До міжнародного дня проти катувань оприлюднено моніторинг місць несвободи

ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ПРОТИ КАТУВАНЬ ОПРИЛЮДНЕНО МОНІТОРИНГ МІСЦЬ НЕСВОБОДИ

ПРЕС-РЕЛІЗ

Антисанітарія, відсутність доступу до свіжого повітря та питної води, неналежне харчування та медикаментозне забезпечення, застосування психологічного та фізичного насильства – такими є основні проблеми із дотриманням прав людини в місцях несвободи в Україні.

Про це йдеться у моніторинговому звіті, оприлюдненому офісом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини напередодні Міжнародного дня на підтримку жертв тортур, який припадає на 26 червня. У цій доповіді, виданій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», знайшли відображення перші результати роботи національного превентивного механізму (НПМ) за 2012 рік, який реалізується Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини разом із громадськістю за моделлю «Омбудсмен+».

Як зазначив представник Уповноваженого ВР з прав людини з питань реалізації національного превентивного механізму Юрій Бєлоусов, в Україні близько 6 тисяч місць несвободи (колонії, СІЗО, психіатричні заклади, дитячі будинки-інтернати, пансіонати для людей похилого віку та людей з інвалідністю, пункти тимчасового розміщення біженців, соціально-реабілітаційні центри, військові частини тощо). Раніше ці місця були закриті для громадського контролю, однак з 2012 року завдяки початку роботи національного превентивного механізму представники Уповноваженого і громадськості отримали право без попередження і на регулярній основі відвідувати ці місця.

«Будь-який державний службовець, який працює в місцях несвободи, в закритій установі, відтепер має очікувати, що в будь-який час доби можуть прийти незалежні експерти, які подивляться, що там відбувається. Цей факт очікування має стримуючий ефект», - сказав Юрій Бєлоусов.

«Завдяки НПМ ми подолали монополію держави щодо контролю за дотриманням прав людини в місцях несвободи. Відтепер таким правом користуються громадські активісти та представники офісу Омбудсмана, які можуть безперешкодно відвідувати місця несвободи», — додав Роман Романов, директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження».

Перші результати моніторингу 169-ти таких установ, проведеного у 2012 році, засвідчили незабезпеченість базових потреб осіб, які перебувають у місцях несвободи.

«Люди сидять у запущених приміщеннях, які давно не ремонтувалися. Вийшли з ладу системи вентиляції, водопровід, каналізація. Грибок на стінах. Кожен начальник сам вирішує, скільки людей може розміщуватись на квадратний метр. І часто це йде не від потреб людей, а від можливостей самої установи... Хотілося б змінити цю систему», - говорить директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзін.

Непоодинокими, згідно із дослідженням, є факти застосування психологічного та фізичного насильства працівниками правоохоронних органів на етапі досудового розслідування або співробітниками пенітенціарних закладів стосовно засуджених осіб.

Правозахисники звертають увагу і на поширеність в українських місцях несвободи практик поводження, що принижують людську гідність. Зокрема, йдеться про відсутність перегородок у санвузлах та тривале застосування наручників під час епатування військовослужбовців, які вчинили незначні правопорушення.

Крім того, результати перевірок показали, що людей, які знаходяться у місцях несвободи, занадто обмежують у спілкуванні із зовнішнім світом. Наприклад, в окремих інтернатах встановлений необґрунтовано суворий пропускний режим, а в школах та училищах соціальної реабілітації адміністрація використовує обмеження спілкування з батьками як засіб покарання.

До того ж, люди, які перебувають у місцях несвободи, часто не знають про свої права, а також про те, як оскаржити неправомірні дії адміністрації установи. Проте навіть у тих випадках, коли вони подають скарги, - перевірки та розслідування за цими скаргами проводяться неефективно. У багатьох випадках проведення перевірок доручалося керівникам тих установ, у діяльності яких і були виявлені недоліки.

«Національний превентивний механізм – не контролюючий чи каральний орган, він діє незалежно та надає рекомендації. Але, як показали моніторинги місць несвободи, фактор очікування того, що в будь-який час до будь-якої установи без попередження можуть прийти працівники Департаменту НПМ та представники громадськості, повільно, але змінює ситуацію на краще», - резюмував Юрій Бєлоусов.

На основі отриманої в ході моніторингу інформації та аналізу виявлених проблем державні органи отримують рекомендації для покращення ситуації. Крім того, інформація про виявлені порушення оприлюднюється в мережі інтернет на сторінці Уповноваженого ВР з прав людини і на сайті www.npm.org.ua.

***

Україна ратифікувала Факультативний протокол до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2006 році. Згідно з цим протоколом, у нашій країні протягом року мав запрацювати національний превентивний механізм – система регулярних відвідувань місць несвободи, що здійснюються незалежними органами, з метою непопущення катувань та жорстокого або принижуючого поводження з людьми, які там утримуються.

Втім, в Україні НПМ був запроваджений тільки в 2012 році. Він запрацював при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини (Омбудсмані) після обрання на цю посаду Валерії Лутковської.

Суть механізму - у регулярних візитах представників Омбудсмана та громадських активістів до місць несвободи (така модель отримала назву "Омбудсман+"). Подібні візити завжди відбуваються без попередження в на регулярній основі. Під час цих візитів відбуваються зустрічі і бесіди віч-на-віч із тими, хто там утримується чи працює.

У минулому, 2012 році, було проведено 169 таких візитів, у поточному - вже 142.

Контактна особа:

Тетяна Печончик, 067 445 95 43

Дата добавления: 2015-11-04