Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вкажіть кодом, що таке елементи живлення? 8 страница



 

Завдання 22

 

Що таке РКД?

13. Рідке калійне добриво.

14. Рідке комплексне добриво.

15. Скорочена назва ризоторфіну.

16. Розчинне калійне добриво.

 
 

Вкажіть (кодом) завдання основного удобрення.

10. Концентровані, розчинні форми мінеральних добрив у кількості 5...15 кг/га N, P2O5 і К2О вносяться для забезпечення ними рослин на самому початку їх росту і розвитку.

11. Для забезпечення живлення рослин протягом всього вегетаційного періоду.

12. Вносять розчинні форми добрив для посилення росту рослин і покращання якості урожаю.

 
 

Хімічні елементи, які засвоюються рослинами у великих кількостях, називаються:

1. мікроелементи;

2. макроелементи;

3. важкі метали;

4. мінеральні добрива.

 
 

Характер пошкодження люцернової товстоніжки:

1. грубе об’їдання бобів;

2. мінування стебел та листя;

3. пошкодження насіння із середини;

4. висмоктування соку з листя, квітів, бобів.

 

 
 

Які із вказаних хімічних елементів відносять до необхідних елементів живлення?

1. Hg.

2. As.

3. P.

4. Pb.

 
 

Плівчастість зерна жита:

1. голе

2. плівчасте без зростання плівок із зерном

3. плівчасте із зростанням плівок із зерном

4. напівплівчасте

5. частково плівчасте

 
 

Які культури відносяться до злакових?

+пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

буряк цукровий.

 
 

Технічними називаються культурні рослини, основну продукцію яких:

1. отримують у результаті паперової переробки;

2. отримують у результаті заводської (технічної) переробки врожаю.

3. отримують у результаті цукрової переробки зерна.

 
 

Сильною вважаються сорти, які поліпшують хлібопекарські властивості при додаванні до борошна слабкої пшениці кількістю:

1. 1–2%;

2. 40–50%;

3. 10–25%;

4. 95%.

 
 

Інтенсивні сорти – це сорти, які:

1. вимагають високого агрофону: хороших попередників, високих норм добрив, захист від хвороб, шкідників і бур’янів. Мають високу стійкість до вилягання.

2. найбільш адаптовані до несприятливих факторів природного середовища, ефективніше використовують агрофони середньо еродованих та бідних ґрунтів, погани х попередників, пластичніші до строків сівби.

3. характеризуються високою врожайністю зерна при вирощуванні за інтенсивною технологією та меншим зниженням урожайності при вирощуванні після гірших попередників та низьких нормах добрив.



 
 

Норма висіву ячменю ярого становить:

1. 4–6 млн/га;

2. 1–2 млн/га;

3. 10–15 млн/га;

4. 90–100 тис шт./га.

 
 

Підживлення пшениці м’якої озимої проводять:

1. у три строки – напровесні, виходу рослин у трубку, колосіння;

2. лише у фазі колосіння;

3. не проводять;

4. вносять під передпосівну культивацію.

 
 

Яре тритикале найчастіше можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

 
 

Для якої культури не потрібно вносити фунгіцид?

1. Жито;

2. Пшениця;

3. Ячмінь;

4. Пшениця та ячмінь.

 
 

Редьку олійну вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

 
 

Рис вирощують із:

1. Затопленням;

2. Без затоплення;

3. З туманом;

4. З дощем.

 
 

Зернові бобові культури найчастіше можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

 
 

Буряк кормовий найчастіше можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. стерньові та зернові бобові.

 
 

До шкідників, які пошкоджують зерно під час зберігання відносять:

1. Комірна міль, амбарний довгоносик, великий борошняний хрущак, малий борошняний хрущак, булавовусий малий борошняний хрущак, облудник-злодій, шовковистий облудник;

2. Трипси, попелиці, клоп шкідлива черепашка, хлібний турун, клоп шкідлива черепашка, горохова плодожерка, бобова (акацієва) вогнівка, соєва плодожерка, льняна плодожерка, конопляна листокрутка;

3. Миша польова, миша хатня, миша курганна, лісова, миша крихітка, сірий пацюк, чорний пацюк;

4. Полівка звичайна (сіра), полівка гуртова, степова полівка, водяна полівка, полівка руда, хом’як звичайний, хом’ячок сірий.

 
 

До зерна, яке пошкоджене клопом відноситься зерно, яке має:

1. слід уколу на поверхні у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми, в межах якої спостерігається здавленість або зморшки, на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми.

2. на поверхні зерна світло-жовті плями округлої або неправильної форми, в межах якої спостерігається здавленість або зморшки;

3. на поверхні зерна світло-жовті плями округлої або неправильної форми;

4. слід уколу на поверхні зерна у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми.

 
 

Основний спосіб боротьби з мікроорганізмами – це:

1. Зволожування зерна;

2. Зволожування та підігрівання зерна;

3. Очищення від домішок і доведення до сухого стану;

4. Розмноження пацюків.

 
 

До зернових бобових входять:

1. пшениця, жито, тритикале, овес, ячмінь;

2. кукурудза, просо, дагуса (Елевсина), фоніо, султан (африканське просо або негритянське), просо італійське або головчасте (чумиза, могар), теф, сорго, сорго-суданковий гібрид, пайза, сориз (сорго рисозерне), рис, гречка;

3. горох, нут, соя, боби, сочевиця, люпин, квасоля, вігна, чина, вика, доліхос (лобія), гіацинтові боби, каянус (голубиний горох), канавалія, воандзея, оксамитові боби (мукуна), керстінгієла.

4. соняшник, сафлор, ріпак, гірчиця (біла, чорна і сиза), суріпиця, рижій, редька олійна, перко (гібрид свиріпи та китайської капусти), тифон (гібрид турнепсу та китайської капусти), кунжут, арахіс, соя, рицина, лялеманція, перила, мак, воандзея, льон олійний, крамбе (катран), індау (ерука), нуг (гвізоція), мадія, чуфа (смикавець їстівний), амарант (щириця), багаторічні культури: маслина, кокосова пальма (копра – висушений ендосперм горіха кокосової пальми), олійна пальма (пальмистра – ядро горіха олійної пальми), тунг та насіння прядивних культур.

 
 

Зернову сировину, що містить ефірну олію, одержують з:

1. плодів коріандру, анісу, кмину, фенхелю, нігели, аморфи, кропу, каштану, хмелю, ялівцю;

2. васильків (базилику), герані, пачулі, ліпії, лимонного сорго, розмарину, м’яти, меліси лимонної, розмарину, полину лимонного, деревію, молоді гілки з листям лавру, камфорного дерева, евкаліпту, ялиці, сосни, ялівця, кориці, гвоздики, чебрецю, материнки, астрагалу, агави.

3. троянда ефіроолійна, лаванда, лавандин, шавлія лікарська, гіацинт, фіалка духмяна, жасмин, лілія, тубероза, ромашка, календула (нагідки).

4. ветиверія, ірис, аїр, валеріана, оман, кульбаба, синюха, женьшень, діоскорея.

5. соснових, березових, дубових бруньок.

 
 

До цукровмісних культур входять:

1. пшениця, жито, тритикале, овес, ячмінь;

2. кукурудза, просо, дагуса (Елевсина), фоніо, султан (африканське просо або негритянське), просо італійське;

3. гіацинтові боби, каянус (голубиний горох), канавалія, воандзея, оксамитові боби (мукуна), керстінгієла.

4. насіння прядивних культур.

5. буряк цукровий, тростину цукрову, сорго цукрове, клен цукровий, пальму цукрову.

 
 

До луб’яних культур відносять:

1. канавалія;

2. юкка;

3. агава.

4. картопля.

5. льон, конопля.

 
 

Нетоварною частиною врожаю тритикале є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Гичка.

 
 

У бобових культур плід називається:

1. Однонасінна зернівка;

2. Біб;

3. Сім’янка;

4. Колос.

 
 

У шароподібної пшениці плід називається:

1. Однонасінна зернівка;

2. Біб;

3. Сім’янка;

4. Колос.

 
 

Кукурудза впродовж свого життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

 
 

Сорго поділяється на такі підвиди:

1. Спельта, полба і тургідум;

2. Зернове, цукрове, віничне і трав’янисте.

3. Хлібопекарська і круп’яна;

4. Зубоподібна, кремениста, крохмалиста, восковидна, цукрова, розлусна, плівчаста.

5. Сидеральна.

 

 

Завдання 23

 

Соняшник можуть вирощувати для:

1. Насіння, волокна;

2. Лише насіння;

3. Лише волокна;

4. Одержання папаверину;

5. Куріння.

 
 

Коноплі можуть вирощувати для:

1. Насіння, волокна;

2. Лише насіння;

3. Лише волокна;

4. Одержання папаверину;

5. Куріння.

 
 

Товарною частиною врожаю сорго цукрового є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Стебла.

 
 

Товарною частиною врожаю пальми цукрової є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Стебла.

5. Сік.

 
 

Побічна частина врожаю у льону довгунця називається:

1. Льоносоломка;

2. Волокно;

3. Бавовна-сирець;

4. Насіння;

5. Солома.

 
 

Кокосову та оливкову олію добувають із:

1. Насіння;

2. Насіння та м’якоті плодів;

3. М’якоті плодів;

4. Стовбура дерев;

5. Гілок.

 
 

Які з вказаних ґрунтів потребують вапнування?

7. Засолені

8. Кислі

9. Реградовані

 
 

Які з обмінних катіонів визначають кислу реакцію ґрунтового розчину?

1. Ca2+, Mg2+.

2. H+, Al3+.

3. Ca2+, Mg2+, Na+.

4. NH4+.

 
 

Речовини або елементи, які потрібні для живлення рослин, називаються:

1. поживні речовини;

2. важкі метали;

3. антибіотики;

4. інгібітори.

 
 

Вагова норма висіву озимої пшениці, кг/га:

1. 80-100

2. 120-150

3. 210-220

4. 300-320

 
 

Які культури відносять до багатих на крохмаль?

1. злакові культури (пшениця, жито, тритикале, ячмінь, кукурудза, сорго тощо) і гречки;

2. бобові культури (горох, квасоля, сочевиця тощо);

3. соя, соняшник, сафлор, льон, кунжут тощо;

4. буряк цукровий, кенаф, льон прядивний, бавовник.

 
 

Норма висіву гороху становить:

1. 4–6 млн/га;

2. 1–1,3 млн/га;

3. 10–15 млн/га;

4. 90–100 тис шт./га.

 
 

Підживлення тритикале озимого проводять:

1. у три строки – напровесні, виходу рослин у трубку, колосіння;

2. лише у фазі колосіння;

3. не проводять;

4. вносять під передпосівну культивацію.

 
 

Рижій вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

 
 

Соняшник найчастіше можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. кукурудза на силос, стерньові, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

 
 

У насінні ріпаку містяться алкалоїди:

1. глюкозинолати та олеїнова кислота;

2. папаверин, морфін, кодеїн, наркотин;

3. ерукова кислота та сірчана;

4. глюкозинолати та ерукова кислота.

 
 

До зерна, яке пошкоджене кліщами відноситься зерно, яке має:

1. слід уколу на поверхні у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми, в межах якої спостерігається здавленість або зморшки, на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми.

2. обгризання зовнішньої її частини, обплітання пошкоджених зерен павутиною;

3. линяльні шкірки, екскременти, сприяючи розвитку мікроорганізмів;

4. вузький вертикальний хід з правильно круглим отвором.

 
 

До хлібів другої групи входять:

1. пшениця, жито, тритикале, овес, ячмінь;

2. кукурудза, просо, дагуса (Елевсина), фоніо, султан (африканське просо або негритянське), просо італійське або головчасте (чумиза, могар), теф, сорго, сорго-суданковий гібрид, пайза, сориз (сорго рисозерне), рис, гречка;

3. горох, нут, соя, боби, сочевиця, люпин, квасоля, вігна, чина, вика, доліхос (лобія), гіацинтові боби, каянус (голубиний горох), канавалія, воандзея, оксамитові боби (мукуна), керстінгієла.

4. соняшник, сафлор, ріпак, гірчиця (біла, чорна і сиза), суріпиця, рижій, редька олійна, перко (гібрид свиріпи та китайської капусти), тифон (гібрид турнепсу та китайської капусти), кунжут, арахіс, соя, рицина, лялеманція, перила, мак, воандзея, льон олійний, крамбе (катран), індау (ерука), нуг (гвізоція), мадія, чуфа (смикавець їстівний), амарант (щириця), багаторічні культури: маслина, кокосова пальма (копра – висушений ендосперм горіха кокосової пальми), олійна пальма (пальмистра – ядро горіха олійної пальми), тунг та насіння прядивних культур.

 
 

Квіткову масу, що містить ефірну олію, одержують з:

1. плодів коріандру, анісу, кмину, фенхелю, нігели, аморфи, кропу, каштану, хмелю, ялівцю;

2. васильків (базилику), герані, пачулі, ліпії, лимонного сорго, розмарину, м’яти, меліси лимонної, розмарину, полину лимонного, деревію, молоді гілки з листям лавру, камфорного дерева, евкаліпту, ялиці, сосни, ялівця, кориці, гвоздики, чебрецю, материнки, астрагалу, агави.

3. троянда ефіроолійна, лаванда, лавандин, шавлія лікарська, гіацинт, фіалка духмяна, жасмин, лілія, тубероза, ромашка, календула (нагідки).

4. ветиверія, ірис, аїр, валеріана, оман, кульбаба, синюха, женьшень, діоскорея.

5. соснових, березових, дубових бруньок.

 
 

До крохмаловмісних культур входять:

1. канавалія;

2. тифон;

3. керстінгієла.

4. картопля.

5. буряк цукровий.

 
 

Товарною частиною врожаю зернових культур є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Гичка.

 
 

Нетоварною частиною врожаю голубиного гороху є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Гичка.

 
 

Рис впродовж свого життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

 
 

Товарною частиною врожаю картоплі є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Стебла.

5. Сік.

6. Бульбоплід.

 
 

Побічна частина врожаю у коноплі називається:

1. Льоносоломка;

2. Волокно;

3. Бавовна-сирець;

4. Насіння;

5. Солома.

6. Канабіноїди.

 
 

Наркотичними називаються рослини, які накопичують у вегетативних органах чи плодах:

1. Цукор;

2. Крохмаль;

3. Целюлозу;

4. Психотропні речовини.

 
 

Соняшник впродовж свого життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

 
 

Гречку вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

 
 

Підживлення пшениці м’якої ярої проводять:

1. у три строки – напровесні, виходу рослин у трубку, колосіння;

2. лише у фазі колосіння;

3. не проводять;

4. вносять під передпосівну культивацію.

 
 

Норма висіву жита становить:

1. 4–6 млн/га;

2. 1–2 млн/га;

3. 10–15 млн/га;

4. 90–100 тис шт./га.

 

 

Завдання 24

 

Напівінтенсивні сорти пшениці підживлюють азотними добривами у нормі:

1. 90–150 кг/га д.р.

2. 10–20 кг/га д.р.

3. 200–300 кг/га д.р.

4. Не проводять, бо згубно діє на рослини.

 
 

В якій із зазначених рослин найбільший вміст сахарози?

1. У моркві.

2. У цибулі.

3. У буряку цукровому.

4. У сливах.

5. У пшениці.

 
 

Які із вказаних хімічних елементів відносять до необхідних елементів живлення?

1. Ru.

2. Po.

3. K.

4. Hg.

 
 

Елемент, що концентрує буряк цукровий:

1. бор;

2. срібло;

3. золото;

4. йод.

 
 

Зернові сорти використовують для:

1. одержання борошна, з якого випікають хліб і хлібобулочні вироби та крупи;

2. одержання зеленої маси,

3. зерно яких використовують для відгодівлі тварин,

4. одержання біоетанолу, пива, крохмалю.

 
 

Боби кінські найчастіше можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

 
 

До хлібів першої групи входять:

1. пшениця, жито, тритикале, овес, ячмінь;

2. кукурудза, просо, дагуса (Елевсина), фоніо, султан (африканське просо або негритянське), просо італійське або головчасте (чумиза, могар), теф, сорго, сорго-суданковий гібрид, пайза, сориз (сорго рисозерне), рис, гречка;

3. горох, нут, соя, боби, сочевиця, люпин, квасоля, вігна, чина, вика, доліхос (лобія), гіацинтові боби, каянус (голубиний горох), канавалія, воандзея, оксамитові боби (мукуна), керстінгієла.

4. мак, воандзея, льон олійний, крамбе (катран), індау (ерука), нуг (гвізоція), мадія, чуфа (смикавець їстівний), амарант (щириця), багаторічні культури: маслина, кокосова пальма (копра – висушений ендосперм горіха кокосової пальми), олійна пальма (пальмистра – ядро горіха олійної пальми), тунг та насіння прядивних культур.

 
 

Кореневу масу, що містить ефірну олію, одержують з:

1. плодів коріандру, анісу, кмину, фенхелю, нігели, аморфи, кропу, каштану, хмелю, ялівцю;

2. васильків (базилику), герані, пачулі, ліпії, лимонного сорго, розмарину, м’яти, меліси лимонної, розмарину, полину лимонного, деревію, молоді гілки з листям лавру, камфорного дерева, евкаліпту, ялиці, сосни, ялівця, кориці, гвоздики, чебрецю, материнки, астрагалу, агави.

3. троянда ефіроолійна, лаванда, лавандин, шавлія лікарська, гіацинт, фіалка духмяна, жасмин, лілія, тубероза, ромашка, календула (нагідки).

4. ветиверія, ірис, аїр, валеріана, оман, кульбаба, синюха, женьшень, діоскорея.

5. соснових, березових, дубових бруньок.

 
 

До луб’яних культур відносять:

1. канавалія;

2. тифон;

3. керстінгієла.

4. картопля.

5. льон, конопля, джут, кенаф, рамі, кендир.

 
 

Нетоварною частиною врожаю полби є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Гичка.

 
 

У сорго плід називається:

1. Однонасінна зернівка;

2. Біб;

3. Сім’янка;

4. Колос.

 
 

Основна частина врожаю у льону довгунця називається:

1. Льоносоломка;

2. Волокно;

3. Бавовна-сирець;

4. Насіння;

5. Солома.

 
 

Основна частина врожаю у коноплі називається:

1. Льоносоломка;

2. Волокно;

3. Бавовна-сирець;

4. Насіння;

5. Солома.

 
 

Які культури відносять до багатих на жири?

1. злакові культури (пшениця, жито, тритикале, ячмінь, кукурудза, сорго тощо);

2. бобові культури (горох, квасоля, сочевиця тощо);

3. соя, соняшник, сафлор, льон, кунжут тощо;

4. буряк цукровий, кенаф, льон прядивний, бавовник.

 
 

Шкідливий вплив зерен, які уражені грибковими захворюваннями – це:

1. погіршення хлібопекарної якості борошна;

2. погіршення смаку хлібобулочних виробів;

3. забруднення зернопродуктів мікотоксинами;

4. збагачення борошна протеолітичними ферментами.

 
 

Попередник – це:

1. сільськогосподарська культура, яка займала поле перед сівбою наступної культури;

2. період за якого сільськогосподарська культура проростає і формує насіння (період від сходів до повної стиглості зерна);

3. науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур (а при необхідності і пару) в часі і на території.

 

 
 

Безполицевий – це:

1. повне або часткове обертання верхнього шару ґрунту, який виконується плугами, лемішними лущильниками.

2. перемішування окремих шарів ґрунту без обертання верхнього шару ґрунту, виконується плоскорізами.

3. прийом обробітку ґрунту, який забезпечує рихлення, часткове обертання і перемішування верхнього шару ґрунту, виконується високими знаряддями.

4. прийом обробітку верхнього шару ґрунту, який забезпечує перемішування ґрунту, знищення бур’янів, підготовку ложе для насіння, виконується культиваторами.

 
 

Кормові сорти використовують для:

1. одержання борошна, з якого випікають хліб і хлібобулочні вироби та крупи;

2. одержання зеленої маси,

3. зерно яких використовують для відгодівлі тварин,

4. одержання біоетанолу, пива, крохмалю.

 
 

Хлібопекарські сорти пшениці, жита і тритикале поділяють на:

1. сильні, цінні та слабкі;

2. олійні;

3. віникові;

4. цукрові.

 
 

Слабкі – це сорти:

1. борошно яких при випіканні хліба не лише має великий об’єм, добру пористість і форму, дрібну тонкостінний пористість м’якуша, які зберігаються під час бродіння і механічної обробки, але й надавати цих властивостей борошну слабких пшениць.

2. борошно яких при випіканні хліба має великий об’єм, добру пористість і форму, дрібну тонкостінний пористість м’якуша, але ці сорти не надають цих властивостей борошну слабких пшениць.

3. які потребують додавання борошна сильних пшениць. Таке борошно поглинає мало води, хліб має низький об’єм і поганою пористістю, під час бродіння швидко погіршуються фізичні властивості тіста, яке стає нееластичним, рідким, липким.

 
 

Серед культур плівковими є:

1. Рис;

2. Пшениця м’яка;

3. Жито;

4. Кукурудза;

5. Безплівковий овес.

 
 

Основною частиною врожаю тютюну є:

1. Льоносоломка;

2. Волокно;

3. Бавовна-сирець;

4. Насіння;

5. Солома.

6. Листки.

 
 

Форма бульбоплоду топінамбура може бути:

1. конічна, циліндрична, мішкоподібна, овальна, видовжено-овальна, куляста або пласка.

2. кулястими, овальними, округлоовальними, видовженоовальними, пальцеподібними, бочкоподібними, яйцеподібними, видовженими, ріпчастими або оберненояйцеподібними.

3. гладенька або шершава.

4. грушоподібної, веретеноподібної або неправильної форми.

 
 

Рицину можуть вирощувати для:

1. Насіння, волокна;

2. Лише насіння;

3. Лише волокна;

4. Одержання папаверину;

5. Куріння.

 
 

Тютюн можуть вирощувати для:

1. Насіння, волокна;

2. Лише насіння;

3. Лише волокна;

4. Одержання папаверину;

5. Куріння.

 
 

Рід Квасоля включає види:

1. Спельта, полба і тургідум;

2. Зернове, цукрове, віничне і трав’янисте.

3. Хлібопекарська і круп’яна;

4. Зубоподібна, кремениста, крохмалиста, восковидна, цукрова, розлусна, плівчаста.

5. К. звичайна, К. гостролиста, К. багатоквіткова, К. лімська.

 
 

Сочевиця впродовж свого життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

 
 

Сорго впродовж свого життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

 
 

У бобів плід називається:

1. Однонасінна зернівка;

2. Біб;

3. Сім’янка;

4. Колос.

 
 

У кукурудзи плід називається:

1. Однонасінна зернівка;

2. Біб;

3. Сім’янка;

4. Колос.

 

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.085 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>