Наука про електрику до 6-го століття так і залишалася у «янтарному» стані, доки англійський лікар У. Гілберт не встановив, що властивість притягувати до себе предмети після натирання мають також

Електризація тіл.

Наука про електрику до 6-го століття так і залишалася у «янтарному» стані, доки англійський лікар У. Гілберт не встановив, що властивість притягувати до себе предмети після натирання мають також алмаз, сапфір, кришталь, сірка та деякі інші тіла. Гілберт їх назвав «електричними». Всі інші тіла (в першу чергу метали), що не мали таких властивостей вчений назвав «неелектричними». Наступний крок у вивченні електричних явищ зробив бургомистр німецького міста Магдебурга Отто фон Герике, що сконструював першу електричну машину. Це була велика куля із сірки, що оберталася на залізній вісі. При натиранні кулі долонею вона електризувалася і, в свою чергу, могла електризувати інші тіла. З 18-го ст. електричні досліди проводять члени Лондонського королівського наукового товариства. Вони досліджують електричні явища електропровідності. У 1733 році французький вчений Ш.Дюфе вперше встановив існування двох родів зарядів - позитивного і негативного.

Це явище називається електризацією.

В електризації завжди беруть участь два тіла. При цьому обидва електризуються.

Електризуватися можуть не тільки тверді тіла, але й рідини і навіть гази.

Таким чином електризація - фізичне явище. Електризуючи різні тіла, можна пояснити, що сила взаємодії між ними може бути або більшою, або меншою.

Це означає, що заряд тіла може бути чи більшим, чи меншим.

Заряд – це фізична величина.За одиницю вимірювання заряду приймають

1 Кл. Існують два роди електричних зарядів.

Умовно вони називаються «позитивними» і «негативними».

-Позитивний заряд- це заряд скляної палички, потертої об шовк;

-негативний заряд- це заряд ебонітової палички, потертої об шерсть.

Висновок: одноіменно заряджені тіла і частинки відштовхуються, а різноіменно заряджені тіла і частинки притягаються.

Будова атома.Електрон.Йон.

Механізм електризації тіл.

Закон збереження електричного заряду.Електричне поле.

Атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів, яке оточене набагато більшою за розміром хмарою негативно заряджених електронів. Коли кількість протонів дорівнює кількості електронів, атом є електрично нейтральним; в іншому випадку він перетворюється на йон, що має певний електричний заряд. Атоми класифікують відповідно до кількості протонів та нейтронів: кількість протонів визначає хімічний елемент, а кількість нейтронів — його нуклід.

Закон збереження електричних зарядів:

в ізольованій системі алгебраїчна сума електричних зарядів залишається незмінною. Заряди можуть лише передаватись від одного тіла даної системи до іншого або зміщуватись всередині даного тіла.

Електричні заряди можуть зникати і виникати знову, але завжди зникають або виникають два електричні заряди протилежних знаків.

В 1909 р. Р.Мілікен встановив кратність електричного заряду деякому елементарному заряду е:

, де N = 1, 2, 3...

Було виявлено, що цей елементарний заряд має величину Кл.

Ш. Кулон в 1785 р. експерименталь­но за допомогою крутильних терезів встановив основний закон взаємодії нерухомих точкових електричних зарядів.

Точковим називається заряд, який зосереджений на тілі, лінійні розміри якого малі порівняно з відстанню до інших заряджених тіл, з якими він взаємодіє.

Закон Кулона: сила електроста­тичної взаємодії між двома точковими електричними зарядами у вакуумі прямо пропорційна до добутку величин зарядів і обернено пропорційна до квадрата відста­ні між ними:

,

де k – коефіцієнт пропорційності.

Сили, які діють на заряди, є цент­ральними, тобто вони напрямлені вздовж прямої, що з’єднує заряди.

Закон Кулона можна записати у векторній формі. Якщо – радіус-век­тор, що з’єднує заряд із зарядом (рис. 95) і , тоді

, .

У системі СІ для зарядів у вакуумі коефіцієнт k у формулі закону Кулона записують у формі

,

де – електрична стала, і, отже, .

Простір, у якому перебуває електричний заряд, характеризується певними фізичними властивостями і називається електричним полем.

Електричне поле – це специфічний вид матерії, який існує навколо електричних зарядів і за допомогою якого передається електрична взаємодія.

Воно проявляє себе в тому, що поміщений в нього електричний заряд виявляється під дією сили, яка пропорційна до величини заряду. Якщо електричне поле створюється нерухомими електричними зарядами, то таке поле називається елек­тростатичним.

Дата добавления: 2015-11-04