|
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Розробка комплексного плану щодо поліпшення умов праці на підприємстві
Планування поліпшення умов і охорони праці є складовою частиною планової роботи на промислових підприємствах і на більш високих рівнях господарського керівництва. Заходи щодо поліпшення умов праці, забезпечення його безпеки розробляються службами техніки безпеки за основними напрямками діяльності підприємства, включаються в плани наукової організації праці, соціального розвитку колективу, з нової техніки, а також в колективний договір і в угоду з охорони праці між адміністрацією і профкомом, додається до колективного договору.
Вихідним рівнем планування поліпшення умов праці та підвищення його безпеки є підприємство, оскільки саме на підприємстві зосереджені робочі місця виконавців.
Основною формою планування на промислових підприємствах є комплексний план поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів.
Щоб планування було ефективним, воно має здійснюватися на основі певних принципів. Такими є:
1. Перспективність, що виражається в плануванні основних завдань для підприємства.
2. Вибір ведучого ланки, яка визначає основні напрями у розподілі матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Цією ланкою, наприклад, на новому підприємстві з досконалим устаткуванням і новітньою технологією буде навчання і підвищення кваліфікації працюючих. На підприємстві з незадовільними умовами праці такою ланкою буде поліпшення цих умов.
3. Безперервність планування. Чим більший період часу охоплює план, тим більше необхідність в його вдосконаленні. Це пояснюється двома причинами. По-перше, при складанні плану можна встановити і простежити лише обмежена кількість факторів, у результаті чого завжди залишається безліч неврахованих факторів, що впливають на виконання плану. По-друге, за час, намічене для здійснення плану, змінюються засоби його здійснення, відбуваються події, які впливають на реалізацію плану і вплив яких раніше не могло бути враховано.
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Перелік технічних заходів повинен відображати виведення з експлуатації застарілого обладнання і введення нового, сучасного; модернізацію та реконструкцію діючих технологічних процесів, агрегатів, устаткування, будівель, споруд; підвищення оснащеності цехов, участков, рабочих мест техническими средствами безопасности и производственной санитарии; механизацию и автоматизацию тяжелого ручного труда.
Сюди входять також скорочення чисельності працюючих у шкідливих та важких умовах праці; поліпшення умов праці жінок; підвищення рівня культури виробництва та технічної естетики; поліпшення санітарно-побутового обслуговування трудящих; ліквідація джерел шкідливих виробничих факторів (запиленості, загазованості, шуму, вібрації, надлишкових тепловипромінювання і т. д.).
Організаційні заходи комплексного плану передбачають проведення роботи з підвищення відповідальності трудящих за виконання вимог правил безпеки, інструкцій з охорони праці, правил внутрішнього трудового розпорядку, роботи з поліпшення навчання та інструктування, підвищенню рівня трудової дисципліни і т. Д.
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Заходи комплексного плану щорічно включаються в плани по впровадженню нової техніки, механізації та автоматизації, організаційно-технічних заходів, капітального будівництва, колективний договір і угода з охорони праці між адміністрацією та профспілковим комітетом, яке додається до колективного договору. Угоди з охорони праці розробляються щорічно.
Заходи угоди з охорони праці розробляються попередньо, з урахуванням строків подання заявок на матеріали, обладнання та підготовку проектної документації:
Номенклатура є основою для підготовки комплексного плану поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів та колективного договору. Нею передбачено, що мероприятия, связанные с забезпеченням трудящих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, наданням робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичного харчування і молока, навчанням працюючих питань охорони праці, фінансуються і здійснюються відповідно до законодавства та в порядку, встановленому міністерствами і відомствами.
Заходи з охорони праці фінансуються підприємствами, організаціями, установами за рахунок коштів цехових і загальновиробничих (експлуатаційних) витрат (накладних витрат в будівельних організаціях і на будівництвах, здійснюваних господарським способом), якщо заходи носять некапітальний характер і по кошторису витрат бюджетних організацій та установ, якщо заходи носять капітальний характер. Видатки, необхідні для створення безпечних умов праці при виконанні госпдоговірних науково-дослідних робіт, передбачаються в планових калькуляціях (кошторисах) витрат на ці роботи.
Фінансування здійснюється за рахунок амортизаційного фонду, призначеного на капітальний ремонт, якщо заходи проводяться одночасно з капітальним ремонтом основних засобів, за рахунок банківського кредиту, якщо заходи входять в комплекс кредитуються банком витрат по впровадженню нової техніки або розширеного виробництва, за рахунок державних капітальних вкладень, включаючи фонд розвитку
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
На проведення заходів з охорони праці в масштабі галузі, включаючи проведення науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт, розробку типових інструкцій, галузевих стандартів, правил, створення діафільмів і кінофільмів з охорони праці, з пропаганди в галузі охорони праці та інших, підприємства, організації, установи щорічно відраховують до фонду міністерств (відомств) не менше 5% вартості заходів з охорони праці, що фінансуються за рахунок експлуатаційних витрат.
Грошові кошти та матеріальні ресурси, призначені на виконання конкретних заходів з охорони праці, забороняється використовувати на інші цілі.
Грошові кошти та матеріальні ресурси, зекономлені в результаті проведених заходів, можуть за узгодженням з комітетом профспілки підприємства, організації, установи витрачатися на проведення додаткових заходів з охорони праці.
5.2 Державне управління охороною праці в Україні
Для практичної реалізації конституційного права на охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях з будь-якою формою власності Закон передбачає цілу систему державного управління та громадського контролю щодо забезпечення охорони праці.
Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
- Кабінет Міністрів;
- Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;
- Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
- Місцева державна адміністрація, місцеві ради народних депутатів.
Кабінет Міністрів:
- Забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
- Подає на затвердження загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
- Координує і проводить нагляд за роботою міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці;
- Стверджує єдину систему статистичної звітності з охорони праці.
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Держпромгірнагляд виконує не тільки функції нагляду, а й основні функції управління:
- Комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі і виконує контроль по виконанню функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади;
- Розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;
- Розробляє і затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;
- Координує роботу міністерства, інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, організацій, інших об'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
- Бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів;
- Подає в установленому порядку пропозиції по усовершенствованію і поступового наближення чинного законодавства з охорони праці до міжнародних та європейських норм;
- Рішення прийняті Державним наглядом з охорони праці в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства, використовують найману працю.
Систему управління охороною праці міністерств та інших центральних органів виконавчої влади можна розділити на дві групи:
- Міністерство надзвичайних ситуацій України: здійснює державну експертизу умов праці; визначає порядок та контролює атестацію робочих місць з охорони праці; бере участь у розробці нормативних актів;
- Всі інші міністерства та центральні органи виконавчої влади: проводять єдину науково-технічну політику; розробляють і реалізують комплексні заходи з охорони праці; здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств; укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з охорони праці; фінансують розробку та перегляд нормативних актів; здійснюють внутрішньовідомчий контроль; організовують в установленому порядку навчання та перевірку знань. Для управління всім комплексом робіт у центральному апараті міністерств і відомств та інших центральних органах виконавчої влади створюються служби охорони праці.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в межах відповідної території забезпечують: реалізацію державної політики; формують за участю профспілок міжгалузеві програми; контролюють дотримання нормативних актів; створюють при необхідності фонди з охорони праці. Для виконання покладених функцій створюються структурні підрозділи з охорони праці.
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
6.3 Способи і засоби захисту людини поразкою електричним струмом
Для забезпечення захисту від ураження електричним струмом в електроустановках повинні застосовуватись технічні засоби і способи захисту.
Вибір того чи іншого способу або засоби захисту (або їх поєднань) в конкретній електроустановці і ефективність його застосування залежать від цілого ряду чинників, у тому числі від: номінальної напруги; роду, форми і частоти струму електроустановки; способу електропостачання (від стаціонарної мережі, від автономного джерела живлення електроенергією); режиму нейтралі джерела трифазного струму (середньої точки джерела постійного струму) - ізольована нейтраль, заземлена нейтраль; види виконання (стаціонарні, пересувні, переносні); умов зовнішнього середовища; схеми можливого включення людини в ланцюг протікання струму (пряме однофазное, пряме двофазне дотик; включення під напругу кроку); виду робіт (монтаж, налагодження, випробування) та ін.
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Класифікація технічних способів і засобів захисту від ураження електричним струмом в електроустановках приведена на малюнку.
Рисунок 6.1 – Перелік способів і засобів захисту від ураження електричним струмом
Основними технічними засобами захисту є: захисне заземлення; автоматичне відключення живлення (занулення); пристрої захисного відключення.
Заземлення знижує до безпечної величини напруга щодо землі металевих частин електроустановки, що опинилися па напругою при пошкодженні ізоляції.
Захисне заземлення - навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом не струмоведучих частин електроустановки, які можуть опинитися під напругою внаслідок замикання на корпус
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Електричний опір такого з'єднання повинна бути мінімальною (не більше 4 Ом для мереж з напругою до 1000 В і не більше 10 Ом для інших). При цьому корпус електроустановки і обслуговуючий її персонал перебуватимуть під рівними, близькими до нуля, потенціалами навіть при пробої ізоляції і замиканні фаз на корпус.
Занулення - навмисне електричне з'єднання з глухо заземленою нейтраллю трансформатора в трифазних мережах металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою.
У мережах однофазного струму частини електроустановки з'єднуються з глухозаземленим виводом джерела струму, а мережах постійного струму - з заземленою точкою джерела.
При зануленні нейтраль заземлюється у джерела харчування. Ця система має найбільше поширення. Воно вважається основним засобом забезпечення електробезпеки в трифазних мережах з заземленою нейтраллю напругою до 1000 В.
Захисним відключенням називається автоматичне відключення електроустановок при однофазному дотику до частин, що знаходяться під напругою, неприпустимим для людини, і (або) при виникненні в електроустановці струму витоку (замикання), що перевищує задані значення.
Призначення захисного відключення - забезпечення електробезпеки, що досягається за рахунок обмеження часу впливу небезпечного струму на людину. Захист здійснюється спеціальним пристроєм захисного відключення (УЗО), яке, забезпечує електробезпека при дотику людини до струмоведучих частин обладнання, дозволяє здійснювати постійний
контроль ізоляції, відключає установку при замиканні струмоведучих частин на землю. Для захисту людей від ураження електричним струмом застосовуються ПЗВ зі струмом спрацьовування не більше 30 мА.
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Загальнообов'язковим є державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
При здійсненні працівником своїх трудових функцій існує ризик професійного травматизму та захворювання.
Згідно Закону України "Про охорону праці" усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхування власником підприємства, організації та установи незалежно від форм власності та видів їх діяльності від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі ушкодження їх здоров'я власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових зобов'язань.
Сучасна економічна криза, скорочення обсягів виробництва, погіршення умов праці неминуче призводить до збільшення порушень нормативів з охорони праці та зростання кількості нещасних випадків на виробництві та професійної захворюваності. У нашій країні досі не створено системи медичної, професійної та соціальної реабілітації потерпілих від нещасного випадку на виробництві. Немає механізму відшкодування шкоди потерпілим у разі фінансової неспроможності, банкрутства або ліквідації їхніх підприємств. Вирішити ці проблеми можна лише шляхом створення системи соціального страхування від нещасних випадків, передбаченої Основами законодавства
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Управління Фондом здійснюється на паритетній основі страхуються осіб і роботодавців. Надання від нещасного випадку є правозаступніков державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці.
Страхування від нещасного випадку є самостійним ви будинок загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. За даним видом соціального страхування страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків сплачують тільки роботодавці.
Нещасним випадком є обмежена в часі подія або вплив на працівника виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. Професійне захворювання відноситься захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою (ст. 14 Закону).
Таким чином, об'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві життя застрахувати ної особи (працівника), його здоров'я і працездатність.
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку можуть страхуватися священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах; особи, які забезпечують себе роботою самостійно, суб'єкти підприємницької діяльності.
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.
Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.
Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін:
держави; застрахованих осіб; роботодавців.
Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Порядок виборів (делегування) представників визначається кожним об'єднанням самостійно.
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків створюється на шестирічний термін.
За невиконання своїх обов'язків члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків за рекомендацією органів державного нагляду можуть бути позбавлені своїх повноважень органом, який їх делегував у склад правління Фонду.
Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків:
1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті;
2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, А також у разі необхідності заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про його діяльність;
3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій і т.п.;
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
5) визначає кадрову політику;
6) призначає директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та їх заступників;
7) затверджує: статут Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зміни до нього; регламент роботи правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків; річні бюджети Фонду та звіти про їх виконання, Порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду; Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків і її структуру; чисельність виконавчої дирекції Фонду, Посадові оклади її працівників та адміністративні витрати Фонду (за погодженням з відповідними спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади); річні програми робіт та звіти про їх виконання;
Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
Положення про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, навчальними та іншими установами, які надають Фонду соціальні послуги, та контроль за їх цільовим використанням;
Положення про подання Фондом на безповоротній основі фінансової допомоги підприємствам для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці;
Змн.
|
Арк.
|
№ докум.
|
Підпис
|
Дата
|
Арк.
|
|
ВРЕТ.133104.002.ПЗ
|
8) розпоряджається майном, що перебуває у власності Фонду;
9) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань страхування від нещасного випадку, передбачених статтею 1 цього Закону;
10) виконує інші функції, передбачені статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 106 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Культура делового общения | | | Компания TelexFREE это телекоммуникационная компания, основной деятельностью которой является разработка и внедрение связи по технологии VoIP. Компания занимается услугами по предоставлению связи в |