фізична величина – це властивість, спільна у якісному відношенні багатьом матеріальним об'ектам та індивідуальна у кількісному відношенні для кожного з них.

фізична величина – це властивість, спільна у якісному відношенні багатьом матеріальним об'ектам та індивідуальна у кількісному відношенні для кожного з них.

метрологічним забезпеченням розуміють установлення і застосування метрологічних норм і правил, а також розробку, виготовлення та застосування технічних засобів, необхідних для досягнення єдності і потрібної точності вимірювань.

Об’єкт вимірювання - це матеріальний (фізичний) об’єкт, одна або декілька властивостей якого підлягають вимірюванню.

Величина – це властивість чого-небудь, що може бути виділене серед інших властивостей і оцінене тим або іншим способом, у тому числі і кількісно.

Фізичні величини доцільно розділити на вимірювані та оцінювані. Вимірювані фізичні величини можуть бути виражені кількісно у вигляді певного числа встановлених одиниць вимірювання.

Значення фізичної величини – це оцінка її величини у вигляді деякого числа прийнятих для неї одиниць.

Одиниця фізичної величини — фізична величина фіксованого розміру, якій умовно присвоєно значення, рівне одиниці, і вживана для кількісного виразу однорідних фізичних величин.

Фізична величина та її характеристики

кваліметрія (від латинських слів quails – якість та metrio – вимірюю).

Перша група представляє величини, на множині розмірів яких визначені тільки їх відношення у вигляді зіставлень «слабше –сильніше», «м’якше –твердіше», «холодніше – тепліше» і т.п. Такі відношення називають відношеннями порядку або відношеннями еквівалентності.

Друга група представляє величини, для яких відношення порядку (еквівалентності) визначається не тільки між розмірами величин, але й між різницями розмірів пар цих величин.

Третя група представляє величини, на множині розмірів яких (крім відношень порядку та еквівалентності, характерних для величин першої і другої груп) можливо виконання операцій сумування, віднімання, множення на числовий коефіцієнт, ділення одна на одну (властивість адитивності). Такі фізичні величини називають адитивними.

розміром фізичної величини розуміють кількісний вміст фізичної величини в даному об’єкті вимірювання.

Значення фізичної величини - це відображення розміру фізичної величини у вигляді числового значення величини з позначенням одиниці вимірювання.

Числове значення фізичної величини - це число, яке дорівнює відношенню розміру вимірюваної фізичної величини до розміру одиниці вимірювань (одиниці цієї фізичної величини) або кратної чи частинної одиниці.

Розмір фізичної величини – це кількісний вміст фізичної величини в даному об'єкті і, як її атрибут, існуе об'єктивно, незалежно від того, що ми про нього знаємо.

Фізичні величини поділяються на активнi (енергетичні), які здатні самі проявляти свої розміри (температура, струм), та пасивнi (параметричні), наприклад, електричний опір, ємність, індуктивність

Вимірювана фізична величина – фізична величина, що підлягає вимірюванню, виміряна відповідно до основної мети вимірювального завдання.

Впливаюча фізична величина – фізична величина, що впливає на розмір вимірюваної величини і (або) результат вимірювань.

Рід фізичної величини – якісна визначеність фізичної величини. Довжина і діаметр деталі – однорідні величини. Довжина і маса деталі – неоднорідні величини.

Дійсне значення фізичної величини може бути отримано тільки в результаті нескінченного процесу вимірювань з нескінченним вдосконаленням методів і засобів вимірювань.

Фізичний параметр – фізична величина, що розглядається при вимірюванні даної фізичної величини як допоміжна характеристика цієї величини

Рівняння зв'язку між величинами (рівняння величин) – рівняння, що відображає закони природи, в якому під буквеними символами розуміються фізичні величини.

Система фізичних величин — це сукупність взаємозв'язаних фізичних величин, утворена відповідно до прийнятих принципів, коли одні величини приймаються за незалежні, а інші є функціями незалежних величин. Система фізичних величин містить основні фізичні величини, умовно прийняті як незалежні від інших величин цієї системи, і похідні фізичні величини, визначувані через основні величини цієї системи

.

Основна фізична величина — це фізична величина, що входить у систему одиниць і умовно прийнята як незалежна від інших величин цієї системи (час, довжина,маса).

Похідна одиниця системи одиниць — одиниця похідної фізичної величини системи одиниць, утворена відповідно до рівняння, що пов'язує її з основними одиницями

Похідна одиниця називається когерентною, якщо в цьому рівнянні числовий коефіцієнт прийнятий рівним одиниці. Відповідно, система одиниць, що складається з основних одиниць і когерентних похідних, називається когерентною системою одиниць фізичних величин.

Позасистемна одиниця фізичної величини – одиниця фізичної величини, що не входить в прийняту систему одиниць. Ці одиниці були введені в різні часи з врахуванням відносних зручностей, умов часу і особливістю діяльності людини в різних сферах.

Когерентна система одиниць фізичних величин – система одиниць фізичних величин, що складається з основних одиниць і когерентних похідних одиниць.

Кратні і частинні одиниці від системних одиниць не входять в когерентну систему.

Кратна одиниця – одиниця, яка в цілу ступень десятки перевищує основну одиницю вимірювання деякої фізичної величини

Відносна величина - це відношення фізичної величини до однойменної фізичної величини, яку приймають за основу

Розмірність похідної фізичної величини (dim — скорочення від слова dimension — розмірність) визначається добутком розмірностей основних величин з такими показниками ступенів, які відповідають показникам ступенів цих величин в рівняннях між цими величинами згідно законів фізики

В системі СІ розмірність величини Х буде:

.

Показник розмірності фізичної величини — показник степеня, в який зведена розмірність основної фізичної величини, що входить у розмірність похідної фізичної величини

У теорії вимірювань прийнято, в основному, розрізняти п'ять типів шкал: найменувань, порядку, різниць (інтервалів), відношень і абсолютні.

Шкали найменувань характеризуються тільки відношенням еквівалентності. Прикладом такої шкали є поширена класифікація (оцінка) кольору по найменуваннях (атласи кольорів до 1000 найменувань) [58].

Шкали порядку розташовані в порядку зростання або зменшення розміру вимірюваної величини. Розстановка розмірів у порядку їх зростання або спадання з метою отримання вимірювальної інформації за шкалою порядку називається ранжируванням. Для полегшення вимірювань за шкалою порядку деякі точки на ній можна зафіксувати як опорні (реперні). Недоліком шкал реперів є невизначеність інтервалів між реперними точками. Тому результати не можна додавати, обчислювати, перемножувати, ділити і тому подібне. Прикладами таких шкал є: знання студентів по балах, землетруси по 12 бальній системі, сила вітру за шкалою Бофорта, чутливість плівок.

Шкали різниць (інтервалів) відрізняються від шкал порядку тим, що за шкалою інтервалів можна вже судити не тільки про те, що розмір більший від іншого, але і на скільки більший. Зі шкалою інтервалів можливі такі математичні дії як віднімання і додавання. Характерним прикладом є шкала інтервалів часу, оскільки інтервали часу можна сумувати або віднімати.

Шкали відношень описують властивості з безліччю самих якісних проявів, які застосовані відносно еквівалентності, порядку і сумування, а отже, віднімання і множення. У шкалі відношення існує нульове значення показника властивості. Прикладом є шкала довжин. Будь-яке вимірювання за шкалою відношень полягає в порівнянні невідомого розміру з відомим і виразі першого через другий у кратному або частинному відношенні.

Абсолютні шкали мають всі ознаки шкал відношень, але в них додатково існує природне однозначне визначення одиниці вимірювання. Такі шкали відповідають відносним величинам (відношень однойменних фізичних величин, що описують шкали відношень).

Дата добавления: 2015-08-27