ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………….3
1. Загальна характеристика банку…………………………………………….8
2. Комплексний фінансово економічний аналіз діяльності банку………..13
2.1 Роль аналізом в управлінні банком………………………………………13
2.2 Організація аналітичної роботі в банку………………………………….14
2.3 Аналіз активних операцій банку……………………………..……….….21
2.3.1 Зміст та завдання аналізу активних операцій банку………….…21
2.3.2 Горизонтальний та вертикальний аналіз операцій банку ……...27
2.4 Аналіз пасивів банку……………………………………………………...31
2.4.1 Економічна сутність пасивів банку, завдання аналізу…….…….31
2.4.2 Класифікація зобовязань банку………………………...……..…..35
2.4.3 Аналіз динаміки, складу та структури пасивів банку………......43
2.5 Аналіз прибутку банку…..…………………………………………….…47
2.5.1 Значення та завдання аналізу прибутку банку…………………..47
2.5.2 Аналіз прибутку банку…………………………………………….52
Висновок………………………………………………………………………57
Перелік використаних джерел……………………………………………….58
Додаток
ВСТУП
Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою України у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та банків різних видів і форм власності.
Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними та фізичними особами. Свої функції банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та недепозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.
Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами.
З січня 1998 року банківська система України перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і статистики.
Згідно до рішення комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Було прийнято рішення розподілити банки на группи з метою здійснення порівняльного аналізу діяльності банків та розподілу наглядових функцій і обов'язків між центральним апаратом і територіальними управліннями Національного банку України Комісія вирішила визначити такі граничні межі розміру активів для окремих груп банків:
група I: активи - більше 15000 млн.грн.;
група II: активи - більше 5000 млн.грн.;
група III: активи - більше 3000 млн.грн.;
група IV: активи - менше 3000 млн.грн.
Укр комун банк,відповідно до групування проведеного національним банком України, на початок року, входив в четверту групу активіви якої складають менше 3000 млн.грн. і займав 119 місце в загальному заліку банків та 61 в групі.
У загальному значенні під банківською системою розуміють законодавчо визначену структуровану сукупність різних видів банків та банківських інститутів, за допомогою яких здійснюється мобілізація коштів і надаються різноманітні послуги щодо приймання вкладів і надання кредитів.
Банківська система є елементом економічного базису суспільства, що розвивається за законами ринкової економіки. Ця система внутрішньо організована, взаємопов'язана, має загальну мету та завдання.
Банки органічно вплетені у загальний механізм регулювання господарського життя, тісно взаємодіють із бюджетом і податковою системою, системою ціноутворення, з політикою цін і прибутків, з умовами зовнішньоекономічної діяльності. Банківська система взаємодіє з економікою, активно впливає на соціальну сферу, що проявляється в накопиченні коштів населення і підприємств, сприяючи зростанню рівня життя. Проте банківська система - не механічне об'єднання різних банків, а специфічна економічна структура, яка має особливе призначення і виконує спеціальні функції в економіці.
Банківська система є законодавчо окресленою, чітко структурованою сукупністю фінансових інститутів, які займаються банківською діяльністю.
Специфіка банківської системи проявляється в її функціях, а саме:
а) створення грошей і регулювання грошової маси;
б) трансформаційна функція;
в) стабілізаційна функція.
Важливою функцією банківської системи є функція створення грошей і регулювання грошової маси, яка полягає в тому, що банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи або зменшуючи її відповідно до попиту на гроші. У виконанні цієї функції беруть участь всі ланки банківської системи (НБУ і комерційні банки), вона стосується всіх напрямів банківської діяльності.
Для банківської системи характерна трансформаційна функція, яка полягає в тому, що банки, мобілізуючи вільні кошти одних суб'єктів господарювання і передаючи їх іншим, мають можливість змінювати (трансформувати) величину і строки грошових капіталів та фінансові ризики.
Крім зазначених функцій банківська система також виконує стабілізаційну функцію, тобто функцію забезпечення сталості банківської діяльності та грошового ринку. Для банківської діяльності характерний високий ступінь ризику і банки працюють в умовах постійної чи підвищеної загрози втрати грошей та банкрутства. Ось чому боротьба з ризиками є важливим завданням не лише окремих банків, а й усієї банківської системи. Банки, виступаючи посередниками грошового ринку, беруть на себе відповідальність перед інвесторами за банківський ризик своїх позичальників. Виконання банківською системою стабілізаційної функції забезпечується: шляхом прийняття законів та інших нормативних актів, що регламентують діяльність всіх ланок банківської системи, та створенням належного механізму контролю й нагляду за дотриманням як чинного законодавства, так і діяльності банків.
Отже, банківська система - це розгалужена сукупність банків, банківських інститутів, фінансово-кредитних установ, що діють у межах єдиного фінансово-кредитного механізму на чолі з центральним банком і йому підпорядковуються.
Сучасна банківська система України, як і у більшості країн світу, має два рівні.
На першому - НБУ та його організаційна структура, на другому рівні - комерційні банки різних видів і форм власності, спеціалізації та сфер діяльності з відповідною мережею установ (філії, відділення). У ст. 4 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зазначено, що банківська система України складається з НБУ та інших банків, а також філій іноземних банків, які створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону.
Перший рівень банківської системи України представлений НБУ, який відповідає за підтримання стабільності національної грошової одиниці та функціонування банківської системи. НБУ, як і центральні банки країн з ринковою економікою, виступає емісійним центром держави, банком банків, банком уряду, органом банківського регулювання і нагляду, органом монетарного та валютного регулювання економіки. Він впливає на всі сфери економічного життя країни.
НБУ здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від органів державної влади, у своїй діяльності підзвітний Президентові України та Верховній Раді України, в межах їхніх конституційних повноважень.
Як орган банківського регулювання і нагляду НБУ здійснює державну реєстрацію і ліцензування банків, визначає правила, що регламентують їх діяльність, установлює стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку та звітності в банках.
До другого рівня банківської системи України належать комерційні банки, які можуть бути різними за формами власності, спеціалізації та сферами діяльності.
У ринковій економіці комерційним банкам належить велика роль, вони акумулюють значну частину кредитних ресурсів і надають своїм клієнтам повний комплекс фінансових послуг, включаючи кредитування, залучення депозитів, розрахункове обслуговування, займаються випуском і розміщенням цінних паперів та ін.
Сучасні комерційні банки є багатофункціональними установами, які діють в різних секторах ринку позикового капіталу і фактично займаються всіма видами кредитних і фінансових операцій, пов'язаних з обслуговуванням господарської діяльності своїх клієнтів. Враховуючи, що основне навантаження фінансово-кредитного обслуговування припадає саме на комерційні банки, їх часто називають "супермаркетами фінансового ринку".
У сучасних умовах спостерігаються тенденції розмежування функцій та операцій комерційних банків з метою універсалізації їх роботи, підвищення ефективності банківської діяльності та одержання прибутків.
Різноманітність послуг, що надаються комерційними банками, не означає, що всі вони виконують однаковий набір операцій. Кожен банк визначає сферу своєї діяльності, виходячи із потреб клієнтури, яку він обслуговує. Проте існує ряд основних, базових функцій комерційного банку, які дають змогу зарахувати даний фінансовий інститут до установ банківської системи. До таких основних функцій комерційного банку, що визначають його економічну суть, слід віднести: посередництво в кредиті, посередництво в розрахунках і платежах, випуск кредитних знарядь обігу.
Банківська система України як сектор економіки розвивається дуже динамічно. Перехід до ринкових відносин відбувався тут досить швидко і процес демонополізації став реальним, проявилася конкуренція.
Сучасна банківська система країни це сфера різноманітних послуг: від традиційних депозитно-позикових і розрахунково-касових операцій, що визначають основу банківської справи, до найновіших форм грошово-кредитних і фінансових інструментів, що використовуються банківськими установами (лізинг, факторинг, траст тощо).
Стабільності та підвищенню ефективності діяльності банківської системи сприятиме і поглиблення реформ у банківській сфері сучасної України.
1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКУ
Публічне акціонерне товариство "Український комунальний банк" - стабільний універсальний Банк з багатолітньою бездоганною діловою репутацією (Ліцензія НБУ № 149 від 02.11.2011 р.).
Банк зареєстрований 10 серпня 1993 року.
а) 1993-1998 pp. - Час становлення
- 10 серпня 1993 року за № 187 НБУ був зареєстрований АБ «Укркомунбанк» як універсальний і багатофункціональний Банк;
- у серпні 1996 року «Укркомунбанк» почав свою діяльність в Луганську і області;
- відкриті відділення у містах Луганської області - Антрациті, Сєвєродонецьку, Лисичанську, а також філія у місті Києві;
- з 1997 року Банк здійснює реєстраторську діяльність як професійний учасник фондового ринку;
- значне зростання кредитного портфеля Банку. Кредитна політика спрямована, переважно, на надання короткострокових кредитів суб'єктам підприємницької діяльності;
- збільшення статутного фонду;
- збільшення складу учасників Банку.
б) 1999-2004 рр. - Час розвитку
- реорганізація Банку з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ у ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АБ «УКРКОМУНБАНК»;
- відкриті нові відділення в містах області - Стаханові, Свердловську;
активний розвиток Банком карткових послуг;
- отримана нова ліцензії НБУ з додатковими пунктами на право здійснення банківських операцій;
- отримані дозволи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України на здійснення на території України депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;
- Банк став членом міжнародної системи «Visa International»;
- Банк стає учасником платіжної системи «УкрКарт»;
- встановлена і впроваджена система «Клієнт-Банк»;
- Банк став членом міжнародної платіжної системи термінових грошових переказів «Western Union»;
- обслуговування кредитних карток міжнародних платіжних систем «Union Card», «Visa», «Master Card»;
- збільшення кредитного портфеля в три рази.
в) 2005-2010 рр. - Час стабілізації
- «Укркомунбанк» отримав дозвіл Пенсійного фонду України і Міністерства праці та соціальної політики України на виплату пенсій і державної допомоги через розрахункові та карткові рахунки;
- укладено договори на участь у міжнародних системах грошових переказів «Avers», «MoneyGram», «MIGOM»;
- Банк є членом міжнародної системи обміну платіжними повідомленнями SWIFT;
- впровадження зарплатних проектів для корпоративних клієнтів;
- у всіх відділення Банку встановлені POS-термінали;
- Спостережною Радою затверджено новий склад Правління Банку;
- Банк є членом Першої фондової торгової системи (ПФТС), Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД), Української фондової біржі (УФБ), Київського банківського союзу;
- Банк стає учасником кредитної програми Міністерства міжнародного розвитку Великобританії з кредитування середнього та малого бізнесу;
- в основу політики розвитку клієнтської бази покладено просування банківського продукту через точки продажів, переміщення зони обслуговування клієнтів з Головного офісу в мережу відділень по області та Україні;
- зусилля Банку зосереджені на розробці доступних і зрозумілих кредитних продуктів;
- постійно збільшується кількість відділень, що забезпечують роботу Банку. На кінець 2008 року їх налічується 82;
- істотно зросла кількість організацій, що обслуговуються в Банку за зарплатними проектами;
- збільшилося число випуску пенсійних карток;
з - агальна кількість платіжних карт, емітованих Банком, - 62 260 шт.; їх обслуговують 37 банкоматів, 89 терміналів і 2700 пунктів банків-партнерів;
- успішно триває обслуговування зарплатних проектів бюджетних організацій міста і області.
г) 2011-2016 рр. - Час перетвореннь
- 17 лютого на загальних зборах Акціонерів Банку було прийняте рішення про внесення змін до назви Банку;
- здійснено державну реєстрацію нової редакції Статуту у зв'язку зі зміною назви АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРКОМУНБАНК». Нова назва - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРКОМУНБАНК»;
- статутний капітал збільшився на 49,1 млн. грн. та склав 105,8 млн. грн.;
- кредитний портфель Банку збільшився на 26,6 млн. грн.;
- Банк випустив 10414 карт платіжних систем "Укркарт" та "Visa". Загальна кількість платіжних карт, емітованих Банком, станом на 01.01.2012 р. складає 59,6 тис. штук. Для їх обслуговування використовуються: 41 банкомат, 74 термінали нашого Банку і 3201 пункт видачі готівки банків-партнерів;
- для зручності клієнтів, які обслуговуються Банком по зарплатних проектах, встановлено 4 нових банкомата;
- збільшилась кількість корпоративних клієнтів Банку та склала 7068;
- Банк приймає активну участь у житті суспільства;
- у рамках програми "Люби. Оберігай. Стерилізуй.", що проводиться благодійним Фондом "Місто друзів", у всіх відділеннях Банку Луганська і області встановлено короба для збору коштів на стерилізацію бездомних кішок та собак;
- Програма професійної орієнтації зараз різко "помолодшала" і прийшла в дитячі садки. Співробітники Банку із задоволенням приймали у себе в гостях майбутніх спеціалістів банківської справи з дитячого садка;
- Банк виступив генеральним спонсором Всеукраїнського конкурсу правових ідей "Право в умовах глобалізації очима дитини".
- Наша мета - закріпити позиції надійного фінансового партнера, який виконує свої зобов'язання перед клієнтами, відповідає їх потребам і підтримує високі стандарти якості обслуговування.
ПАТ Укркомунбанк" пропонує широкий спектр послуг і банківських продуктів:
БІЗНЕС - КЛІЄНТАМ | ПРИВАТНИМ ОСОБАМ | ДЛЯ БАНКІВ |
|
|
|
Клієнтами Банку є 8 000 підприємств, серед них - найбільші компанії Луганська і Луганської області.
75 000 клієнтів обрали "Укркомунбанк" своїм Банком.
Відділення банку знаходяться у всіх містах Луганської області.
Банк є надійним партнером міста і області в реалізації найважливіших програм соціального та економічного розвитку.
Сьогодні ПАТ "Укркомунбанк" спрямовує свою діяльність на зміцнення позицій у східному регіоні України, розширення мережі відділень, сприятливу взаємодію з партнерами, створення прийнятних умов для клієнтів, забезпечення високої якості обслуговування, сприяння розвитку малого і середнього бізнесу, інвестиційний банківський бізнес, соціальні програми та управління активами.
2 КОМПЛЕКСНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
2.1 Роль аналізу в управлінні банком
Вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу.
Термін «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що в перекладі означає «розділяю», «розчленовую». Отже, аналіз у вузькому розумінні являє собою розчленовування явища або предмета на складові для вивчення їх як частин цілого. Таке розчленовування дає змогу «заглянути усередину» досліджуваного предмета, явища, процесу, зрозуміти його внутрішню сутність, визначити роль кожного елемента в досліджуваному предметі або явищі.
Наприклад, щоб зрозуміти сутність вартості банківських ресурсів, які залучаються, необхідно знати не тільки складові цієї вартості, а й залежність її від кон'юнктури ринку, виду банківських ресурсів, суми і термінів, на які останні залучаються. Чим детальніше буде розкладений на складові досліджуваний предмет (або явище), тим більше матимемо інформації для вироблення виваженої політики поведінки банку на фінансовому ринку.
Водночас відзначимо, що явища і процеси, які відбуваються в навколишньому середовищі, неможливо осмислити тільки за допомогою аналізу. Досить часто виникає потреба у використанні інших методів, наприклад синтезу, який виявляє зв'язки і залежності між окремими частинами досліджуваного предмета. Сучасна діалектика виходить із єдності аналізу й синтезу як наукових методів вивчення реальності. Тільки аналіз і синтез у єдності забезпечують наукове вивчення явищ у їх усебічному діалектичному взаємозв'язку. Отже, аналіз у широкому розумінні — це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові та вивченні їх у всьому розмаїтті зв'язків і залежностей.
У зв'язку з суттєвими змінами на фінансовому ринку України зростає роль і значення аналізу банківської діяльності як для самого банку, так і для його ділових партнерів, клієнтів, акціонерів банку і держави в цілому. Регулярне проведення банком аналізу своєї діяльності дає змогу йому ефективно управляти активними й пасивними операціями для максимізації прибутку і забезпечення стабільного фінансового стану. Це особливо важливо в сучасних умовах, коли загострилося суперництво банків і небанківських фінансово-кредитних установ, які виконують різні операції щодо залучення вільних грошових ресурсів підприємств і населення. Такі установи успішно конкурують із банками, здійснюючи суто банківські операції, а також операції, які банки не мають права виконувати відповідно до законодавства (страхування, операції з нерухомістю та ін.) У вітчизняній економічній літературі поки що немає єдиного підходу до аналізу банківської діяльності комерційного банку. Немає навіть сталої думки щодо змісту цієї діяльності. У цій ситуації особливої актуальності набувають дослідження фінансового стану банку. Конструктивна роль таких досліджень полягає у їх спрямуванні на розроблення цілісного підходу до оптимізації управління банком.
2.2 Організація аналітичної роботи банку
Аналітичне дослідження, його результати та їх використання в банківському менеджменті мають відповідати певним принципам (вимогам), які накладають свій відбиток на це дослідження і яких повинні обов'язково дотримуватися у процесі організації і проведення аналізу банківської діяльності. Розглянемо основні з цих принципів:
- Урахування специфіки тієї країни, де функціонує банк, зокрема, її законодавства, нормативних вимог центрального банку, основних напрямів грошово-кредитної політики уряду.
- Науковий характер, тобто аналіз має базуватися на комплексному науковому підході (використання передового досвіду, новітніх методів досліджень та ін.).
- Комплексність, тобто аналіз повинен охоплювати всі сторони діяльності банку, щоб з'ясувати його фінансовий стан і виробити необхідні заходи для поліпшення його функціонування.
- Забезпечення системного підходу до аналізу. При цьому кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система елементів, певним способом пов'язаних між собою і з зовнішнім середовищем. Кожний об'єкт необхідно вивчати з урахуванням усіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності і взаємопідпорядкованості його окремих елементів. Наприклад, аналіз якості активів супроводжується вивченням різних ризиків (кредитних, процентних та ін.), що, у свою чергу, також є об'єктом аналізу банківської діяльності.
- Об'єктивність, конкретність, точність, які означають, що аналіз має ґрунтуватися на достовірній інформації, а висновки і рекомендації супроводжуватися точними аналітичними розрахунками. У зв'язку з цим необхідно постійно удосконалювати організацію обліку, внутрішнього і зовнішнього "
- Дієвість, тобто аналіз повинен ефективно впливати на діяльність банку; з його допомогою керівництво може вчасно виявляти недоліки, а також попереджати виникнення їх у майбутньому. Результати аналізу мають служити для керівництва банку інформаційною базою для прийняття управлінських рішень з оптимізації функціонування банку.
- Проведення аналізу за планом і систематично. Для цього необхідно організувати в банку окремий підрозділ (департамент), що безпосередньо здійснює аналіз його діяльності, з чітким розподілом обов'язків серед співробітників.
- Оперативність. Швидке і своєчасне проведення аналізу дає змогу керівництву банку приймати правильні управлінські рішення, що відповідають поточній кон'юнктурі фінансового ринку і пріоритетам розвитку банку.
- Демократизм. Участь в аналізі широкого кола співробітників банку забезпечує істотне підвищення його ефективності, що не тільки позитивно впливає на фінансові показники, а й створює необхідні умови для згуртованості колективу.
Отже, проведення комплексного аналізу банківської діяльності на основі перелічених принципів сприяє підвищенню його ефективності і поліпшенню результатів фінансової діяльності.
Для одержання об'єктивних результатів, які сприяють підвищенню ефективності функціонування банку, у комплексному аналізі банківської діяльності доцільно виділити такі етапи його проведення:
- уточнюються об'єкти, мета і завдання аналізу, складається план аналітичної роботи;
- розробляється система різних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу;
- збирається і підготовлюється до аналізу необхідна інформація (перевіряється її точність, приводиться до порівнянного вигляду та ін.);
- фактичні результати порівнюються з показниками плану звітного періоду, фактичними даними минулих років (періодів), основними показниками банків-конкурентів тощо;
- зібрана інформація детально аналізується різними методами економічного аналізу банківської діяльності;
- виявляються відхилення фактично отриманих результатів від планових або нормативних, а також причини цих відхилень і можливості їх усунення;
- на підставі результатів аналізу пропонуються рекомендації щодо вдосконалення управління активно-пасивними операціями (зміна структури активів і пасивів із мінімальним рівнем різних банківських ризиків).
Для проведення комплексного аналізу банківської діяльності необхідно мати аналітичні матеріали, що дають змогу одержати достовірну, повну і всебічну інформацію про банк (його фінансовий стан і результати діяльності).
До такої інформації відносять насамперед баланс банку і звіт про прибутки і збитки.
Баланс комерційного банку — це бухгалтерський баланс, у якому відбивається стан власних, залучених і позичених коштів банку, їх розміщення в кредитні й інші активні операції. За даними балансу здійснюється контроль за формуванням і розміщенням грошових ресурсів, станом кредитних, розрахункових, касових та інших банківських операцій, включаючи операції з цінними паперами.
Баланси комерційних банків є головною частиною їх звітності. Аналіз балансів дає змогу контролювати ліквідність банків, здійснювати управління фінансовою стійкістю. Керівництво банку, використовуючи звіти інших банків, знайомиться зі станом їхніх справ під час установлення кореспондентських відносин, надання міжбанківських кредитів та ін. Баланси банків будуються за уніфікованою формою. Ступінь деталізації операцій обмежена комерційною таємницею, характерною для практики комерційних банків, що функціонують в умовах конкуренції. Звичайно, в балансах не виділяються сумнівні та збиткові операції, а також страхові резерви, використовувані для їх покриття. Одночасно мають бути забезпечені достовірність і наочність балансу, щоб не підірвати конкурентоспроможності банків і зберегти довіру до них.
Банківські баланси є комерційною інформацією і відповідають її основним вимогам: оперативності, конкретності, вагомості. Оперативність банківського балансу виявляється в його щоденному впорядкуванні. Банківський баланс є джерелом конкретної інформації про наявність коштів і платоспроможність клієнтів банку, про кредитні ресурси та їх розміщення, надійність і стійкість самого банку. У процесі побудови банківських балансів використовують принципи групування операцій за економічно однорідними ознаками, за ліквідністю статей, що знижується, за активом і ступенем запитання коштів, за пасивом, що зменшується.
Рахунки номенклатури балансу банків поділяються на балансові і позабалансові. Балансові рахунки бувають пасивними й активними. Кошти на пасивних рахунках є ресурсами банку для кредитування і здійснення інших банківських операцій. Заборгованість на активних рахунках показує використання (напрямок) цих ресурсів. У пасивних рахунках відбиваються фонди банку, кошти підприємств, організацій і фізичних осіб, доходи державного бюджету, депозити, кошти в розрахунках, прибуток банку, кредиторська заборгованість, інші пасиви і залучені кошти, включаючи суми рефінансування, отримані від інших банків. В активних рахунках ураховуються готівка в касах банку, коротко- і довгострокові кредити, витрати державного бюджету, витрати на капітальні вкладення, дебіторська заборгованість, а також інші активні й відвернені кошти.
На позабалансових рахунках відбивається рух цінностей і документів, що надходять в установи банків на зберігання, інкасо або комісію. Сюди відносять також знаки оплати державного збору, бланки суворої звітності, бланки акцій, акції за дорученням і на зберігання, а також інші документи і цінності.
Відмітними рисами балансів комерційних банків є відносно невелика питома вага власних коштів і переважання в пасиві короткострокових ресурсів.
Законодавством і нормативними документами передбачається певне співвідношення власних і залучених ресурсів, тому комерційні банки, як правило, підтримують власні кошти на мінімально допустимому рівні. При цьому основним джерелом покриття активних операцій є короткострокові ресурси.
Під час групування статей балансу, беручи до уваги ступінь ліквідності, виділяють такі активи:
а) касові (готівка, кореспондентський рахунок у НБУ), кошти на рахунках в інших комерційних банках; статті даного розділу відбивають «первинні резерви» з погляду ліквідності;
б) вкладення коштів у цінні папери, комерційні векселі, довгострокові цінні папери урядових організацій, місцевих органів влади тощо; частина цих активів може бути оперативно обернена в грошові кошти з невеликим ризиком втрат і являє собою «вторинні резерви». До таких активів відносять виписані першокласними кредитоспроможними позичальниками короткострокові комерційні векселі, що реалізуються на грошовому ринку, і короткострокові державні цінні папери;
в) кредити, видані підприємствам, організаціям, індивідуальним позичальникам (орендарям, селянським господарствам та ін.), іншим комерційним банкам; ці активи балансу належать до малоліквідних вкладень, оскільки для банків існує ризик можливого несвоєчасного погашення і неперетворення в першокласні ліквідні засоби;
г) капіталовкладення — інвестування коштів у рухоме і нерухоме майно, створення філій, спільних підприємств тощо.
З погляду економічної сутності банківських операцій статті балансу групуються в такий спосіб:
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 20 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |