ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОЕКОНОМІКА»
1. Основна економічна суперечність, що вивчається мікроекономікою, зумовлена:
1) посиленням втручання держави в економіку та процесом глобалізації;
2) безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів, необхідних для їх задоволення;
3) погіршенням екологічної ситуації та існуванням монополій;
4) наявністю практично у всіх країнах світу безробіття та інфляції.
2. Альтернативна вартість вимірюється:
1) кількістю одного блага, від якої потрібно відмовитись заради одержання додаткової одиниці іншого блага;
2) індексом споживчих цін;
3) ціною товару, що купується;
4) кількістю ресурсів, необхідних для виробництва даного товару.
3. Альтернативна вартість нової лікарні-це:
1) сума грошей, що виплачується її" персоналу як заробітна плата;
2) сума грошей, яку лікарня отримує з бюджету протягом року на свої потреби;
3) вартість спорудження лікарні наступного року;
4) та кількість інших продуктів, виробництвом яких довелося пожертвувати, щоб побудувати цю лікарню.
4. Принцип раціональності поведінки означає, що:
1) кожний суб'єкт повинен діяти згідно існуючих правил, які відображають оптимальний варіант вибору;
2) кожний економічний суб'єкт ощадливо витрачає гроші;
3) кожна людина робить вибір, максимізуючи власну вигоду;
4) всі люди діють однаково, опинившись в однакових умовах.
5. Недосконало конкурентними є ринки:
1) всі відповіді правильні;
2) які мають низьку концентрацію продавців і покупців;
3) монополії та олігополії;
4) монополії, олігополії та монополістичної конкуренції.
6. Які з ринкових структур відносяться скоріше до теоретичних побудов:
1) олігополія;
2) монополістична конкуренція;
3) досконала конкуренція та монополія;
4) монополістична конкуренція та олігополія.
7. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намагається максимізувати:
1) різницю між загальною та граничною корисністю;
2) загальну корисність;
3) граничну корисність;
4) кожну з перерахованих величин.
8. Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою, що лежить всередині площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже він:
1) не повністю використовує свій бюджет;
2) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;
3) знаходиться у стані споживчої рівноваги;
4) максимізує корисність.
9. Бюджетне обмеження споживача - це:
1) дохід споживача;
2) ціни товарів;
3) сукупність споживчих кошиків, доступних споживачеві за даного рівня цін та його бюджету;
4) дохід споживача, ціни товарів та їх корисності.
10. Бюджетні лінії:
1) завжди є прямими лініями;
2) завжди є ламаними лініями;
3) за жодних умов не можуть бути ламаними;
4) можуть бути як прямими, так і ламаними.
11. Збільшення доходу споживачів графічно відповідає:
1) паралельному зміщенню бюджетної лінії праворуч;
2) паралельному зміщенню бюджетної лінії ліворуч;
3) зменшенню нахилу бюджетної лінії;
4) збільшенню нахилу бюджетної лінії.
12. Рівновага споживача на карті кривих байдужості - це:
1) точка перетину бюджетної лінії та кривої байдужості;
2) спільна для бюджетної лінії та кривої байдужості точка, в якій нахил бюджетної лінії та нахил кривої байдужості співпадають;
3) точка на самій високій з кривих байдужості;
4) точка, розташована на границі множини, обмеженої бюджетною лінією та осями координат.
13. Перший закон Госсена стверджує, що:
1) кожна наступна одиниця блага приносить споживачу менше задоволення, ніж попередня;
2) кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності;
3) зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу бюджетної лінії;
4) зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вгору або вниз.
14. Рівновага споживача з точки зору кардиналістської теорії означає:
1) при зростанні закупівель одного виду блага скорочуються закупівлі іншого виду блага;
2) кожен придбаний товар приносить однакову граничну корисність;
3) максимізацію сукупної корисності за даного бюджетного обмеження;
4) споживач витрачає однакову суму грошей на купівлю кожного виду блага.
15. Корисність - це:
1) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага;
2) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;
3) мінімальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага;
4) задоволення, яке отримує людина від споживання благ.
16. Криві байдужості мають такі властивості:
1) всі відповіді правильні;
2) вони ніколи не перетинаються;
3) для абсолютної більшості благ є спадними;
4) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності.
17. Карта кривих байдужості - це:
1) сукупність кривих сукупної та граничної корисності;
2) сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;
3) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;
4) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень.
18. Продукт має корисність, якщо він:
1) відображає закон попиту;
2) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;
3) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;
4) є доступним за ціною для споживача.
19. Гранична корисність визначається як:
1) приріст загальної корисності при зростання на одиницю обсягу споживання блага;
2) відношення загальної корисності до обсягу споживання;
3) сума загального попиту на благо;
4) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.
20. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється:
1) тільки його вподобаннями;
2) тільки цінами товарів, що купуються;
3) розмірами доходу споживача;
4) вподобаннями, розмірами доходу та цінами товарів, що купуються.
21. Криві Енгеля характеризують:
1) залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;
2) залежність обсягу споживання товару від його ціни;
3) залежність корисності блага від обсягу його споживання;
4) залежність видатків споживача від ціни товару.
22. Якщо ціна нормального товару А знижується, то:
1) споживач не змінить обсягів свого споживання;
2) всі відповіді невірні;
3) споживач придбає цього товару більше;
4) споживач придбає цього товару менше.
23. Які з наведених характеристик належать до благ нижчої споживчої цінності?
1) попит на благо скорочується, якщо зменшується ціна блага-замінника;
2) попит на благо скорочується, якщо доходи домогосподарства зростають;
3) попит на благо зростає, якщо його ціна зменшується;
4) споживання цього блага не залежить від доходу.
24. Для товару Гіффена характерно:
1) обсяг споживання товару зростає із зменшенням ціни;
2) обсяг споживання товару зростає із зростанням ціни;
3) обсяг споживання зростає зі збільшенням доходу;
4) обсяг споживання зростає зі зменшенням доходу.
25. Крива "ціна - споживання" сполучає:
1) всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною цін обох товарів;
2) всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною доходу;
3) всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з товарів;
4) всі комбінації двох благ, що забезпечують однаковий рівень корисності.
26. Залежність видатків споживачів на предмети першої та другої необхідності та предмети розкоші від доходу описують:
1) криві Торнквіста;
2) криві Енгеля;
3) криві "дохід - споживання";
4) криві "ціна - споживання".
27. Крива «дохід - споживання» показує:
1) усі точки рівноваги споживача відповідно із зростанням його доходу;
2) залежність рівня корисності від доходу;
3) залежність споживання товарів від ціни:
4) комбінацію товарів, що приносять споживачеві певний ступінь задоволення.
28. Крива «дохід - споживання»:
1) є висхідною для нормальних благ;
2) має від'ємний нахил для нижчих благ;
3) є вертикальною для нейтральних благ;
4) всі відповіді правильні.
29. Крива Енгеля характеризує:
1) залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;
2) залежність обсягу споживання товару від його ціни;
3) залежність корисності блага від обсягу його споживання;
4) залежність видатків споживача від ціни товару.
З0. Які з наведених характеристик належать до благ нижчої споживчої цінності?
1) попит на благо скорочується, якщо зменшується ціна блага-замінника;
2) попит на благо скорочується, якщо доходи домогосподарства зростають;
3) попит на благо зростає, якщо його ціна зменшується;
4) споживання цього блага не залежить від доходу.
31. Крива Енгеля є прямою лінією з додатним нахилом, якщо:
1) благо є доповнювачем відносно данного;
2) частка даного блага у структурі споживання із зростанням доход залишається незмінною;
3) благо є замінником відносно данного;
4) благо є нейтральним благом відносно зміни доходу.
32. Закон попиту передбачає, що:
1) коли ціна товару падає, обсяг запланованих покупок зростає;
2) крива попиту звичайно має позитивний нахил;
3) перевищення пропозиції над попитом викличе зниження ціни;
4) якщо доходи у споживачів зростають, то вони завжди купують більше товарів.
33. За законом пропозиції зростання цін (за решти незмінних умов) супроводжується:
1) зменшенням пропозиції;
2) зростанням пропозиції;
3) зростанням обсягу пропозиції;
4) зменшенням обсягу пропозиції.
34. Зміна якого фактора не викликає зрушення кривої попиту?
1) смаків та уподобань споживачів;
2) розмірів та розподілу національного доходу;
3) ціни товару;
4) кількості чи віку споживачів.
35. Удосконалення технології переміщує:
1) криву пропозиції праворуч;
2) криву попиту ліворуч;
3) криву попиту праворуч;
4) криву пропозиції ліворуч;
36. Що може призвести до збільшення рівноважної ціни товару?
1) збільшення попиту на товар;
2) збільшення пропозиції товару;
3) одночасне та однакове збільшення попиту і пропозиції;
4) одночасне та однакове зменшення попиту і пропозиції.
37. Коли ринкова ціна нижча за ціну рівноваги, то:
1) з'являються надлишки товарів;
2) виникає дефіцит товарів;
3) формується ринок покупців;
4) падає ціна ресурсів.
38. Яка з подій не змістить кривої попиту на кольорові олівці:
1) підвищення середньої заробітної плати;
2) збільшення числа дітей, які займаються в художніх студіях;
3) значне зниження цін на акварельні фарби;
4) підвищення ціни на кольорові олівці.
39. Встановлення державою ціни на рівні, вищому за рівноважний, викликає:
1) появу стійкого надлишку товару;
2) появу дефіциту товару;
3) зменшення пропозиції;
4) збільшення попиту.
40. Крива попиту переміститься праворуч і вгору у результаті:
1) зменшення числа покупців;
2) збільшення доходів споживачів;
3) переходу на товар-замінник;
4) підвищення митних бар'єрів.
41. Чим можна пояснити зміщення кривої пропозиції на товар ліворуч і вгору:
1) введенням дотацій;
2) впровадженням нових технологій;
3) зростанням цін на вхідні ресурси;
4) збільшенням числа виробників.
42. Ціна рівноваги - це:
1) ціна, що встановлюється на ринку внаслідок надання субсидій виробникам;
2) ціна, що встановлюється на ринку внаслідок державного регулювання цін;
3) ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції;
4) ціна, що встановлюється на ринку внаслідок введення податку на виробників. '
43. Ринок товару знаходиться у стані рівноваги, якщо:
1) за певною ціною плани покупців щодо покупок співпадають з планами продавців щодо продажу;
2) обсяг попиту на товар дорівнює обсягу його пропозиції;
3) на ринку не існує ні надлишку, ні дефіциту товару;
4) всі відповіді правильні.
44. У випадку встановлення податку з одиниці товару на виробників:
1) крива попиту зміститься ліворуч паралельно до початкової, рівноважні ціна і попит зменшаться;
2) крива попиту зміститься праворуч паралельно до початкової, рівноважні ціна і обсяг зростуть;
3) крива пропозиції зміститься праворуч паралельно до початкової, рівноважна ціна зменшиться, а рівноважний обсяг зросте;
4) крива пропозиції зміститься ліворуч паралельно до початкової, рівноважна ціна зросте, а рівноважний обсяг зменшиться.
45. Якщо лінійні криві попиту і пропозиції є типовими спадною і зростаючою, то з встановленням податку на виробників:
1) рівноважна ціна зростає на більшу величину, ніж величина податку;
2) рівноважна ціна зростає на меншу величину, ніж величина податку;
3) рівноважна ціна зростає на величину податку;
4) рівноважна ціна не змінюється.
46. Надання субсидії виробникам:
1) всі відповіді правильні;
2) переміщує криву пропозиції праворуч на величину субсидії по вертикалі;
3) призводить до зниження рівноважної ціни і збільшення рівноважного обсягу продукції;
4) дозволяє збільшити пропозицію.
47. Якщо пропозиція товару нееластична, а попит на нього скорочується, то загальний виторг продавця:
1) скорочується тоді, коли попит є еластичним;
2) зростає;
3) скорочується;
4) скорочується тоді, коли попит є нееластичним.
48. Зі зниженням ціни та зростанням обсягу попиту (припускаючи, що функція попиту лінійна):
1) еластичність попиту за доходом скорочується;
2) загальний виторг збільшується до точки, в якій еластичність рівна одиниці, після чого виторг зменшується;
3) стимулюється споживання товарів - замінників;
4) коефіцієнт еластичності попиту за ціною не змінюється.
49. У випадку, коли не дивлячись на зміну ціни товару, загальний виторг не змінюється, коефіцієнт цінової еластичності попиту:
1) рівний 0;
2) менше 1;
3) більше 1;
4) рівний 1.
50. Коли будь-яка кількість товару продасться за однаковою ціною, то попит на цей товар є:
1) абсолютно нееластичним;
2) нееластичним;
3) еластичним;
4) абсолютно еластичним.
51. Припустимо, що пропозиція товару X абсолютно нееластична. Якщо попит на цей товар виросте, то ціна рівноваги:
1) збільшиться, а обсяг рівноваги залишиться незмінним;
2) зменшиться, а обсяг рівноваги збільшиться;
3) збільшиться і обсяг рівноваги збільшиться;
4) збільшиться, а обсяг рівноваги зменшиться.
52. Зменшення ціни на 5% призводить до зниження обсягу пропозиції на 8%. Це означає, що пропозиція:
1) нееластична;
2) еластична;
3) одиничної еластичності;
4) абсолютно нееластична.
53. Для взаємозамінних товарів перехресна еластичність попиту:
1) менше нуля;
2) більше нуля;
3) більше, ніж цінова еластичність;
4) дорівнює нулю.
54. Коефіцієнт еластичності показує:
1) співвідношення цін ресурсів;
2) граничну норму заміни благ;
3) процентну зміну одного показника при зміні іншого на 1%;
4) співвідношення цін товарів.
55. Якщо будь-яка кількість товару може бути продана за однією і тією ж ціною, це означає, що попит на даний товар с:
1) абсолютно нееластичним;
2) еластичним;
3) абсолютно еластичним;
4) нееластичним.
56. Якщо пропозиція товару зображується вертикальною лінією, то можна стверджувати, що вона є:
1) абсолютно нееластичною;
2) нееластичною;
3) пропозицією з одиничною еластичністю;
4) абсолютно еластичною.
57. Яке із вказаних нижче значень коефіцієнта еластичності за доходами відноситься до товарів першої необхідності?
1) менше 0;
2) більше 0, але менше 1;
3) 1;
4) більше 1.
58. Значення коефіцієнтів лінійної та дугової еластичності співпадають у випадку:
1) абсолютно нееластичного попиту;
2) будь-якої зміни ціни на лінійній кривій политу;
3) еластичного і не співпадають у випадку нееластичного попиту;
4) співпадіння неможливе за жодних умов.
59. Взаємозв'язок між можливими варіантами сполучень факторів для виробництва фіксованого обсягу продукції відображається за допомогою:
1) кривої попиту;
2) кривої Енгеля;
3) кривої виробничих можливостей;
4) ізокванти.
60. Ізокванта ілюструє:
1) криву середнього продукту;
2) криву сукупного продукту;
3) різні обсяги продукту, які можна виробити за даної кількості ресурсів;
4) різні комбінації ресурсів, з яких можна виробити заданий обсяг продукту.
61. Середній продукт змінного фактора - це:
1) сукупний обсяг випуску продукції, який відповідає певній кількості змінного фактора за умови незмінності усіх інших;
2) сукупний обсяг випуску продукції, який припадає на одиницю змінного фактора за умови незмінності усіх інших;
3) збільшення сукупного продукту змінного фактора відносно до збільшення змінного фактора на одну одиницю;
4) відношення граничного продукту до кількості змінного фактора, зайнятого у виробництві.
62. Середній продукт досягає свого найбільшого значення (за незмінної технологи), якщо він:
1) більше граничного продукту;
2) менше граничного продукту;
3) дорівнює граничному продукту;
4) дорівнює граничному продукту, поділеному на обсяг залучених ресурсів.
63. Виробнича функція показує:
1) максимальний обсяг випуску продукції фірмою при використанні різних сполучень заданих вхідних ресурсів;
2) витрати, які забезпечують той чи інший обсяг випуску;
3) найбільш вигідний для фірми обсяг випуску за даних цін ресурсів;
4) мінімальну кількість продукції, яку можна одержати, використовуючи певну кількість ресурсів.
64. Досягнення максимального обсягу випуску за даної технології означає, що:
1) середній та граничний продукт від даного фактору є рівними;
2) граничний продукт стає рівним нулю, а середній продукт спадає;
3) середній продукт досягає максимуму, а граничний - мінімуму;
4) середній продукт досягає максимуму, а граничний дорівнює нулю.
65. Дія закону спадної віддачі означає, що:
1) зі збільшенням змінного фактору виробництва середній продукт цього фактору збільшується, досягаючи свого максимуму, а потім знижується;
2) зі збільшенням застосовуваних факторів виробництва ефект масштабу збільшується;
3) обсяг випуску продукції за окремих технологій має тенденцію до скорочення;
4) за зміни обсягу виробництва граничний продукт не зростає.
66. Під постійними витратами розуміються:
1) неявні витрати виробництва;
2) витрати на ресурси, згідно з цінами на момент придбання;
3) витрати, які мають місце навіть тоді, коли нічого не виробляється;
4) витрати на придбання сировини за фіксованими наперед цінами.
67. Постійні витрати - це:
1) витрати, які фірма несе протягом тривалого періоду;
2) витрати на придбання сировини за фіксованими наперед цінами;
3) витрати, які не залежать від обсягу виробництва;
4) витрати виробництва, обсяг яких не можна змінити.
68. У довгостроковому періоді для фірми:
1) змінні витрати зростають швидше, ніж постійні;
2) постійні витрати зростають швидше, ніж змінні;
3) всі витрати є сталими;
4) всі витрати є змінними.
69. Середні сукупні витрати досягають мінімальної величини за обсягу виробництва, який характеризується:
1) рівністю МС та AVC;
2) рівністю AVC та АТС;
3) максимальним прибутком;
4) рівністю МС та АТС.
70. Якщо AVC скорочується із зростанням обсягу виробництва, то для відповідних обсягів:
1) МС повинні бути нижчими від AVC;
2) МС також повинні скорочуватись;
3) ТС також повинні скорочуватись;
4) повинні зростати AFC.
71. Якщо AVC скорочується із зростанням обсягу виробництва, то для відповідних обсягів:
1) МС завжди зростають;
2) АТС також скорочуються;
3) МС більші за AVC;
4) мінімум МС уже обов'язково досягнуто.
72. Якщо AVC зростають із зростанням обсягу виробництва, то для відповідних обсягів виробництва:
1) МС завжди зростають;
2) АТС завжди зростають;
3) МС завжди менші від AVC;
4) МС завжди менше від АТС.
73. Середні змінні витрати досягають мінімальної величини за обсягу виробництва, який характеризується:
1) максимальним прибутком;
2) рівністю МС та АТС;
3) рівністю МС та AVC;
4) рівністю AVC та АТС.
74. Середні змінні витрати мають таку властивість із зростанням обсягу виробництва:
1) завжди зростають;
2) завжди зменшуються;
3) спочатку зростають, а потім зменшуються;
4) спочатку зменшуються а потім зростають.
75. Середні змінні витрати мають так:}' властивість із зменшенням обсягу виробництва:
1) завжди зменшуються;
2) інколи спочатку зменшуються, а потім зростають;
3) завжди зростають;
4) інколи спочатку зростають, а потім зменшуються.
76. Середні сукупні витрати мають таку властивість із зростанням обсягу виробництва:
1) спочатку зменшуються, а потім зростають;
2) завжди зменшуються;
3) спочатку зростають, а потім зменшуються;
4) завжди зростають.
77. Середні сукупні витрати мають таку властивість із зменшенням обсягу виробництва:
1) інколи спочатку зменшуються, а потім зростають;
2) завжди зменшуються;
3) завжди зростають;
4) інколи спочатку зростають, а потім зменшуються.
78. Середні постійні витрати мають таку властивість із збільшенням обсягу виробництва:
1) завжди зменшуються;
2) завжди зростають;
3) інколи спочатку зменшуються, а потім зростають;
4) інколи спочатку зростають, а потім зменшуються.
79. Типова крива сукупних витрат виробника завжди:
1) спочатку опукла вгору, а потім опукла вниз;
2) опукла вгору;
3) спочатку опукла вниз, а потім опукла вгору;
4) опукла вниз.
80. Будь-яка точка, що знаходиться на ізокванті чи із окості, означає:
1) кількість продуктів, що виробляється;
2) комбінацію фізичних обсягів ресурсів;
3) обсяг продуктів в грошовому вимірі;
4) суму витрат.
81. Типова крива змінних витрат виробника завжди:
1) спочатку опукла вниз, а потім опукла вгору;
2) опукла вгору;
3) спочатку опукла вгору, а потім опукла вниз;
4) опукла вниз.
82. Типові сукупні витрати мають таку властивість: із зростанням обсягу виробництва:
1) завжди спочатку зростають, а потім зменшуються;
2) завжди зменшуються;
3) завжди зростають;
4) спочатку зменшуються, а потім зростають.
83. Типові змінні витрати мають таку властивість: із зростанням обсягу виробництва:
1) завжди зменшуються;
2) завжди зростають;
3) спочатку зростають, а потім зменшуються;
4) спочатку зменшуються, а потім зростають,
84. У короткостроковому періоді фірма виробляє 500 одиниць продукції. Середні змінні витрати складають 2 грн., середні постійні витрати складають 0,5 грн. Загальні витрати становитимуть:
1) 1100 грн;
2) 2,5 грн;
3) 750 грн;
4) 1250 грн.
85. Яке з наступних тверджень означає, що умови досконалої конкуренції не виконуються?
1) крива попиту на продукт фірми має від'ємний нахил;
2) крива граничних витрат перетинає криву середніх сукупних витрат у точці мінімуму;
3) фірма знаходиться у стані рівноваги, коли її граничний дохід дорівнює граничним витратам;
4) криві середніх та граничних витрат мають U-подібну форму.
86. У короткостроковому періоді фірма, що діє на ринку досконалої конкуренції, припинить виробництво, коли виявиться, що:
1) ціна продукту менше середніх сукупних витрат;
2) нормальний прибуток менший середньогалузевого;
3) сукупний дохід менший від сукупних витрат;
4) ціна менше мінімальних середніх змінних витрат.
87. Поняття «досконало конкурентна фірма» передбачає, що:
1) це фірма, яка використовує будь-які форми конкуренції для завоювання ринку;
2) це фірма, яка використовує тільки методи легальної конкуренції;
3) це фірма, яка не чинить впливу на формування ринкової ціни;
4) це фірма, яка домагається встановлення бажаної ціни.
88. Крива пропозиції конкурентної фірми у короткостроковому періоді -це:
1) частина кривої граничних витрат, що розташована вище мінімального рівня кривої середніх змінних витрат;
2) частина кривої середніх сукупних витрат, яка має спадний характер;
3) крива граничних витрат;
4) частина кривої середніх сукупних витрат, яка має зростаючий характер.
89. В якості «бар'єру» для проникнення до галузі нових виробників можуть бути:
1) патенти та ліцензії;
2) більш низькі витрати великого виробництва;
3) законодавчо оформлені виключні права;
4) все, що перераховано, вірно.
90. Граничний виторг конкурентної фірми перевищує її граничні витрати. Фірма зможе збільшити економічний прибуток, якщо:
1) підвищить ціну на свою продукцію;
2) скоротить обсяг виробництва;
3) збільшить обсяг виробництва;
4) знизить ціну на свою продукцію.
91. Які з наступних видів витрат беруться до уваги при прийнятті рішень щодо оптимального обсягу виробництва фірми?
1) середні змінні витрати;
2) бухгалтерські витрати;
3) граничні витрати;
4) середні постійні витрати.
92. Економічний прибуток:
1) має місце кожен раз, коли сукупний дохід перевищує сукупні витрати;
2) відсутній на конкурентному ринку в довгостроковому періоді;
3) еквівалентний бухгалтерському прибутку;
4) існує завжди, коли граничний дохід дорівнює граничним витратам.
93. У довготерміновому періоді фірма за досконалої конкуренції:
1) завжди гарантовано має прибуток;
2) працює на рівні нульового прибутку;
3) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;
4) ніколи не несе збитків.
94. У короткотерміновому періоді фірма за досконалої конкуренції:
1) завжди працює на рівні нульового прибутку;
2) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;
3) завжди гарантовано має прибуток;
4) ніколи не несе збитків.
95. Недосконала конкуренція має місце тоді, коли:
1) фірми вдаються до нечесних засобів боротьби;
2) фірми володіють ринковою владою;
3) фірми досягають згоди щодо розподілу ринку;
4) фірми не дотримуються принципу максимізації прибутку.
96. Сума збитків конкурентної фірми, що припиняє виробництво у короткостроковому періоді:
1) дорівнює постійним витратам;
2) дорівнює змінним витратам;
3) дорівнює нулю;
4) дорівнює сукупним витратам.
97. У будь-якій конкурентній галузі ціна рівноваги довгострокового періоду встановлюється на рівні:
1) мінімуму МС;
2) мінімуму AVC;
3) мінімуму АТС;
4) мінімуму AFC.
98. Монополіст, який максимізує прибуток, буде зменшувати ціну на свій продукт, якщо:
1) АТС зростає;
2) витрати на рекламу зростають;
3) граничний доход дорівнює середнім змінним витратам;
4) граничний доход вище граничних витрат.
99. Цінова дискримінація - це:
1) різниця в оплаті праці за національністю чи статтю;
2) експлуатація трудящих шляхом встановлення високих цін на товари широкого вжитку;
3) продаж за різними цінами однієї і тієї ж продукції різним покупцям;
4) підвищення ціни на товари більш високої якості.
100. Весь надлишок споживача присвоює фірма, яка:
1) має монопольну владу;
2) максимізує різницю між граничним доходом і граничними витратами;
3) здійснює повну цінову дискримінацію;
4) сегментує ринок.
101. Реалізація ринкової влади в умовах монополії означає, що:
1) монополіст не враховує особливостей попиту;
2) монополіст призначає максимально високі ціни;
3) монополісту гарантований високий прибуток;
4) ціна більше ніж граничний дохід.
102. На відміну від конкурентної фірми монополіст:
1) може впливати на ціну свого продукту;
2) отримує максимальний прибуток лише тоді, коли граничний дохід дорівнює граничним витратам;
3) має абсолютно еластичний попит на свою продукцію;
4) має незмінний граничний дохід.
103. Монополія є неефективною з позицій суспільства, оскільки:
1) ціна за монополії вище, ніж на досконало-конкурентному ринку;
2) обсяги виробництва за монополії вище, ніж на досконало-конкурентному ринку;
3) граничні витрати перевищують середні витрати;
4) граничний дохід перевищує граничні витрати.
104. Якщо попит на товар фірми-монополіста нееластичний, то зменшуючи ціну, фірма:
1) скоротить свій дохід;
2) збільшить свій дохід;
3) збільшить загальний виторг;
4) правильної відповіді немає.
105. Якщо попит на товар фірми-монополіста еластичний, то зменшуючи ціну, фірма:
1) збільшить свій дохід;
2) скоротить свій дохід;
3) скоротить загальний виторг;
4) правильної відповіді немає.
106. Якщо попит на товар фірми-монополіста нееластичний, то збільшуючи ціну, фірма:
1) скоротить свій дохід;
2) збільшить свій дохід;
3) скоротить загальний виторг;
4) правильної відповіді немає.
107. Якщо попит на товар фірми-монополіста еластичний, то збільшуючи ціну, фірма:
1) правильної відповіді немає;
2) збільшить свій дохід;
3) збільшить загальний виторг;
4) скоротить свій дохід.
108. За монополії порівняно з досконалою конкуренцією:
1) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою;
2) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;
3) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;
4) продукції виробляється більше, але ціна є вищою.
109. За досконалої конкуренції порівняно з монополією:
1) продукції виробляється більше, але ціна є вищою;
2) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;
3) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;
4) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою.
110. У довготерміновому періоді фірма-монополіст:
1) працює на рівні нульового прибутку;
2) має прибуток;
3) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;
4) всі відповіді невірні.
111. У короткотерміновому періоді фірма-монополіст:
1) працює на рівні нульового прибутку;
2) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;
3) завжди має прибуток;
4) всі відповіді невірні.
112. За яких умов фірма-монополіст отримує максимальний прибуток:
1) ціна відповідає нееластичній ділянці кривої попиту;
2) ціна вища за граничні витрати;
3) середні витрати рівні середньому доходу;
4) граничні витрати рівні граничному доходу.
113. Ринки досконалої та монополістичної конкуренції мають таку спільну рису:
1) на ринку оперує багато покупців та продавців;
2) випускаються однорідні товари;
3) випускаються диференційовані товари;
4) кожна фірма стикається з горизонтальною кривою попиту на свій продукт.
114. Фірма у стані рівноваги отримує на ринку монополістичної конкуренції прибуток у разі, якщо:
1) АТС<Р;
2) АТС=Р;
3) АТС>Р;
4) АТС = МС.
115. Фірма у стані рівновага на ринку монополістичної конкуренції несе збитки, якщо:
1) АТС<Р;
2) ATС>P;
3) АТС=Р;
4) АТС = МС.
116. У довготерміновому періоді за монополії порівняно з монополістичною конкуренцією:
1) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою;
2) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;
3) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;
4) продукції виробляється більше, але ціна є вищою.
117. У довготерміновому періоді за монополістичної конкуренції порівняно з монополією:
1) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;
2) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою;
3) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;
4) продукції виробляється більше, але ціна є вищою.
118. У короткотерміновому періоді за досконалої конкуренції порівняно з монополістичною конкуренцією:
1) продукції виробляється більше, але ціна є вищою;
2) продукції виробляється менше, але ціна є вищою:
3) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;
4) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою.
119. У короткотерміновому періоді за монополістичної конкуренції порівняно з досконалою конкуренцією:
1) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;
2) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;
3) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою;
4) продукції виробляється більше, але ціна є вищою.
120. У короткотерміновому періоді монополістична конкуренція:
1) не має нічого спільного ні з досконалою конкуренцією, ні з монополією;
2) має спільні риси лише з монополією;
3) має спільні риси лише з досконалою конкуренцією;
4) має спільні риси і з досконалою конкуренцією, і з монополією.
121. У довготерміновому періоді монополістична конкуренція:
1) має спільні риси лише з монополією;
2) має спільні риси лише з досконалою конкуренцією;
3) має спільні риси і з досконалою конкуренцією, і з монополією;
4) не має нічого спільного ні з досконалою конкуренцією, ні з монополією.
122. У короткотерміновому періоді фірма за монополістичної конкуренції:
1) завжди гарантовано має прибуток;
2) завжди працює на рівні нульового прибутку;
3) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;
4) ніколи не несе збитків.
123. У довготерміновому періоді фірма за монополістичної конкуренції:
1) завжди гарантовано має прибуток;
2) працює на рівні нульового прибутку;
3) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;
4) ніколи не несе збитків.
124. Фірма за монополістичної конкуренції:
1) має обмежену монопольну владу;
2) має сильну монопольну владу;
3) не має монопольної влади;
4) можуть бути всі три попередні випадки.
125. На ринку монополістичної конкуренції джерелом ринкової влади фірм є:
1) наявність надлишкових виробничих потужностей;
2) високі бар'єри проникнення до галузі;
3) відсутність конкуренції;
4) диференціація продукції.
126. Станції для заправки пальним є прикладом фірми, що працює на ринку монополістичної конкуренції. Що з перерахованого Ви вважаєте нетиповим для неї:
1) економічний прибуток у короткостроковому періоді;
2) нульовий прибуток у довгостроковому періоді;
3) економічний прибуток у довгостроковому періоді;
4) використання особливостей місця розташування на свою користь.
127. Олігополія - це ринкова структура, де оперує:
1) невелика кількість фірм, які конкурують між собою;
2) велика кількість фірм, які конкурують між собою та виробляють диференційований продукт;
3) велика кількість фірм, які конкурують між собою та виробляють однорідний продукт;
4) невелика кількість фірм, які не конкурують між собою.
128. Ви припускаєте, що коли ваша фірма знизить свою ціну, конкуренти відповідно знизять свої ціни, але якщо ви підвищите її, жодна фірма не візьме з вас приклад. Це означає, що ваша фірма:
1) є ціновим лідером на олігополістичному ринку;
2) має «ламану» криву попиту;
3) стикається з конкуренцією «не на життя, а на смерть»;
4) найбільш ефективна в галузі.
129. «Ламана» крива попиту для олігополіста обов'язково передбачає:
1) що поведінка фірми не оптимальна;
2) що ціна товару не повинна бути вищою граничного доходу;
3) розрив у кривій граничного доходу;
4) розрив у кривій граничних витрат.
130. Найвірогідніше, що учасник картелю збільшив би свій прибуток:
1) встановлюючи вищу ціну, ніж у інших учасників картелю;
2) продаючи свої товари за нижчою ціною, ніж у інших учасників картелю;
3) обмежуючи випуск своєї продукції нижче встановленої квоти, щоб підвищити ціну;
4) правильної відповіді немає.
131. У довгостроковому періоді:
1) фірми, які оперують в умовах монополістичної конкуренції, отримують нульовий економічний прибуток;
2) високі вхідні бар'єри для вступу на ринок роблять можливим отримання олігополістом економічного прибутку;
3) фірми, які оперують в умовах досконалої конкуренції, отримують нульовий економічний прибуток;
4) всі твердження вірні.
132. Олігополістичний ринок має таку спільну рису з монополістичним:
1) фірми мають ринкову владу;
2) наявність у фірми економічного прибутку у довготривалому періоді;
3) всі відповіді вірні;
4) існують високі бар'єри для входу в галузь. ;
133. Олігополістичний ринок схожий з ринком монополістичної конкуренції в тому, що:
1) фірми володіють ринковою владою;
2) відсутні будь-які бар'єри для входження у галузь;
3) для фірми є характерною стратегічна поведінка;
4) діє незначна кількість продавців.
134. Міський метрополітен може слугувати прикладом:
1) природної монополії;
2) монополії;
3) олігополії;
4) монопсонії.
135. Монопсонія - це ринкова структура, за якої:
1) на ринку багато покупців і лише один продавець;
2) на ринку багато продавців і лише один покупець;
3) продукція однорідна, вхідні бар'єри на ринок відсутні, на ринку діють два продавця і багато покупців;
4) на ринку багато покупців і продавців, вхідні бар'єри відсутні, продукція диференційована.
136. Учасник картелю може збільшити свій прибуток у короткостроковому періоді, якщо:
1) встановить вищу ціну, ніж решта учасників картелю;
2) буде продавати свою продукцію за нижчими Цінами;
3) збільшить обсяг випуску продукції понад встановлену квоту;
4) буде повністю дотримуватись умов картельної угоди.
137. У довгостроковому періоді:
1) фірми, які працюють в умовах досконалої конкуренції, отримують нульовий економічний прибуток;
2) фірми, які працюють в умовах монополістичної конкуренції, отримують нульовий економічний прибуток;
3) олігополісти та монополісти, як правило, отримують економічний прибуток;
4) всі відповіді правильні.
138. Граничний продукт фактора виробництва у грошовому вимірі:
1) є продажною ціною останньої одиниці продукту;
2) рівний зміні загального розміру виторгу при використанні додаткової одиниці фактора виробництва;
3) рівний зміні обсягу. виробництва при використанні додаткової одиниці виробничого фактора;
4) неможливо визначити в умовах досконалої конкуренції,
139. Попит на ресурс залежить від:
1) цін ресурсів - замінників;
2) цін взаємодоповнюваних ресурсів;
3) ціни продукту, який виробляється за допомогою даного ресурсу;
4) всі відповіді є вірними.
140. Похідний попит на фактори виробництва визначається:
1) попитом на продукт, що виробляється за допомогою фактору;
2) попитом на інші фактори;
3) продуктивністю фактору;
4) граничною корисністю фактору
141. До нецінових детермінант попиту на ресурс належить:
1) зміна ціни інших ресурсів;
2) продуктивність ресурсу;
3) всі відповіді правильні;
4) попит на готову продукцію.
142. Обсяг попиту на ресурс залежить від:
1) граничної продуктивності ресурсу;
2) ціни даного ресурсу;
3) всі відповіді правильні;
4) ціни продукту, який виробляється за допомогою цього ресурсу.
143. Якщо праця і капітал є взаємодоповнюючими ресурсами, то у разі підвищення ціни капіталу:
1) попит фірми на працю зросте;
2) попит фірми на працю скоротиться;
3) попит фірми на працю не зміниться;
4) можливі будь-які з перерахованих змін у попиті на працю.
144. Конкурентна фірма, намагаючись максимізувати прибуток, повинна наймати додаткових робітників тільки у тому випадку, коли:
1) сукупний виторг нижчий за сукупні витрати;
2) граничний продукт праці у грошовому вимірі перевищує ставку заробітної плати;
3) гранична дохідність праці менша за вартість одиниці праці;
4) величина граничного продукту в грошовому вимірі знижується;
145. Зміни у рівні реальної заробітної плати можна визначити, порівнюючи зміни у рівні номінальної зарплати зі змінами у:
1) рівні цін на товари та послуги;
2) нормі прибутку;
3) правильної відповіді немає;
4) тривалості робочого часу.
146. При падінні заробітної плати індивід, що прагне максимізувати свою корисність:
1) працює більше;
2) працює менше;
3) працює так, як і раніше;
4) може мати місце будь-який з названих варіантів.
147. Встановлення державою мінімальної заробітної плати, яка перевищує рівень рівноважної, може призвести до:
1) збільшення числа зайнятих як на конкурентному, так і на монопсонічному ринку праці;
2) скорочення числа зайнятих як на конкурентному, так і на монопсонічному ринку праці;
3) скорочення числа зайнятих на конкурентному ринку праці та збільшення їх числа на монопсонічному ринку праці;
4) скорочення числа зайнятих на ринку монопсонії та збільшення їх числа на конкурентному ринку праці.
148. Якщо номінальна процентна ставка становить 10%, а темп інфляції визначений 4% за рік, то реальна ставка становить, %:
1) 6;
2) 14;
3) 2,5;
4) 4.
149. Ставка процента по облігаціях буде тим нижчою, чим:
1) більша очікувана інфляція;
2) нижча їх ліквідність;
3) коротший термін, на який вони випущені;
4) більший ризик, з яким вони пов'язані.
150. Коли процентні ставки падають, споживач, котрий прагне у будь-якій ситуації максимізувати свою корисність, буде:
1) заощаджувати менше, більше або так само, в залежності від його уподобань по відношенню до поточного і майбутнього споживання;
2) заощаджувати більше;
3) заощаджувати так само, як і раніше;
4) заощаджувати менше.
151. Пропозиція землі:
1) нееластична;
2) абсолютно нееластична;
3) еластична;
4) абсолютно еластична.
152. Ринкова процентна ставка:
1) визначається внаслідок взаємодії між попитом на позичкові кошти та їх пропозицією;
2) є рівноважною ціною позичкових коштів;
3) відповідає рівності граничного продукту капіталу в грошовому виразі та граничних видатків на капітал;
4) всі відповіді правильні.
153. За даного попиту на інвестиції їх величина:
1) не залежить від процентної ставки;
2) може або збільшуватися, або зменшуватися при підвищенні процентної ставки;
3) буде скорочуватись, якщо буде підвищуватися процентна ставка;
4) буде збільшуватися, якщо буде підвищуватися процентна ставка.
154. Земельна рента за інших рівних умов буде зростати, якщо:
1) ціна на землю знижується;
2) попит на землю скорочується;
3) пропозиція землі росте;
4) попит на землю зростає.
155. Негативні зовнішні ефекти приводять до того, що товар:
1) випускається в надмірній кількості і на нього призначаються надто низькі ціни;
2) випускається в надмірній кількості і на нього призначаються необґрунтовано високі ціни;
3) випускається в недостатній кількості і на нього призначаються надто низькі ціни;
4) випускається в недостатній кількості і на нього призначаються необґрунтовано високі ціни.
156. Наявність позитивних або негативних зовнішніх ефектів призводить до того, що без їх коригування:
1) товар завжди випускається в надмірній кількості;
2) ціна завжди є заниженою;
3) товар завжди випускається в недостатній кількості;
4) ціна завжди є завищеною.
157. Зовнішні ефекти виникають через те, що:
1) ринкові ціни благ не відображають непрямих витрат та вигод;
2) ринкова рівновага не є стабільною;
3) виробництво наносить шкоду навколишньому середовищу;
4) виробники володіють ринковою владою.
158. Регулювання позитивних зовнішніх ефектів пов'язано з:
1) забезпеченням вимог для виробництва з мінімальними середніми витратами;
2) визначенням найбільш корисних для суспільства благ;
3) забезпеченням обсягу споживання блага, відповідного рівню суспільних граничних вигод;
4) забезпеченням рівних умов функціонування для усіх фірм.
159. Що з перерахованого відноситься до чистих громадських благ?
1) громадський транспорт;
2) міські парки;
3) музеї;
4) судова система.
160. Проблема обмеженості ресурсів може бути вирішена, якщо:
1) всі країни світу стануть постіндустріальними суспільствами;
2) люди зможуть відмовитися від конкуренції на користь співпраці;
3) будуть відкриті практично невичерпні джерела енергії;
4) всі відповіді неправильні.
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 51 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| 1. Атомный номер химического элемента – 13, атомная масса – 27. Укажите число элементарных частиц в атоме | | | С начала нашего пути прошло всего 3 дня. Вся моя команда полна сил и энтузиазма. Мы все как один желаем закончить эту чёртову войну и наконец-то свергнуть Кристофера с трона. Пока мы шли по |