(Завдання 1-15 передбачають вибір однієї правильної відповіді)

Рівень I

(Завдання 1-15 передбачають вибір однієї правильної відповіді)

1. Діяльність компетентних державних органів, уповноважених державою громадських об'єднань, трудових колективів або всього народу чи його територіальних спільностей із встановлення, зміни чи скасування юридичних норм це?

А) державне управління;

Б) законотворчість;

В) правотворчість;

Г) правове регулювання

2. Процедурно-процесуальна діяльність з підготовки, обговорення і прийняття законів вищими представницькими органами законодавчої влади або безпосередньо населенням шляхом референдуму це?

А) правотворчість;

Б) правосвідомість;
В) нормотворчість;
Г) законотворчість.

3.Якому поняттю належить це визначення: «Врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки?

А) правовідносини;

Б) правосвідомість;
В) праворозуміння;
Г) правотворчість.

4. Це діяльність з упорядкування та вдосконалення нормативного матеріалу шляхом його зовнішньої і внутрішньої обробки з метою підтримки системності законодавства та забезпечення суб’єктів права необхідної нормативно-правовою інформацією

А) правотворчість;

Б) систематизація;

В) законотворчість.

5. Сукупність прийомів, правил, засобів розробки та оформлення нормативно-правових та індивідуальних юридичних актів, забезпечують їх досконалість

А) юридична техніка;

Б) систематизація;

В) правотворчість.

6. Правотворчість – це:

А) усі форми та засоби виникнення розвитку та зміни права;

Б) діяльність вищих представницьких органів держави або усього народу з прийняття, зміни або скасування нормативно-правових актів вищої юридичної сили – законів;

В) самостійний вид державної діяльності, пов’язаний із прийняттям, зміною або скасуванням норм права;

Г) діяльність із прийняття норм права;

Д) правильні відповіді у пунктах А та В.

7. Соціальне призначення правотворчості?

А) формування об'єктивного юридичного права;

Б) встановлювати стандарти, еталони, взірці поведін­ки учасників суспільної життєдіяльності;

В) мо­делювати суспільні відносини;

Г) усі відповіді вірні.

8. Яке з зазначених дій є стадією правотворчого процесу?

А) законодавча ініціатива;

Б) вибір правової норми.

9. Вид правотворчості в залежності від змісту

А) прийняття нових НПА;

Б) розробка підзаконних актів внутрішнього регулювання (інструкції, правила);

В) зміна і доповнення НПА.

10. Вид правотворчості в залежності від засобів формування норм права

А) надання юридичних властивостей вже існуючим соціальним нормам;

Б) утворення нових правових норм;

В) санкціонування наявних соціальних норм;

Г) усі відповіді вірні.

11. Види правотворчості за суб’єктами

А) правотворчість народу (референдум);

Б) правотворчість державних органів;

В) правотворчість підприємств;

Г) правотворчість громадських об’єднань;

Д) правильні відповіді у пунктах А, Б та Г

12. Залежно від юридичної сили актів, правотворчість поділяється на:

А) делеговану правотворчість як нормотворчу діяльність уповноважених органів державної влади, здійснювану за дорученням вищого представницького органу державної влади - парламенту;

Б) законотворчість (правотворчість вищого представницького органу, у процесі якої парламентом видаються нормативно-правові акти вищої юридичної сили - закони);

В) правотворчість органів місцевого самоврядування;

Г) підзаконну правотворчість (її змістом є видання норм права Президентом, Урядом, міністерствами, відомствами, державними комітетами, місцевими органами державного управління, мерами, главами адміністрацій, керівниками підприємств, установ, організацій).

Д) правильні відповіді у пунктах Б та Г;

Ж) усі відповіді вірні.

13. Формування права та правотворчість співвідносяться так, що:

А) правотворчість передує формуванню права;

Б) формування права та правотворчість відокремлені одне від одного поняття;

В) формування права є частиною правотворчості;

Г) правотворчість завершує формування права;

Д) формування права та правотворчість - тотожні поняття.

14. Визначте пункти, які характеризують процес правотворення:

А) науковий аналіз реального стану фактичних відносин;

Б) оцінку дійсності;

В) тлумачення нормативних актів;

Г) розробка поглядів і концепцій майбутнього правового регулювання;

Д) реалізацію нормативно-правового акту;

Ж) оприлюднення нормативних актів.

15. В Україні до державних правотворчих органів належать:

А) Верховна Рада України, Президент, Кабінет Міністрів;
Б) Верховна Рада України, Президент, Кабінет Міністрів, міністерства, відомства та державні комітети;
В) Президент, Кабінет Міністрів;

Г) правотворчу діяльність здійснює лише Верховна Рада України.

(питання 16- мають декілька правильних відповідей)

16. Визначте основні групи принципів:

А) суспільні;

Б) державні;
В) спеціальні;
Г) загально-наукові;

Д) загальні.

17. Назвіть принципи, які лежать в основі правотворчої діяльності.

А) демократизм;

Б) невідворотність дії правових норм;

В) науковість;

Г) законність;

Д) індивідуалізація;

Ж) професіоналізм;

З) доцільність.

18. Функції правотворчості:

А) виховна функція;
Б) Функція первинного регулювання суспільних відносин
В) регулятивна функція;
Г) функція соціального контролю;

Д) функція відновлення правового матеріалу;
Ж) функція заповнення прогалин у праві.

19. До суб’єктів правотворчості належать:

А) народ держави шляхом референдуму;
Б) органи місцевого самоврядування;
В) підприємства, установи, організації;
Г) Президент, Парламент, Кабінет Міністрів;
Д) орган вищої судової влади.

20. Визначте стадії правотворчості:

А) визначення прогалин та недоліків у законі;
Б) внесення уповноваженим органом пропозиції про необхідність прийняття закону;
В) прийняття закону Верховною Радою;
Г) прийняття рішення про необхідність даного закону;
Д) внесення уповноваженим суб’єктом законопроекта на обговорення у компетентний орган;
Ж) оприлюднення закону;
З) прийняття правотворчого рішення.

Рівень II.

(Установіть відповідність між поняттям та визначенням у вигляді комбінацій цифр і букв)

21. А) Правовідносини – це

Б) Правотворчість – це

В) Правосуб’єктність – це

Г) Правосвідомість – це

1. форма суспільної свідомості, що містить в собі сукупність поглядів, почуттів, ідей, теорій та концепцій, а також уявлень і настанов, які характеризують відношення особи,суспільної групи і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, а також до всього, що охоплюєтся правовим регулюванням;

2. врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки;

3. діяльність компетентних державних органів, уповноважених державою громадських об'єднань, трудових колективів або всього народу чи його територіальних спільностей із встановлення, зміни чи скасування юридичних норм;

4. це передбачена нормами права здатність виступати учасником правовідносин.

22. А) Юридична техніка – це

Б) Правотворчість – це

В) Законотворчість – це

Г) Законодавча ініціатива – це

1. процедурно-процесуальна діяльність з підготовки, обговорення і прийняття законів вищими представницькими органами законодавчої влади (парламентами) або безпосередньо населенням шляхом референдуму.

2. сукупність прийомів, правил, засобів розробки та оформлення нормативно-правових та індивідуальних юридичних актів, забезпечують їх досконалість.

3. стадія законодавчої процедури, що полягає у внесенні уповноваженим органом або посадовою особою.

4. діяльність державних органів, уповноважених державою громадських об’єднань, трудових колективів із встановлення, зміни чи скасування юридичних норм.

(Продовжіть речення або вставте пропуски у ньому)

23. Правотворчість – це самостійний вид державної діяльності, пов’язаний із ________________________________________________________ норм права.

24. Правотворчість включає в себе два аспекти, перший з яких – діяльність _______________________________ держави або усього народу, другий __________________ цієї діяльності.

25. За суб’єктом правотворчості виділяють правотворчість ________________

Та правотворчість ________________________________ та їх посадових осіб.

26. За юридичною силою прийнятого нормативно-правового акта виділяють законотворчість та підзаконну ___________________________.

27. За функціональним призначенням розрізняють _____________________ та

____________________________ правотворчість.

28. В Україні до державних правотворчих органів належать: Верховна Рада України, _______________________________________________________________________________________________________________та державні комітети, які здійснюють загальнодержавну нормотворчість.

29. Правотворчість починається тоді, коли прийнято державне рішення про підготовку пректу _________________________________________.

30. Результатами правотворчості є джерела ______________, що демонструють, наскільки ефективною є правова система та рівень урегулювання____________

_________________.

Рівень III.

(визначити чи правильним є твердження)

31. Особливістю правотворчості в Україні є те, що згідно з Конституцією одним із суб’єктів правотворчості виступає Національний банк України.

А) так;

Б) ні.

32. До суб’єктів правотворчості не належать органи місцевого самоврядування.

А) так;

Б) ні.

33. Внесення уповноваженим органом пропозиції про необхідність прийняття закону належить є першою стадією правотворчості.

А) так;

Б) ні.

34. Правотворчість поняття ширше, ніж право творення.

А) так;

Б) ні.

35. Законотворчість - важлива складова частина правотворчості, яка закінчується прийняттям законів.

А) так;

Б) ні.

36. Суб’єктом правотворчості є народ.

А) так;

Б) ні.

37. Міжнародна правотворчість – це

А) це активно творча діяльність суб'єктів міжнародного права щодо перевірки правової норми з іншими міжнародними нормативно правовими актами.

Б) це активно творча діяльність суб'єктів міжнародного права щодо формування правової норми через узгодження державних інтересів, волі.

В) це діяльність міжнародних організацій щодо вдосконалення правової норми та узгодження її з державними органами певної країни.

38. Кодификація міжнародного права – це

А) це процес офіційної систематизації чинних норм міжнародного права, що усуває суперечності, замінює застарілі норми новими.

Б) правовий процес щодо створення норми міжнародного права та узгодження з іншими нормами.

В) процес за яким норми держави певної країни мають вищу юридичну силу.

39. Процес правотворчості на національному та міжнародному рівнях розпочинається із

А) виявлення негативних норм.

Б) вдосконалення НПА.

В) з’ясування певних суспільних проблем уникнення яких може бути забезпечено лише правовим методом.

40. Яким може бути результат міжнародної правотворчості?

А) знаходження прогалин в національному законодавстві.

Б) узгодження міжнародного документа.

В) створення міжнародного документа.

Відповіді до тестових завдань:

1. В. 11. Д 21. 1-Г;

2. Г. 12. Д 2-А;

3. А. 13. В 3-Б;

4. Б. 14. Г 4-В.

5. А. 15. Б 22. 1-В;

6. В. 16. В,Д 2-А;

7. Г. 17. А,В,Г,Ж 3-Г;

8. А. 18. Б,Ж,Д 4-Б.

9. А. 19. А,Б,Г,Д

10. Г. 20.Б,Г,Д,З

23. прийняттям, зміною або скасуванням.

24. компетентних органів………..результат

25. народу……………………………органів держави.

26. правотворчість

27. поточну……….. та ……………систематизаційну

28. права………………суспільні відносини.

29. Президент України, КМУ, міністерства, відомства

30. Нормативно-правового акта

31. А

32. Б

33. А

34. Б

35. А

36. А

37. Б

38. А

39. В

40. В

Дата добавления: 2015-08-29