Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України 3 страница



почав досліджувати загальні особливості слов'янської філософії:

а) В.Карпов;

б) П.Подій;

в) П.Авсенєв;

г) В.Зеньковский;

д) О.Новицький.

 

170.Назвіть правильне формулювання твердження:

а) О.Новицький досліджував історію стародавньої філософії, а С.Гогоцький розробив лексикон (словник) філософський;

б) С.Гогоцький досліджував історію стародавньої філософії, а О.Новицький розробив лексикон (словник) філософський;

в) П.Юркевич написав багатотомне дослідження з історії стародавньої філософії, а О.Новицький розробив лексикон (словник) філософський.

 

171.До найперших філософських ідей П.Юркевича слід зарахувати:

а) дослідження історичних форм людської думки та окреслення співвідношення розуму та серця в християнській традиції;

б) укладання філософського словника та окреслення співвідношення розуму та серця в християнській традиції;

в) аналіз філософії І. Канта та укладання філософського словника;

г) аналіз філософії Платона в її співвідношенні із християнською богословською традицією.

 

172.Українська філософія у XX ст.:

а) припинила свій розвиток;

б) розвивалась кількома потоками: в діаспорі, в радянській Україні та в Західній Україні;

г) успішно розвивалась лише за межами радянської України.

 

173.Вчення про біосферу та загальні перспективи науково-технічного поступу людства було розроблене:

а) П.Юркевичем;

б) В.Зеньковським;

в) О.Гіляровим;

г) В.Вернадським.

 

174.Глибоке та всебічне дослідження філософської діяльності давньогрецьких софістів із виваженою оцінкою їх історичної ролі було зроблене:

а) П.Юркевичем;

б) В.Зеньковським;

в) О.Гіляровим;

г) В.Вернадським;

д) Д. Чижевським.

 

175. На початку XX ст. в Київському університеті психологію піддавав філософській інтерпретації (пізніше він написав ґрунтовне дослідження історії російської філософії):

а) П.Юркевич;

6) В.Зеньковський;

в) О.Гіляров;

г) В.Вернадський.

д) Д. Чижевський.

 

176.Назвіть автора першого достатньо виваженого та авторитетного дослідження історії філософії в Україні:

а) П.Юркевич;

б) В.Зеньковський;

в) О.Гіляров;

г) В.Вернадський;

д) Д. Чижевський.

 

177.Д.Донцов, один із яскравих теоретиків українського націоналізму, базував свою концепцію на засадах філософії:

а) Г.Гегеля;

б) І.Канта;

в)А.Шопенгауера;

г) Ф.Ніцше;

д) Т. де Шардена.

 

178.Радянські українські філософи 70-х - 80-х років XX ст. розглядали філософські проблеми із наголосом на:



а) логіку та мову науки;

б) діалектичну методологію;

в) світоглядних та життєво-смислових питаннях;

г) онтологічних питаннях.

 

179.Буття, існування, реальність - ці слова є синонімами

Так Ні

 

180.Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:

а) буття постає найпершим предметом людського пізнання;

б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій;

в) буття людини постає частиною буття як такого;

г) через поняття буття людина прирівнюється до інших видів сущого.

 

 

181.Поняття "архе" в античній філософії та поняття "субстанції" в

новоєвропейскій філософії були тотожними

Так Ні

 

182. Відмінність між поняттями "субстанція" та "субсистенція" була визначена:

а) в античній філософії;

б) в середньовічній філософії;

в) у філософії Відродження;

г) в німецькій класичній філософії.

 

183.Поняття "емінентної причини", введене середньовічною філософією позначає:

а) внутрішню причину;

6) причину, що спродукована реалізацією свідомого людського задуму;

в) початкову причину, що містить у собі зміст усіх подальших можливих її наслідків;

г) матерію, яка є потенцією усіх можливих речей.

 

184.У найперші визначення субстанції Б.Спінозою входили наступні поняття:

а) субстанція - субсистенція - речі;

б) субстанція - атрибут - модус;

в) субстанція — субсистенція - акціденція;

г) монада - протяжна субстанція - мислена субстанція.

 

 

185.В розумінні сутності субстанції можливі такі позиції:

а) матеріалізм, що подає в якості субстанції матерію;

6) ідеалізм, що подає в якості субстанції дух;

в) реалізм, що розглядає дійсність як сукупність речей:

г) дуалізм, що визнає існування двох незалежних субстанцій - матеріальної та духовної;

д) пантеїзм, що розглядає Бога як субстанцію. Виберіть варіанти правильної відповіді та обґрунтуйте свій вибір.

 

186.Виберіть варіанти правильної відповіді.

До найбільш авторитетних творців некласичної онтології слід зарахувати:

а) К.Ясперса;

6) М.Хайдеггера;

в) Е.Кассирера;

г) М.Шліка;

д) М.Гартмана.

 

187.Наукова картина світу - це:

а) сукупність тих знань, що їх накопичила наука;

б) узагальнена картина дійсності, що вимальовується на основі наукових даних;

в) система провідних зв'язків та співвідношень сфер дійсності, що її вибудовують на основі даних різних наук.

 

188.Виберіть варіанти правильної відповіді на питання. Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється:

 

а) в тому, що людина не діє за схемою "стимул - реакція ";

б) в тому, що людина опосередковує свої взаємини із світом системою штучно створених засобів та інструментів;

в) в тому, що людина має розвинену та спеціалізовану нервову систему;

г) в тому, що людина діє цілеспрямовано;

д) в тому, що людина не стільки пристосовується до середовища, скільки перетворює його.

 

189.Предметність, як одна із провідних властивостей людської свідомості, це:

 

а) здатність людини використовувати різні предмети у своїй діяльності;

6) людське бажання діяти одними предметами природи на інші;

в) здатність людини створювати нові предмети;

г) здатність людини бачити в речах виявлені досвідом перетворювальної діяльності межі, функції та відношення.

 

190.Виберіть виважену оцінку значення людської самосвідомості:

а) тільки за допомогою самосвідомості людині відкриті та доступні дії її свідомості;

б) за допомогою самосвідомості людина здатна відрізняти себе від інших людей;

в) самосвідомість сприяє виробленню людської самоповаги.

 

191.Той факт, що людина розгортає свою життєдіяльність за допомогою штучних засобів дії, інструментів та знарядь праці, свідчить:

 

а) про людську природну обмеженість, своєрідну недостатність та природну

недосконалість людини;

6) про переваги людини, про її здатність проникати у внутрішні властивості та

закономірності дійсності.

 

 

192.Релігійна концепція походження свідомості нічого не дає для пояснення даної проблеми, оскільки припускає духовну сутність такою, що існує початково

Так Ні

 

 

193.Існуючі різні, досить відмінні між собою концепції походження свідомості можна оцінити наступним чином:

а) всі вони є ненадійними та відносними, оскільки подають досить різні трактування того ж самого явища;

б) серед них слід обрати одну, найбільш прийнятну та виправдану;

в) оскільки вони дають суперечливу та неповну картину походження свідомості, то вони не варті уваги;

г) їх слід розглядати за принципом доповнюваності, оскільки кожна із них вносить свій штрих у картину походження свідомості;

д) їх слід синтезувати. Обґрунтуйте свій відповіді.

 

 

194.У структуру свідомості можна включити:

 

а) мрії, образи, уявлення, почуття;

б) несвідоме, підсвідоме, свідоме та самосвідомість;

в) мислення, почуття та емоції, волю;

г) знання, ідеї, теорії, уявлення, бажання.

 

 

195.Серед перерахованого нижче виділіть те, що стосується функцій свідомості:

а) орієнтування;

б) пізнання;

в) контроль;

г) регулювання;

д) бажання;

е) оцінювання;

є) комфорт;

ж) боротьба за існування;

з) агресія.

 

196.Свідомість та людська діяльність пов'язані між собою так:

 

а) свідомість є причиною особливостей людського типу діяльності;

б) діяльність є причиною появи свідомості з усіма її властивостями та особливостями;

в) свідомість та діяльність являють собою певну цілісність, в якій її сторони взаємно стимулюють одне одного;

г) людська діяльність лише певним чином структурує та виявляє людську свідомість;

д) свідомість є певним типом діяльності, яка перетворює взаємодію людини із дійсністю у творчий процес.

 

197.За своїм найпершим значенням пізнання це:

а) продукування інформації;

6) процес взаємодії свідомості та дійсності, результатом якого постають знання

та уявлення;

в) взаємодія суб'єкта та об'єкта.

 

198.Гносеологія та епістемологія - це:

а) синоніми, бо позначають те ж саме - теорію пізнання;

6) різні напрями вивчення пізнання, оскільки гносеологія досліджує загальні умови

пізнання, а епістемологія - знання (переважно - наукове):

в) різні напрями пізнання, але їх часто розглядають як синоніми.

 

199.Пізнання як людська здатність:

а) не мас суттєвого відношення до найперших потреб людини, оскільки виживати можна і без пізнання:

б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче

ставлення до дійсності:

в) вказує на те, що людина постає агентом світового інформаційного процесу.

 

200.Філософське розуміння пізнання передбачає:

а) продукування інформації;

6) прагнення за допомогою знань оволодіти певною дійсністю:

в) можливість для людини досягнути найважливішого та найзаповітнішого в своєму житті:

г) все вищеперераховане.

 

201.Найпершим та найважливішим для людини видом пізнання постає:

а) наукове пізнання;

б) життєво-досвідне пізнання;

в) художньо-мистецьке;

г) релігійно-містичне;..

д) жодне із видів пізнання, оскільки вони лише разом охоплюють всі пізнавальні здібності та можливості людини.

 

202.Суб'єкт пізнання - це те, на що спрямовані пізнавальна та практична

активність людини.

Так Ні

 

203.Об'єкт пізнання:

а) передує суб'єкту та визначає його;

б) є похідним від суб'єкта;

в) е невід'ємним від суб'єкта, оскільки вони постають сторонами єдиного процесу

пізнання;

г) постає частиною суб'єкта пізнання.

 

 

204. Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується:

 

а) найбільшою достовірністю, оскільки прямо засвідчує реальність;

б) тим, що воно є єдине реальне джерело пізнання;

е) тим. що воно є найпершим джерелом пізнання;

г) чітким відокремленням суттєвого від несуттєвого;

д) найбільшим ступенем повноти.

 

205.Об'єктом чуттєвого пізнання постають зв'язки, функції та відношення

дійсності, а об'єктом раціонального пізнання - окремі властивості речей.

Так Ні

 

206.Потреба в синтезі даних чуттів із абстрактними раціональними узагальненнями зумовлена:

а) цілісним характером духовних процесів;

6) існуванням двох основних джерел пізнання - матеріалу чуттів та апріорних

форм розсудку;

в) тим, що кожний із даних рівнів пізнання має свої переваги та недоліки.

 

207.Експеримент, як форма синтетичного пізнання, передбачає узгодженість раціональних положень із набутими чуттєвими враженнями.

Так Ні

 

208.Внаслідок внутрішньо суперечливого характеру пізнавального процесу, пізнання розвивається:

а) по висхідній;

б) лінійно;

в) за синусоїдою;

г) спіралеподібна.

 

209.Серед сучасних підходів до визначення та розуміння істини можна виділити такі:

а) істина - це відповідність знань та уявлень дійсному стану речей;

б) істина - це внутрішня узгодженість знань та їх складових;

в) істина - це характеристика лише наукових знань;

г) істина - це поняття, що у власному розумінні притаманне лише божественному

віданню та об'явленню;

д) істина постає в якості еталонного поняття, що дозволяє оцінювати міру

точності та виправданості знань.

 

210.Істина і правда співвідносяться таким чином:

а) істина - це характеристика раціональних утворень, а правда - це єдність істини та життєвої позиції;

б) правда - це характеристика раціональних утворень, а істина - це єдність

правди та життєвої позиції.

 

211. Істина- це не миттєва, одноактна оцінка стану знань, а процес, в якому

кожна складова знання виконує свою доцільну та необхідну функцію.

Так Ні

 

212.До найперших ознак науки слід зарахувати:

а) її мову (спеціальну термінологію) та логіку (внутрішню впорядкованість);

б) єдність функцій описування, пояснення та прогнозування;

в) дослідження внутрішньої необхідності явищ та процесів дійсності;

г) наявність емпіричного та теоретичного рівнів пізнання;

д) усе вищеперераховане.

 

213.Виберіть варіанти правильного окреслення питання. У своєму реальному функціонуванні наука постає в якості:

а) незаперечних положень та принципів;

б) як єдність знань та діяльності, що їх продукує;

в) єдності інтуїції та доведень;

г) як сукупність соціальних інститутів, що здійснюють наукову діяльність.

 

214.Із наведеного нижче переліку понять оберіть ті, що можна зарахувати до методів емпіричного пізнання,

а) спостереження, вимірювання, експеримент;

б) аксіоматика, гіпотетико-дедуктивпі побудови, системно-структурний аналіз:

в) екзегетика, мангпика, семантика;

г) індукція та дедукція, аналіз та синтез.

 

 

215.Все життя людини можна звести до історії існування та змін її організму.

Так Ні

 

216. Поняття "життя людини" може бути застосованим для позначення:

а) ЇЇ здатності бути живим організмом із усіма притаманними йому властивостями;

б) того змісту яким може бути наповнений час, відведений людині як проміжок між її народженням та смертю;

в) способу людського життя, а також всіх найважливіших особливостей або подій, що супроводжують життєвий шлях людини;

г) все вищеперераховане.

 

217.Найперше, що потрібно людині для входження в людський спосіб буття, це:

а) їсти, пити та одягатись;

6) виробляти засоби соціально-культурної діяльності;

в) включитись у соціальні зв'язки та відносини й оволодіти елементарними

навичками соціально-культурної поведінки.

 

 

218.Поняття "людина" фіксує:

а) унікальну здатність людини бути розумною;

6) особливий вид живих істот;

в) те, чим людина відрізняється від усього іншого.

 

219.Особою можна назвати:

а) будь-яку соціалізовану людину;

6) особливу, переважно - видатну людину;

в) людину, що виконує певні соціальні ролі.

 

220. Із наведених нижче варіантів оберіть ті, що подають суттєві риси людської особи:

а) здатність творити;

б) суб'єкт та об'єкт соціальних стосунків;

в) особливе місце в суспільних відносинах;

г) особливий духовний світ;

д) високий рівень інтелекту.

 

221. Людська особистість - це:

а) індивід, що виконує певні важливі соціальні функції;

б) людина, що наділена в суспільстві особливими повноваженнями;

в) особа, що відрізняє себе від усіх інших людей та усвідомлює свою особливість.

 

222. Вирізняльною ознакою особистості є:

а) характер, темперамент, психічна рухливість;

б) виконання людиною певних соціальних ролей;

в) наявність внутрішнього духовного стрижня;

г) здатність людини поставати суб'єктом.

 

223. А.Шопенгауер вважається засновником некласичної філософії тому, що він:

а) подавав світ як найперший предмет філософського осмислення;

6) намагався відродити класичну метафізику;

в) доводив, що те, що ми називаємо світом, є лише наше уявлення;

г) вважав, що в основі всіх світових процесів лежить дія сліпої волі;

д) вважав, що людина не маже зрозумнити ті сили, що лежать в основі буття.

 

224.Через співвідношення природного та соціального в людині:

а) виникає одвічний конфлікт між природними потягами людини ти нормами соціальної поведінки, оскільки природне є первинним та більш потужним, ніж соціальне;

б) вперше висвітлюється сутність та особливості як природного, так і соціального;

в) природне починає виявляти свої властивості та грані завдяки тому, що соціальне включає у свій зміст усвідомлення, розумність.

 

225. Виберіть варіанти правильного окреслення сутності питання. Поняття цінностей передбачає:

а) введення предметів у відносини "людина - людина ";

6) визначення економічних витрат на виготовлення певної продукції;

в) фіксацію значущості будь-чого для людини;

г) ігнорування реального стану речей внаслідок суб'єктивних зацікавлень людини;

д) розгляд певних предметів та явищ під кутом зору стратегічних життєвих завдань та мотивів діяльності людини.

 

226. Коли вживають вислів "За це заплачено найвищу ціну", то мають на увазі:

а) гроші;

б) суспільні витрати;

в) державні витрати;

г) людське життя.

 

227. Поняття свободи в загальному плані передбачає:

а) усвідомлену необхідність;

б) відсутність необхідності;

в) відсутність будь-яких перешкод для дії;

г) відсутність суперечностей між намірами та їх виконанням.

 

228.Філософія історії як особливий напрям знання являє собою:

а) загальну, тобто всесвітню історію;

б) застосування філософських понять (категорій) до розгляду процесів історії;

в) осмислення вихідних засад, сенсу та спрямування історії;

г) дослідження метафізичних засад історії;

д) окреслення можливостей пізнання історії.

 

229. Викресліть неправильне (зайве) положення:

До проблем філософії історії перш за все слід зарахувати:

а) виділення основних епох історії;

б) оцінка ролі економічних чинників історії;

в) окреслення ролі особи в історії;

г) аналіз впливу психології на хід історії;

д) дослідження механізмів державного управління.

 

230. Проблеми філософії історії починають виділятись та досліджуватись:

а) у XIX ст.;

6) у XVIII ст.;

в) у XX ст.;

г) за часів середньовіччя;

д) протягом всієї історії філософії.

 

231. Оберіть найбільш виправданий варіант відповіді. Співвідношення природи та історії можна позначити таким чином:

а) історія є частиною загальних природно-космічних процесів;

б) природа є необхідною умовою та складовою історичного процесу;

в) природа та історія пов'язані генетично, проте являють собою якісно відмінні процеси;

г) природа та історія с єдиними за суттю та якістю.

 

232. Взаємовпливи природи та історії можна окреслити таким чином:

а) природа самовладна та самодостатня, а історія - лише незначний епізод в її бутті;

б) природа породжує та стимулює розвиток історії;

в) історія постає якісно особливою складовою природного процесу;

г) спрямування природних та історичних процесів є прямо протилежним;

д) історія блокує природні закони, протистоїть природі та знищує її.

 

233. Виділіть правильний відповіді:

а) природні явища і процеси розвиваються швидше за історичні;

б) історичні процеси розвиваються швидше та інтенсивніше за природні.

 

234. Виділіть правильний відповіді:

а) природно-космічні процеси відрізняються доцільністю, цільовим спрямуванням, а історичні - довільністю та хаотичністю;

б) природно-космічні процеси розвиваються довільно, а історичні - з участю свідомості та із цільовим призначенням.

 

235. Історичний процес має чітке цільове спрямування; - це є типова позиція:

а) античної філософії;

б) середньовічної філософії;

в) німецької класичної філософії;

г) марксистської філософії;

д) ніцшеанства.

 

236. Оберіть найбільш виправдані визначення:

а) суб'єктом історії постають герої, або вожді, або видатні особи, оскільки їхній вплив на історію не підлягає сумніву; долі цілих країн та народів залежали і залежать від намірів видатних осіб;

б) суб 'єктом історії постають народні маси, оскільки лише вони здатні утворити суспільство, його основні сфери, засади історії та змінювати їх своєю діяльністю;

в) поза підтримкою мас будь-які видатні особи чи-то вожді є безсилими;

г) суб 'єктом історії постають природно-космічні чинники, оскільки саме вони породжують людей, визначають умови їх життя та діяльності, ступінь їх активності та результативність їх дій;

д) суб'єктом історії постає Бог як єдиний творець та промислитель всього, що відбувається у світі;

е) суб'єктом історії постає особистість, яка вбирає в себе природні та соціальні потенції, переводить їх форми соціальної та інтелектуальної активності і саме таким чином творить та змінює надбання історії.

 

237. Рушійними силами історії постають:

а) природні (географічні, кліматичні, геофізичні) та космічні (сонячна енергія, планетарні процеси) впливи;

б) сукупність внутрішніх протиріч історичного процесу (між суспільством та природою, між теорією та практикою, намірами та здійсненням, між індивідом та суспільством та ін.).

в) діяльність людей, в основі якої лежить інтерес

 

238. Оберіть правильний варіант відповіді.

Природні умови, фактори та впливи:

а) визначають характер розвитку суспільної історії, її складові та динаміку;

б) діють на хід історії опосередковано - шляхом впливу на зміст та характер людської соціальної діяльності.

в) ніяк не впливають на розвиток суспільної історії

 

239. В питанні про вплив історії на людину оберіть ті варіанти його розкриття, які, на вашу думку, є найбільш виправданими:

а) історія визначає характер та рівень людської діяльності;

б) історія окреслює обрії можливих проявів людини;

в) історія концентрує та зберігає досягнення людини та результати 'ії діяльності;

г) історія прищеплює окремим людям такі інтереси та потреби, які далеко виходять за межі їх індивідуальних життєвих потреб;

д) історія обмежує людину, змушує її реалізовувати лише частину свої

можливостей та здібностей;

е) історія ніколи не зважає на окремих індивідів, а інколи - і цілі народи.

 

240. До творців філософії історії у XX ст. слід зачислити:

а) О.Шпепглера;

б) З.Фрейда;

в) А.Тойнбі;

г) К.Ясперса;

д) П.Сорокіна.

 

241. Суспільство - це:

а) сукупність людей, що проживають разом;

6) сукупність людей, пов'язаних здійсненням процесів життєдіяльності;

в) сукупність людей, що поєднані спільною територією проживання;

г) сукупність людей, поєднаних єдиними життєвими цінностями;

д) сукупність органів, інститутів та установ, що регулюють життя людей.

 

 

242. Суспільство покликане забезпечувати задоволення таких найперших потреб:

а) збереження та відтворення життя членів суспільства;

6) збереження стабільності форм організації суспільного життя;

в) культивування у людей відданості певній державній ідеологи;

г) прищеплення членам суспільства духовних норм та запитів.

 

243. Виділіть відповіді, які є зайвими у наведеному переліку. Між суспільством та природою:

а) відбувається постійний обмін речовиною, енергією та інформацією;

б) існує одвічний невирішуваний конфлікт;

в) існує узгодженість та гармонія;

г) існує зв'язок за принципом наслідування;

д) існує єдність та відмінність.

 

244. Злі вчинки, відповідно до Сократа − це результат:

а) свідомого прагнення до волі й зла

б) впливу соціального оточення

в) зіпсованості людської природи

г) неуцтва (незнання)

245. Позиція, згідно з якою усі якості людини як людини зумовлені виключно соціальними чинниками, називається:

а) тоталітаризмом;

б) ідеологізмом;

в) соціологізмом;

г) лібералізмом;

д) етатизмом.

 

246. Спробуйте аргументовано оцінити запропоновані нижче можливі варіанти відповідей на питання та обрати виправдані варіанти.

Той факт, що певна річ набула соціальних якостей, можна помітити за:

а) способом її функціонування;

6) тим, що вона зазнала певних змін;

в) за характером її впорядкування;

г) за наданням їй певного призначення;

д) за тим, що вона певною мірою пізнана.

 

247. До основних сфер суспільного життя слід зарахувати:

а) театр, систему музеїв, архітектуру, живопис;

б) соціум, культуру, цивілізацію;

в) міфологію, релігію, філософію та науку;

г) виробничу та економічну діяльність, сферу побуту та сімейних стосунків, систему соціальних відносин та інститутів, духовне життя суспільства;

д) духовне життя суспільства, ідеологію та соціальну психологію.

 

248. Поняття «воля до влади» ввів:

а) Шопенгауер

б) Кьєркегор

в) Ніцше

г) Маркс

249. Суспільна ідеологія за своєю сутністю постає?

а) національною (або державною) ідеєю;

б) сукупністю теоретичних знань даного суспільства;

в) програмою соціальної діяльності, сформованої на рівні теоретичної свідомості;

г) програмою діяльності якоїсь політичної партії;

д) сукупністю ідей, що їх сповідує еліта суспільства.

 

250. Процесом соціалізації в соціальній філософії називають:

а) перетворення природних речей та процесів на культивовані;

б) офіційне прийняття членів суспільства у різні соціальні групи чи організації;

в) процес набування людиною соціальних якостей та навичок;

г) процеси руйнування недоторканої природи суспільством.

 

251. Взаємини між людиною і суспільством можна окреслити так:

а) людина і суспільство утворюють одну єдину якісну сферу буття; протиставлення людини і суспільства надумані;

б) людина є провідною стороною у її взаєминах із суспільством, оскільки без людини суспільства просто немає;

в) людина і суспільство взаємно впливають одне на одного, тобто перебувають

у взаємодії;

г) суспільство є провідною стороною у взаєминах із людиною, оскільки поза суспільством людина не набуває людських якостей та нездатна зберігати свої інтелектуальні та матеріальні досягнення;

д) доля суспільства та людини визначається божественним повелінням або космічними процесами: ні людина, ні суспільство не е самовладними.


Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 104 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.101 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>