Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить:
Народним депутатам України; Уповноваженому верховної ради з прав людини; Голові ВСУ; Міністру юстиції; Голові відповідної ради суддів; Членам ради суддів України.
55. Порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
За наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.
Підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо судді можуть бути: подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян; подання голови відповідного суду, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування; повідомлення в засобах масової інформації.
Голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рішенням комісії члени комісії протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді проводять їх перевірку. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок голови кваліфікаційної комісії проводиться трьома членами комісії.
Після закінчення перевірки матеріали справи передаються на розгляд комісії, яка розглядає їх в десятиденний строк і приймає рішення.
Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, голова відповідної комісії або комісія припиняють дисциплінарне провадження та повідомляють про це заінтересованих осіб. Рішення про припинення дисциплінарного провадження, прийняте головою комісії, може бути переглянуто комісією на вимогу одного з членів комісії.
Під час розгляду справи комісія повинна заслухати пояснення судді, притягнутого до дисциплінарної відповідальності. Неявка цього судді на засідання комісії без поважних причин не перешкоджає розгляду справи. Хід та результати засідання комісії фіксуються в протоколі, який підписується головуючим на засіданні та особою, що вела цей протокол.
Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів може бути оскаржено до Вищої ради юстиції протягом десяти днів з дня вручення копії рішення комісії.
Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не рахуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Поновлення кваліфікаційного класу проводиться в загальному порядку. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято відповідною комісією за поданням голови суду, а дисциплінарне стягнення, накладене на голову суду, - за поданням голови вищестоящого суду.
56. Повноваження кваліфікаційних комісій суддів щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду визначена Законом органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків, чи присяги судді.
Суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення:
- законодавства при розгляді судових справ;
- при несумісності;
- не дотримання КУ і законів, розголошення відомостей, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомостей про особисте життя громадян та інших відомостей, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; - не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.
До суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення:
догана;
пониження кваліфікаційного класу.
За кожне з вказаних порушень накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.
За наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.
Підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо судді можуть бути:
подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян;
подання голови відповідного суду, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування;
повідомлення в засобах масової інформації.
Повідомлення, що не містять відомостей про наявність підстав, передбачених статтею 31 Закону «Про статус суддів», а також анонімні заяви та повідомлення.
Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів може бути оскаржено до Вищої ради юстиції протягом десяти днів з дня вручення копії рішення комісії.
Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить:
Народним депутатам України;
Уповноваженому верховної ради з прав людини;
Голові ВСУ;
Міністру юстиції;
Голові відповідної ради суддів;
Членам ради суддів України.
57. Повноваження Вищої ради юстиції щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду визначена Законом органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків, чи присяги судді.
Вища рада юстиції:
1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;
4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звернутися:
1) відповідна кваліфікаційна комісія суддів;
2) член Вищої ради юстиції.
Член Вищої ради юстиції, який порушив питання перед Вищою радою юстиції про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні при прийнятті рішення.
Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав.
58. Порядок оскарження рішень кваліфікаційних комісій щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, передбачене Законом «Про судоустрій», може бути оскаржено суддею до Вищої ради юстиції в порядку, передбаченому цим Законом та законом про Вищу раду юстиції.
Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не пізніше як у триденний строк після одержання скарги судді насилає її разом з матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради Юстиції.
59. Конституційні підстави звільнення суддів з посади судді.
“Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються у разі його смерті.”
60. Порядок звільнення суддів з посади судді (ініціювання, внесення подання, розгляд).
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: 1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено; 2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 4) порушення суддею вимог щодо несумісності; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
Про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених Законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді.
Суддя не пізніш як за місяць до досягнення 65-річного віку повинен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на ім’я голови суду чи голови вищестоящого суду, органу, який призначив або обрав суддю. В разі неподання у встановлений термін особистої заяви повноваження судді припиняються через місяць з дня досягнення відповідного віку без права на відставку.
Ініціює: 1) кваліфікаційна комісія відповідного рівня; 2) член Вищої Ради Юстиції.
61. Присяга суддів. Порядок звільнення суддів за порушення присяги.
ЗУ “Про статус суддів”, ст. 10: “Присяга судді”
Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим". Присяга судді складається перед Президентом України.
У разі порушення присяги суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив. Питання про дисциплінарну відповідальність порушується перед відповідною кваліфікаційною комісією суддів, яка дає з цього приводу свій висновок і направляє рекомендацію про звільнення до ВРЮ. Ініціювання питання про звільнення подається одразу до ВРЮ. Право ініціювати дисциплінарне провадження мають народні депутати України, Уповноважений ВР з прав людини, Голова ВСУ, Міністр юстиції, голова відповідної ради суддів, член Ради суддів України. ВРЮ розглядає питання і за наявності рішення про звільнення судді вносить подання до Верховної Ради України. Комітет з правової політики розглядає, дає висновок; цей висновок і подання ВРЮ розглядаються на пленарному засіданні ВРУ. Подання про звільнення судді може також вноситися Головою Верховного Суду України. Матеріали щодо звільнення готує державна судова адміністрація.
В результатів звільнення за порушення присяги суддя позбавляється свого кваліфікаційного класу.
62. Поняття несумісності щодо посідання посади судді. Порядок звільнення за порушення вимог щодо несумісності.
ВРЮ розглядає питання про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією та законами.
Вища рада юстиції може прийняти рішення: 1) про визнання заняття суддею або прокурором іншою діяльністю, не сумісною з подальшим перебуванням на посаді судді або прокурора, і запропонувати йому у встановлений Вищою радою юстиції строк визначитися з питанням про продовження роботи на посаді судді або прокурора чи заняття іншою діяльністю з повідомленням Вищої ради юстиції; 2) про визнання порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності їх посади із заняттям іншою діяльністю і направити подання відповідним органам про звільнення їх з посади.
До Вищої ради юстиції з пропозицією розглянути питання щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою можуть звернутися:
1) народний депутат України; 2) Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, Міністр юстиції України - щодо суддів; 3) Генеральний прокурор України - щодо прокурорів; 4) кваліфікаційні комісії суддів.
Вища рада юстиції на підставі наявних у неї матеріалів має право за власною ініціативою розглянути питання щодо несумісності.
Рішення про несумісність приймається більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов’язковим для негайного виконання суддею або підставою для внесення подання про звільнення судді з посади.
63. Суддівське самоврядування (поняття, органи, завдання).
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями.
До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя. Рішення з зазначених питань органами суддівського самоврядування приймаються відповідно до закону.
Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до КУ, законом про статус суддів, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування.
Суддівське самоврядування є однією з найважливіших гарантій забезпечення незалежності судів і суддів. Завданням органів суддівського самоврядування є вирішення питань внутрішньої діяльності судів, у тому числі щодо:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, захист від втручання в їх діяльність;
2) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням встановлених нормативів вказаного забезпечення;
3) погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення суддів КСУ та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів;
4) заохочення суддів та працівників апарату судів;
5) здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.
Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з’їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи.
Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, Апеляційного суду України, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;
2) конференції суддів загальних (крім військових) місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
3) конференцію суддів військових судів;
4) конференції суддів спеціалізованих судів;
5) з’їзд суддів України.
Збори суддів - це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.
Конференція суддів - це зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.
У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада суддів. Рада суддів у період між конференціями суддів організовує виконання та контроль рішень конференції, а також вирішує питання про скликання конференції суддів.
64. Конференції суддів (поняття, порядок скликання, повноваження).
Конференція суддів - це зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.
Конференція суддів відповідних судів:
1) обговорює і вирішує питання, що стосуються фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів;
2) заслуховує звіти виконавчих органів конференції, інформації відповідних управлінь державної судової адміністрації;
3) визначає кількісний склад ради суддів та обирає її членів;
4) обирає членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів;
5) розробляє пропозиції на розгляд з’їзду суддів України;
6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
7) обирає делегатів на з’їзд суддів України;
8) обговорює інші питання, віднесені до повноважень органів суддівського самоврядування.
3. Конференція суддів приймає рішення, що є обов’язковими для її виконавчих органів і суддів відповідних судів.
Конференція суддів обирає відкритим або таємним голосуванням з числа делегатів конференції раду суддів, яка є виконавчим органом конференції суддів.
Конференція суддів скликається не рідше ніж один раз на рік за рішеннями відповідної ради суддів. Конференція суддів може бути скликана також на вимогу не менш як однієї третини делегатів останньої конференції суддів. У разі невиконання радою суддів вказаної вимоги ініціатори скликання конференції (не менш як одна третина делегатів останньої конференції) утворюють організаційне бюро по скликанню конференції суддів, яке має повноваження ради суддів щодо скликання конференції.
Конференція суддів вважається повноважною, якщо в її роботі беруть участь не менш як дві третини від загальної кількості делегатів відповідних судів. На конференції можуть бути присутні також судді, що не є делегатами конференції. Делегати на конференцію обираються зборами суддів таємним або відкритим голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатур. Делегатами конференції військових судів є лише військові судді. Конференцію суддів відкриває голова відповідної ради суддів, а у разі, якщо конференцію скликано не за рішенням ради суддів, - уповноважений представник організаційного бюро по скликанню конференції суддів. Конференція суддів обирає відкритим голосуванням з числа делегатів конференції президію конференції у кількості, визначеній рішенням конференції, а також інші робочі органи конференції. Президія керує роботою конференції суддів.
Конференція суддів затверджує порядок денний конференції та визначає регламент її роботи.
У роботі конференції суддів можуть брати участь представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних та наукових закладів, правоохоронних органів, громадських організацій.
Рішення конференції суддів приймається більшістю голосів делегатів конференції відкритим або таємним голосуванням.
Інші питання порядку проведення конференції суддів регулюються регламентом відповідної конференції суддів.
65. Ради суддів (порядок утворення, повноваження).
У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада суддів.
Рада суддів обирає зі свого складу голову ради, заступника голови і секретаря ради суддів. Голови апеляційних і вищих спеціалізованих судів та їх заступники, а також голова військової палати Апеляційного суду України не можуть бути обрані головою відповідної ради суддів.
Рада суддів у період між конференціями суддів організовує виконання та контроль рішень конференції, а також вирішує питання про скликання конференції суддів. Повноваження і порядок роботи ради суддів визначаються цим Законом та положенням про неї, що затверджується конференцією суддів.
Рада суддів:1) здійснює контроль за організацією діяльності відповідних судів та діяльністю відповідних структур державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів цих судів про їх діяльність; 2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту і побутового забезпечення суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення; 3) вирішує відповідно до закону питання, пов’язані з призначенням суддів на адміністративні посади в судах; 4) заслуховує звіти членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів про їх роботу у складі комісії; 5) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 6) не менш як один раз на рік заслуховує інформацію державної судової адміністрації про забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції; 7) приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.
Рішення ради суддів є обов’язковими для суддів, які займають адміністративні посади у відповідних судах. Рішення ради суддів може бути скасовано лише конференцією суддів та зупинено рішенням Ради суддів України.
66. З'їзд суддів України (порядок скликання і проведення, повноваження).
Найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України.
З’їзд суддів України: 1) заслуховує звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів; 2) заслуховує інформацію Вищої КК суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність, може висловити недовіру голові Державної судової адміністрації України; 3) призначає та звільняє суддів КСУ відповідно до КУ і закону; 4) призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до КУ і закону; 5) обирає членів Вищої КК суддів України; 6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів і посадових осіб державної влади; 7) визначає кількісний склад Ради суддів України та обирає Раду суддів України; 8) розглядає інші питання суддівського самоврядування.
З’їзд суддів приймає рішення, що є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх професійних суддів.
Черговий з’їзд суддів скликається Радою суддів один раз у три роки. Позачерговий з’їзд суддів може бути скликаний також на вимогу не менш як однієї третини конференцій суддів загальних судів, або на вимогу конференції суддів спеціалізованих судів, або на вимогу зборів суддів ВСУ.
Рада суддів приймає рішення про скликання чергового або позачергового з’їзду, схвалює попередній перелік питань, що виносяться на обговорення з’їзду, та визначає дату, місце проведення з’їзду і норму представництва суддів.
Для участі в роботі з’їзду суддів можуть бути запрошені Президент України, народні депутати України, Уповноважений ВРУ з прав людини, члени Вищої ради юстиції, представники Уряду, інших центральних органів державної влади, представники навчальних і наукових закладів та установ, громадських організацій, інші особи.
У разі якщо Рада суддів не скликає з’їзд суддів на вимогу конференцій чи зборів суддів відповідно до частини першої цієї статті, ініціатори скликання позачергового з’їзду утворюють організаційний комітет по скликанню з’їзду суддів, що має повноваження Ради суддів України щодо скликання з’їзду. У цьому випадку організаційний комітет невідкладно публікує інформацію про його утворення в офіційних друкованих засобах масової інформації та призначає дату проведення позачергового з’їзду суддів не раніш як через два місяці з дня утворення організаційного комітету.
Судді усіх судів повідомляються про дату проведення з’їзду суддів України та питання, що вносяться на його розгляд, не пізніш як за 30 днів до початку роботи з’їзду.
З’їзд суддів є повноважним, якщо в ньому бере участь не менш як дві третини від загальної кількості обраних делегатів. З’їзд суддів відкриває голова Ради суддів України, а у разі його відсутності - заступник голови чи секретар Ради суддів України. З’їзд обирає шляхом відкритого голосування президію з’їзду у кількісному складі, який визначається рішенням з’їзду. Президія керує роботою з’їзду суддів України. З’їзд обговорює і затверджує порядок денний та регламент своєї роботи, обирає мандатну комісію, секретаріат та інші робочі органи з’їзду. Хід роботи з’їзду суддів протоколюється. Рішення з’їзду суддів приймаються більшістю голосів делегатів, присутніх на з’їзді, відкритим або таємним голосуванням. Інші питання порядку проведення з’їзду суддів регулюються регламентом з’їзду суддів, прийнятим з’їздом.
67. Рада суддів України (утворення, повноваження).
У період між з’їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.
Рада суддів України обирається з’їздом суддів України у кількісному складі, визначеному рішенням з’їзду. До складу Ради суддів України повинні бути обрані не менш як по одному представнику від суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України, конференції суддів військових судів, конференцій суддів відповідних спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України, а також суддів Конституційного Суду України. Представники суддів загальних місцевих та апеляційних судів повинні складати не менш як половину від загальної кількості членів Ради суддів України. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити делегації від конференцій чи зборів суддів, а також окремі делегати з’їзду.
Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають із свого складу голову Ради суддів України, його заступника та секретаря, а також президію Ради суддів України. Кількісний та персональний склад президії визначається Радою суддів України відповідно до положення про Раду суддів України.
Рада суддів України в період між з’їздами організовує виконання та контроль рішень з’їзду, а також вирішує питання про скликання з’їзду. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються цим Законом та положенням про Раду суддів України, яке затверджується з’їздом суддів України.
Рада суддів України:
1) розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;
2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;
3) здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність;
4) вирішує питання щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у випадках і порядку, передбачених цим Законом;
5) заслуховує звіти про роботу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі Комісії;
6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
7) має право зупиняти рішення рад суддів, що не відповідають КУ та закону чи суперечать рішенням з’їзду суддів України;
8) приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.
6. Рішення Ради суддів України є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з’їздом суддів України.
Забезпечення роботи Ради суддів України здійснюється державною судовою адміністрацією за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з вимогами розділу VI Закону «Про судоустрій».
68. Поняття Державної судової адміністрації та причини її утворення.
Державна судова адміністрація становить систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації.
Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до цього Закону. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів здійснюється апаратами цих судів.
Територіальні управління державної судової адміністрації утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Територіальні управління державної судової адміністрації підпорядковуються Державній судовій адміністрації України. У структурі Державної судової адміністрації України утворюється структурний підрозділ по управлінню організаційним забезпеченням військових судів.
Посадові особи державної судової адміністрації є державними службовцями.
Державна судова адміністрація України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в установах банку.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 16 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |