Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тести з дисципліни «Основи Ветеринариої медицини» 2 страница



випоювання недоброякісного (забрудненого, н ее в і ж о го. з водою) молока, відвійок, нерегулярна годівля, перегодовування, напування і годівля з забрудненого посуду, утримання на брудній підстилці без своєчасної підгодівлі І руб и м и

кормами. Отруєння корів молочниць та свиноматок макухами. рослинами та зіпсованими корма м и.

'? 23.

Дати визначення

симптомам шлунково- кишкового катару:

апетит звичайно зберігається перші дні. але спрага посилюється, твари на неп о коїться,

спостерігається жовтушніет ь слизових оболонок. в крові появляється білірубін. Посилюється перистальтика кишечника. в калових

масах знаходять

неперетравлений зерновий корм. На початку захворювання спостерігаються запори. Свині більше лежать, зариваються в підстилку, у них відсутній апетит, кал розріджений іноді з домішками крові.

тварини втрачають апетит, часто поїдають незвичні для них предмети, п’ють гноївку, лижуть стіни, кон’юктива червона, слизова оболонка рога покрита в'язким слизом, «язик

об к лад єн и й». неприємний запах з рота.

Перистальтика кишечника уповільнена, можуть бути запори. кал твердий, темного кольору. з домішками слизу. У свиней. собак. котів характерною ознакою є блювота. пальпація

шлунку через черевну порожнину викликає у них больову реакцію.

- характерні симптоми- проноси. посилена гурчаїца перистальтика, кал зверху покритий значним шаром слизу. Черево підтягнуте,

швидко втрачається

вгодованість. сфінктер ануса розслаблений, часта дефекація. тенезми з виділенням слизових згустків.

- часткова втрата апетиту, загальний стан

пригнічений. іноді

швидко розвивається слабість. Незабаром

з'являється пронос. Колір калу жовтуватий або світло-сірий. Запах калу кислий і смердючий. Черево може бути здуте, бувають кольки. При пальпації черевні стінки болісні. перистальтика посилена. Температура нормальна або знижена, а при ускладненні

бронхопневмонією підвищена.

температура підвищується до 40-41 о, зникає апетит,

припиняється жуйка, посилюється спрага.

Загальний стан

пригнічений, появляються симптоми кольок-тварини стогнуть, б'ють задніми кінцівками по череві, свині кричать,

зариваються в підстилку, в них появляється блювота. На початку захворювання перистальтика посилена і кал виділяється часто, пізніше в результаті аутоінтоксикації вона сповільнюється. Спостерігається метеоризм кишок, болі, при пальпації, збільшена печінка, в калових масах кров. Розвивається



загальне ослаблення

організму? 24.

Дати визначення діагнозу катарального коліту:

швидкий розвиток хвороби, що

супроводжується проносом. кольками,

наростаючою загальною слабістю. Хвороба

перебігає з підвищенням загальної температури тіла до 41 о

часта дефекація, тенезми. підтягнуте

черево, кал зі значною кількістю домішок слизу.

повна відсутність апетиту, обкладений язик, позіхання і блювота у свиней та собак

розлад роботи шлунково-кишкового тракту при наявності або частковій втраті апетиту. Жовту пін ість слизових оболонок, білірубін в крові.

захворювання буває тільки у молодняка при порушенні правил

випоювання та утримання 7 25.

Даіи визначення

лікування катарального коліту:

- голодна дієта на одну добу без обмеження води. 1 Іризпачають свиням блювотні препарати: (апоморфін 0.01-0.02 г). проносні олії у відповідних дозах, слизові відвари разом з
дезинфікуючим и препаратами. Добре діє оеаорол (0.2-0.3 г 2 рази в день чотири дні підряд). При ослабленні роботи серця - серцеві препарати. І Іризначають

антибіотики- біоміцин, синтоміцин, полі міксин та інші.

призначають корми, бататі на вуглеводи - зелену масу, сіно, моркву, цукрові буряки,

концкорми. які

розмелюють, запарюють, дріжджують і згодовують 4-5 разів на день. При довготривалих проносах використовують бензонафтанол. салол. каломель. фталазол,

сульгін. син гоміцин,

коліміцин. міцерин у відповідних дозах.

вирівняти рашпілем неправильно стерті зуби, зрізати ікла у поросят, змазати язви на слизовій оболонці рота. Давати корм. що добре перетравлюється, малими порціями, концентровані корми згодовувати

запареними.

дріжджованими. ІІІ.іч чок

промити 1-2%-ним

розчином соди. Давати розведену соляну кислоту, а свиням - 0.1%-ний розчин перманганату калію

першу добу хворих тварин не годують, а потім дають наполовину меншу порцію молока. Призначають ан ти б і от и к и - с и н то м і ц и н. біоміцин, міцерин. полі міксин. Разом з кормом дають салол 1.0-3.0 двічі на день, вісмуті.0-2,0. I I р и з н а ч а ют ь а ц ті /то філій, молочну кислоту разом з іхтіолом (2.0 молочної кислоти. 20.0 іхтіолу і

60.0 дистильованої води) по 1-2 чайних ложки 2-3 рази на день з молоком, 1 %-ний розчин риванолу (столову ложку на літр

молока). Застосовують штучне молозиво,

лізоцим, сінний настій, вітаміни-концентрати.

? 26.

Дати визначення

хімостазу:

- періодичне судорожне скорочення кишок, що супроводжується приступами колік. неспокоєм.

- застої вмісту тонкого відділу кишечника.

скупчення великої кількості кормових мас в сліпій кишці, ободових і прямій кишках.

- надмірне скупчення газів в кишечнику, що супроводжується розтягом його стінок і п О ру III е н н я м фу н к ц і й травлення та дихання

швидке розтягнення шлунка або газами внаслідок спазмів

пілоруса. що призводить до його непрохідності.

? 27.

Дати визначення етіології ентералгії:

- поїдання надто великої кількості будь-якого корму. що погано перетравлюється, легко набрякає і бродить (жито.

горох. зерно вики, картопля, січка, густо просипана борошном), і згодовування недоброякісного корму. Вторинно захворювання може виникнути при закупорці тонкого відділу кишок

- одноманітна і тривала годівля тварин

солом'яною січкою,

перестоялим

грубостебельним сіном. Сприяють вахворюванню недостатність рухів

тварин. погане

пережовування корму, сповільнена

перистальтика внаслідок хронічного катару кишок.

різке охолодження поверхні тіла тварини, особливо нагрітих коней або обстрижених овець при утриманні їх на вітрі, протягах, під холодним доїдем. Напуваня

холодною водою або згодовування мералого корму, випасання на траві

з інеєм, жадібне поїдання корму.

виникає внаслідок поїдання великих

кількостей кормів. які легко бродять з

виділенням великої

кількості газів. До таких кормів належать зелена прив'ялена, зігріта в купі трава, молода конюшина, вико-вівсяна суміш, зелені рослини злакових, молоде невилежане зерно жтпа. гороху, вики, крім того, причиною може бути випасання тварин на травах з росою або напування зразу ж після випасання.

виникають наслідок звуження просвіту кишок п\хлипами. закупорки кишок і ельмінтами. фіто-. пілобезоарами. ко рмов и ми маса м и.

Закупорюють просвіт кишок житнє борошно, відходи борошномельної промисловості (мучка).

? 28.

Дати визначення

сим т омам г острого

розширення шлунка:

періодичні приступи кольок. Кожний припадок неспокою триває 3-15 хвилин.а в проміжках між ними тварини здаються майже здоровими, іноді навіть їдять корм. Кал містить частину

неперетравленого корму і

евинеи

захворювання проявля­ється різкими болями.

після годівлі

появляються швидко

наростаючі болі, спочатку періодичні. а потім постійні. Тварина

нестримно рухається

вперед, падає на землю, пере не р' таєт ьс я. н ри й м ає позу сидячої собаки, надмірно потіє. черево різко збільшується в об'ємі і стає

ниркоподібним. анус вип'ячується.

1 Іерис тальтика кишок спочатку посилюється, су 11 ро воджу ється д з в і н к и м и (м етал е в и м и) переривчастими шумами. Відходження газів і дефекація припиняються.

Слизові гіперемїйовані. з синюватим відтінком, вони на шкірі чітко виділені.

- раптові, сильні приступи кольок під час поїдання корму або відразу ж після поїдан ня. Твари на оглядається на правий бік. б'є ногами об землю, появляється жовту шність склери. Перистальтика кишок сильна, з дзвінкими шумами. При ректальному дослідженні знаходять на рівні нирок задню петлю клубової кишки у вигляді циліндричного тіла щільної або твердої консистенції

- періодичний неспокій тварин. Вони оглядаються на черево, падають на землю. качаються, нестримно рухаються вперед. Болі весь час посилюються. приступи кольок наростають, тварини потіють, пульс до 90 ударів на хвилину, об'єм черева майже не збільшений. помітне випячування лівого

підребер'я в ділянці 14 - 17-го ребер.

Перистальтика зменшується і

послаблюється

легкі періодичні приступи кольок. що супроводжуються неспо­коєм. Для коней характерні

маятникоподібні рухи тіла (вперед і назад), тварини довго лежать. Коли приступи колік зникають, тварини стоять з опущеною головою або лежать. І Іеристальтика різ ко п ос л аб л юється. внаслідок чого дуже рідкі дефекації. 1 Іри

ректальному дослідженні товстий відділ кишок весь заповнений кормовими масами. У коней коліки можуть тривати тижнями і навіть місяцями. Захворювання у свиней може привести до випадання прямої. Для захворювання характерні так звані «тупі» кольки? 29.

Дати визначення діагноз) копростазу:

- періодичність приступів кольок, взяти до уваги етіологічний фактор.

швидко наростаючі приступи кольок.

Важливим діагностичним фактором є дані ректального дослідження (знаходимо місце

локалізації застою

вмісту).

довготривалі «тупі» приступи кольок,

необхідне ректальне

дослідження. анамнез.

- різкі наростаючі коліки, витягування лівого підребер’я. необхідне зондування.

беруть до уваїи анамнестичні дані

(п оїд ан ня т вар и н ою

зеленої маси). різке збільшення черева,

витягування ободової кишки в таз. що виявляється при

ректальному дослідженні. Різке порушення дихання під час кольок? 30.

Дати визначення

лікування метеоризму: для припинення бродіння і

газоутворення всередину через зонд вводять 15-20 г іхтіолу в 1 л теплої води. перманганат калію 5 г на 5 л води.

Для обезболеная

тваринам вводять Внутрішньовенно 100

- 200 мл 10%-ного хлоралгідрату, водний розчин аміназину (1 і -100 мл води) внутрішньом'язово. Проводять масаж черева. зондування. Проносні солі 300.0

400.0 з водою. 300 мл касторового масла та інші. При загрозі задушення-прокол сліпої кишки.

- вводять атропін в дозі 0.02 - 0.03 г. Більші /юзи вводити не рекомендують, тому що вони припиняють перистальтику кишок

і може наступити метеоризм.

Застосовують також настойку беладонни 2-

4 мл всередину, внутрішньовенно вводять новокаїн 200 - 300 мл 0.25%-ного розчину. 20-25 мл настойки валеріани, відвари ромашки до 1 л. Добре діє тепле укутування. теплі клізми. Хворих тварин утримують у теплих приміщеннях.

- негайне зондування шлу нка

носоглотковим зондом. Вводять

розчин молочної

кислоти (12 г на ЗООмл води), оцтову кислоту (5 мл на 500 мл води),

внутрішньовенно хлоралгідрат, роблять розтирання. теплі укутування. З метою припинення бродіння дають всередину 8-10 г іхтіолу, креолін або лізолу. 2 г ментолу або тимолу

розчиняють в спирті. При послабленні

роботи серця вводять серцеві препарати і камфорне масло 20-30 мл підшкірно, кофеїн, до 1 л ізотонічного розчину

- в раціон включають послаблюючі корми - буряки, моркву, силос, хороше сіно, застосовують проносні речовини - касторове масло 500- 600 мл, глауберову сіль 400.0 - 500.0 для дорослого коня. Через носоглотковий зонд і через пряму КИШК}' вводять баї ат о води. Воду можна вводити і через гільзу троакара. Масаж черевної стінки. розтирання солом"яними джгутами.

- болі заспокоюють шляхом

внутрішньовенного

введення

хлоралгідрату. або

аміназину. Всередину дають 400-500 мл олії; слизові відвари, в 1 л парафінового масла. Роблять глибокі теплі клізми з допомогою дартампонатора.

? 31.

Дати визначення черевної водянки:

- запальний процес, шо супроводжується дистрофією, некрозом і розпадом клітин органа.

- хронічний процес, що характеризується заміною в органі паренхіми на сполучну тканину

- утворення камінців у жовчних протоках і в жовчному міхурі

- обмежене або дифузне запалення очеревини, що супроводжується посиленням ексудації.

- хронічне захворювання, що характеризується накопиченням транссудату в порожнині внаслідок порушення крово - та лімфообігу.

? 32.

Дати визначення

характеристиці

гем о л і ти ч н ої жо втя н и ц і:

- виникає внаслідок змін структури печінкових клітин, що призводить до розладу пігментного обміну. Псчгта при цьому збільшується в об'ємі, частина білірубіну надходить в кров і зафарбовує 'тканини в жовтий колїр. Жовчні пігменти при тяжких формах хвороби

надходять в сечу (сеча жовтуватого кольору). Ця форма жовтяниці

спостерігається при

інфекційних хворобах, отруєннях та запаленні печінки

розвивається хвороба при посиленому гемолізі єритроцитів. При цьому з сечею у великій кількості виділяється гемоглобін, зафарбовуючи її в бурий колір (гемоглобінурія). Частина гемоглобіну перетворюється в жовчні пігменти, які, проникаючи в кров. зафарбовують тканини в жовтий колір. Виникає ця форма жовтяниці при отруєннях м и 111' я ком. сул ьфатом міді, при піроплазмі дозах

- симптомокомплекс. що характеризується жовтим забарвленням шкіри, підшкірної клітковини, слизових оболонок і рихлої сполучної тканини внаслідок переходу до них жовчних пігментів з крові.

- жовтяниця, яка виникає внаслідок непрохідності жовчних ироюк. Причини непрохідності: закупорка жовчних проток гельмін тами. жовчними камінцями. п роб кам и густої жовчі: стискування жовчних проток пухлинами, ех і п о кокам и або абсцесами; катар сл и зо вої оболон ки дванадцятипалої кишки із сти с ку ван н я м ті и в і д і і ої жовчної протоки; застій крові в печінці при серцевій недостатності. При повній закупорці жовчних проток жовч розпалається і

всмоктується в кров, білірубін зафарбовує всі тканини в жовтий колір.

.) п

: ^-3.

Дати визначення етіології цирозу печінки:

тривалий венозний застій у судинах черевної порожнини. що

спостерігається при

захворюваннях серця. ЛЄГЄШ) і особливо печінки, а також при стискуванні ворітної вени абсцесами- пу х л и н ам и. ехінококами та ін. Може бути при хронічному запаленні нирок та фасціольозі

поїдання зіпсованого корму або отруйних рослин. отруєння

фосфором. кухонною сіллю, інтоксикація при деяких інфекційних та шлунково-кишкових захворюваннях.

перехід запального процесу з яєчників, яйцепроводів і матки у самок, а в самців проникнення інфекції через мошонку при асептичному проведенні кастрації. Причиною виникнення може бути розрив прямої кишки. Прокол кишечника або рубця троакаром і після порожнинних операцій. У жуйних нерідко процес розвивається внаслідок прориву стінки сітки гострими с горонніми тілами. У коней при завороті кишок,

защемленні петель кишок та при інвагінації.

- хронічна інтоксикація організму от ру й ним и речовинами. що потрапили в зелену масу або сіно, отрутами цвілих або гнилих кормів, люпинів, жовтецями та ін. Вторинно захворювання виникає при деяких хронічних інфекційних захворюваннях та гельмінтозах

- патологія пігментного обміну, різні інфекційні та інвазійні захворювання, що супроводжуються явищами катару в жовчно- вивідних шляхах.

Виникненню цього

захворювання сприяють нерегулярна годівля та надмірне поїдання корму, відсутність активних рухів тварин? 34.

Дати визначення

симптомам паренхіматозного гепатиту:

- у тварин спочатку підвищується температура і зникає апетит. Через кілька днів виникає жовте забарвлення слизових оболонок. а іноді шкірна сверблячка та підвищена

збудливість тварини. Часто приєднується ураження нирок і відповідно до нього в сечі з’являється білок, циліндри і епітелій ниркових канальців.

1 Іри пальпації і перкусії в ділянці розміщення печінки спостерігається біль. З боку кишечника

найчастіше

спостерігаються ознаки гострого

катару

двостороннє симетричне збільшення об'єму живота з

розтягуванням нижньої і бічної частини черевної стінки і відвисанням черева. Пальпація черева або поштовх дають відчуття

флюктуації

(коливання) і

підвищеної

чутливості.

Температура тіла в межах норми, дихання утруднене. слизові оболонки бліді. При пробному проколі витікає транссудат з питомою вагою нижче

1,16 і з вмістом білка не вище 3.5 %.

підвищення температури вище 40°. сильне

пригнічення, тварина не їсть. слизові оболонки почервонілі.

1варини хворі часто

стогнуть. 01

лядаються

на живії.

уникають

різких

рухів.

обережно

рухаються.

більше

стоять.

згорбивши

спину.

дихання стає грудним.

поверхневим та

прискореним.

І Іатискування рукою

на живіт

спричиняє

біль. І Іериетальтика

кишок на

початку

хвороби

дещо

посилена.

а пізніше

вини кас

стійкий

запор, при

пробному

проколі

витікає

ексудат

 

- сильні болі, коліки

виникають

раптово.

періодично.

при

відсутності

порушень

V

годівлі

спостерігає

гься

підвищена

чутливість

в ділянці печінки, при

закупорці

печінкових

проток

різко

наростаюча

 

жовтяниця

 

 

ознаки стійкого катару шлунка та кишок з чергуванням проносів і запорів. Спостерігається жовтяниця.

Характерною ознакою с збільшення ділянки притуплення печінки, її також можна промацати рукою в правому підребер'ї або через пряму кишку у вигляді щільного і горбастого тіла. У великої рогатої худоби може

спостерігатись періодична тимпанія одночасно з атонією рубця.

? 35.

Дати визначення

лікування жовчних

каменців:

- необхідно виявити і усунути причину

захворювання.

І Іризначають серцеві та сечогінні

препарати: настойку строфаігга. кофеїн, діуретин, меркузал.

При тяжкому

загальному стані

допускається прокол черевної стінки і випускання рідини. Необхідно давати менше води

- у раціон вводить корми. багаті на вуглеводи (моркв), буряки. картоплю). Згодовування концентрованих кормів обмежують: Систематично вводять внутрішньовенно розчин глюкози. Використовують проносні солі або каломель

- під час приступу кольок коням вводять в 11 у трі ш н ьо вен н е або підшкірно 150-300 мл 10%-ного розчину хлоралгідрату, великим тваринам 3-

10 г анальгіну, дрібним-1-3 г. Щоденно сгодовують карловарську сіль або сірчанокислу магнезію. Як жовчогінний засіб рекомендують дехолін по 2-5 г коням і великій рогатій худобі

застосовують антибіотики: стрептоміцин, пеніцилін, біцилін по 5000 - 10000 ОД на 1 кг живої ваги; внутрішньовенно вводять розчин

глюкози, підшкірно - камфорне масло.

Роблять надплевральну ново каїн ову блокаду черевних нервів

0.25%-ним розчином новокаїну

призначають л і ку вал ьну і 'оді вл ю. застосовують вітаміни А. В І 2. і С. сечогінний препарат меркузал коням 3-10 мл. неоадіган 4-8 мл два рази на тиждень. М'ясних тварин

відправляють на забій

? 36.

Дати визначення анемії головного мозку:

хвороба

характеризується запаленням оболонок мозку и супроводжується порушенням чутливої, рухової і вегетативної функції мозку

- тяжке захворювання, що характеризується запаленням оболонок і проявляється порушенням вищої нервової діяльност і, вегетативних функцій внутрішніх органів і систем руху тварин.

гостре захворювання, обумовлене

перегріванням організму, характеризуч ться порушенням

теплорегуляції і розладом функції внутрішніх

органів.

- зменшений прилив крові до головного мозку, кисневе голодування, клітин мозку, що обумовлює собою різке порушення функцій головного мозку

надмірне наповнення судин головного мозку кров'ю. що

супроводжується порушенням функцій головного мозку.

? 37.

Дати визначення етіології теплового удару:

- тяжка робота в теплі дні при високій вологості повітря, транспортування тварин в залізничних вагонах, при недостатній вентиляції в них або скупченне утримання тварин. Найбільш чутливі до захворювання свині, хворі тварини, молодняк

- важка робота, статеве

зо у; гже н н я. 11 р и с ко ре 11 а робота серця, накопичення ексудату в трудній порожнині

- основною причиною є інфекція (сказ, вертячка, чума). Захворювання може виникати при загальному ееіп ичному процесі.

- причиною первинного процесу є специфічний збудник, рідше

захворювання виникає при травмах хребта та септичних процессах? 38.

Дати визначення

с и мн тч) м ам ї ї перем ії

головного мозку:

- затальний занепад сил. задишка, прискорене дихання та серцебиття, підвищення загальної температури тіла,

посилене відділення поту. В деяких тварин розвиваються набряки легень, виділяється

пінне та. червонувата

рідина з ніздрів. Під час руху тварини хитаються, раптово палають і лежать нерухомо. Перебіг

хвороби іострий або блискавичний.

анемічність слизової оболонки, розширення зіниць. холодний піт, слабкий і нитковидний пульс. дихання

сповільнене. Спостерігається пригнічення. загальна слабкість. похитування, запаморочення.

непритомність та

судороги

хвороба розвивається швидко. На початку захворювання виникає пригнічення. нерухомий безтямний погляді

потворні неприродні

положення. Звичайні рефлекси змінюються, з'являється підвищена чутливість. підвищена реакція на звук, на дотик. Тварина хапає стороні предмети, рухається по колу, впирається в стіну толовою.

- слизові оболонки очей стають червоними, зіниці то звужуються. 10 розширюю'! ься. очі блищать, пульс частий і хорошого наповнення, дихання прискорене, тварина збуджена, і це збудження проявляється страхом.буйством

- протягом перших годин спостерігається неспокій, сіпання та судороги м'язів. Рухи стають напруженими, а хребет - майже нерухомим і болісним, спостерігається частий потяг до сечовипускання і

дефекації. розлад

дихання. З'являється

слабість частин тіла, що розміщені далі від місця запалення, яка швидко переходить у руховий і чутливий параліч їх. Паралічі при цьому бувають двосторонні, симетричні. При

поширенні запального процесу ділянка паралічів збільшується.

? 39.

Дати визначення

симптомам паренхіматозного гепатиту:

- у тварин спочатку підвищується температура і зникає апетит. Через кілька днів виникає жовте з аб ар вл е н н я сл и з о в и х оболонок. а іноді шкірна сверблячка та підвищена

збудливість тварини. Часто приєднується ураження нирок і відповідно до цього в сечі з’являється білок, циліндри і епітелій ниркових канальців.

При пальпації і перкусії в ділянці розміщення печінки спостерігається біль. З боку кишечника

найчастіше спостерігаються ознаки і ост рого

катару

- двостороннє симетричне збільшення об'єму живота з розтягуванням нижньої і бічної частини черевної стінки і відвисанням черева. Пальпація черева або поштовх дають відчуття флюктуапії (коливання) і підвищеної чутливості. Температура тіла в межах норми, дихання утруднене, слизові оболонки бліді. При пробному проколі витікає транссудат з питомою вагою нижче

1,16 і з вмістом білка не вище 3,5 %.

- підвищення температури вище 40°. сильне пригнічення, тварина не їсть, слизові оболонки почервонілі. Тварини

хворі часто стогнуть, оглядаються на живіт, уникають різких рухів, обережно рухаються, більше стоять, згорбивши спину. дихання стає трудним, поверхневим та прискореним. Наїискувапня рукою на живіт спричиняє біль. Перистальтика кишок на початку хвороби дещо посилена. а пізніше виникає стійкий запор, при пробному проколі ви тікає ексудат

сильні болі, коліки вини кают ь раптово,

періодично. при

відсутності порушень у годівлі епостерії ається підвищена чутливість в ділянці печінки. при закупорці печінкових проток - різко наростаюча жовтяниия.

- ознаки стійкого катару шлунка та кишок з чергуванням проносів і запорів. Спостерігається
жовтяниця. Характерною ознакою є збільшення ділянки притуплення печінки. її також можна промацати рукою в правому підребер'ї або через пряму кишку у вигляді щільного і горбастого тіла. У великої рогатої худоби може с постер і гати с ь періодична тимнанія одночасно з атонією рубця? 40.

Дати визначення

лікування жовчних

каменців:

- необхідно виявити і усунути причину

захворювання.

1 Іризначають серцеві та сечогінні

препарати: пастойку с гро ф аі і та. к о ф еїн. діуретин. м е р к у з ал.

При тяжкому

загальному стані

допускається прокол черевної стінки і випускання рідини. Необхідно давати менше води.

- у раціон вводить корми, бататі на вуглеводи (моркву, буряки, картоплю). Згодовування концентрованих кормів обмежують; Систематично вводять внутрішньовенно розчин глюкози.

Використовують проносні солі або каломель.

-- під час приступу кольок коням вводять внутрішньовенне або підшкірно 150-300 мл 10%-ного розчину хлоралгідрату, великим тваринам 3-

10 г анальгінч. дрібним-1-3 г.

11 Іоденно сгодовують карловарську сіль або сірчанокислу магнезію. Як жовчогінний засіб рекомендують дехолін

коням і рогатій

стрептоміцин, пеніцилін, біцилін по 5000 - 10000 ОД на 1 кг живої ваги; внутрішньовенно вводять розчин

глюкози, підшкірно - камфорне масло.

Роблять надплевральну новокаїнов} блокаду черевних нервів

0.2 5 % - н и м розчином новокаїну

призначають л і ку вал ьн у год і вл ю, застосовують вітаміни А. В12. і С. сечогінний препарат меркузал коням 3-10 мл. неоадіган 4-8 мл два рази на тиждень. М'ясних тварин

відправляють на забій.

?41.

Хто несе

в і д 11 о в і д ал ь н і с ть за повноту і

достовірність відомостей. що

включаються у

ветеринарні звіти?

всі спеціалісти ветеринарних установ та господарств

приватно- практикуючі лікарі ветеринарної медицини

керівники ветеринарних установ

- посадові особи, яким довірено складати звіти

? 42.

Який із перерахованих журналів обліку

необхідно зберігати постійно1?

Журнал

післязабійної експерти з и про; і}' кті в тваринництва.

- Журнал реєстрації хворих тварин.

Журнал епізоотичного стану району.

- Журнал реєстрації протиепізоо гичних заходів.

? 42.

Ветеринарні довідки, що засвідчують

епізоотологічне

благополуччя молочних ферм

сільськогоснодарськи х підприємств дійсні протягом?

- одного місяця

- трьох місяців

- двох місяців

- п’яти днів? 43.

Основними

завданнями служби ветеринарної медицини свинарського комплексу є?

попередження захворювання свиней колібактеріозом, набряковою хворобою, сальмонельозом, іуберкульозом, аскаридозом таін.

- захист тварин від інвазійних хвороб (фаспіольозу.

дікт іокаульозу, гіподерматозу та ін.);

профілактика захворювань вим'я

- захист тварин від захворювання

бруцельозом,

туберкульозом,

лейкозом


Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 694 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.076 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>