1. Поняття судової влади, місця і ролі суду в суспільстві і державі.
Ст. 6 КУ закріплює судову владу як рівноправну і самостійну в системі інших гілок державної влади (“ Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. ”). Судова влада, як і інші гілки державної влади, здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ст. 6 КУ, ст. 1 п. 1 ЗУ “Про судоустрій”: “ Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи судової влади здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених Конституцією України та законами. ”).
Ст. 2 ЗУ “Про судоустрій”: “ Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. ” Ст. 55 КУ: “ Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. ”
Завдання судів - створювати баланс і противагу іншим гілкам влади, протидіяти свавіллю і таким чином забезпечувати стабільність функціонування суспільства та конституційного ладу, на якому заснована держава.
2. Поняття правосуддя, судового устрою і судочинства.
Завданням суду є здійснення правосуддя (судочинство) (ЗУ “Про судоустрій”, ст. 1, п. 2 - “ Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється КСУ та судами загальної юрисдикції. ”). Правосуддя є вирішенням спірних питань щодо всіх правовідносин, що виникають у державі, відповідно до принципу верховенства права та згідно з чинним законодавством. Судочинство є процедура розгляду справ у судах.
Метою правосуддя є захист конституційного ладу, прав і свобод громадян, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.
Судовий устрій - порядок організації установ, що здійснюють судочинство, та інших органів, через які реалізуються завдання щодо існування і діяльності судової влади. Судова система - структурна організація судових установ.
3. Поняття інстанційного розгляду справ.
Ст.125 КУ С-ма судів заг.юрисд буд за принц.територіальності і спеціалізації. Ст.129 КУ серед основних засад судочинства – забезп апеляційного та касац оскарження рішення суду. З чого виплив. Принцип інстанційності – процедура ієрархічного проходження розглянутих справ за скаргою (організація судових установ таким чином, щоб справи були розглянуті за суттю, рішення в яких потім могли би бути переглянуті в інстанціях вищого рівня з певними процесуальними умовами і наслідками.).
Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Перша – первісний розгляд спірних правовідносин (відповідної справи) по суті з дослідженням усіх обставин справи, аналізом усіх наданих у цій справі доказів, з винесенням обґрунтованого правовою нормою судового акту. Всі наступні інстанції є не розглядом, а переглядом (на підставі скарг на рішення суду першої інстанції). 2-а інстанція - апеляція - перегляд справ на підставі апеляційної скарги. 3-я інстанція - касація - перегляд справ на підставі касаційної скарги. 4-а інстанція - перегляд справ у зв'язку з винятковими обставинами (ст. 47 ЗУ “Про судоустрій”, раніше - “повторна касація”).
4. Вимоги європейських документів щодо організації правосуддя в нових країнах - членах Ради Європи.
Два напрями - організаційний (мають бути організовані таким чином, щоб відповідали ст. 6 Конвенції; принцип доступності - судові установи мають бути розташовані в містах з належним транспортним сполученням, саме приміщення має бути доступним, щоб обов'язково були інстанційні суди, підхід, пов'язаний зі спеціалізацією (судді повинні працювати за спеціалізацією, щоб більш якісно розглядати справи; майже процедурне - права на “свого суддю” - напр., людина мешкає в Голосіївському районі, справу має розглядати голосіївський суддя, хоча за нашою процедурою Київський апеляційний суд може прийняти рішення про передачу справи в чітко визначених випадках; в межах цього району є спеціальна форма роботи конкретного судді - “повноваження щодо певних дільниць”, які закріплені за певними суддями, людина має здати справу судді, і голова суду не має права забрати в нього справу; свавілля у розподілі справ до суддів заборонено).
Щодо судочинства - більш жорсткі вимоги - Україна вже ввела апеляцію і касацію за цими вимогами, які доктринально передбачають більш якісну форму захисту прав, ніж стара радянська касація і нагляд. Нова апеляція і касація передбачають власні дії учасників процесу щодо перегляду справ (раніше - перелік посадових осіб). Безпосередньо судочинство: доктрина невинуватості, право учасників процесу на рівні можливості пошуку доказів (у нас не реалізовано - адвокат не рівновагомий зі слідчим); у нас визначено “рівність під законом і судом” - рівноправність є однією з складових рівності (за сучасним КАСом - людина проти держави формально є рівноправними і з цієї точки зору рівні, але чи рівновагомі вони?); принцип рівності треба дивитися, чи створені судом умови для рівновагомості, - це є завданням судів за новим КАСом. Необхідно так виписати процесуальне законодавство (судочинство), щоб учасники процесу були рівними, випливає з 6-ї статті Конвенції з прав людини. З точки зору кримінальному судочинства - учасники мають бути рівними і на стадії досудового слідства. зараз в адвоката немає такої можливості розшукувати доказову базу, як у слідчого. Слідчий сам ухвалює рішення, залучати докази адвокатів чи ні, і може і не залучити. Суддя теж може не задовольнити клопотання про прийняття доказу, а за цей час ще і доказ може бути втрачений. Сьогодні також стає підставою для аналізу Венеціанської комісії - право на захист, особливо для соціально слабкої частини населення. У нас нема ні організаційних, ні процедурних механізмів забезпечення - нема муніципальної адвокатури, нема відповідного фонду.
5. Становлення судової системи в Україні (1990-1992) як складового елементу суверенітету Української держави.
З прийняттям змін до КУ УРСР 24.10.1990, які створили юридичну базу для незалежності, було скасовано ст. 6 КУ (керуюча роль Комуністичної партії). Було визначено, що закони України домінують над законами СРСР.
Верховний Суд оголошувався найвищою судовою інстанцією щодо рішень судів України (перестали відсилати рішення в Москву в порядку нагляду). Відбулася департизація судів (ст. 152), судді оголошувалися позапартійними. Оголошувалося, що запроваджується Генеральна прокуратура і Генеральний прокурор, який є підзвітним, підпорядкованим і призначається парламентом (раніше щодо прокуратури була вертикаль з Москви, як і у питаннях оборони).
Оголошувалося, що в Україні засновується Конституційний суд. Навесні 1991 р. і через Конституцію, і через спеціальні закони утворена система арбітражних судів (в СРСР був державний арбітраж при виконкомах). Листопад 1991 р. - прийнятий закон про прокуратуру України. 1992 р. - нова редакція закону про судоустрій, прийняття законів про статус суддів, кваліфікаційні комісії і суддівське самоврядування.
6. Конституційні основи організації судового устрою України.
Ст. 124 КУ встановлюється поділ юрисдикції на загальну та конституційну (що є базовою основою організації судового устрою).
Згідно зі ст. 125 КУ, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Ст. 127 КУ: “Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.”
Конституція також визначає такі органи в системі судоустрою, як кваліфікаційна комісія суддів (ст. 127) та Вища рада юстиції (ст. 131).
7. Конституційні засади (основи) судочинства в Україні.
Основні засади судочинства визначені у ст. 129 КУ. Ними є:
1) законність;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) забезпечення доведеності вини;
4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
9) обов'язковість рішень суду.
Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
8. Етапи реформування судової системи на основі КУ.
Перший етап:
Від Декларації про державний суверенітет (16 липня 1990 р.) до КУ (28 червня 1996 р.). Визнано принцип розподілу влади, визначено напрямки реформування судової системи і суміжних інституцій (прокуратури, адвокатури тощо) налагоджена робота спеціалізованих арбітражних судів, визначено статус суддів, визначено систему і повноваження кваліфікаційних комісій суддів, запроваджено суддівське самоврядування, врегульовано порядок оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності адміністративних органів.
Другий етап:
Від КУ (28 червня 1996 р.) до нового ЗУ «Про судоустрій України» (7 лютого 2002 р.). Юрисдикцію судів поширено на всі правовідносини, що виникають в Україні, на конституційному рівні окреслено нову систему судоустрою, визначено основні засади здійснення судочинства. Утворено КСУ, створено єдину систему судів загальної юрисдикції на чолі з ВСУ, запроваджено новий порядок призначення та обрання суддів, утворено Вищу раду юстиції, яка відповідальна за формування професійного суддівського корпусу, запроваджено демократичну систему апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, встановлено судовий контроль над законністю затримання та арешту осіб, встановленням винятків з таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, над застосуванням інших обмежень прав та свобод людини і громадянина.
Третій етап:
Від нового ЗУ «Про судоустрій України» (7 лютого 2002 року) до сьогоднішнього дня.
Новий закон про судоустрій забезпечив законодавче регулювання значного обсягу відносин у галузі судоустрою. Закон про судоустрій передбачив у системі судів загальної юрисдикції нову судову ланку – Апеляційний суд України як суд апеляційної інстанції щодо рішень інших апеляційних судів, ухвалених у першій інстанції. Закон також встановив трирічний строк для створення адміністративних судів, які захищатимуть права людини у відносинах з виконавчою владою та органами місцевого самоврядування. Повноваження щодо організаційного забезпечення діяльності судів від Міністерства юстиції передані новій системі органів виконавчої влади – державній судовій адміністрації, утвореній спеціально для організаційного забезпечення діяльності судів і підзвітній вищим органам суддівського самоврядування. Прийнято новий процесуальний кодекс, проекти інших процесуальних кодексів знаходяться на розгляді парламенту.
ЗУ від 07.07.2010
9. Поняття конституційної юрисдикції.
Відповідно до ст. 1 ЗУ “Про КСУ”, єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є КСУ. Змістом діяльності КСУ, а отже, конституційної юрисдикції, є (ст. 13 ЗУ “Про КСУ”) прийняття рішень та надання висновків у справах щодо:
1) конституційності законів та інших правових актів ВРУ, актів Президента, актів КМУ, правових актів ВР АРК; [суб'єкти звернення - Президент, мінімум 45 нардепів, ВСУ, Уповноважений ВР з прав людини, ВР АРК ]
2) відповідності КУ чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; [суб'єкти - Президент, КМУ]
3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 КУ; [суб'єкт - ВР]
4) офіційного тлумачення КУ та законів України. [коло суб'єктів необмежене ]
З КУ випливають також інші повноваження КСУ:
5) ст. 159 КУ: КСУ надає висновок стосовно відповідності законопроекту про внесення змін до КУ вимогам статей 157 і 158 КУ (зміни до КУ не можуть обмежувати наявний зміст та обсяг прав і свобод громадянина, не можуть прийматися в умовах воєнного чи надзвичайного стану; неприйнятий законопроект не може розглядатися знову раніше, ніж через рік; одні й ті самі положення КУ не можуть бути змінені двічі одним скликанням ВР).
6) Ст. 85 п. 28 КУ - ВР може достроково припинити повноваження ВР АРК без наявності висновку КСУ про те, що ВР АРК порушила Конституцію і закони.
10. КСУ (порядок утворення).
КСУ складається з 18 судів Конституційного Суду України, які призначаються по шестеро Президентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів України (ст. 5 ЗУ “Про КСУ”) терміном на 9 років без права бути призначеними повторно (ст. 9 ЗУ “Про КСУ”).
Президент України призначає суддів КСУ після консультацій з Прем'єр-міністром України та міністром юстиції Указом, який має бути скріплений підписами Прем'єр-міністра і міністра юстиції (ст. 6 ЗУ “Про КСУ”). Якщо повноваження судді КСУ, призначеного Президентом, припиняються, Президент призначає нового суддю у місячний термін.
Верховна Рада України призначає суддів КСУ таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів (ст. 7 ЗУ “Про КСУ”). Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів КСУ вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді КСУ, внесеної у встановленому порядку. Призначеними на посади суддів КСУ вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування. У разі припинення повноважень судді КСУ, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування Головою ВРУ підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів КСУ.
З'їзд суддів України (ст. 8 ЗУ “Про КСУ”) за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів КСУ для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді КСУ вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів КСУ, призначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у частині другій цієї статті, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. У разі припинення повноважень судді КСУ, який призначався з'їздом суддів України, з'їзд у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.
11. КСУ (повноваження).
“КСУ приймає рішення та дає висновки у справах щодо:
1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; [суб'єкти звернення - Президент, мінімум 45 нардепів, ВСУ, Уповноважений ВР з прав людини, ВР АРК ]
2) відповідності КУ чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;[суб'єкти - Президент, КМУ]
3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 КУ; [суб'єкт - ВР]
4) офіційного тлумачення КУ та законів України.[коло суб'єктів необмежене ]”
З КУ випливають також інші повноваження КСУ:
5) ст. 159 КУ: КСУ надає висновок стосовно відповідності законопроекту про внесення змін до КУ вимогам статей 157 і 158 КУ (зміни до КУ не можуть обмежувати наявний зміст та обсяг прав і свобод громадянина, не можуть прийматися в умовах воєнного чи надзвичайного стану; неприйнятий законопроект не може розглядатися знову раніше, ніж через рік; одні й ті самі положення КУ не можуть бути змінені двічі одним скликанням ВР).
6) Ст. 85 п. 28 КУ - ВР може достроково припинити повноваження ВР АРК без наявності висновку КСУ про те, що ВР АРК порушила Конституцію і закони.
12. КСУ (статус суддів).
Статус судді КСУ визначається Конституцією, Законом «Про КСУ» та законами України про статус суддів.
Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.”
Ст. 13 - судді є недоторканними; недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи; кримінальна справа щодо судді КСУ та будь-якого суду загальної юрисдикції розглядається у першій інстанції апеляційним судом; підсудність справи визначається Головою ВСУ або його заступником.
Судді КСУ призначаються на посаду терміном на 9 років без права перепризначення. Суддя КСУ може мати наукового консультанта і помічника. Судді Конституційного Суду України мають право брати участь у конференціях, симпозіумах, бути у складі делегацій КСУ. Особа судді КСУ є недоторканною. Судді КСУ не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у КСУ та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків КСУ. Судді КСУ одержують заробітну плату та користуються іншими видами матеріального забезпечення, встановленими законами України про статус суддів.
Вимоги до судді: громадянин України, на день призначення має 40 років, вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою і проживає на Україні протягом останніх 20 років.
13. КСУ (порядок здійснення судочинства, акти).
Конституційне провадження відкривається КСУ за 2 формами звернень: конституційне подання і конституційне звернення.
Конституційне подання (результатом є рішення) - це письмове клопотання до КСУ про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним (суб'єкт подання - Президент, мінімум 45 нардепів, ВСУ, Уповноважений ВР з прав людини, ВР АРК), про визначення конституційності міжнародного договору (суб'єкт - Президент, КМУ) або про необхідність офіційного тлумачення КУ та законів України (суб'єкт - Президент, мінімум 45 нардепів, Уповноважений ВР з прав людини, ВСУ, КМУ, інші органи державної влади, ВР АРК, органи місцевого самоврядування). Конституційним поданням є також звернення ВРУ про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту.
Конституційне звернення (результатом є висновок) - це письмове клопотання до КСУ про необхідність офіційного тлумачення КУ та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи).
Відкриття провадження у справі у КСУ за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів КСУ або КСУ на його засіданні. Дата розгляду справи визначається Головою КСУ.
У складі КСУ першого місяця кожного року утворюються колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями. Ці колегії приймають процесуальну ухвалу про відкриття провадження або про відмову у прийнятті. У разі відкриття провадження щодо конституційного подання справа вноситься Головою КСУ на розгляд пленарного засідання КСУ. У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження в справі секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові КСУ для розгляду справи на засіданні КСУ. Колегія щодо конституційних звернень приймає рішення про відкриття провадження або відмову у відкритті у такому же порядку. Засідання КСУ є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів. Рішення на його засіданнях приймається більшістю від числа суддів КСУ, які брали участь у засіданні. Пленарне засідання КСУ є повноважним за умови участі в ньому не менше 12 суддів КСУ. Рішення КСУ приймаються та висновки КСУ даються за умови, якщо за відповідне рішення проголосувало не менше 10 суддів КСУ. Колегія суддів та КСУ може витребувати від всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи, що розглядається. В разі необхідності призначається експертиза, вирішується питання про залучення експертів.
Витрати учасників конституційного провадження відшкодовуються з бюджетних коштів за рішенням КСУ. Конституційне подання або конституційне звернення надсилається до КСУ без стягнення державного мита.
14. Поняття загальної юрисдикції.
Юрисдикція - означає сфера компетенції.
Відповідно до КУ в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди. У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції відповідно до КУ будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди, Апеляційний суд України; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) ВСУ.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є ВСУ. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; обов’язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням ВСУ однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов’язковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.
Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом відповідно до Закону за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою ВСУ або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.
15. Поняття звичайної юрисдикції і загальних судів.
Юрисдикція - означає сфера компетенції.
Загальна юрисдикція поділяється на звичайну і спеціалізовану. Звичайна реалізується через суди, які назвали “загальними судами”, де розглядаються цивільні та кримінальні справи; спеціалізована - через спеціалізовані суди за напрямками (господарський, адміністративний).
Ст.. 125 КУ. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
16. Поняття спеціалізованої юрисдикції.
Юрисдикція - означає сфера компетенції.
Відповідно до КУ в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди. У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.
17. Проблеми становлення судів адміністративної юрисдикції в Україні.
Суди адміністративної юрисдикції мали бути створені протягом 3-х років з прийняття ЗУ про судоустрій (вступив у дію 1 червня 2002 р., отже - 1 червня 2005 р.).
ВАС є, адміністративна палата ВСУ вже утворена, є укази про формування окружних і апеляційних судів (указ Кучми листопад 2004 р.), але вони ще не сформовані.
Кадрова проблема - підбір суддів з іншими доктринальними підходами. Питання - хто кого навчав, щоб здійснювати саме адміністративну юрисдикцію.
18. Конституційні основи незалежності суддів при здійсненні правосуддя і фактори, що на них впливають.
КУ, стаття 126. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше. Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.
Ст. 129 - Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Ст. 130 - Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Фактори впливу - адміністративний вплив, спокуса до хабарництва через неналежне фінансове забезпечення, погрози фізичної розправи, дифамація суддів.
19. Вимоги до осіб, які кандидують на посади суддів.
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п'ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді.
Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.
Суддею ВСУ може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.
Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду, є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років.
Особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, господарських та військових судів, визначаються Конституцією України, законами України "Про КСУ", "Про господарські суди" та іншими законами.
Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.”
20. Поняття професійного судді і добір кандидатів у судді.
Добір кандидатів у судді здійснюється за результатами складання кваліфікаційного екзамену.
ЗУ “Про судоустрій України”, ст. 59: “Професійними суддями є громадяни, які відповідно до КУ призначені чи обрані суддями і займають штатну суддівську посаду в одному з судів.”
Добір кандидатів у професійні судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вказаним вимогам і пройшли кваліфікаційну атестацію. Кандидат на посаду судді військового суду крім того повинен перебувати на військовій службі і мати військове звання офіцерського складу.
При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин.
Суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.”
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 19 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |