1. Розрахунково-планувальні розрахунки залу для глядачів 6

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………..……. 4

1. Розрахунково-планувальні розрахунки залу для глядачів …......... 6

1.1. Розрахунок попередньої місткості залу для глядачів ……….….. 6

1.2. Попередні розрахунки робочого поля екрану …………….…... 6

1.3. Вибір типу та уточнення розмірів робочого поля екрану …....... 7

1.4. Визначення висоти залу для глядачів ……………………………. 7

1.5. Планування глядацьких місць в залі для глядачів ……………. 7

1.6. Розрахунок підйому підлоги залу для глядачів ……………. 7

1.7. Визначення фактичної питомої площі та питомого об’єму залу для глядачів……………. 7

2. Розрахунок та вибір комплексу відеотехнологічного обладнання …… 7

2.1. Вибір основного відеотехнічного обладнання……………. 7

2.2. Вибір допоміжного відеотехнологічного обладнання…………. 7

2.3. Визначення фактичної яскравості в центрі екранум

3. Розрахунково-планувальні розрахунки приміщень технологічного забезпечення відеопоказу……………. 7

3.1. Склад та площа приміщень технологічного забезпечення відеопоказу ……………. 7

3.2. Визначення площі приміщень відеокомплексу для глядачів та службово-господарського комплексу ……………. 7

3.3. Відеотеки ……………. 7

4. Розрахунок освітлення приміщень ……………. 7

4.1. Розрахунок необхідної кількості електричних ламп в залі для глядачів ……………. 7

4.2. Розрахунок необхідної кількості електричних ламп в приміщеннях технологічного забезпечення відеопоказу ……………. 7

4.3. Розрахунок необхідної кількості електричних ламп робочого освітлення інших приміщень відеокомплексу ……………. 7

5. Енергетична частина ……………. 7

5.1. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів силових ліній ……………. 7

5.2. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів освітлювальних ліній ……………. 7

5.3. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів живлення робочого освітлення залу для глядачів ……………. 7

5.4. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів звукових ліній до заекранних гучномовців ……………. 7

5.5. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил кабелю вводу живлення від трансформаторної підстанції до ГРЩ ……7

6. Захисне заземлення відеокомплексу ……………. 7

6.1. Призначення та побудова захисного заземлення ……………. 7

6.2. Розрахунок необхідної кількості електродів заземлення ………. 7

6.3.Схема заземлення відеотехнологічного обладнання ……………. 7

Висновок

Додатки

Список опрацьованої літератури

ВСТУП

Прийшов час для того, щоб у сучасному кінотеатрі були: кімната для клубної роботи, комфортабельні бари і холи, які обладнані відеотехнікою, що надають можливість перегляду короткометражних і мультиплікаційних фільмів, реклами та відеокліпів. Відеотехніка доповнює і потенційно розширює можливості розв'язання широкого комплексу найрізноманітніших завдань.

Електронний цифровий відеопоказ – це комплекс сучасної електронної комп’ютерної техніки, яка дозволяє при використанні цифрових носіїв інформації відобразити на великому відеоекрані високоякісне кольорове зображення з багатоканальним об’ємним звуком.

Апаратна електронного відеопоказу має наступні компоненти:

· Цифровий носій – має в собі весь комплекс інформації про зображення і багатоканальний звук.

· Цифровий програвач – перетворює цю інформацію в електричні сигнали зображення і звуку.

· Електронний цифровий проектор – формує багатоканальні звукові сигнали, які підсилюються звуковими підсилювачами, і які поступають на акустичні колонки в залі для глядачів.

Апаратура електронного відеопоказу може встановлюватися в апаратній без демонтажу вже встановлених відеопроекторів. При необхідності в апаратній може бути встановлений телевізійний приймач ефірних, кабельних і супутникових телевізійних сигналів, що дозволяє проектувати на екран будь-яке телевізійне зображення.

Електронний цифровий проектор може працювати з комп’ютером будь-якого типу, при цьому комп’ютерне зображення високої якості проектується на великий екран.

Перевагами відеотехніки в порівнянні з кінотехнікою, є: оперативний та більш спрощений спосіб виробництва відеофільмів, що дозволяє з мінімальними затратами фінансів та часу випускати нові фільми на компактних касетах.

Простота і порівняно легка доставка відеокасет спрощує проблему транспортних витрат по доставці відеофільмів у віддаленні, малонаселені райони України.

Суттєвим недоліком відеотехніки є низька роздільна можливість електронно-променевої системи відеопроектора, внаслідок чого при проекції на екран немає чіткого зображення, що стримує збільшення розмірів екрану.

При проектуванні відеозалів необхідно врахувати, насамперед, якість відеопроекції та звуковідтворення, а також надати глядачам максимум комфорту і забезпечити умови безпечної евакуації глядачів із будівлі. Щоб виконати ці вимоги необхідно дотримуватися вимог ВСН45-86, ПУЕ-86, інших нормативних документів, а також користуватись уточненими рекомендаціями по проектуванню відеозалів, відеотек і відеокомплексів та нормативно-технічною документацією з правил технічної експлуатації відеопроекційних систем, техніки безпеки при роботі з ними. Керуючись вище сказаним та правилами ЕСКД необхідно розробити відеотехнічну частину будівництва відеокомплексу.

1. РОЗРАХУНКОВО-ПЛАНУВАЛЬНІ РОЗРАХУНКИ ЗАЛУ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ

1.1. Розрахунок попередньої місткості залу для глядачів

Визначення технологічних характеристик відеозалу починається з визначення орієнтованої (попередньої) місткості, якщо відомі габаритні розміри приміщення, то спочатку необхідно знайти площу приміщення за формулою:

Sз = Дз ∙ Шз (м²), де:

Дз – повна довжина залу (м);

Шз – повна ширина залу (м).

Sз = 15 ∙ 12 = 180м².

Визначаю питому (орієнтовану) місткість залу для глядачів згідно питомої площі на одного глядача:

Nпоп = Sз / Sпит (люди), де:

Sпит – питома площа (м²). Питома площа на одне глядацьке місце приймається з розрахунку: Sпит = 1,5м²в відеозалах загального призначення.

Nпоп = 180 / 1,5 = 120 людей.

Розраховую розрахункову довжину залу - це відстань від центру екрану до спинки сидіння останнього ряду по осі залу. Розрахункова довжина знаходиться за формулою:

Д = Дз – Т (м), де:

Т – відстань від передньої стіни до екрану (м). Відстань від передньої стіни до екрану повинна складати приблизно 1м.

Д = 15 – 1 = 14м.

1.2. Попередні розрахунки робочого поля екрану

Попередню висоту відеоекрану визначаю згідно формули:

Ве поп = Д / (6,5 … 7) (м).

Ве поп = 14 / 7 = 2м.

Попередню ширину робочого поля відеоекрану визначаю із співвідношення сторін при відеопоказі:

Ше поп = 1,33 ∙ Ве поп (м).

Ше поп = 1,33 ∙ 2 = 2,66 м.

В залежності від розміру зображення на відеоекрані по діагоналі визначають розміри взаємного розташування відеопроектора і екрана.

1.3. Вибір типу та уточнення розмірів робочого поля екрану

Вибираю екран М 2500, М 1300, Video Format 151 (381 см) по діагоналі. З такими параметрами:

Ве ут = 2,31м.

Ше ут = 3,05м.

1.4. Визначення висоти залу для глядачів

Визначаю висоту залу для глядачів за формулою:

Вз = Н + Ве ут + Кр (м), де:

Н - відстань від підлоги в зоні розташування першого ряду глядацьких місць до нижньої кромки екрану, ця відстань повинна становити: 1,2 … 1,5м;

Кр - відстань від верхньої кромки екрану до стелі або виступаючих конструкцій оброблення залу, ця відстань повинна становити не менше 0,5м.

Вз = 1,2 + 2,31 + 3,49 = 7м.

1.5. Планування глядацьких місць в залі для глядачів

При розташуванні глядацьких місць в залі для глядачів необхідно забезпечити для всіх глядачів, по можливості, однакову якість відеопоказу, комфорт, можливість швидкої та зручної евакуації. Крім того, спотворення зображення, яке сприймається глядачами в усіх точках зони розміщення глядацьких місць були в допустимих межах. Розташування глядацьких місць в плані можливо передбачати в потилицю один одному, якщо є підйом підлоги в залі.

Ширину евакуаційного проходу визначаю за формулою:

Шпр = (Кпр ∙ N1) / 100 (м), де:

Кпр - коефіцієнт ширини проходу, який залежить від ступеню вогнестійкості, Кпр = 0,6 для будівель 2 ступеню вогнестійкості;

N1 - кількість глядачів, які проходять по даному проходу до найближчого виходу.

Шпр = (0,6 ∙ 60) / 100 = 0,36 і я беру 2 проходи, шириною 1,2м.

Кількість вихідних дверей визначаю за формулою:

Nдв вих = (Кпр ∙ N) / (100 ∙ Шдв) (дверей), де:

N – загальна кількість глядачів;

Шдв - ширина вихідних дверей (1,5 м).

Nдв вих = (0,6 ∙ 120) / (100 ∙ 1,5) = 0,48 і я беру двоє вихідних дверей, шириною 1,5м.

Кількість вхідних дверей визначаю за формулою:

Nдв вх = Nдв вих / 2 (дверей).

Nдв вх = 2 / 2 = 1 і я беру одні вхідні двері, шириною 1,5м.

Для того, щоб визначити оптимальну кількість рядів необхідно знайти відстань від центру екрану до спинки сидіння першого ряду по осі залу. Цю відстань я буду визначати в залежності від висоти зображення на екрані за формулою:

Г = (3,2 … 3,4) ∙ Ве (м).

Г = 3,2 ∙ 2 = 6,4м.

Оптимальну кількість рядів знаходжу за формулою:

Nр = ((Д - Г) / d) + 1 (рядів), де:

d - відстань між спинками сидінь двох сусідніх рядів. В залежності від розташування глядацьких місць цю величину приймають: 1,1 … 1,3.

Nр = ((14 – 6,4)/1,3) + 1 = 5, 84 і я беру 5 рядів.

Кількість місць в одному ряду знаходжу за формулою:

Nм р = (Шз - ∑Шпр) / Шсид (місць), де:

∑Шпр - сумарна ширина евакуаційних проходів;

Шсид - ширина сидіння. У відеозалах необхідно застосовувати побутові або театральні крісла з шириною між осями підлокітників не менше 0,6м.

Я вибираю крісла моделі LS-801, де ширина одного крісла становить 0,95м:

Nм р = (12 – 2,4) / 0,95 = 10,1 і я беру 10 місць.

Уточнюю відстань від екрану до спинки сидіння першого ряду:

Г ут = Г + d ∙ x (м), де:

x – це число, яке залишилось після коми при розрахунку кількості рядів.

Г ут = 6,4 + 1,3 ∙ 0,84 = 7,5м.

Уточнюю ширину проходів:

Шпр ут = (∑Шпр + х1 ∙ Шс) / 2 (м), де:

x1 - це число, яке залишилось після коми при розрахунку кількості місць в ряді.

Шпр ут = (2,4 + 0,1 ∙ 0,95)/2 = 1,25м.

Обчислюю ширину залу по хорді за формулою:

Шз хорд = Ше + (0,1 ∙ (>2) ∙ Ше) (м).

Шз хорд = 3,05 + (0,1 ∙ 25 ∙ 3,05) = 10,67м.

У зв’язку з трапецієвидною формою залу, фактична кількість глядачів буде становити (див. Додаток 1):

Nф = 64 глядачі.

1.6. Розрахунок підйому підлоги залу для глядачів

Розрахунок підйому підлоги в залі для глядачів проводиться графоаналітичним методом. Вихідними даними для визначення профілю підйому є:

с – перевищення променя зору (відстань між променем зору глядача даного ряду, що проведений до нижньої кромки екрану та рівнем очей глядача, шо сидить попереду), який для відеозалів має становити: с=,4м;

і – середня розрахункова висота глядача, що сидить в кріслі (відстань від підлоги до очей глядача), яка становить: і = 1,2м.

Підйом підлоги починається з другого ряду, тобто в моєму випадку буде підноситися тільки 5 рядів. Якщо в відеозалі більше десяти рядів, тоді підйом поділяється на декілька ділянок. На щастя в моєму випадку буде лише одна ділянка. Отже сумарне перевищення променя зору визначаю за формулою:

f = c ∙ Nр (м), де:

Nр – кількість рядів у ділянці.

f = 0,4 ∙ 5 = 2м.

1.7. Визначення фактичної питомої площі та питомого об’єму залу для глядачів

Визначаю питому площу:

Sпит = Sз / Nф (м²).

Sпит = 120 / 64 = 1,87м².

Обчислюю об’єм залу за формулою:

Vз = Sз ∙ Вз (м³).

Vз = 120 ∙ 7 = 840м³.

Знаходжу питомий об’єм залу для глядачів згідно формулі:

Vпит = Vз / Nф (м³).

Vпит = 840 / 64 = 13,1м³.

2. РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР КОМПЛЕКСУ ВІДЕОТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

2.1. Вибір основного відеотехнічного обладнання

До основного відеотехнологічного обладнання відносять (при проекції на відеоекран): відеопроекційна система, відеомагнітофон, відеоконтрольний пристрій, DVD-плеєр, комплекс звуковідтворення, електророзподільний пристрій:

№ з/п	Найменування	Тип обладнання	Кількість
	Відеопроектор
	Відеомагнітофон	AG-6100
	Блок керування відеопроектором	пульт дистанційного керування (в комплекті з відеопроектором)
	DVD-плеєр	Samsung DVD-V5500
	Звуковідтворююча система	DolbyDigital
	Електророзподільний пристрій	РУК 2 - 1
	Процесор	CP 650
	Підсилювач	CPS - 2

2.2. Вибір допоміжного відеотехнічного обладнання

Вибір допоміжного обладнання залежить від режиму роботи, місткості залу для глядачів та виду відеопоказу. Вибране допоміжне відеообладнання

записується в таблиці:

№ з/п	Найменування	Тип обладнання	Кількість
	Монітор	21,5" BenQ GW2265HM
	Затемнювач світла	ТСТ 5 - 380
	Пристрій зашторювання екрану	УЗП	1 комплект
	Пристрій дистанційного управління	55 ПДУ
	Сигналізаційна коробка	60 К - 45
	Автовідповідач	АК - 5
	Комплект протипожежних заслінок	КПЗ

Для забезпечення забезпечення зручності експлуатації відеоапаратури, а також для створення необхідних умов обслуговування відео проекційні повинні комплектуватися кріслом та робочим столом.

2.3. Визначення фактичної яскравості в центрі екрану

Фактична яскравість в центрі екрану визначається за формулою:

Lцф = Фкор / (Ω ∙ Sе) (Кд/м²), де:

Фкор – корисний світловий потік відеопроектора (в відеопроекторі Sanyo PLV – 20 Фкор = 500 Лм);

Ω – коефіцієнт, який характеризує властивості екрану (для екранів типу Н-2-Пст Ω = 2);

Sе – площа робочого поля екрану (Sе = Ве ∙ Ше = 2,31 ∙ 3,05 = 7м²).

Lцф = 500 / (2 ∙ 7) = 35,7 Кд/м².

Для стереофонічного звуковідтворення в відео залах на даний час використовують системи міжнародних звукових стандартів: Dolby – SR, Dolby Digital Surround EX, DTS, SDDS. Системи акустичного стереофонічного звуковідтворення складаються з двох основних частин:

· Акустичного обладнання за екраном (SCREEN);

· Акустичного обладнання в залі для глядачів (SURROUND).

Заекранна акустика (SCREEN) має 3 випромінюючих канали: лівий (L), центральний (C), правий (R), а також загальний для всього звукового простору залу для глядачів тракт наднизьких частот (SUB).

Акустичне обладнання в залі для глядачів розташоване по його периметру і поділяється на правий та лівий тракти (SURROUND).

Акустичні системи, які знаходяться на задній стіні залу для глядачів в залежності від процесора, що застосовується, можуть входити в склад лівого і правого трактів або мати окремий звуковий канал.

Акустичні системи за екраном розміщуються таким чином, щоб кути розкриття звуку, що відтворюється всіма каналами (L, C, R) охоплював кожного глядача у вертикальному та горизонтальному напрямах.

В залі для глядачів використовуються акустичні системи двох видів: активні (з вбудованими підсилювачами потужності) та пасивні. При застосуванні пасивної акустичної системи необхідно пристрій звуковідтворення комплектувати підсилювачами потужності. Блок підсилювача потужності (ПП) розташовується за екраном або в відео проекційній і монтується в RACK – стійках відповідно до проекту.

3. РОЗРАХУНКОВО-ПЛАНУВАЛЬНІ РОЗРАХУНКИ ПРИМІЩЕНЬ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДЕОПОКАЗУ

3.1. Склад та площа приміщень технологічного забезпечення відеопоказу

Приміщення відеозалів підрозділяються на:

· глядацький комплекс, у який входять: касовий вестибуль, гардероб, фойє, буфети з підсобними приміщеннями і санітарні вузли;

· демонстраційний комплекс, що складається з залу і приміщення технологічного забезпечення відеопоказу;

· адміністративно-господарські приміщення.

Площі й оформлення приміщень відеокомплексів повинні забезпечити комфорт і культуру обслуговування населення, можливість проведення масової роботи з глядачем.

Площі приміщень фойє, касових вестибюлів, буфетів, курильних, санітарних вузлів і службово-господарських приміщень приймаються відповідно до діючих будівельних норм ВСН.

У функціонально-планувальній схемі відеокомплексів глядацький комплекс, демонстраційний комплекс, адміністративно-господарські приміщення можуть розташовуватися в різноманітних компонувальних варіантах. Метою при плануванні є створення комфортних умов для глядачів і зручності роботи обслуговуючого персоналу.

Приміщення технологічного забезпечення відеозалів містять у собі відеопроекційну апаратну, а також можуть містити кімнату персоналу, санітарний вузол.

Приміщення відеопроекційної апаратної варто передбачати:

· при проектуванні відеозалів із демонструванням відеопрограм на підвісний екран;

· при наявності більш трьох відеозалів із демонструванням відеопрограм на відеомоніторах.

При включенні відеокабін до складу відеотеки приміщення відеопроекційної апаратної не передбачається. Площа відеопроекційної апаратної варто приймати не менше 6м². Приміщення відеопроекційної апаратної варто розташовувати з урахуванням забезпечення безперешкодної видимості екрана через оглядове вікно.

Кімната персоналу призначена для відпочинку і повинна мати площу не меншу ніж 10м². Площу санітарного вузла варто приймати приблизно 2м².

3.2. Визначення площі приміщень

В цьму розділі необхідно розрахувати площі приміщень відеозалу, комплексу для глядачів та службово-господарського комплексу, які необхідні при розрахунку освітлення приміщень відеозалу.

Згідно вимогами ВСН45 – 86 та положенню “ Про відеообслуговування

населення України” мінімальні площі преміщень комплексу для глядачів та сслужбово-господарського комплексу визначаються за формолою:

Sприм = К ∙ Nфакт (м²), де:

К - коефіцієнт, який залежить від приміщення кінотеатру;

Nфакт - фактична кількість місць в залі для глядачів (Додаток №1).

Коефіцієнти для визначення площ приміщень відеозалу:

№ з/п	Назва приміщення	Площа (м^2)на одне місце в залі для глядачів
	Касовий вестибюль	0,07
	Вхідний вестибюль	0,2
	Фойє	0,55
	Буфет, бар з підсобними приміщеннями	0,23
	Санітарні вузли	0,05
	Каси	0,01 (але не менше 2,5)
	Кабінет чергового адміністратора	≥ 6
	Кабінет директора	≥ 9
	Бухгалтерія	0,12
	Плакатна	0,09 (але не менше 15)
	Інші приміщення	0,52

Розраховую найменші необхідні площі приміщень для глядачів і службово-господарського комплексу:

Касовий вестибюль: Sприм = К ∙ Nфакт = 0,07 ∙ 63 = 4,41 м²;

Вхідний вестибюль: Sприм = К ∙ Nфакт = 0,2 ∙ 63 = 12,6 м²;

Фойє: Sприм = К ∙ Nфакт = 0,55 ∙ 63 = 34,65 м²;

Буфет: Sприм = К ∙ Nфакт = 0,23 ∙ 63 = 18,9 м²;

Санітарні вузли: Sприм = К ∙ Nфакт = 0,05 ∙ 63 = 3,15 м²;

Каса: Sприм = К ∙ Nфакт = 0,01 ∙ 63 = 0,63 м², беру 2,5 м²;

Бухгалтерія: Sприм = К ∙ Nфакт = 0,12 ∙ 63 = 7,56 м²;

Плакатна: Sприм = К ∙ Nфакт = 0,09 ∙ 63 = 5,67 м², беру 15 м²;

Інші приміщення: Sприм = К ∙ Nфакт = 0,52 ∙ 63 = 32,76 м².

Площі приміщень згідно креслення становлять:

№ з/п	Назва приміщення	Площа (м^2)
	Зал для глядачів
	Вхідний вестибюль	19,2
	Касовий вестибюль	12,1
	Каси	5,5
	Фойє	42,7
	Санітарні вузли (2)	6,6
	Буфет, бар з підсобними приміщеннями	22,4
	Тамбур	22,5
	Кабінет директора
	Кабінет чергового адміністратора	10,3
	Бухгалтерія	11,7
	Плакатна	25,8
	Тамбур	2,4
	Кімната відпочинку	12,3
	Санітарний вузол	2,3
	Відеооператорська	15,1

3.3. Відеотеки

Відеотеки призначенні для видачі в тимчасове користування і прийому DVD-дисків від населення, також відеотеки призначені для зберігання і продажу дисків. В приміщенні відеотеки повинні входити такі приміщення: кабінет адміністратора, кімната відпочинку, санітарний вузол, зал для відвідувачів, дільниця видачі і прийому DVD-дисків, DVD тека і ще можливі допоміжні приміщення.

Приміщення видачі і прийому DVD-дисків потрібно розміщувати так, щоб забизпечити близьке і зручне сполучення для роботи з DVD текою. Дільницю видачі і прийому DVD-дисків потрібно розміщувати на одному рівні із залом для відвідувачів. Зал для відвідувачів повинен мати окремий вихід з будівлі.

Мінімальна площа приміщення DVD теки визначається за формулою і вона не може бути меншою від 8 м²:

S = 0,005 ∙ n (м²), де:

n – передбачена кількість дисків в приміщенні відеотеки (1100 DVD-дисків).

S = 0,005 ∙ 1100 = 5,5 м², беру 8 м².

Площі приміщень згідно креслення становлять:

№ з/п	Назва приміщення	Площа (м^2)
	Зал для відвідувачів	23,3
	Санітарний вузол	3,6
	Кімната відпочинку
	Кабінет адміністратора
	Дільниця видачі і прийому DVD-дисків	6,6
	DVD тека	8,7

4. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ

4.1. Розрахунок необхідної кількості електричних ламп в залі для глядачів

Розрахунок освітлення приміщень можна проводити методом коефіцієнту використання, або методом питомої потужності. Метод питомої потужності використовується для попереднього визначення встановленої потужності освітлення, а у ряді випадків для визначення потужності ламп без світлотехнічного розрахунку (наприклад для приміщень невеликої площі). В курсовому проекті можливе використання для розрахунку освітлення приміщень методу питомої потужності.

Питома потужність знаходиться за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 (Вт/м²), де:

Ероб – норма освітленості приміщення (Лк).

Необхідна кількість ламп в приміщенні визначається за формулою:

n = (W ∙ S) / Pл (шт), де:

S – площа приміщення (м²);

W – потужність однієї лампи (Вт).

Сумарна потужність ламп робочого освітлення шукається за формулою:

Р = Pл ∙ n (Вт).

№ З/п	Найменування приміщень	Мінімальна освітленість (Лк)
1.	Зал для глядачів
2.	Кінопроекційна, перемоточна, відеоапаратна
3.	Фойє і кулуари
4.	Вестибюль
5.	Адміністративні приміщення
6.	Коридори, сходові клітки
7.	Санітарні вузли
8.	Агрегатна, електрощитова
9.	Акумуляторна
10.	Електросилова
11.	Допоміжні технічні приміщення

Згідно ВСН45-86 та Положенню "Про кінообслуговування населення України" мінімальна освітленість в приміщеннях кінотеатрів і відеокомплексів у горизонтальній площині на рівні 0,8м від підлоги повинна відповідати значенню із вище наведеної таблиці.

Отже знаходжу питому потужність залу для глядачів за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 30 / 3 = 10 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп залу для глядачів:

n = (W ∙ S) / Pл = (10 ∙ 180) / 100 = 18 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 100 ∙ 18 = 1800 Вт.

Кількість ламп чергового освітлення складає 25...30% від кількості ламп робочого освітлення:

n₁ = n ∙ 0,3 = 18 ∙ 0,3 = 5,4, беру 6 штук.

Відповідно чергова потужність складе:

Р₁ = Рл ∙ n₁ = 100 ∙ 6 = 600 Вт.

Для створення мінімальної освітленості при аварійних відключеннях вводів живлення автоматично вмикається евакуаційне освітлення, залу для глядачів, яке повинне забезпечити освітленість на рівні підлоги евакуаційних проходів Еев = 0,5 Лк.

W = Eроб / 3 або 4 = 0,5 / 4 = 0,125 Вт/м².

n = (W ∙ S) / Pл = (0,125 ∙ 180) / 25 = 0,9, беру 1 лампу.

Р = Pл ∙ n = 25 ∙ 1 = 25 Вт.

4.2. Розрахунок необхідної кількості електричних ламп в приміщеннях технологічного забезпечення відеопоказу

Знаходжу питому потужність відеооперпторської за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у відеооператорській:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 15,1) / 75 = 5, беру 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 6 = 450 Вт.

Розраховую аварійне освітлення, яке повинно складати 10 % від робочого:

Еав = Ероб ∙ 0,1 = 75 ∙ 0,1 = 7,5 Лк.

Розраховую необхідну кількість ламп у відеооператорській для аварійного освітлення:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 15,1) / 25 = 4,53, беру 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп аварійного освітлення:

Р = Pл ∙ n = 25 ∙ 6 = 150 Вт.

Знаходжу питому потужність кімнати відпочинку за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у кімнаті відпочинку:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 12,3) / 75 = 4,1, беру 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 6 = 450 Вт.

Знаходжу питому потужність санітарного вузла за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 30 / 3 = 10 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у санітарному вузлі:

n = (W ∙ S) / Pл = (10 ∙ 2,3) / 25 = 0,9, беру 2 штуки.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 25 ∙ 2 = 50 Вт.

Знаходжу питому потужність тамбура за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 20 / 4 = 5 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у тамбурі:

n = (W ∙ S) / Pл = (5 ∙ 2,4) / 25 = 0,48, беру 1 штуку.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 25 ∙ 1 = 25 Вт.

4.3. Розрахунок необхідної кількості електричних ламп робочого освітлення інших приміщень відеокомплексу

Знаходжу питому потужність вхідного вестибюля за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 30 / 3 = 10 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у вхідному вестибюлі:

n = (W ∙ S) / Pл = (10 ∙ 19,2) / 100 = 1,92, беру 3 штуки.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 100 ∙ 3 = 300 Вт.

Знаходжу питому потужність касового вестибюля за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 30 / 3 = 10 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у касовому вестибюлі:

n = (W ∙ S) / Pл = (10 ∙ 12,1) / 100 = 1,21, беру 3 штуки.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 100 ∙ 3 = 300 Вт.

Знаходжу питому потужність приміщення кас за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у приміщенні кас:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 5,5) / 40 = 3,4, беру 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 40 ∙ 6 = 240 Вт.

Знаходжу питому потужність фойє за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у фойє:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 42,7) / 100 = 10,6, беру 12 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 100 ∙ 12 = 1200 Вт.

Знаходжу питому потужність буфету за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у буфеті:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 22,4) / 75 = 7,4, беру 9 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 9 = 675 Вт.

Знаходжу питому потужність санітарних вузлів за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 30 / 3 = 10 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у санітарних вузлах:

n = (W ∙ S) / Pл = (10 ∙ 6,6) / 25 = 2,64, беру 3 штуки.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 25 ∙ 3 = 75 Вт.

Знаходжу питому потужність тамбура за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 20 / 4 = 5 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у тамбурі:

n = (W ∙ S) / Pл = (5 ∙ 22,5) / 25 = 4,5, беру 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 25 ∙ 6 = 150 Вт.

Знаходжу питому потужність кабінету директора за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у кабінеті директора:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 18) / 75 = 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 6 = 450 Вт.

Знаходжу питому потужність кабінету адміністратора за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у кабінеті адміністратора:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 10,3) / 75 = 3,43, беру 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 6 = 450 Вт.

Знаходжу питому потужність бухгалтерії за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у бухгалтерії:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 11,7) / 75 = 3,9, беру 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 6 = 450 Вт.

Знаходжу питому потужність плакатної за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у плакатній:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 25,8) / 75 = 8,6, беру 9 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 9 = 675 Вт.

Знаходжу питому потужність залу для відвідувачів за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 30 / 3 = 10 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у залі для відвідувачів:

n = (W ∙ S) / Pл = (10 ∙ 23,3) / 75 = 3,1, беру 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 6 = 450 Вт.

Знаходжу питому потужність санітарного вузла за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 30 / 3 = 10 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у санітарному вузлі:

n = (W ∙ S) / Pл = (10 ∙ 3,6) / 25 = 1,44, беру 3 штуки.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 25 ∙ 3 = 75 Вт.

Знаходжу питому потужність кімнати відпочинку за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у кімнаті відпочинку:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 12) / 75 = 4, беру 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 6 = 450 Вт.

Знаходжу питому потужність кабінету адміністратора за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у кабінеті адміністратора:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 12) / 75 = 4, беру 6 штук.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 6 = 450 Вт.

Знаходжу питому потужність дільниці видачі і прийому DVD-дисків за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у дільниці видачі і прийому DVD-дисків:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 6,6) / 75 = 2,2, беру 3 штуки.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 3 = 225 Вт.

Знаходжу питому потужність DVD теки за формулою:

W = Eроб / 3 або 4 = 75 / 3 = 25 Вт/м².

Розраховую необхідну кількість ламп у DVD теці:

n = (W ∙ S) / Pл = (25 ∙ 8,7) / 75 = 2,9, беру 3 штуки.

Знаходжу сумарну потужність ламп робочого освітлення:

Р = Pл ∙ n = 75 ∙ 3 = 225 Вт.

Загальну потужність робочого освітлення всіх приміщень відеокомплексу знаходжу за формулою:

Рроб = Р зал гл + Р відеооп + … + Рn, (Вт).

Рроб = 1800 + 450 + 450 + 50 + 25 + 300 + 300 + 240 + 1200 + 675 + 75 + 150 + 450 + 450 + 450 + 675 + 450 + 75 + 450 + 450 + 225 + 225 = 9615 Вт.

Потужність робочого освітлення всіх приміщень, фасаду, реклами розраховується як сума потужностей робочого освітлення окремих приміщень збільшених на ≈ 15 %:

Росв = Рроб + 0,15 ∙ Рроб = 9615 + 0,15 ∙ 9615 = 11057,25 Вт.

5. ЕНЕРГЕТИЧНА ЧАСТИНА

Перелік відеотехнологічного обладнання:

№ з/п	Найменування обладнання	Тип обладнання	Р, кВт	Cosφ	S, кВА	К-сть	Рзаг, кВт
	Відеопроектор	PLV - 20	0,285	0,8	0,35		0,285
	Монітор	BenQ	0,11	0,8	0,13		0,22
	Лебідка	МЗП	0,6	0,66	0,9		0,6
	Відеомагні-тофон	AG - 6100	0,058	0,8	0,07		0,058
	Автовідповідач	АК - 5	0,1	0,78	0,13		0,1
	DVD-плеєр	Samsung V5500	0,035	0,8	0,04		0,035
	Лампа	Бра	0,075		0,075		0,075
	Затемнювач світла	ТСТ - 5	3,25	0,65			3,25
	Пульт дист. управління	55 ПДУ	0,1	0,83	0,1		0,1
	Процесор	CP 650	0,2	0,8	0,25		0,2
	Підсилювач	CPS - 2	1,6	0,8			1,6
	Чергове освітлення		0,1		0,1		0,6
	Протипожежні заслінки	КПЗ	0,024	0,8	0,03		0,024
			∑P = 6,537		∑S = 9,175		∑Pзаг = 7,147

5.1. Розрахунок та вибір площі перетину

струмопровідних жил проводів силових ліній

При визначенні потужності навантаження необхідно врахувати коефіцієнт попиту електроенергії відеообладнанням. Цей коефіцієнт показує, яка частина електричної потужності від загальної потужності одночасно споживається обладнанням:

Рсил = Рзаг ∙ КП, (Вт), де:

КП - коефіцієнт попиту електроенергії відеообладнанням (КП = 0,9).

Рсил = 7,147 ∙ 0,9 = 6,43 Вт.

Коефіцієнт потужності відеообладнання:

Cosφ = ∑P / ∑S = 6,537 / 9,175 = 0,71.

Визначаю площу перетину струмопровідної жили силового проводу за допустимою втратою напруги в лінії:

S₁ = (ρ ∙ l ∙ P) / (∆U ∙ Uл), (мм²), де:

ρ – питомий опір матеріалу струмопровідної жили проводу (Ом/мм²);

l – довжина лінії (м);

Р – потужність навантаження (Вт);

∆U – допустимий спад напруги в лінії (%);

Uл – лінійна напруга в лінії (В).

S₁ = (0,0175 ∙ 74 ∙ 6430) / (3,5 ∙ 380) = 6,26 мм².

Визначаю площу перетину струмопровідної жили проводу за допустимим нагрівом лінії струму навантаження необхідно: по-перше знайти силу струму в лінії, а по-друге - вибрати площу перетину жили (S2)3a довідковою таблицею (с. 13, табл. №4):

І = Р / √3 ∙ √Uл ∙ √cosφ = 6430 / √3 ∙ √380 ∙ √0,71 = 226,4 А.

Згідно таблиці №4 на сторінці 13: S₂ = 1 мм², отже вибираю 4 дроти (1 х 10) марки ПВ - 2.

При розрахунку площі перетину струмопровідної жили проводу освітлювального фідеру необхідно враховувати, що він може бути використаний, як резервна електрична лінія живлення технологічного обладнання. Тому необхідно загальну потужність споживання освітлення залу для глядачів збільшити на половину потужності, яку споживає технологічне обладнання:

Росв = Рроб + ½ P = 1800 + 6430 ∙ 0,5 = 5015 Вт.

Визначаю площу перетину струмопровідної жили проводу освітлювального фідеру за допустимою втратою напруги в лінії:

S₁ = (0,0175 ∙ 74 ∙ 5015) / (4,7 ∙ 380) = 3,63 мм².

Розраховуємо силу струму, що йде на нагрів ліній освітлювального фідеру:

І = Р / √3 ∙ √Uл ∙ √cosφ = 5015 / √3 ∙ √380 ∙ √0,71 = 176,5 А.

Згідно таблиці №4 на сторінці 13: S₂ = 1 мм², отже вибираю 4 дроти (1 х 10) марки ПВ - 2.

5.2. Розрахунок та вибір площі перетину

струмопровідних жил проводів освітлювальних ліній

6. ЗАХИСНЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ ВІДЕОКОМПЛЕКСУ

6.1. Призначення та побудова захисного заземлення

З метою захисту обслуговуючого персоналу відео установки від ураження електричним струмом та забезпечення нормальної роботи всі металічні частини відеотехнологічного обладнання, а також металеві труби монтажу необхідно заземлити. Для заземлення всіх електроспоживачів відеокомплексу використовується загальний пристрій заземлення.

Для обладнання заземлення використовуються як природні так і штучні заземлювачі. В якості штучних заземлювачів використовуються стальні оцинковані труби довжиною: 2,5...3,5м і діаметром: 25...50мм².

Електроди (оцинковані труби, арматурна сталь або кутникова сталь) вертикально заглиб­люються в грунт і розташовуються в один ряд або по контуру на відстані більше 1м один від одного, з'єднуються між собою стальною смугою розміром: 4х40мм. Якщо грунт не дозволяє забивати електроди вертикально, то їх прокладають в землі горизонтально. Металічні смуги або кругла арматурна сталь розміщуються паралельно одна від одної на відстані 2,5м на дні траншеї глибиною: 2,5м і з'єднуються між собою шиною.

6.2. Розрахунок необхідної кількості електродів заземлення

Необхідну кількість електродів заземлення визначаю за формулою:

n = R / (Rз ∙ η) (шт), де:

R – опір розтікання струму одиночного заземлювача;

Rз – величина опору заземлення (4 Ом);

η – коефіцієнт використання електродів, який залежить від способу розташування електродів в грунті, їх кількості та співвідношення відстані між електродами до їх довжини.

Для практичних розрахунків опору розтікання струму одиночного заземлювача можна використовувати формули для однієї оцинкованої труби:

R = 0,00308 ∙ ρ (Ом), де:

ρ - питомий опір грунту (Ом / мм²). Для чорнозему: 6000.

R = 0,00308 ∙ 6000 = 18,48 Ом.

Отже тепер я можу розрахувати необхідну кількість заземлювачів:

n = 18,48 / (4 ∙ 0,59) = 7,8, беру 8 штук.

Визначаю фактичний опір заземлення відеоустановки, який повинен бути меншим за заданий опір заземлення (4 Ом):

Rз = 18,48 / (0,59 ∙ 8) = 3,9 Ом.

Отже вибираю 8 електродів із арматурної сталі, які вертикально заглиблюються в грунт і розташовуються в один ряд.

6.3. Схема заземлення відеотехнологічного обладнання

Приклад схеми захисного заземлення відеоустановки

1 – траншея; 2 – електроди – заземлювачі; 3 – шина; 4 – місця зварювання; 5 – магістральний провід; 6 – стальна труба; 7 – стіна відеокомплексу.

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

- http://shop.whd.de/whdip/products.jsf;jsessionid=81D97749888B7D7D5841FCC624E6DC31?lang=de&elementId=329652

- REVOX Multiroom System

http://www.revox.de/#/special,target_url=slideshow_multiroom.swf,target_type=swf

Дата добавления: 2015-08-28