По-переше, дозвольте привітати учасників конференції Дуже приємно виступати перед такою шанованою публікою!

Слайд 1		По-переше, дозвольте привітати учасників конференції… Дуже приємно виступати перед такою шанованою публікою!
Слайд 2		Впровадження ідей компетентністного підходу у практику освіти України вже не є дискусійним.
Слайд 3		Вже вирішено питання про співвідношення компетеністного підходу із ЗУНівською парадигмою: поняття компетентності ширше за поняття знання, вміння та навички, хоча й містить їх, але не є простою сумою знань, вмінь та навичок.
Слайд 4		Компетентність, по суті, являє собою категорію, що визначає систему взаємовідносин набутих знань, вмінь і навичок і здатності ефективно використовувати їх в реальній практичній діяльності.
Слайд 5		З’ясовано, що компетентнісний підхід у визначенні цілей і змісту загальної освіти не є абсолютно новим для вітчизняної педагогіки: давно відомі концепції змісту освіти, в яких акцентується увага на освоєння соціального досвіду, що включає разом із знаннями, уміннями і навичками і досвід емоційно-ціннісного відношення творчої діяльності; орієнтація на засвоєння узагальнених способів діяльності; концепція проблемного навчання, орієнтована на розвиток розумових здібностей, творчого мислення, умінь вирішувати проблеми, тобто знаходити вихід з ситуацій утруднення.
Слайд 6		Науковцями визначено склад основних категорій компетентністного підходу – компетентностей та компетенцій та їх співвідношення. Проаналізувавши різні означення компетентності можна дійти наступних висновків: 1) компетентність має діяльнісну, активну сутність; 2) компетентність розглядається як досвід, підготовленість до застосування знань в конкретних умовах; 3) компетентність – це інтегративна якість особистості, що виявляється у здатності і готовності до діяльності.
Слайд 7		Таким чином, компетентність визначається через здатність результативно діяти, ефективно розв’язувати проблему, застосовувати знання у нестандартній ситуації.
Слайд 8		Компетенції є складовими компетентності і являють собою набір знань, вмінь, способів дій й набутого досвіду, що забезпечують продуктивне виконання діяльності.
Слайд 9		Отже, відповідно вимог суспільства основним результатом освіти повинна стати не система знань, умінь і навиків, а здатність і готовність людини до ефективної і продуктивної діяльності в різних соціально-значущих ситуаціях. В понятті компетентнісного підходу закладена ідеологія інтерпретації змісту освіти, формованої "від результату" ("стандарт на виході"). Таким чином, актуальним є питання не лише про зміст, а й обов’язковий рівень засвоєння матеріалу, який має набути випускник початкової школи.
	В цьому році буде прийнято нову редакцію Державного стандарту початкової освіти, оскільки Державні стандарти повинні оновлюватися кожні 10 років. Тому, виходячи із загальних світових тенденцій розвитку освіти, керівником проекту академіком Олександрою Яківною Савченко, було розроблено концепцію цього документу саме на компетентністній основі. До речі, ця концепція подана на сайті МОН України. По окремих освітніх галузях, за наказом міністерства, було складено робочі групи. До складу цих груп увійшли науковці: співробітники інституту педагогіки України, вчені-методисти, викладачі Вузів; провідні вчителі України, працівники інституту інноваційних технологій при МОН та власно працівники міністерства. Розроблений варіант ДС після експертизи, в тому числі й експертизи в інституті Психології АПН України, був поданий для всеукраїнського обговорення на сайті МОН та надрукований у журналі «Початкова школа». Тому багато-хто мав нагоду ознайомитися з цим документом, й впевнитися, що він розроблений на засадах компетентністного підходу. Але це лише проект… Буде дуже цікаво подивитися який документ буде затверджено…
Слайд 10		Я мала щастя працювати у групі, що розробляла освітню галузь «Математика»… Визначаючи мету освітньої галузі ми зазначили, що вона полягає у формуванні в учнів математичної і ключових компетентностей, необхідних для їхньої самореалізації у швидкозмінному світі. Предметна математична компетентність є поліфункціональним особистісним утворенням, яке характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.
	Слідуючи тезі Андрія Викторовича Хуторського про те, що ключові компетентності повинні проектуватися в площині учбових предметів, актуальним є визначення ключових, а також предметно - математичних компетентностей, що характеризують випускника початкової школи. До ключових компетентностей належать ті, що їх можна набути під час засвоєння не одного предмета, а декількох або всіх одночасно, й, взагалі, засобом всієї системи навчально-виховної роботи в школі. Але, математика як «цариця всіх наук» має вагомий внесок у цю справу; а початковий курс математики вперше занурює дитину у світ математичних форм, вимірювань та їх результатів - чисел. Саме через опанування початкового курсу математики формуються ключові компетентності:
Слайд 11		логіко-лінгвістична компетентність, яка розуміється як - володіння молодшим школярем математичною термінологією, правильним її використанням у поєднанні із логічними сполучниками (та чи або, всі, кожний, хоча б один, якщо … то… тощо); - спроможність висловлювати обґрунтовані математичні судження, доводити власну думку на основі логічних міркувань; - сформованість прийомів логічного мислення: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації, індуктивних та дедуктивних міркувань, міркування за аналогією;
Слайд 12		компетентність оперування знаннями в житті та навчанні: - розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі, які можна розв’язати математичними засобами, - формулювати ці проблеми математичною мовою, - розв’язувати їх, використовуючи математичні знання та методи; - інтерпретувати отримані результати з урахуванням порушеної проблеми; - формулювати та записувати остаточні результати розв’язання порушеної проблеми;
Слайд 13		навчально-пізнавальна компетентність: - вміння сприймати проблемні математичні ситуації та прагнення до їх розв’язання; - первинні вміння роботи із навчальними математичними текстами.
Слайд 14		Математика як освітня галузь, надає можливість сформувати в дитини уявлення про число, про нумерацію чисел, навички лічби, без яких не можливе не лише опанування інших навчальних предметів, а й ефективне функціонування її в оточуючому середовищі. Крім цього, Ліссабонською конференцію, 2001 року, віднесено до ключових базові компетентності в галузі математики.
	До базових (загально-предметних) компетентностей належать наявність поняття про нату­ральне число та число 0, здатність виконувати арифметичні дії в розширеній множині натуральних чисел, наявність поняття про основні величини та процес їх вимірю­вання, про групи взаємопов’язаних величин та залежність між ними, уявлення про окремі геометричні фігури і просторові тіла та їх властивості, наявність первинних графічних вмінь та спроможність застосування цих уявлень й вмінь у повсякденному житті. Складовою частиною початкового курсу математики є сюжетні математичні задачі, які є моделями реальних життєвих ситуацій, тому є тренажером, на якому опановується вміння ефективно діяти в швидкозмінному світі.
Слайд 15		Ключові компетентності, що проектуються у площину освітньої галузі «Математика» знайшли відображення у завданнях, що реалізують загальну мету цієї галузі, й спрямовані на формування і розвиток в учнів: цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які можна розв’язати математичними методами, здатності розв’язувати контекстні задачі; здатності логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії, виконувати дії за алгоритмом;
Слайд 16		готовності застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях; уміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; здатності орієнтуватися на площині та в просторі; розуміння сутності процесу вимірювання величин; інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.
Слайд 17		Наступним кроком має бути визначення предметних компетентностей. Ми виходимо з розуміння компетентності як властивості особистості, що виявляється в здатності швидко і якісно виконувати певну діяльність; а компетенції – як складові компетентності. На наступних слайдах подано перелік компетентностей та їх складових компетенцій, що їх мають набути випускники початкової школи.
	За браком часу, я оголошу лише перелік предметних компетентностей, які формуються засобом опанування учнями кількох змістових ліній початкового курсу математики, а з рештою можна бути ознайомитися у збірниках, що будуть видано за матеріалами конференції. На слайдах подано авторську компетентністну модель випускника початкової школи: Змістова лінія: Властивості та відношення предметів. Лічба спроможний виділяти у предметах навколишнього середовища їх ознаки; порівнювати за цими ознаками, узагальнювати за спільною ознакою та класифікувати. спроможний орієнтуватися на площині та у просторі; спроможний порівнювати дві предметні множини; спроможний правильно лічити об’єкти навколишнього середовища, відповідаючи на питання „Скільки?” та „Який за лічбою”; Змістова лінія: Числа і дії над ними спроможний читати числа в межах 1000000; спроможний лічити в прямому і зворотньому порядку в межах 1000000; готовий до застосування понять „натуральне число”, „натуральний ряд чисел”, „одноцифрове”,... „шестицифрове” число; спроможний записувати числа в межах 1000000, розуміючи значення кожної цифри в запису числа; спроможний порівнювати числа в межах 1000000 та оформлювати відповідні математичні записи; готовий до виконання обчислень на підставі знання нумерації; здатний правильно і швидко обчислювати значення суми та різниці, добутку та частки (усно або письмово); має досвід усних та письмових обчислень; готовий виконувати обчислення усно в усіх можливих ситуаціях; ставиться до усних обчислень, як до одного з показників математичної культури особи; готовий до застосування назв компонентів та результатів арифметичних дій та взаємозв’язку між діями додавання та віднімання, множення та ділення; спроможний знаходити невідомий компонент арифметичної дії; готовий відтворювати усно або письмово переставний та сполучний закони додавання та множення, розподільний закон множення відносно додавання; має досвід їх застосування при обчисленнях; спроможний перекладати словесно задані відношення різницевого та кратного порівняння у математичний запис; спроможний читати і записувати дробові числа, пояснюючи значення знаменника та чисельника у запису дробу; здатний знаходити дріб від числа або число за його дробом; Змістова лінія: Сюжетні математичні задачі здатний організовувати процес роботи над задачею; спроможний розв’язувати задачі, що містять співвідношення додавання, віднімання, різницевого та кратного порівняння, множення та ділення, на запитання яких можна відповісти однією арифметичною дією; спроможний розв’язувати задачі, що містять співвідношення додавання, віднімання, різницевого та кратного порівняння, множення та ділення, на запитання яких не можна відповісти однією арифметичною дією; спроможний актуалізувати способи розв’язування типових задач: на знаходження четвертого пропорційного, на пропорційне ділення, на знаходження невідомих за двома різницями, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу, на рух.
Слайд 18		Запропонований перелік не є остаточним. Крім того, слід сформулювати ефективні шляхи формування предметних компетенцій на основі сучасних освітніх технологій. Дякую за увагу!

Дата добавления: 2015-08-29