Календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури[1]. 5 клас (фрагмент)

Календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури [1]. 5 клас (фрагмент)

№ з/п

Дата

Тема уроку

Теорія літерату-ри

Вимоги до рівня підготовки учня

Між- та внутрішньо- літературні зв’язки

Міжмистецькі зв’язки

Домащнє завдання

Тема: «Голоси поетів світу про природу та моральні цінності»

		Голос поета, що співає під ліру. Алкман.«Сплять усі верховини гірські...»	ліричний твір (поч. поняття) пейзаж	Аналізує вірш Алкмана як один із перших у світовій літературі поетичних пейзажів, що навіюють читачеві певний настрій: відчуття душевного спокою, умиротворення. Порівнює відомості про пейзаж, отримані на уроках образотворчого мистецтва і зарубіжної літератури.		Аполон Мусагет (антична статуя в Римі). Саркофаг муз (ант. барельєф у Лувр. музеї). «Орфей, що грає на лірі». Мозаїка ІІІ ст.	С. 170-171 підр. Підготувати виразне читання вірша Алкмана та власну ілюстрацію до нього.
		«Нічна пісня мандрівника» Й.В.Ґете.	пейзаж	Аналізує вірш Ґете як суголосний поезії Алкмана, знаходить спільні риси в двох творах (образи гірських вершин, сонних птахів, створення настрою спокою). Пояснює сутність поняття «пейзаж».	Алкман. «Сплять усі верховини гірські...».	Портрети Й.В.Ґете роботи О.Кіпренського, Е.Делакруа. Л.Швантгалер. Пам’ятник Й.В.Ґете у Франкфурті-на-Майні.	С. 172-174 підр. Підготувати виразне читання вірша Ґете в укр. перекладі або в оригіналі (див. підручник).
		«Гір стрімких вершини» у поезії російського Майстра. М.Лермонтов.«Із Гете»(«Горные вершины...). Додатково: «На півночі дикій...».	епітет	Порівнює переспів Лермонтова та вірш Ґете: навіювання душевного спокою, спільні художні образи (гірські вершини, поснуле птаство і т.д.). Наводить приклади використання епітетів у текстах поезій. Виразно читає поезії, намагаючись відтворити інтонацію, їхній настрій.	Й.В. Ґете. «Нічна пісня мандрівника». Образ М.Лермонтова в укр. літ. («Мені здається, я не знаю...» Т.Шевченка).	М.Лермонтов. «Автопортрет». І.Шишкін. «На півночі дикій...». Іл. М.Врубеля та Ф.Константінова до віршів М.Лермонтова. А.Рубінштейн. «Горные вершины…» (хор).	С. 175-178 підр. Підготувати виразне читання вірша Лермонтова «Із Гете» або його перекладу укр. мовою. Спробувати написати власний переклад.
		Барви природи в поезії Ф.Тютчева. «Я знаю в праосені пору...». Додатково: «Весняна гроза» або «Весняні води».	пейзаж епітет	Виразно читає поезії Тютчева про природу. Прослідковує відображення змін станів природи у різні пори року. Аналізує вірш «Я знаю в праосені пору», звертаючи увагу передовсім на красу «золотої осені», гармонійну єдність природи і людини: завмирає природа і закінчує свою працю людина; знаходить у вірші епітети (марна борозна, блакить прозора) і пояснює їхню роль (створення переконливих, художньо досконалих образів: краса природи, гармонія природи і людини).	С.Єсенін. «Відгомоніла золота діброва» та інші твори про природу. Лі Бо. «Осінні почуття».	Портрет Ф.Тютчева роботи І.Бевзенка. І.Левітан. «Золота осінь». Ф.Васильєв. Осінь. І.Левітан. «Велика вода». «Березень». С.Рахманінов. «Весняні води» (романс). П.Чайковський. «Пори року». А.Вівальді. «Пори року». О.Глазунов. «Пори року» (балет).	С. 188-191 підр. Підготувати виразне читання вірша Ф.Тютчева про природу (за власним вибором).
		Запашні квіти із саду японської поезії (урок-споглядання). Мацуо Басьо. Хоку.	хоку	Виразно читає хоку «На висохлу гілку...», «Старий ставок...», «Соловей на гілці...», «Метелик літає...» та ін. Дає визначення поняття «хоку», вирізняє його характерні ознаки: постійну кількість рядків, стислість, увагу до деталі, «сезонну поетику /символіку» (наприклад, весна – квітуча слива, сакура, туман; осінь – хризантема, крики гусей) тощо. Обгрунтовує тезу про повагу до самобутності культури будь-якого народу як необхідну рису сучасної людини.	Кобаясі Ісса. Хоку.	Виставка збірок хоку різних авторів. Графічний портрет Басьо роботи Л.Ільїной. Кьосай. «Ворон». Хокусай. «Милування місяцем». Масаюки Кога. «Японська флейта» (музика).	С. 179-187. Підготувати виразне читання хоку. Намалювати (за бажанням) ілюстрацію до одного з них.
		УРЗМ№7. «Пісні... з насіння сердець» (урок-віршування).	хоку	Виразно читає хоку Мацуо Басьо, називає «сезонні слова». Самостійно складає хоку за власними життєвими враженнями у відповідності до вимог жанру.		Дитячі ілюстрації до хоку Мацуо Басьо. Японська народна пісня «Вишня».	Вивчити за власним вибором вірш про природу (один з прочитаних раніше). Підготуватися до поетичних змагань.
		УВЧ №6. Голоси поетів світу про красу природи.	декламація	Декламує напам’ять вірш про природу. Виявляє елементи акторської майстерності.		«Орфей, що грає на лірі». Мозаїка ІІІ ст. І.Левітан. «Золота осінь». І.Шишкін. «На півночі дикій...» (1891). П.Чайковський. «Пори року». Кьосай. «Ворон». С.Чуйков. «Біля підніжжя Тянь-Шаню» (1950).	Провести спостереження за природою. Спробувати написати власний вірш про природу.
		Людина честі та співець рідних верховин. Р.Бернс. «Чесна бідність». Додатково: «Моє серце в верховині».	епітет антитеза	Виразно читає поезії Р.Бернса, намагаючись відтворити інтонацію, їхній настрій. Порівнює стан природи та стан людини в поезіях М.Лермонтова та Р.Бернса. Аналізує вірш «Чесна бідність», звертаючи увагу на відображення у назві твору життєвих ідеалів поета, уславлення у вірші справжніх людських чеснот: духовності, шляхетності, честі, чесності, розуму та ін., на роль антитези у втіленні головної думки твору, на особливу емоційну піднесеність твору (окличні й питальні речення). Висловлює особисте ставлення до морально-етичних проблем у вірші	Дж.Байрон. «Хотів би жити знов у горах…»	Портрети Р.Бернса роботи Скірвінта. Іл. до віршів В.Фаворського. Цикл пісень Г.Свірідова на вірші Р.Бернса.	Вивчити вірш «Чесна бідність».
		УВЧ №7. Гімн людським чеснотам	декламація	Декламує напам’ять вірш Р.Бернса «Чесна бідність». Виявляє елементи акторської майстерності.			Повторити вивчений матеріал (с. 169-194 підручника).
		Тематична атестація №5 за темою «Голоси поетів світу про природу та моральні цінності».	ліричний твір вірш хоку пейзаж епітет антитеза	Виразно читає ліричні твори, прагнучи до передачі почуттів автора й своїх власних. Визначає настрій, емоційний фон вірша, почуття, передані автором. Порівнює стан природи та стан людини у віршах. Знаходить епітети й антитезу та пояснює їх роль у тексті. Порівнює пейзаж у ліриці та живописі (графіці). Пояснює сутність вивчених літературознавчих понять, наводить приклади.		Графічні портрети поетів, що вивчалися. Різні видання їх поетичних збірок. Картини й гравюри про природу та людину.	Дочитати оповідання Е.Сетона-Томпсона «Лобо – володар Курумпо». Заповнити сторінку читацького щоденника.

[1] Складено за програмою Д.С.Наливайка, Ю.І.Ковбасенка (2005 р).

---

Дата добавления: 2015-08-28