Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Міністерство внутрішніх справ України



МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Головне слідче управління

Департамент карного розшуку

Державний науково-дослідний експертно- криміналістичний центр

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЛИСТ

алгоритм дій працівників органів внутрішніх справ при вилученні слідів біологічного походження під час проведення огляду місця події

 

Київ-2012


І. Деякі аспекти проведення огляду місця події згідно з новим

КПК України.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

До слідчих (розшукових) дій, зокрема, відноситься огляд місцевості, приміщення, речей та документів (у тому числі - огляд трупа та огляд трупа пов'язаний з ексгумацією), а також обшук.

Зазначені слідчі дії проводяться з метою пошуку, виявлення та фіксації відомостей щодо обставин учинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Під час проведення огляду і обшуку дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження та речей, які вилучені законом з обігу.

Для надання безпосередньої технічної допомоги під час досудового розслідування (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження можуть бути залучені спеціалісти, тобто особи, які володіють спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів.

Необхідно зазначити, що на початку розслідування кримінального провадження, зокрема, під час проведення огляду місця події, слідчий оперує ще не самими доказами, а швидше слідами злочину, що містять інформацію про властивості об’єктів та ознаки їх взаємодії. Ця інформація, через її прихований характер, не завжди може бути безпосередньо використана органами досудового розслідування та суду.

Введення такої прихованої інформації до процесу в якості доказу потребує залучення спеціальних знань, які необхідні як при виявленні і вилученні слідів, так і для проведення відповідних експертних досліджень.

Наприклад, при розслідуванні тяжких злочинів (у тому числі - терористичних актів), досить часто основним доказом причетності конкретних осіб до їх учинення є сліди біологічного походження, доказова роль яких за останні роки значно зросла завдяки застосування ДНК-аналізу.



Однак, у більшості випадків, ці сліди є невидимими (або погано видимими), у зв’язку з чим пошук, кваліфіковане вилучення і тим більше дослідження слідів біологічного походження може бути здійснено лише відповідними фахівцями.

Тому до проведення огляду місця події за фактом учинення тяжких або резонансних злочинів обов’язково мають бути задіяні спеціалісти усіх необхідних профілів (судово-медичний експерт, спеціаліст-криміналіст, спеціаліст-біолог, інспектор кінолог тощо).

Залучення спеціалістів до проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється відповідно до ст. 71 Кримінального процесуального кодексу України.

II. Першочергові дії працівників ОВС при отриманні інформації про кримінальні правопорушення.

2.1. Оперативний черговий, при отриманні повідомлення про учинене кримінальне правопорушення:

-для перевірки наданої інформації та вжиття заходів з охорони місця події, надання допомоги потерпілим, евакуації людей тощо - негайно скеровує до місця ймовірного учинення злочину наряд із числа працівників міліції, які знаходяться неподалік указаної в повідомленні адреси (черговий наряд патрульно-постової служби, дільничого, працівників карного розшуку, патрульний наряд ДАІ тощо);

- організовує збір слідчо-оперативної групи, до складу якої залучаються слідчий, спеціаліст-криміналіст, оперативні працівники, за потреби - інші спеціалісти та працівники ОВС;

-у разі підтвердження інформації про учинення злочину (або отримання повідомлення про загрозу вибуху, учення терористичного акту І чи іншого тяжкого злочину) невідкладно направляє слідчо-оперативну групу на місце події; ї

- при вчиненні терористичного акту, ураховуючи підслідність даної категорії злочинів, інформує за належністю підрозділ Служби безпеки України (з метою залучення їх працівників до проведення огляду місця події та вжиття інших невідкладних слідчих і розшукових заходів);

-за необхідності залучає інші рятувально-оперативні служби - працівників МНС (для локалізації пожежі, що виникла або може виникнути, вжиття заходів із розбирання завалів та спасіння людей), персонал швидкої і медичної допомоги (для надання допомоги потерпілим) тощо.

Увага! При виїзді на огляд місця події члени слідчо-оперативної групи повинні бути забезпечені відповідною екіпіровкою, що дозволяє працювати в польових умовах (включаючи огляди місця пожежі, заболоченої місцевості, нежилих будинків, підвалів тощо).

2.2. Працівник (черговий наряд) ОВС, який виявив кримінальне правопорушення чи першим прибув на місце учиненого злочину

(або на місце ймовірного учинення вибуху, терористичного акту чи іншого тяжкого злочину):

- доповідає оперативному черговому про фактичну обстановку та вживає невідкладних заходів щодо надання допомоги потерпілим, в разі потреби - евакуації людей, а також забезпечення охорони місця події (з метою максимального збереження слідів злочину);

- за можливості встановлює імовірних свідків події та проводить їх попереднє опитування;

-на час прибуття слідчо-оперативної групи доповідає її керівнику всю відому йому інформацію (щодо обставин учинення кримінального правопорушення, прикмет злочинців, свідків події тощо).


Під час проведення огляду всі особи, які можуть контактувати з предметами-носіями слідової інформації, повинні обов’язково бути споряджені додатковими засобами індивідуального захисту (працювати виключно у масках, гумових рукавичках, шапочках, бахилах).

Це стосується як працівників, що безпосередньо проводять огляд місця події (слідчий, спеціаліст-криміналіст, спеціаліст-вибухотехнік), так і решти осіб, присутніх на території, де проводяться огляд (керівний склад підрозділів ОВС, дільничі та оперативні працівники, поняті тощо).

Увага! На території, де проводяться слідчі дії, категорично забороняється курити та залишати сторонні предмети (недопалки цигарок, порожні пакети, пляшки, склянки тощо).

IV. Вилучення слідів біологічного походження під час проведення огляду місця події та направлення їх на експертне дослідження.

Специфікою слідової інформації біологічного походження є те, що мікросліди людини (епітеліальні клітини, волосся, піт, слина тощо) залишаються на предметах речової обстановки внаслідок як контактної, так і безконтактної взаємодії (в результаті чихання, відділення мікрочастинок слини під час розмови, контакту предметів з відкритими частинами шкіри рук та обличчя, випадання одиничних волосин тощо).

Тобто, однією з основних відмінностей слідів біологічного походження від решти криміналістично значущої інформації є, значною мірою, випадковий характер їх утворення, що може призвести до забруднення предметів, біологічним матеріалом осіб, які приймають участь в слідчих діях, також можливі втрати слідової інформації (внаслідок некоректного поводження з об’єктами-носіями).

Зазначене вимагає особливо ретельного підходу до організації та проведення слідчої дії, у ході якої передбачається можливе вилучення слідів біологічного походження. Ще одним з ключових моментів є те, що вилученні об’єкти-носії чи зразки біологічних слідів якнайшвидше мають бути направлені для проведення відповідної експертизи (у більшості випадків, саме пошук біологічних слідів повинен передувати подальшим дослідженням вилучених об’єктів).

Щодо безпосереднього вилучення слідів біологічного походження, то такі сліди бажано вилучати разом з предметами, на яких вони виявлені (змиви робити тільки у тих випадках, коли інший спосіб вилучення неможливий).

В залежності від властивостей слідів біологічного походження вибирається їх спосіб упакування та умови подальшого зберігання.

Як свідчить експертна практика, основними недоліками, що мають місце при вилученні слідів біологічного походження, є наступні:

-випадкове забруднення вилучених об’єктів біологічним матеріалом учасників слідчих дій;

Під час проведення огляду всі особи, які можуть контактувати з предметами-носіями слідової інформації, повинні обов’язково бути споряджені додатковими засобами індивідуального захисту (працювати виключно у масках, гумових рукавичках, шапочках, бахилах).

Це стосується як працівників, що безпосередньо проводять огляд місця події (слідчий, спеціаліст-криміналіст, спеціаліст-вибухотехнік), так і решти осіб, присутніх на території, де проводяться огляд (керівний склад підрозділів ОВС, дільничі та оперативні працівники, поняті тощо).

Увага! На території, де проводяться слідчі дії, категорично забороняється курити та залишати сторонні предмети (недопалки цигарок, порожні пакети, пляшки, склянки тощо).

«'

IV. Вилучення слідів біологічного походження під час проведення огляду місця події та направлення їх на експертне дослідження.

Специфікою слідової інформації біологічного походження є те, що мікросліди людини (епітеліальні клітини, волосся, піт, слина тощо) залишаються на предметах речової обстановки внаслідок як контактної, так і безконтактної взаємодії (в результаті чихання, відділення мікрочастинок слини під час розмови, контакту предметів з відкритими частинами шкіри рук та обличчя, випадання одиничних волосин тощо).

Тобто, однією з основних відмінностей слідів біологічного походження від решти криміналістично значущої інформації є, значною мірою, випадковий характер їх утворення, що може призвести до забруднення предметів, біологічним матеріалом осіб, які приймають участь в слідчих діях, також можливі втрати слідової інформації (внаслідок некоректного поводження з об’єктами-носіями).

Зазначене вимагає особливо ретельного підходу до організації та проведення слідчої дії, у ході якої передбачається можливе вилучення слідів біологічного походження. Ще одним з ключових моментів є те, що вилученні об’єкти-носії чи зразки біологічних слідів якнайшвидше мають бути направлені для проведення відповідної експертизи (у більшості випадків, саме пошук біологічних слідів повинен передувати подальшим дослідженням вилучених об’єктів).

Щодо безпосереднього вилучення слідів біологічного походження, то такі сліди бажано вилучати разом з предметами, на яких вони виявлені (змиви робити тільки у тих випадках, коли інший спосіб вилучення неможливий).

В залежності від властивостей слідів біологічного походження вибирається їх спосіб упакування та умови подальшого зберігання.

Як свідчить експертна практика, основними недоліками, що мають місце при вилученні слідів біологічного походження, є наступні:

-випадкове забруднення вилучених об’єктів біологічним матеріалом учасників слідчих дій;

- не вірний вибір послідовності дій спеціалістів при одночасному виявленні та вилученні слідів рук та слідів біологічного походження, зокрема, застосування методів виявлення слідів рук, які в подальшому виключають проведення молекулярно-генетичних досліджень;

- порушення правил вилучення, пакування, зберігання та транспортування об’єктів.

З урахуванням викладеного:

4.1. Під час проведення огляду місця події залучені спеціалісти надають слідчому свої рекомендації щодо порядку вилучення та послідовності призначення експертних досліджень по вилучених об’єктах

(з урахуванням їх інформативності та,, вимог щодо максимального збереження слідової інформації).

Наприклад, як свідчить експертна практика, на об’єктах, вилучених з епіцентру вибуху та гільзах від патронів, стріляних із нарізної зброї, внаслідок термічної дії фактично не лишається клітин, придатних для виділення ДНК, однак іноді можуть залишатись сліди рук. Водночас, на нерівних та малих за площею поверхнях (руків’я пістолета, чека від гранати тощо), де відсутні придатні для ідентифікації відбитки слідів рук, можуть залишатись епітеліальні клітини, придатні для встановлення ДНК злочинця.

Важливо також, щоб під час роботи спеціалістів на місці огляду, особливо кінологів та біологів, на території не було сторонніх осіб, навіть слідчі та поняті бажано щоб знаходилися за огороджувальною стрічкою та отримували відповідну інформацію від працюючих спеціалістів (це необхідно для того, щоб перебуваючи на території огляду місця події вони не залишали своїх власних одорологічних або біологічних слідів).

4.2. Вилучення об’єктів, на яких передбачається наявність слідів біологічного походження, має проводитись за умов, які б виключали їх забруднення.

Випадки контамінації (випадкового внесення власного біологічного матеріалу) можуть мати місце навіть при випадковому забрудненні гумових рукавичок (внаслідок їх неправильного одягання або торкання у ході роботи до обличчя, шиї та інших відкритих ділянок тіла та інших предметів, на яких ймовірно присутні клітини - мобільні телефони, окуляри, ручки, лінійки, рулетки тощо).

Тому особам, які приймають участь у безпосередньому вилученні об’єктів, що у подальшому будуть досліджуватись методом ДНК-аналізу, рекомендується одночасно одягати по 2-3 пари гумових рукавичок (верхня пара рукавичок знімається за найменшої підозри щодо її забруднення стороннім біологічним матеріалом, перед продовженням робіт поверх наявних рукавичок одягається ще одна пара завідомо чистих гумових рукавичок).

Іншим учасникам огляду (обшуку) категорично забороняється брати в руки або торкатися предметів, на яких передбачається пошук слідів, в тому числі - біологічного походження.

4.3. Для вилучення слідів біологічного походження застосовуються спеціальні об’єкти-ноеії та матеріали (стерильні бинт або марля, дистильована вода). У разі використання для вилучення слідів інструментів (шпателі, пінцети, скальпелі, ножівки, зубила, стамески тощо) їх робочі поверхні обов’язково мають бути додатково продезинфіковані (ретельно протерті чистими ватними або марлевими тампонами, змоченими етиловим спиртом перед кожним вилученням об’єкту).

4.4. За необхідності предмети-носії висушують при кімнатній температурі без використання нагрівальних приладів (також слід уникати попадання прямих сонячних променів).

Якщо під час проведення слідчої дії висушити вологі предмети не вбачається можливим, при їх пакуванні необхідно:

— зазначити в протоколі огляду місця події про вологий стан об’єктів дослідження, зробивши відповідну примітку й на упаковці;

- речі, іцо знаходяться у вологому стані, терміново направити до будь-якої експертної установи для проведення відповідних досліджень (з обов’язковим зазначенням в супровідному документі стану в якому знаходяться об’єкти дослідження).

Увага! У випадку вилучення не висушених предметів-носіїв, будь-яке зволікання може призвести до непридатності слідів біологічного походження для їх подальшого експертного дослідження.

4.5. Вилучені об’єкти вміщуються до упаковки, у якій завідомо відсутні біологічні сліди людини (наприклад, при використанні для пакування чистих паперових аркушів, всі операції з цими аркушами, починаючи з вилучення їх із пачки паперу, повинні здійснюватись лише в гумових рукавичках).

Категорично забороняється використання в якості упаковки бувших у вжитку поліетиленових пакетів, мішків тощо.

4.6. Одночасно з постановою на проведення молекулярно-генетичної експертизи бажано надавати зразки біологічного матеріалу (защічний епітелій) осіб, які безпосередньо приймали участь у проведенні слідчих дій і вилученні предметів із слідами біологічного походження (якщо їх ДНК- профілі раніше не були внесені до бази генетичних ознак людини).

Ці зразки використовуються в якості порівняльного матеріалу у разі отримання в ході експертного дослідження вилучених об’єктів ДНК-профілів невідомого походження (що не належать потерпілим і підозрюваним) або за наявності змішаних слідів.

4.7. Якщо вилучені об’єкти в першу чергу направляються для проведення іншого виду експертизи (дактилоскопічної, балістичної, імунологічної тощо), однак у подальшому не виключається призначення молекулярно-генетичної експертизи, про це обов’язково має бути зазначено в постанові слідчого.

У такому разі всі операції з об’єктами дослідження проводяться з дотриманням вимогам, які висуваються до проведення молекулярно- генетичних досліджень, зокрема:


4.7.1. Роботи здійснюються виключно у приміщенні лабораторії, експерт працює в масці, одноразових гумових рукавичках, халаті, шапочці та в бахілах.

4.7.2. Перед початком роботи усі робочі поверхні, з якими можуть контактувати досліджувані об’єкти (поверхні столів, фотоапарату, рулетки, лінійки тощо) повинні бути дезінфіковані (протерті спиртом або дезінфікуючими розчинами (бацилол, стериліум)).

4.7.3. Перед кожною процедурою (фотографування, розкриття упаковки, вилучення об’єкту з упаковки, упакування об’єкту після дослідження тощо) гумові рукавички на руках експерта необхідно додатково продезинфікувати (обробити медичним спиртом або дезінфікуючим розчином).

V. Особливості проведення огляду місця події за фактом вибуху.

Як уже зазначалось вище, попередній огляд у цьому випадку проводиться групою спеціалістів-вибухотехніків і здійснюється з метою виявлення вторинних вибухових пристроїв, мін-пасток і вибухових компонентів які не здетонували та несуть загрозу вибуху. У разі їх виявлення виконуються роботи щодо розрядження, транспортування та знешкодження.

Огляд місця події спеціалістами-вибухотехніками проводиться із дотриманням таких вимог:

- керівник робіт визначає розмір території, що підлягає огляду (з урахуванням параметрів вибухового пристрою, природних та штучних перешкод, напрямку вибуху тощо);

- виявлені вибухонебезпечні предмети за можливості фіксуються шляхом фото- та відеозйомки (з рекогносціруванням відносно інших нерухомих предметів обстановки);

-усі роботи здійснюється з мінімальними змінами положення предметів та обстановки на місці вибуху;

- вживаються інші заходи для унеможливлення залишення або випадкового знищення слідів на місці злочину.

Крім того, необхідно визначитися з самим порядком проведення огляду (від центру до периферії або від периферії до центру, по спіралі чи з розбивкою місця огляду на сектори тощо).

Так, пошук вибухових пристроїв або вибухонебезпечних компонентів на місці вибуху, як правило, розпочинається від епіцентру та здійснюється за трьома умовними радіусами:

- безпосередній радіус - епіцентр вибуху;

- внутрішній радіус - до 10 метрів від епіцентру вибуху;

-зовнішній радіус - відстань максимального розльоту осколків та залишків вибухового пристрою.

Важливо з’ясувати, за допомогою чого вибуховий пристрій було приведено в дію. Якщо є підозра на використання мобільних терміналів, повинен бути налагоджений зв'язок з операторами мобільного зв’язку (у випадку вибухів в місті Дніпропетровську працівниками оперативно- технічних служб були блоковані вишки операторів мобільного зв’язку з метою

недопущення введення в дію вибухових пристроїв за допомогою мобільних терміналів, а в подальшому проведено відповідний моніторинг).

Як уже відмічалось, проведення будь-якої слідчої дії, в тому числі - огляду місця події за фактом вибуху, повинно бути направлено, в першу чергу, на фіксацію, виявлення та вилучення об’єктів, що мають доказове значення.

Протокол слідчої дії, який по суті має значення доказу, повинен бути оформлений відповідно до встановлених законодавством правил, адже не достатньо просто знайти сліди, які мають відношення до злочину, необхідно процесуально правильно їх зафіксувати, а як відомо основна форма процесуальної фіксації слідів (у тому числі і біологічного походження) - це опис їх у протоколі слідчої дії.

При огляді місця події за фактом вибуху носіями слідової інформації можуть бути залишки вибухової речовини, фрагменти вибухового пристрою (залишки корпусу, радіоплати, мікросхеми, передавачі, годинниковий механізм тощо) а також сліди, які могли бути залишені злочинцями на вказаних фрагментах під час виготовлення вибухових пристроїв.

Усі виявлені під час огляду фрагменти і сліди фіксуються в протоколі огляду місця події, при цьому спеціалісти повинні допомагати слідчому грамотно і повно їх описати. Кожному виявленому об’єкту рекомендується надавати відповідний (порядковий) номер а також проводити фотографування з метою фіксації їх місцезнаходження та зовнішнього вигляду.

Необхідно також враховувати, що вибухових пристроїв може бути декілька, а при декількох вибухах (як у випадку з вибухами у місті Дніпропетровську) фрагменти вибухових пристроїв чи осколки розліталися з місця одного вибуху на інше і навпаки, це може ускладнити ідентифікацію вибухового пристрою та визначення його частин.

Тому в протоколі потрібно вказувати точне місце виявлення об’єктів (з прив’язкою до нерухомих орієнтирів), стан об’єктів, їх взаємне розташування, якісні (маркувальні позначення, форма, колір, матеріал) і кількісні (геометричні розміри, маса тощо) характеристики, які дозволяють у подальшому індивідуалізувати ці об’єкти.

Під час огляду місця події за фактом вибуху доцільним є також здійснення відеозйомки, що дозволяє максимально детально зафіксувати обстановку на момент проведення огляду (із залученням відеозапису в якості додатку до протоколу). Крім того, як додатки до протоколу огляду місця події обов’язково повинні долучатися план-схеми місцевості (із зазначенням локалізації місця вибуху) та фототаблиці за фотознімками, зробленим в ході огляду місця події по загально прийнятим правилам криміналістичної фотографії (із застосуванням прийомів орієнтовної (оглядової), вузлової та детальної фотозйомки).

Дотримання наведених рекомендацій сприятиме підвищенню ефективності використання можливостей техніко-криміналістичного та судово-експертного супроводження в розкриті злочинів і розслідуванні кримінальних проваджень.


Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 28 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
«Дерево тематик в АРМ Оператора» | Найти значение выражения:

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.021 сек.)