Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вкажіть кодом, що таке елементи живлення? 1 страница

Стр 1 из 9Следующая ⇒

Завдання 1

 

Вкажіть кодом, що таке елементи живлення?

1. Елементи (N, Р, К, Са, Мg, S), які містяться в рослинах і ґрунтах від кількох цілих до сотих часток відсотка а в перерахунку на суху речовину.

2. Елементи (В, Мn, Cu, Zn, Co та ін.), які містяться в рослинах і ґрунтах не більше тисячних часток відсотка в перерахунку на суху речовину.

3. Елементи рослин, що входять до складу їх золи.

4. Елементи (С, о, Н, N), які входять до складу органічних речовин рослин і втрачаються при їх озоленні.

5. Елементи (N, Р, К), які мають основне значення в живленні рослин.

6. Це елементи необхідні для росту і розвитку рослин.

  
 

Назвіть культури які можуть використовувати фосфор важкодоступних сполук

1. Люпин, гречка, пшениця озима, огірки.

2. Гречка, люпин, горох, гірчиця, конопля

3. Буряки цукрові, картопля, овес.

4. Соняшник, буряк цукровий, ячмінь.

  
 

Що таке кислотність ґрунту?

1. Кислотність ґрунту – це властивість обумовлена наявністю іонів водню в ґрунтовому розчині.

2. Кислотність ґрунту – це загальна кількість усіх катіонів основ – Са2+, Mg2+, Nа+, NH4+, K+, увібраних грунтово-вбирним комплексом без водню і алюмінію.

3. Кислотність грунту – це властивість обумовлена наявністю іонів водню, алюмінію і заліза в грунтовому розчині або грунтово-вбирному комплексі.

4. Кислотність ґрунту – це властивість обумовлена наявністю іонів алюмінію і заліза в ґрунтовому розчині або грунтово-вбирному комплексі.

  
 

Вкажіть (кодом) як позначається діюча речовина азотних, фосфорних і калійних добрив?

1. N, P2O5, K2O.

2. N, P, K.

3. N2O5, PO4–, K+.

  
 

Які з аніонів ортофосфорної кислоти найбільш доступні для засвоєння рослинами?

1. РО43-.

2. Н2РО4-

3. НРО42

  
 

Вкажіть (кодом) завдання підживлення.

1. Концентровані, розчинні форми мінеральних добрив у кількості 5...15 кг/га N, P2O5 і К2О вносяться для забезпечення ними рослин на самому початку їх росту і розвитку.

2. Для забезпечення живлення рослин протягом всього вегетаційного періоду.

3. Вносять розчинні форми добрив для посилення росту рослин і покращання якості урожаю.

  
 

Основний спосіб боротьби з підвищеною кислотністю грунту:

1. внесення добрив;

2. гіпсування ґрунту;

3. вапнування ґрунту;

4. піскування ґрунту;

5. мульчування ґрунту.

  
 

Тип личинки у представників ряду метелики:

1. камподеоподібна;

2. червоподібна;

3. справжня гусениця;

4. імагоподібна.



 		 
 

Характер пошкодження горохової плодожерки:

1. висмоктування соку з рослини;

2. грубе об’їдання бобів;

3. пошкодження зерна із зовні;

4. об’їдання квітів, листя.

  
 

Основною їжею мишей є:

1. зерно зернових культур та насіння диких рослин;

2. зелена маса, кора молодих пагонів дерев та чагарників;

3. коренеплоди, бульби та інші підземні частини рослин;

4. насіння зерняткових культур, стиглі вишні, черешні.

  
 

Які хвороби уражують початки кукурудзи?

1. Нігроспороз.

2. Аскохітоз.

3. Пероноспороз.

4. Гельмінтоспоріоз.

  
 

У насінні яких із зазначених культур найбільший вміст жиру?

1. У соняшнику.

2. У коноплі.

3. У гірчиці.

4. У сої.

5. У льоні.

  
 

Вологість зерна пшениці за повної стиглості:

1. 6-8

2. 10-12

3. 16-18

4. 22-24

5. 28-30

  
 

Яке борошно придатне для виробництва макаронів?

1. Твердих пшениць та високоскловидних м’яких.

2. Низькоскловидних м’яких пшениць.

3. Високоскловидних і низькоскловидних м’яких пшениць.

4. Тільки з твердих пшениць.

  
 

Форми зараженості зерна шкідниками:

1. відкрита форма;

2. закрита форма;

3. прихована та явна форма;

4. не виділяють жодних форм зараженості.

  
 

Які культури відносять до багатих на жири?

1. злакові культури (пшениця, жито, тритикале, ячмінь, кукурудза, сорго тощо);

2. бобові культури (горох, квасоля, сочевиця тощо);

3. соя, соняшник, сафлор, льон, кунжут тощо;

4. буряк цукровий, кенаф, льон прядивний, бавовник.

  
 

Шкідливий вплив зерен, які уражені грибковими захворюваннями – це:

1. погіршення хлібопекарної якості борошна;

2. погіршення смаку хлібобулочних виробів;

3. забруднення зернопродуктів мікотоксинами;

4. збагачення борошна протеолітичними ферментами.

  
 

Попередник – це:

1. сільськогосподарська культура, яка займала поле перед сівбою наступної культури;

2. період за якого сільськогосподарська культура проростає і формує насіння (період від сходів до повної стиглості зерна);

3. науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур (а при необхідності і пару) в часі і на території.

 

  
 

Безполицевий – це:

1. повне або часткове обертання верхнього шару ґрунту, який виконується плугами, лемішними лущильниками.

2. перемішування окремих шарів ґрунту без обертання верхнього шару ґрунту, виконується плоскорізами.

3. прийом обробітку ґрунту, який забезпечує рихлення, часткове обертання і перемішування верхнього шару ґрунту, виконується високими знаряддями.

4. прийом обробітку верхнього шару ґрунту, який забезпечує перемішування ґрунту, знищення бур’янів, підготовку ложе для насіння, виконується культиваторами.

  
 

Кормові сорти використовують для:

1. одержання борошна, з якого випікають хліб і хлібобулочні вироби та крупи;

2. одержання зеленої маси,

3. зерно яких використовують для відгодівлі тварин,

4. одержання біоетанолу, пива, крохмалю.

  
 

Хлібопекарські сорти пшениці, жита і тритикале поділяють на:

1. сильні, цінні та слабкі;

2. олійні;

3. віникові;

4. цукрові.

  
 

Слабкі – це сорти:

1. борошно яких при випіканні хліба не лише має великий об’єм, добру пористість і форму, дрібну тонкостінний пористість м’якуша, які зберігаються під час бродіння і механічної обробки, але й надавати цих властивостей борошну слабких пшениць.

2. борошно яких при випіканні хліба має великий об’єм, добру пористість і форму, дрібну тонкостінний пористість м’якуша, але ці сорти не надають цих властивостей борошну слабких пшениць.

3. які потребують додавання борошна сильних пшениць. Таке борошно поглинає мало води, хліб має низький об’єм і поганою пористістю, під час бродіння швидко погіршуються фізичні властивості тіста, яке стає нееластичним, рідким, липким.

  
 

За інтенсивністю сорти пшениці поділяють на:

1. сильні, цінні та слабкі;

2. олійні;

3. інтенсивні, напівінтенсивні та універсальні;

4. цукрові.

  
 

Інтенсивні сорти пшениці розміщують після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

  
 

Норма висіву пшениці становить:

1. 4–6 млн/га;

2. 1–2 млн/га;

3. 10–15 млн/га;

4. 90–100 тис шт./га.

  
 

Норма висіву соняшника становить:

1. 4–6 млн/га;

2. 1–2 млн/га;

3. 10–15 млн/га;

4. 90–100 тис шт./га.

  
 

Підживлення пшениці твердої озимої проводять:

1. у три строки – напровесні, виходу рослин у трубку, колосіння;

2. лише у фазі колосіння;

3. не проводять;

4. вносять під передпосівну культивацію.

  
 

Тритикале озиме висівають:

1. Весною;

2. Взимку;

3. Восени;

4. Влітку.

  
 

До шкідників, які пошкоджують зерно під час вегетаційного періоду входять:

1. Комірна міль, амбарний довгоносик, великий борошняний хрущак, малий борошняний хрущак, булавовусий малий борошняний хрущак, облудник-злодій, шовковистий облудник;

2. Трипси, попелиці, клоп шкідлива черепашка, хлібний турун, клоп шкідлива черепашка, горохова плодожерка, бобова (акацієва) вогнівка, соєва плодожерка, льняна плодожерка, конопляна листокрутка;

3. Миша польова, миша хатня, миша курганна, лісова, миша крихітка, сірий пацюк, чорний пацюк;

4. Полівка звичайна (сіра), полівка гуртова, степова полівка, водяна полівка, полівка руда, хом’як звичайний, хом’ячок сірий.

  
 

Буряк впродовж другого року життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, вилочка, змикання листків у рядку, змикання листків у міжрядді, розмикання листків у міжрядді, фаза технічної стиглості коренеплодів.

6. розетки, ріст стебла, бутонізація, цвітіння, дозрівання насіння.

  

 

Завдання 2

 

Серед культур плівковими є:

1. Рис;

2. Пшениця м’яка;

3. Жито;

4. Кукурудза;

5. Безплівковий овес.

  
 

Основною частиною врожаю тютюну є:

1. Льоносоломка;

2. Волокно;

3. Бавовна-сирець;

4. Насіння;

5. Солома.

6. Листки.

  
 

Форма бульбоплоду топінамбура може бути:

1. конічна, циліндрична, мішкоподібна, овальна, видовжено-овальна, куляста або пласка.

2. кулястими, овальними, округлоовальними, видовженоовальними, пальцеподібними, бочкоподібними, яйцеподібними, видовженими, ріпчастими або оберненояйцеподібними.

3. гладенька або шершава.

4. грушоподібної, веретеноподібної або неправильної форми.

  
 

Рицину можуть вирощувати для:

1. Насіння, волокна;

2. Лише насіння;

3. Лише волокна;

4. Одержання папаверину;

5. Куріння.

  
 

Тютюн можуть вирощувати для:

1. Насіння, волокна;

2. Лише насіння;

3. Лише волокна;

4. Одержання папаверину;

5. Куріння.

  
 

Рід Квасоля включає види:

1. Спельта, полба і тургідум;

2. Зернове, цукрове, віничне і трав’янисте.

3. Хлібопекарська і круп’яна;

4. Зубоподібна, кремениста, крохмалиста, восковидна, цукрова, розлусна, плівчаста.

5. К. звичайна, К. гостролиста, К. багатоквіткова, К. лімська.

  
 

Сочевиця впродовж свого життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

  
 

Сорго впродовж свого життя проходить такі фази росту і розвитку:

1. сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова і повна).

2. сходи, кущіння, вихід у трубку, викидання мітелки (волоті) і дозрівання зернівки (молочна, воскова та повна стиглість).

3. сходи, 3–4, 10–12 листків, викидання волоті, викидання маточок з початків, цвітіння та дозрівання зернівки (молочна стиглість, воскова та повна).

4. сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість зерна.

5. сходи, поява кошика, цвітіння, фізіологічна стиглість (припинення наливу сім’янок, кошик жовтий), збиральна стиглість (тильний бік кошика побурів).

  
 

У бобів плід називається:

1. Однонасінна зернівка;

2. Біб;

3. Сім’янка;

4. Колос.

  
 

У кукурудзи плід називається:

1. Однонасінна зернівка;

2. Біб;

3. Сім’янка;

4. Колос.

  
 

Нетоварною частиною врожаю буряка є:

1. Зерно;

2. Солома;

3. Коренеплід

4. Гичка.

  
 

Залежно від розміщення волокон прядивні культури поділяють на групи:

1. плодоволокнисті, стебловолокнисті та листковолокнисті.

2. зернові;

3. Олійні;

4. Цукровмісні.

  
 

До зерна, яке пошкоджене вогнівками відноситься зерно, яке має:

1. слід уколу на поверхні у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми, в межах якої спостерігається здавленість або зморшки, на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми.

2. обгризання зовнішньої її частини, обплітання пошкоджених зерен павутиною;

3. линяльні шкірки, екскременти, сприяючи розвитку мікроорганізмів;

4. вузький вертикальний хід з правильно круглим отвором.

  
 

Негативна дія життєдіяльності гризунів полягає в тому, що вони:

1. забруднюють зерно продуктами життєдіяльності, пошкоджують будівлі, псують обладнання, інвентар і тару, а й можуть бути переносниками епідеміологічних захворювань людей і тварин;

2. залишають на поверхні зерна світло-жовті пляма округлої або неправильної форми, в межах якої спостерігається здавленість або зморшки;

3. залишають на поверхні світло-жовті пляма округлої або неправильної форми;

4. залишають слід від уколу на поверхні у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми.

  
 

Що пошкоджує комірна міль?

1. Грунт;

2. Лише зерно;

3. Зерно хлібів І та ІІ груп, зернові бобові, олійні, насіння овочевих культур, сушені гриби, овочі та фрукти, продукти переробки зерна, кондитерські вироби.

  
 

Ріпак ярий найчастіше можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. стерньові та зернові бобові.

  
 

Сою найчастіше можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

  
 

Кукурудзу вирощують із:

1. Затопленням;

2. Без затоплення;

3. З туманом;

4. З дощем.

  
 

Ріпак вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  
 

Чину вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  
 

За строком сівби хліба першої групи відносять до:

1. культур раннього строку сівби;

2. культур пізнього строку сівби;

3. раннього та пізнього строків сівби.

  
 

Для якої культури не потрібно вносити фунгіцид?

1. Тритикале;

2. Пшениця;

3. Ячмінь;

4. Пшениця та ячмінь.

  
 

Пшеницю яру висівають:

1. Весною;

2. Взимку;

3. Восени;

4. Влітку.

  
 

Підживлення пшениці твердої ярої проводять:

1. у три строки – напровесні, виходу рослин у трубку, колосіння;

2. лише у фазі колосіння;

3. не проводять;

4. вносять під передпосівну культивацію.

  
 

Сорти жита озимого підживлюють азотними добривами у нормі:

1. 150–180 кг/га д.р.

2. 60–90 кг/га д.р.

3. 200–300 кг/га д.р.

4. Не проводять.

  
 

Універсальні сорти можуть розміщувати після попередників:

1. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм.

2. горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

3. чистий пар, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави на зелений корм і сіно, кукурудза на зелений корм, горох, соя, кукурудза на силос, стерньові, соняшник, ріпак, кукурудза на зерно.

4. Вибір попередника не обов’язковий.

  
 

У разі зараження зерна комахами і кліщами:

1. збільшується кількість білка в зерні;

2. зменшується кількість шкідливих мікроорганізмів;

3. не змінюється амінокислотний склад зерна;

4. зменшується кількість білка в зерні.

  
 

Шкідники гороху, які пошкоджують насіння:

1. попелиці

2. клопи

3. горохова зернівка

4. трипси

5. вогнівки

  
 

До яких наслідків призводить пошкодження зерна пшениці клопом-черепашкою?

1. зменшення вмісту білка

2. зменшення вмісту клейковини

3. зменшення урожаю

4. погіршення якості білка

5. погіршення якості клейковини

  
 

Інокуляцію проводять:

1. насіння сої;

2. насіння гречки;

3. насіння буряку цукрового;

4. насіння пшениці.

  

 

Завдання 3

 

Вкажіть кодом, що таке біогенні елементи?

1. Елементи (N, Р, К, Са, Мg, S), які містяться в рослинах і ґрунтах від кількох цілих до сотих часток відсотка в перерахунку на суху речовину.

2. Елементи (В, Мn, Cu, Zn, Co та ін.), які містяться в рослинах і ґрунтах не більше тисячних часток відсотка в перерахунку на суху речовину.

3. Елементи рослин, що входять до складу їх золи.

4. Елементи (С, о, Н, N), які входять до складу органічних речовин рослин і втрачаються при їх озоленні.

5. Елементи (N, Р, К), які мають головне значення в живленні рослин.

  
 

При нестачі якого мікроелементу у буряка цукрового з’являється хвороба “гниль сердечка”, у льону посилюється бактеріоз?

1. Марганцю.

2. Молібдену.

3. Бору.

4. Цину.

  
 

Які з названих культур легко переносять помірну кислотність?

1. Пшениця озима та яра, ячмінь, горох, конюшина.

2. Картопля, льон, соняшник, тютюн, помідор, малина.

3. Люцерна, буряк цукровий, конопля.

4. Картопля, буряк цукровий, пшениця озима.

  
 

Яке з добрив використовують для пізніх позакореневих підживлень.

1. Карбамід

2. Аміачну селітру.

3. Сульфат амонію

4. Кальцієву селітру.

  
 

Які сорти ячменю повинні більше отримувати фосфорно-калійних добрив?

1. Пивоварні

2. Кормові

3. Озимі

4. Ярі

  
 

Хімічні елементи, що є необхідними складовими організмів, без яких неможливе їх існування, називаються:

1. вітаміни;

2. рістактивуючі;

3. біогенні;

4. макроелементи;

5. мікроелементи.

  
 

Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин озимої пшениці клопами шкідливої черепашки?

1. Рослини не колосяться і відмирають.

2. Пошкоджені рослини мають вигляд побитих градом або потолочених.

3. Білоколосість, жовта пляма на зернівці з уколом.

4. Плямистість листків і стебел.

  
 

Характер пошкоджень люцернового жовтого насіннєїда:

1. грубе об’їдання бобів;

2. пошкодження насіння в бобах;

3. грубе об’їдання бутонів;

4. мінування вегетативних частин рослин.

 

  
 

Взимку миші:

1. залягають у сплячку;

2. роблять припаси їжі та впадають у неглибоку сплячку, періодично просинаючись;

3. запасають коренеплоди, бульби, цибулини, кору дерев;

4. активні цілорічно, деякі роблять припаси насіння.

 

  
 

Культура здатна завдяки симбіозу з мікроорганізмами використовувати азот атмосфери:

1. кукурудза;

2. горох;

3. пшениця озима;

4. ячмінь;

5. буряк цукровий.

  
 

Який хімічний елемент відносять до макроелементів?

1. Цинк.

2. Йод.

3. Мідь.

4. Молібден.

5. Азот.

  
 

Ширина міжрядь у кукурудзи на зерно, см:

1. 65-70

2. 90-100

3. 105-110

4. 120-125

  
 

Спосіб та строк збирання урожаю гречки:

1. пряме комбайнування, коли всі плоди побуріли

2. пряме комбайнування, коли 60 % плодів побуріло

3. роздільне збирання (100 % побурілих плодів)

4. роздільне збирання (75 % побурілих плодів)

5. десикація+роздільне збирання

  
 

Ячмінь, який можна сіяти як восени, так і навесні:

1. озимий

2. ярий

3. дворучка

  
 

Назва жіночого суцвіття кукурудзи:

1. волоть

2. китиця

3. зонтик

4. колос

5. качан

  
 

До злакових відносяться культури:

1. пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

2. горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

3. соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

4. вика, арахіс, гірчиця, суріпиця.

  
 

До бобових відносяться культури:

1. пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис;

2. горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя;

3. соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція;

4. буряк цукровий, тростина цукрова, картопля.

  
 

Вегетаційний період – це:

1. сільськогосподарська культура, яка займала поле перед сівбою наступної культури;

2. період за якого сільськогосподарська культура проростає і формує насіння (період від сходів до повної стиглості зерна);

3. науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур (а при необхідності і пару) в часі і на території.

  
 

Сівозміна – це:

1. сільськогосподарська культура, яка займала поле перед сівбою наступної культури;

2. період за якого сільськогосподарська культура проростає і формує насіння (період від сходів до повної стиглості зерна);

3. науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур (а при необхідності і пару) в часі і на території.

  
 

Фуражні сорти використовують для:

1. одержання борошна, з якого випікають хліб і хлібобулочні вироби та крупи;

2. одержання зеленої маси,

3. зерно яких використовують для відгодівлі тварин,

4. одержання біоетанолу, пива, крохмалю.

  
 

Цінні – це сорти:

1. борошно яких при випіканні хліба не лише має великий об’єм, добру пористість і форму, дрібну тонкостінний пористість м’якуша, які зберігаються під час бродіння і механічної обробки, але й надавати цих властивостей борошну слабких пшениць.

2. борошно яких при випіканні хліба має великий об’єм, добру пористість і форму, дрібну тонкостінний пористість м’якуша, але ці сорти не надають цих властивостей борошну слабких пшениць.

3. які потребують додавання борошна сильних пшениць. Таке борошно поглинає мало води, хліб має низький об’єм і поганою пористістю, під час бродіння швидко погіршуються фізичні властивості тіста, яке стає нееластичним, рідким, липким.

  
 

Напівінтенсивні – ці сорти, які:

1. вимагають високого агрофону: хороших попередників, високих норм добрив, захист від хвороб, шкідників і бур’янів. Мають високу стійкість до вилягання.

2. найбільш адаптовані до несприятливих факторів природного середовища, ефективніше використовують агрофони середньо еродованих та бідних ґрунтів, погани х попередників, пластичніші до строків сівби.

3. характеризуються високою врожайністю зерна при вирощуванні за інтенсивною технологією та меншим зниженням урожайності при вирощуванні після гірших попередників та низьких нормах добрив.

  
 

Норма висіву кукурудзи становить:

1. 4–6 млн/га;

2. 1–2 млн/га;

3. 10–15 млн/га;

4. 90–100 тис шт./га.

  
 

Норма висіву сорго становить:

1. 4–6 млн/га;

2. 1–2 млн/га;

3. 10–15 млн/га;

4. 90–100 тис шт./га.

  
 

Універсальні сорти пшениці підживлюють азотними добривами у нормі:

1. 90–150 кг/га д.р.

2. 10–20 кг/га д.р.

3. 200–300 кг/га д.р.

4. Не проводять, бо згубно діє на рослини.

  
 

Тритикале озиме підживлюють азотними добривами у нормі:

1. 90–150 кг/га д.р.

2. 10–20 кг/га д.р.

3. 200–300 кг/га д.р.

4. Не проводять, бо згубно діє на рослини.

  
 

Підживлення ячменю ярого проводять:

1. у три строки – напровесні, виходу рослин у трубку, колосіння;

2. лише у фазі колосіння;

3. не проводять;

4. вносять під передпосівну культивацію.

  
 

Зимуючі сорти пшениці можна висівати:

1. Весною;

2. Взимку;

3. Восени та весною;

4. Влітку.

  
 

Ячмінь вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  
 

Кукурудзу вирощують з шириною міжряддя:

1. 15 см;

2. 45 см;

3. 70 см;

4. 45 і 70 см.

  

 

Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав


123456789Следующая ⇒


mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.083 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>