Тези для виступу під час захисту дипломної роботи на тему:

Шепель М. В.

Тези для виступу під час захисту дипломної роботи на тему:

ВПЛИВ ВИСВІТЛЕННЯ В ЗМІ ГОТОВНОСТІ ВОЛОНТЕРІВ ДО РОБОТИ ПІД ЧАС ФУТБОЛЬНОЇ ПЕРШОСТІ «ЄВРО-2012» НА МІЖНАРОДНИЙ ІМІДЖ УКРАЇНИ

Актуальність дослідження зумовлена зростанням уваги до вітчизняних спортивних ЗМІ напередодні Чемпіонату з футболу «Євро-2012». Засоби масової інформації відіграють важливу роль у створенні іміджу країни та формуванні громадської думки. Основний акцент робився на створенні позитивного іміджу України завдяки публікаціям у закордонних ЗМІ та плідній роботі волонтерів, які стали для іноземних туристів найпершими дипломатичними представниками та гідами по нашій країні.

Тому інтересом для сучасного дослідження стало висвітлення у закордонних ЗМІ інформації про Україну та волонтерську діяльність під час «Євро-2012», яка спроможна покращити імідж країни за кордоном. Відомо, що інформація, якою володіли європейські та світові ЗМІ, не відповідала реальним фактам та не була достовірною. Саме тому важливо проаналізувати інформацію, яка надходила із закордонних медіа на тему підготовки та проведення в Україні футбольної першості «Євро-2012», що дасть змогу зрозуміти реальний стан речей щодо міжнародного іміджу України, окреслити особливості нашої країни, які найбільше припали до душі іноземним журналістам, подивитись на Україну з іншого боку: очима іноземця, щоб зрозуміти, чи вірний шлях ми обрали, чи вірні акценти зробили, чи найкращі суспільні риси найбільше рекламували закордоном. Адже відомо, що наслідки проведення в Україні «Євро-2012» можна досліджувати ще декілька років, аналізуючи різнобічні аспекти, теми, галузі. Завдяки проведенню в Україні «Євро-2012», нового дихання набуде не тільки інфраструктура держави, а й основні творці позитивного іміджу: українські медіа та волонтерські організації.

Мета дослідження полягає у проведенні детального аналізу впливу та висвітлення у ЗМІ підготовки України до «Євро-2012» та готовності волонтерів до роботи під час футбольної першості заради покращення іміджу нашої країни.

Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) дати визначення поняттям «волонтер», «волонтерська діяльність», «імідж», «бренд»;

2) дослідити історичні етапи розвитку волонтерського руху в Україні;

3) розробити рекомендації щодо оптимізації роботи волонтера в майбутньому, беручи до уваги практику «Євро-2012»;

4) окреслити роботу вітчизняних спортивних журналістів напередодні та під час «Євро-2012», надати рекомендації з організації робочого процесу;

5) описати якісні зміни іміджу держави в світлі «Євро-2012» під впливом волонтерської діяльності;

6) провести моніторинг іноземних ЗМІ на тему висвітлення підготовки та проведення «Євро-2012» в Україні;

7) з’ясувати динаміку зміни тональності матеріалів у закордонній пресі на тему підготовки та проведення «Євро-2012» в Україні;

8) проаналізувати законодачу базу волонтерської діяльності в Україні.

Об’єктом дослідження виступає громадська діяльність.

Предметом дослідження є волонтерська діяльність в Україні.

Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження як логіко-аналітичний, аналіз та узагальнення, порівняльний, математичної статистики, моніторинг.

Наукова і практична новизна одержаних результатів полягає у тому, що було проведено аналіз специфіки висвітлення готовності України до проведення «Євро-2012» у закордонних ЗМІ та їх моніторинг, і аналіз впливу волонтерської роботи під час футбольної перості на покращення іміджу України.

У результаті проведеного дослідження можна відзначити, що повідомлення, як правило, носять інформативний характер, а констатація й опис фактів є основними засобами організації журналістських матеріалів, тобто в досліджуваних виданнях відсутня єдність двох засад, що повинні бути притаманні висвітленню спорту, – аналітичного й інформаційного з перевагою останнього.

Основні напрями удосконалення висвітлення спорту та волонтерської діяльності в світлі «Євро-2012» та після проведення футбольної першості – це підвищення якості спортивної інформації, рівня професійної підготовленості спортивних журналістів; а також розвиток зв'язків між спортивними редакціями й читацькою аудиторією та волонтерськими організаціями.

Для підвищення якості інформації у ЗМІ в контексті «Євро-2012» необхідно: розширити тематику газетних матеріалів, акцентуючи увагу на пропорційному висвітленні різних тем: підготовка, волонтери, позитивний імідж країни; збільшити кількість інформації про перемоги українських спортсменів на спортивних змаганнях міжнародного масштабу, участь волонтерів у підготовці та проведенні масштабних всеукраїнських та закордонних заходів; пропагувати в матеріалах преси цінності спорту, волонтерської діяльності, прищеплювати культуру розуміння важливості спорту та благодійності; впливати на ціннісні орієнтації й життєві плани читачів з метою підвищення значення занять фізичною культурою, спортом, волонтерством протягом усього життя; залучати до створення матеріалів преси вчених, фахівців у галузі спорту, тренерів і спортсменів, волонтерів.

Редакції газет повинні періодично комплексно досліджувати читацьку аудиторію для вивчення інтересів, запитів і міри задоволення читачів публікаціями в пресі. Створення соціологічної служби дозволить розробити об'єктивні рекомендації для оптимізації діяльності видання на підставі вивчення читацької аудиторії.

Удосконалення рівня висвітлення спорту в періодичній пресі України неможливе без удосконалення професійної підготовленості спортивних журналістів, їхнього вміння аналізувати, виявляти й враховувати актуальні проблеми, знати історію, термінологію, правила, особливості підготовки й змагальної діяльності з різних видів спорту, дотримуватися професійної етики. Поява фахівців, що володіють такими професійними якостями, дозволить зробити висвітлення спортивних змагань більш об'єктивними й ефективними для пропаганди цінностей спорту, волонтерства, підвищення національного престижу України. Цьому буде сприяти участь українських представників спортивних мас-медіа в семінарах, які проводяться Міжнародною олімпійською академією, а також Національним олімпійським комітетом України, національними спортивними федераціями з різних видів спорту для спортивних журналістів.

Також дослідження та аналіз літератури дозволили виділити деякі вимоги з вирішення проблеми формування та функціонування волонтерського руху в Україні в контексті проведення футбольної першості «Євро-2012», спрямовані на усунення негативного впливу ряду соціальних і природних факторів: формування нових гуманітарних стандартів суспільства з домінуванням ідей здорового способу життя; систематичне, цілеспрямоване і планомірне повідомлення наукових знань та інформації, що пропагують здоровий спосіб життя, спорт та волонтерську діяльність масам; необхідне об'єднання зусиль соціальних, політичних, економічних структур задля підвищення рівня культури здоров'я, спорту, волонтерства.

Організаціям будь якого типу, де залучаються до роботи волонтери, треба приділяти більшу увагу технологіям мотивації, заохочення та утримання волонтерів в організації шляхом проведення тематичних тренінгів, занять, які б давали змогу визначити потреби конкретних волонтерів, задоволення яких удосконалює їхню роботу.

В ході нашого дослідження, було виявилено, що ефективним засобом залучення молоді до волонтерства є тренінг, оскільки завдяки цьому виду діяльності підвищується рівень усвідомлення здорового способу життя, а також рівень вмотивованості до волонтерства.

1. В результаті дослідження було дано визначення доволі нових для України термінів: «волонтер», «волонтерство», «волонтерський рух», «мотивація», які мають шанс щільно закріпитись в нашому суспільстві завдяки Чемпіонату з футболу «Євро-2012». Ці поняття мають набути одного єдиного визначення і зайняти свою нішу в українському законодавстві, адже добровільна праця волонтерів не тільки сприяє покращенню іміджу країни, а й рятує життя багатьох людей. Отже, поняття «волонтер» трактується наступним чином: це людина, яка добровільно, не переслідуючи корисливих цілей, займається діяльністю на користь суспільства, не отримуючи за це грошової винагороди. «Волонтерство» – це той внесок, який робиться фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної платні, без просування по службі, для добробуту і процвітання спільнот та суспільства в цілому. «Волонтерський рух» – це доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому. «Мотивація» – це спонукання до активної діяльності осіб, колективів, груп, пов’язане з прагненням задовольнити певні потреби. Методологія роботи волонтерів розвивається, українські добровольці запозичують знання іноземних колег та успішно адаптують їх до наших реалій, створюючи власні унікальні проекти. Нами було проаналізовано форми та сфери роботи волонтерів, їх задачі, обов’язки, права. Розглянуто форми роботи з волонтерами та методи навчання волонтерській діяльності. Вважаємо, що волонтерський рух в Україні буде набувати сили та потужності для створення нової, кращої держави.

2. Історія становлення волонтерського руху в Україні має багатовічні традиції, які корінням йдуть до часів панування царів та формувалися сторіччями. Сьогодні в Україні діють численні центри волонтерського руху, серед яких координаційна рада з питань розвитку та підтримки волонтерського руху при Міністерстві праці і соціальної політики; всеукраїнський громадський центр «Волонтер»; ресурсний центр розвитку громадських організацій «Гурт» тощо. Після «Євро-2012» в Україні очікується значне зростання кількості волонтерів і, як наслідок, створення універсальної системи волонтерювання.

3. Волонтери, які пройшли спеціальну підготовку, володіли достатньою кількістю знань для того, аби розказати туристам не тільки про те, як дістатись потрібного місця, а й про історію країни, традиції, визначні пам’ятки архітектури, національний колорит та кухню. У створенні іміджу та бренду України основним акцентом стала гостинність нашої землі, що було вдало продемонстровано волонтерами. Тому можемо стверджувати, що волонтерська діяльність під час «Євро-2012» та позитивне висвітлення подій у ЗМІ стали поштовхом для підвищення світового рейтингу України.

4. Можна вважати, що імідж країни та її бренд є тими показниками, завдяки яким держава займає високі позиції та отримує схвальні відгуки ззовні, приваблює туристів, інвесторів. В ході виконання завдань роботи було визначено поняття «бренд» та «імідж». «Бренд» – це комплекс понять, які узагальнюють уявлення людей про відповідний товар, послугу, компанію або особистість. «Імідж» – це уявний образ певної держави, що формується у свідомості громадян країни та закордонної аудиторії. Звичайно, першим каналом поширення інформації про країну, її імідж є ЗМІ (Інтернет, ТБ, газети...) і саме вони створювали необхідну атмосферу сприйняття нашої країни туристами. Великий відсоток враження, яке склалось про Україну становлять публікації у ЗМІ, тому вони мали бути надзвичайно позитивними, вивіреними, достовірними. Однак через локальні інформаційні війни, викривлення інформації, у гостей не було чіткого уявлення про країну. Тобто, позитивність іміджу та бренду «Україна» не були стовідсотковими. Саме тому у світлі проведення футбольної першості з футболу «Євро-2012» важливу роль відіграли волонтери. Так, держава оновила інфраструктуру, але саме волонтери безпосередньо спілкувалися з гостями країни, допомагали їм у вирішенні проблем та усіх питань.

5. Було проаналізовано шанси, які отримала Україна від проведення на своїй території Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, очікування від чемпіонату та його сприйняття серед населення. Високопосадовці вважають, що проведення «Євро-2012» в Україні – це шанс для євроінтеграції та створення позитивного іміджу для України, яким не можна нехтувати. Українці очікують від «Євро-2012» модернізації інфраструктури (доріг, туристичної та транспортної інфраструктури, комунальних послуг тощо) та популяризації України в світі. Серед інших переваг відзначено залучення іноземних інвестицій та наближення України до Європи. Також порушено тему внутрішньої проблеми формування іміджу України через недбале ставлення до цього з боку влади, її небажання співпрацювати з професіоналами в галузі PR; відсутність належної інформаційної політики держави та інформаційного забезпечення її на міждержавному рівні; небажання керуватись позитивним досвідом інших країн у створенні іміджу. Зроблено висновок, що «Євро-2012» в гуманітарному і культурному контексті дає можливість пересічним українцям поспілкуватися з європейцями, перейняти їхній досвід та традиції та продемонструвати свої. Це шанс для українців змінити своє мислення, щоб гідно будувати свою державу і наближатися до Європи.

6. В результаті аналізу повноти спортивної інформації були визначені найочевидніші її негативні якості. Суть найістотнішої з них в тому, що в більшості матеріалів не достатньо віддзеркалені істотні соціальні суперечності і конкретні ситуації, а також не відбувається обмірковування цих суперечностей та вихідних проблем. Часто вони лише з’являється в матеріалах на рівні досить високої абстрактності і невизначеності соціальної адреси, причому тональність їхнього викладу не відповідає, по суті, їхній гостроті.

Проблемою, характерною для усіх проаналізованих газет, є непропорційність висвітлення різнобічних тем, які стосуються проведення в Україні футбольної першості «Євро-2012», тобто і кількість, і обсяг, відведені в газеті той чи іншій темі, істотно різняться. Значну частину газетної площі займають матеріали про відбіркові матчі, кризу, невдачі нашої країни, корупційні скандали. Тоді як матеріали про стан розвитку інфраструктури, досягнення у підготовці, волонтерської діяльності або відсутні, або в їхньому висвітленні переважає поверхневе інформування замість аналізу.

Польські видання висвітлюють події в Україні нейтрально або позитивно, розповідаючи про кваліфікаційні матчі, початок продажу квитків та їх наявність, опис стану інфраструктури. Негативні публікації зводяться до відгуків зі словами-штампами «скандал», «хабар», «підготовка».

Преса США поставилась до підготовки України з недовірою, однак матеріали в ЗМІ мали скоріше нейтральний характер. Оскільки американці сприймають Україну як спадкоємицю Радянського союзу, журналісти висловлювали сумніви щодо того, чи зможе наша країна гідно провести чемпіонат Європи з футболу. ЗМІ США наголошували на тому, що під час підготовки України до «Євро-2012», країні необхідно врахувати багато деталей, поліпшити інфраструктуру та економічну ситуацію.

Велика Британія спокійно та нейтрально сприйняла факт проведення в Україні «Євро-2012»: за чотири роки до моменту проведення футбольної першості, в місцевому виданні The Gurdian було надрукувано три публіцистичних матеріали та два інформаційних повідомлення з цього питання. А британське видання The Іndependent ніяк не відобразило хід підготовки України до «Євро-2012» на своїх шпальтах.

Французькі ЗМІ публікували інформацію нейтрального характеру, однак не без долі скептицизму. Підготовка України до «Євро-2012» була представлена у ЗМІ Франції або одним реченням, або короткою заміткою.

Найбільшу зацікавленість у підготовці та проведенні Україною футбольної першості «Євро-2012» продемонстрували наші сусіди росіяни. Їхні ЗМІ, зокрема, «Независимая газета», на сторінках своїх видань висвітлювали переважно недоліки в підготовці України, здебільшого використовуючи поняття-маркери «претензії», «скандал», «хабар», «корупція», «сумніви», «неефективність», «занепад», «крадіжка», «провал» та ін. Однак, державне видання «Российская газета» було більш прихильним і толерантним у своїх висловлюваннях: акцент робився на позитивних аспектах стратегії підготовки, стабільності виконання робіт та послідовності у реалізації проектів.

Німеччина проявляла свою зацікавленість у підготовці України до «Євро-2012», публікуючи матеріали про бажання Німеччини замінити Україну на цих змаганнях, з огляду на розвинену інфраструктуру цієї країни, наявність висококласних стадіонів та ін. Також німецькі ЗМІ висвітлювали відбіркові матчі та згадували про Україну в матеріалах щодо успіхів польської сторони, оминаючи позитивні зміни у підготовці нашої країни.

Емоційні італійці не відставали від німецьких колег у бажанні переманити проведення «Євро-2012» з України до Італії та сумували щодо того, що така честь дісталась саме українцям. Тому фаворитами матеріалів італійських ЗМІ стали корупційні скандали між ФФУ та УЄФА, проблеми в організації підготовки до «Євро-2012», нестабільна політична ситуація в Україні. Також багато уваги було приділено відбірковим матчам.

Можемо стверджувати, що за час підготовки України до проведення «Євро-2012» лише друга країна-господар Польща публікувала у своїх ЗМІ матеріали лише з позитивними відгуками про Україну. Інші ж країни (Німеччина, Італія, Франція, Велика Британія, США та Росія) вагались між негативними та нейтральними відгуками щодо підготовки України до футбольної першості. Тобто, до того моменту, як «Євро-2012» розпочалось, іноземні ЗМІ мало привертали увагу своїх громадян до України. На шпальтах закордонних газет або негатив, або нейтральні повідомлення, які мало стосувалися висвітлення історичних цінностей, краси нашої країни, успіхів у підготовці до чемпіонату. Тобто, за чотири роки до старту «Євро-2012» позитивних зрушень в іміджі України майже не спостерігалося.

Отже, кожна країна по-своєму сприймає проведення «Євро-2012» в Україні та по-різному висвітлює цю подію: Німеччина є небагатослівною, а Росія та Італія більш інтенсивно висвітлює підготовку до «Євро-2012» в Україні. Американське видання USA today приємно здивувало, опублікувавши близько 400 повідомлень про Україну в контексті «Євро-2012», а Польська Rzeczpospolita, близько 3000 новин з хеш-тегом «Україна». Більше 65 % інформації перекладних порталів містить маркер «Україна» в світлі її підготовки до «Євро-2012», що зумовлено орієнтацією цих порталів на україно- та російськомовну аудиторію та її вподобання.

Також важливим фактом є вибір жанру публікацій: переважна більшість матеріалів, опублікованих в іноземних ЗМІ Німеччини, Франції, Італії, Росії, Великобританії, США – це інформаційні повідомлення, замітки, інтерв’ю. Аналітичні матеріали практично відсутні: з чотирнадцяти проаналізованих видань аналітика була лише в чотирьох (NY Times, Rzeczpospolita, Gazeta Wyborcza та Независимая газета). Тобто, інформаційний жанр журналістики представлений у 90 % публікацій, відповідно, аналітичний жанр складає лише 10 % обсягу іноземних шпальт.

Лише польська преса зверталась до такого жанру як інтерв’ю з українськими організаторами «Євро-2012», інші представники ЗМІ взагалі проігнорували спілкування з вітчизняними керівниками з приводу підготовки до чемпіонату Європи.

За обсягом публікацій, які належать до інформаційного жанру журналістики на «Євро»-тематику, можемо констатувати, що російські, німецькі та італійські ЗМІ не перевищували об’єм у 250 слів. В той час як французи та поляки розширили свої матеріали до 250-500 слів. Американські ж видання потішили розширеними публікаціями в 500-1000 слів. Таким чином, в публікаціях іноземних ЗМІ переважають матеріали обсягом 250-500 слів (близько 53%), замітки обсягом до 250 слів – 25 %.

Ключові слова-штампи публікацій закордонних ЗМІ у процентному співвідношенні охоплюють – відбіркові матчі «Євро-2012» (25 %), спільні питання підготовки та проведення футбольної першості в Україні та Польщі (25 %), проблеми підготовки до «Євро-2012» (16 %), символіка футбольної першості (1 %), волонтери «Євро» (1 %).

Нечисленні матеріали аналітичного жанру журналістики були опубліковані в Rzeczpospolita, Gazeta Wyborcza, Независимая газета, NY Times та на перекладних порталах ИноСМИ та Inozmi. Російське видання Независимая газета висловила негативну думку з приводу корупції та скандалів, які супроводжували підготовку України до футбольної першості. Gazeta Prawna та Rzeczpospolita опублікували матеріали різного характеру (нейтральний, негативний та позитивний) на тему інфраструктури України, підготовки країни до чемпіонату, впливу на державу світової кризи, прогнозованого зростання обсягів інвестування, стану рекламного ринку, динаміки в макроекономіці та презентації символіки «Євро-2012». NY Times висвітлив на своїх сторінках процес підготовки двох країн-господарів до футбольної першості політонально. Негативне забарвлення мають аналітичні тексти, опубліковані на перекладних порталах, які висвітлюють вимоги УЄФА та ставлення до проведення «Євро-2012» в Україні.

Загалом, пік публікування в іноземних ЗМІ про підготовку України до футбольної першості «Євро-2012» прийшовся на останні тижні до початку чемпіонату. В закордонній пресі були порушені теми расизму, відсталості нашої країни, процвітаючої проституції. Моніторинг іноземних ЗМІ: BBC, The Daily Mail, The Guardian, Gazeta Wyborcza, Onet та 142 опублікованих ними матеріалів до березня 2012 року дав змогу виявити негативну тенденцію висвітлення України. Таким чином, закордонна преса формувала негативний образ нашої країни та засуджувала якість її підготовки до проведення футбольної першості «Євро-2012». Як і у вищезгаданому досліджені чотирирічного періоду підготовки України, польська преса опублікувала багато позитивних матеріалів, а британські ЗМІ активно критикували нашу країну та застерігали туристів від подорожі в Україну.

В той час як ЗМІ Польщі висвітлювали усі етапи підготовки України до «Євро-2012» протягом усіх років рівномірно, британці активізувались на час жеребкування футбольних команд, яке пройшло в Києві в грудні 2011 року.

Незмінною залишилась і жанрова розмаїтість публікацій: польська преса надає перевагу коротким інформаційним повідомленням з посиланням на інформаційні агентства України, однак інформація в текстах була переважно поверховою. ЗМІ Великобританії потішили аналітичними статтями, замітками, однак вони так само як і польські, не відрізнялись глибинним аналізом підготовки України до «Євро-2012».

7. За чотирирічний період підготовки нашої країни до проведення футбольної першості «Євро-2012», іноземні ЗМІ ставились до цієї події досить нейтрально. Іноземні журналісти дають Україні як країні негативну оцінку, через значний рівень корупції, проституцію, високий рівень захворюваності на ВІЛ/СНІД, проблеми з інфраструктурою тощо. Переважна більшість текстів належить до інформаційного жанру журналістики (замітки, новини, інтерв’ю), аналітичних матеріалів практично не представлено. Найбільш популярний обсяг матеріалів – 250-500 слів, до 250 слів – мало, більше 1000 майже не опубліковано.

Рівень позитивної та негативної інформації про підготовку України до «Євро-2012» в закордонних ЗМІ є приблизно однаковим. Однак, на перекладних порталах майже не висвітлюються позитивні аспекти підготовки України (11 %) та переважає інформація про скандали (75 %).

Найбільш позитивно готовність України до футбольної першості оцінюють польські газети, в т. ч. Rzeczpospolita. Різнобічні характеристики підготовки до «Євро-2012» у російських ЗМІ: негативні відгуки зі шпальт InoPressa, ИноФорум та Независимая газета, збалансовані та нейтральні публікації ИноСМИ та Inozmi. Негативні відгуки присутні на сторінках представників Німеччини, Італії та Франції (Liberation). Гранди закордонних ЗМІ NY Times, USA today, Guardian характеризують процес підготовки до «Євро-2012» наступними словами-маркерами: «низький рівень підготовки», «безвідповідальність», «низький культурний рівень». Поруч з ними і негативно-забарвлені словосполучення: «розкрадання бюджету», «ризик», «провал», «політичний вплив», «політичні в’язні», «режим Януковича», «відсутність демократії», «криза», «корупція», «недостатнє фінансування». Найнегативніші відгуки про Україну від іноземних ЗМІ звучать у вигляді наступних штампів: «пострадянські біди», «бюрократична дисфункція», «вередливий український парламент», «самотній деспот», «цілковитий занепад», «футбольний Сталінград», «бідний родич», «талісмани національного жаху і приниження», «великий ґешефт».

Позитивно налаштована преса пише про Україну наступне: «відсутність расизму», «якісний футбол», «грандіозний успіх», «нон-стоп святкування», «зростання», «прогрес», «готовність», «довіра», «щастя», «інвестиції», «цивілізаційний стрибок», «символічний день», «історичний шанс», «велика подія», «радикальні зміни», «амбіційна мета», «плідне співробітництво», «європейський перелом», «європейське відкриття», «здійснені мрії», «виправдання очікувань», «перлина», «подальша промоція» тощо.

Варто також зробити акцент на тому, що одними з основних вражень у всіх відгуках про Україну після проведення нею «Євро-2012» у іноземних ЗМІ є відсутність расизму та привітність народу. На нашу думку, важливою складовою даного переконання є активна діяльність волонтерів, що позитивно вплинула на міжнародний імідж України, про що свідчить інформація, отримана з різних каналів комунікації, зокрема ЗМІ.

8. Волонтерський рух в Україні має доволі ґрунтовну нормативно-правову базу, основними законодавчими документами з питань волонтерства є ЗУ «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», ЗУ «Про соціальні послуги», «Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг». Хоча зазначені нормативно-правові акти України забезпечили передумови для поширення волонтерського руху в Україні, його становлення та організаційного оформлення, «Євро-2012» стало, на нашу думку, більш значним і дієвим поштовхом до розвитку волонтерської діяльності в Україні.

Для закріплення успіху українських волонтерів на «Євро-2012» вкрай важливим є застосування ряду заходів з покращення існуючої ситуації:

- створити актуальну нормативно-правову базу волонтерської діяльності в Україні, що відповідатиме міжнародним стандартам;

- створити адекватне середовище, що враховуватиме принципи волонтерства і сприятиме взаємодії з благодійними організаціями заради отримання позитивного результату;

- підвищити ефективність роботи волонтерів за допомогою створення єдиної політики роботи з волонтерами, забезпечення спеціальних умов укладання угод, що надасть відповідні гарантії обом сторонам співпраці – волонтерові та клієнту;

- створити постійно діючу освітню систему, яка забезпечить волонтерів можливістю спілкування з колегами (іногородніми, іноземними), обміну знаннями під час відвідування тренінгів, семінарів, круглих столів.

- розробити державну політику, спрямовану на популяризацію волонтерської діяльності в Україні. Уряд має приділити особливу увагу фінансуванню соціальної реклами, підтримці проведення соціальних акцій та волонтерських рухів.

Окрім цього, уряд України здатний організувати тренінгові програми для волонтерів з різноманітних тематик: спорт, медицина, техніка, менеджмент тощо, при цьому забезпечуючи достатність матеріальної та навчальної бази: підручники, медикаменти, харчування, проїзд, проживання. Адже за таких поліпшених умов абсолютно кожен, незалежно від віку, фізичного, культурного, соціального та економічного становища може стати волонтером і творити добрі справи на благо України, раз за разом покращуючи імідж нашої держави.

Дата добавления: 2015-11-04