпакова, Е.С. Сыромятников. “Сборник задач по организации, планированию и управлению нефтегазодобывающей промышленностью”. – М.: Недра, 1984.

Дата добавления: 2015-09-29