МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
К У Р С О В А Р О Б О Т А
з дисципліни: „Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”
на тему: „Особливості фінансової діяльності приватних підприємств та товариств з обмеженою відповідальністю”
Варіант №4
Виконав:
ст. гр. ФН – 08 – 2
Бойко О.І
Перевірила:
Чабаненко І. Л.
Алчевськ 2011
ЗМІСТ
Вступ 1 Особливості фінансової діяльності приватних підприємств та товариств з обмеженою відповідальністю 1.1 Особливості фінансової діяльності приватних підприємств 1.2 Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю 2. Аналітична частина 2.1 Розрахунок планової суми амортизаційних відрахувань 2.2 Розрахунок планової суми прибутку 2.3 Розрахунок необхідного приросту оборотних засобів 2.4 Розрахунок необхідного приросту кредиторської заборгованості, яка постійно знаходиться в розпорядженні суб’єктів господарювання 2.5 Оперативне фінансове планування 2.5.1 Складання касового плану 2.5.2 Складання платіжного календаря 2.6 Визначення показників Саsh-flow. Складання плану грошових потоків господарюючих суб’єктів 2.7 Розрахунок фінансового ризику 2.8 Складання фінансового плану Висновок Перелік літератури Додаток А – Вихiднi данi |
|
ВСТУП
Фінансове планування на підприємстві — це планування всіх його доходів і напрямків витрат коштів для забезпечення розвитку підприємства. Фінансове планування здійснюється за допомогою складання фінансових планів різного змісту і призначення в залежності від задач і об'єктів планування.
Планування представляє собою процес розробки і прийняття цільових рішень кількісного та якісного характеру і визначення шляхів їх найбільш ефективного досягнення. Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, а саме: невизначеність майбутнього; координуюча роль плану; оптимізація економічних наслідків (так як будь-яка неузгодженість в діяльності вимагатиме фінансових витрат на їх подолання).
Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:
а) забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності фінансовими ресурсами;
б) встановлення раціональних фінансових відносин із суб’єктами господарювання, банками, страховими компаніями;
в) визначення шляхів ефективного вкладення капіталу;
г) виявлення і мобілізація збільшення прибутку;
д) здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.
В основі фінансового планування лежать стратегічний та виробничий плани.
Стратегічний план передбачає формулювання цілей, задач, масштабів ті сфери діяльності підприємства. Найчастіше ці цілі формулюються у вигляді загальних кількісних орієнтирів. В рамках стратегічного планування виділяють чотири типи цілей:
а) ринкові (який сегмент ринку планується охопити);
б) виробничі (яка структура виробництва та технологія забезпечать випуск продукції необхідного обсягу та якості);
в) фінансово-економічні (які основні джерела фінансування і прогнозні фінансові результати);
г) соціальні (в якій мірі будуть забезпечені соціальні потреби суспільства).
Виробничі плани складаються на основі стратегічного плану і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики
Фінансові плани можна розділити на перспективні, поточні й оперативні.
Прикладом сполучення перспективного і поточного планування є бізнес-план, який є одним з найважливіших елементів процесу планування. Його прийнято розробляти в розвитих капіталістичних країнах при створенні нового чи підприємства обґрунтуванні виробництва нових видів продукції. Він складається на період від трьох до п'яти років, оскільки планові розробки на більш тривалі періоди не можуть бути достовірними.
Бізнес-план – це документ, який відображає в концентрованій формі ключові показники, які підтверджують доцільність деякого проекту. Тобто він не є тільки фінансовим планом, він необхідний для розробки стратегії фінансування і залучення конкретного інвестора на визначених умовах до участі в створенні нового чи підприємства фінансуванню нової виробничої програми.
Бізнес-план виконує такі функції:
а) можливість використання бізнес-плану для формування стратегії бізнесу (особливо важливо в період створення підприємства і розробці нових напрямків діяльності підприємства);
б) власне планування (для економічної оцінки вибраного напрямку діяльності підприємства і для контролю за його виконанням);
в) залучення позикових коштів(бізнес-план зазвичай ключовий фактору вирішенні питання про залучення кредитів);
г) рекламно-пропагандистська (необхідна для залучення потенційних партнерів
Складання бізнес-плану, безсумнівно, сприяє внутрішньому керуванню підприємством, тому що він розробляється на основі постановки цілей, способів їхнього практичного здійснення, ув'язування фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Це змушує менеджерів аналізувати і прогнозувати ситуацію, вивчати можливості фірми, що дозволяє приймати більш кваліфіковані рішення. Професійне складання бізнес-плану дозволяє зберегти засобу інвесторів і знижує імовірність банкрутства.
Основна частина бізнес-плану має організаційний і виробничий характер. Відповідні розділи бізнес-плану в узагальненому виді дають представлення про продукцію, планованої до виробництва, її основних якостях, дизайні, упакуванні, організації збуту, сервісу після продажу. Обов'язково визначається приблизна ціна продажу і витрати на її виробництво. До складу бізнес-плану входять детально пророблений виробничий план а також результати маркетингових досліджень, тому що для організації збуту необхідно оцінити конкуренцію на ринку, насиченість аналогічними видами продукції. Це, в свою чергу, визначає методику проведення рекламної компанії і т.д.
Для рішення проблем фінансового забезпечення нового підприємства має значення юридичний план, у якому визначається організаційно-правова форма підприємства (від її залежать конкретні способи залучення капіталу) і види діяльності, що може бути зв'язане з одержанням ліцензій і патентів.
В інших країнах прийнято оцінювати господарський ризик і страхувати його окремі види, що знаходить висвітлення в розділі плану по оцінці ризиків і страхуванню. Для оцінки господарського ризику необхідний ретельний аналіз інвестиційних проектів на основі спеціальних методик і експертних оцінок фахівців. Інші види ризику (кредитні, валютні й ін.) аналізуються з позицій джерел їхнього виникнення й імовірності настання. Ціль складання цього розділу бізнес-плану — профілактика ризиків і розробка програми страхування.
1 ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
1.1 Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
Утворення приватного підприємства та його діяльність регламентуються Законами України «Про власність», «Про підприємництво» та «Про підприємства в Україні».
Приватне підприємство — це юридична особа, заснована на власності окремого громадянина (в т. ч. нерезидента) з правом найму робочої сили. Фізична особа — засновник приватного підприємства є власником 100 % капіталу такого підприємства, включаючи право на управління та отримання відповідної частки прибутку у вигляді дивідендів. Якщо власників підприємства буде двоє і більше, то воно належатиме до колективної форми власності, а отже, його діяльність регламентуватиметься законодавством про господарські товариства чи іншими відповідними нормативними актами.
Приватне підприємство повинно мати статут, власну печатку, складає самостійний баланс, відкриває розрахунковий рахунок у банку, тобто має всі атрибути юридичної особи.
Згідно з чинним законодавством підприємства — суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності обов’язково повинні мати статутний капітал. Разом з тим станом на середину 2002 р. в Україні жоден законодавчий або нормативно-правовий акт не містить вказівок щодо мінімального розміру і строків наповнення статутного капіталу приватного підприємства. Отже, зареєстрована сума статутного капіталу приватного підприємства може вноситися засновником нескінченно довго або ж взагалі не вноситися. У разі прийняття власником приватного підприємства рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу внесення змін до статуту з подальшою державною реєстрацією цієї зміни є обов’язковим.
Переваги форми організації бізнесу у вигляді приватного підприємства зводяться до такого:
а) максимально повне використання власником права на участь в управлінні підприємством (усі найважливіші питання діяльності підприємства приймаються власником особисто або призначеним ним директором);
б) спрощений порядок реалізації права на правонаступництво;
в) власник несе обмежену відповідальність за зобов’язаннями підприємства, тобто лише в межах вкладів у власний капітал (якщо інше не передбачено статутом);
г) оплата внесків може здійснюватися як у грошовій, так і майновій формі;
практично повністю відсутні так звані агентські ризики та витрати, зумовлені принципал-агент-конфліктом між окремими власниками та власниками і менеджментом.
До основних недоліків, які перешкоджають ефективній фінансовій діяльності приватного підприємства, можна віднести такі:
а) низький рівень мобільності прав власності на приватне підприємство (позбутися права власності на приватне підприємство можна в результаті його ліквідації або внаслідок продажу підприємства у повному обсязі іншій особі);
б) фактична неможливість залучення власного капіталу від інших, крім власника, інвесторів;
в) відсутність детального нормативного регулювання діяльності приватного підприємства, що створює умови для свавілля бюрократії.
Фінансування приватного підприємства здійснюється на основі внесків його власника, тезаврації прибутку, одержання комерційних чи банківських позичок. Враховуючи статус приватного підприємства, оптимальним з погляду мінімізації накладних витрат способом поповнення власного капіталу є реінвестування прибутку. На практиці типовою є ситуація, коли в приватних підприємств повністю відсутній статутний капітал, а величина власного капіталу (в результаті одержаних збитків) має від’ємне значення. У такому разі проблематичним є залучення кредитних ресурсів.
Оподаткування. Приватні підприємства сплачують усі податки, передбачені законодавством для суб’єктів господарювання — юридичних осіб на загальних підставах. Разом з тим ці підприємства здебільшого належать до сфери малого бізнесу, а отже, можуть обирати спрощену систему звітності та оподаткування, що зменшує їх накладні витрати та податкові платежі. Згідно з чинними нормативними актами юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми (приватні підприємства, ТОВ, АТ тощо) та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб i обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн, можуть перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.
Юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку: 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі сплати ПДВ або 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, в разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Суб’єкт підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків i зборів (обов’язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 %; податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; нарахувань на заробітну плату; комунального податку, інших податків і зборів, передбачених системою оподаткування України.
1.2 Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) так само, як і акціонерне товариство, є суб’єктом колективної власності, має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається статутними документами. Згідно із законодавством України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Для порівняння: у більшості країн Європейського Союзу (ЄС) мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ встановлено на рівні 25 тис. євро; у Швейцарії — 20 тис. франків.
На відміну від Росії чи Німеччини ТОВ в Україні не можуть створюватися однією особою, для цього потрібно мінімум 2 особи. Власниками (учасниками, засновниками) ТОВ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Державні підприємства не можуть бути засновниками господарських товариств.
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний зробити до статутного капіталу внесок не менше 30 % зазначеного в установчих документах розміру, що підтверджується документами, виданими банківською установою.
Учасник зобов’язаний внести необхідні кошти у повному обсязі не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов’язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 % річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю сплатив свій внесок, видається свідоцтво товариства.
Відповідальність учасників ТОВ за борги підприємства обмежується їх внесками у власний капітал. Такий статус полегшує залучення власного капіталу ТОВ із зовнішніх фінансових джерел. У разі ліквідації товариства вимоги його власників задовольняються в останню чергу, після погашення претензій кредиторів.
Недоліком в організації фінансування ТОВ є складність і витратність передачі права власності на частки. На відміну від акцій АТ, частки ТОВ є не досить мобільними, оскільки відсутній організований ринок торгівлі ними. Окрім цього, операція купівлі-продажу (переуступлення) часток має бути нотаріально посвідчена. Якщо фізична чи юридична особа викуповує частку у статутному капіталі ТОВ, яка належить іншій особі, така операція оформлюється у формі договору купівлі-продажу частки. При оплаті частки у повному розмірі зазначена угода підтверджується не тільки платіжними документами, а й відповідним свідоцтвом, що видається товариством з обмеженою відповідальністю.
Для ТОВ, як і для інших підприємств, корпоративні права яких не мають обігу на фондовій біржі, характерним є загострення проблематики інформаційної асиметрії під час торгівлі частками, що ускладнює їх продаж третій стороні. Потенційний покупець частки може виходити з того, що учасник прагне продати корпоративні права через очікувану збиткову діяльність чи конфліктну ситуацію між власниками. Отже, продавець вимушений запропонувати мінімальну ціну продажу частки. Враховуючи перелічені чинники, пов’язані зі складністю реалізації часток, вклади у статутний капітал ТОВ здійснюються на максимально тривалий період.
Учасника ТОВ (на відміну від АТ) може бути виключено з товариства на підставі одностайного рішення зборів учасників товариства у разі систематичного невиконання своїх обов’язків або якщо він своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства. До числа типових зобов’язань, які на практиці не виконуються, можна віднести неповне внесення необхідних коштів (внеску) у статутний капітал згідно із засновницьким договором.
Законодавством передбачені певні особливості при передачі прав власності на частки ТОВ у разі правонаступництва. На відміну від інших форм організації бізнесу, правонаступники мають лише переважне (а не автоматичне) право вступу до товариства. Збори учасників мають право відмовити правонаступникові окремого учасника у прийнятті до товариства.
У разі виходу учасника (чи його правонаступника) з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Також виплачується належна частка прибутку, одержаного товариством у звітному році до моменту виходу. Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов’язаннях не допускається.
Реалізація права учасника ТОВ на участь в управлінні підприємством аналогічно, як і для АТ, здійснюється на основі його участі у зборах власників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Повнота впливу окремого учасника на діяльність та управління підприємством залежить від величини його частки. Разом з тим власники ТОВ мають більше можливостей участі в управлінні, ніж акціонери АТ. Це зумовлено тим, що визначення основних напрямів діяльності ТОВ, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту відбувається на основі одностайного голосування на зборах власників.
Фінансування товариства може здійснюватися на основі додаткових внесків учасників, тезаврації прибутку, залучення банківських і комерційних позичок, у т. ч. шляхом емісії облігацій (за певних обставин). У разі, якщо кредитоспроможність товариства та його активи є недостатніми для залучення необхідних розмірів кредитних ресурсів, окремі учасники ТОВ можуть надавати поручительства чи інші види кредитного забезпечення під позички, які виділяються цьому товариству. Завдяки цьому розширюються можливості фінансування підприємства. У такому разі відповідальність учасників за зобов’язаннями ТОВ не обмежується їхніми вкладами у статутний капітал, а додатково поширюється на майно, надане у кредитне забезпечення.
Досить часто з метою економії на податках учасники ТОВ замість фінансування товариства на основі збільшення статутного капіталу надають підприємству довгострокові позички. В цьому разі учасники розглядатимуться одночасно як власники і кредитори підприємства. Ризик втрати капіталу для учасника-кредитора буде меншим, оскільки згідно із законодавством про банкрутство претензії кредиторів задовольняються в першочерговому порядку порівняно з власниками. З метою запобігання зловживань з позичками власників у законодавствах європейських країн, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Австрії, передбачено положення, відповідно до якого у разі банкрутства товариства претензії учасників-кредиторів задовольняються в тому самому порядку, що й інших власників, тобто в останню чергу
2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок планової суми амортизаційних відрахувань
Існує декілька методів нарахування амортизаційних відрахувань, наприклад, кумулятивний метод, прямолінійний метод, виробничий метод, метод зменшення остаточної вартості, метод прискореного зменшення остаточної вартості, податковий метод та ін. В курсовій роботі планова сума амортизаційних відрахувань нараховується податковим методом.
Планова сума амортизаційних відрахувань розраховується виходячи з норм амортизації і середньорічної балансової вартості основних фондів (по групах основних фондів) по формулі 2.1:
(2.1)
де 
- середньорічна балансова вартість основних фондів, грн;
- вартість основних фондів на початок планового року, грн;
- вартість основних фондів, що вводяться в плановому році, грн;
М - число місяців функціонування основних фондів, що вводяться в плановому році (починаючи з 1-го числа місяця, що випливає за терміном введення об'єкта);
- вартість основних фондів, що вибувають у плановому році, грн;
М1 - число місяців функціонування основних фондів, що вибувають у плановому році (починаючи з 1-го числа місяця, що випливає за терміном вибуття об'єкта).
Балансова вартість групи основних фондів на початок планового року розраховується по формулі 2.2:
, (2.2)
де Б(а-1)- балансова вартість групи на початок ІV кварталу, що передує плановому року, грн;
П(а-1)- сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій і інших поліпшень основних фондів у плині ІV кварталу, що передує плановому року, грн;
В(а-1)- вартість виведених з експлуатації основних засобів у плині ІV кварталу, що передує плановому року, грн.;
А - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в ІV кварталі, що передує плановому року, грн.
Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів у наступному розмірі (у розрахунку на календарний рік):
група 1 - 2 %;
група 2 - 10 %;
група 3 - 6 %;
група 4 - 15 %.
При визначенні балансової вартості основних фондів необхідно врахувати, що сума витрат на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння й інші види поліпшення основних фондів, що не перевищує п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп на початок звітного періоду, відноситься на валові витрати.
І група:
Ба = 203660 тис. грн.
= 203660 + 
203430 тис. грн.
ІІ група:
Ба = 132690 тис. грн.
=132690 + 
= 132683 тис. грн.
ІІІ група:
Ба = 244260 тис. грн.
= 244260 + 
= 244158.42тис. грн.
ІV група:
Ба = 8,1 тис. грн.
= 8.1 + 
= 8.9 тис. грн.
Результати розрахунків зведемо до табл. 2.1.
За даними таблиці бачимо, що балансова вартість основних засобів на початок року складає 580618.1 тис. грн. Середньорічна вартість майна, яке вводиться в плановому році - 100.51тис грн.. Середньорічна вартість майна, яке виводиться в плановому році 338.29 тис.грн. Середньорічна вартість майна в плановому році 580380.32 тис.грн. Сума амортизаційних відрахувань 31995.845 тис.грн. З цього всього бачимо що підприємство виводить основних засобів в тричі більше ніж вводить. Це негативний фактор для підприємства.
2.2 Розрахунок планової суми прибутку
Планування прибутку починається з розрахунку планової суми собівартості, що виконується розрахунково-аналітичним методом. Для цього усі витрати, що входять у собівартість, підрозділяються на наступні групи: фонд оплати праці;
Таблиця 2.1 – Розрахунок суми амортизаційних відрахувань на плановий рік
Г р у п а | Склад | Балансова вартість на початок року, тис.грн. | Середньорічна вартість майна, яке вводиться в плановому році, тис.грн. | Середньорічна вартість майна, яке виводиться в плановому році, тис.грн. | Середньорічна вартість майна в плановому році, тис.грн. | Норма амортизації, % | Сума амортизаційних відраху-вань, тис.грн. |
Будинки, споруди, передавальні пристрої, вартість капітального поліпшення землі | 86.67 | 316.67 | 4068.6 | ||||
Автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі, побутові прилади та інструменти, телефони та ін. | 6.75 | 13.75 | 13268.3 | ||||
Інші основні фонди, що не включені до груп 1,2,4 | 5.42 | 244258.42 | 14655.54 | ||||
Обчислювальна техніка та програмне забезпечення для неї, інші інформаційні системи, мікрофони та ін., вартість яких вище вартості малоцінних предметів | 8,1 | 1.67 | 0.87 | 8.9 | 1,335 | ||
| Всього | 580618.1 | 100.51 | 338.29 | 580380.32 | - | 31995.845 |
нарахування на фонд оплати праці; відрахування на ремонт основних фондів; умовно-постійні витрати без амортизаційних відрахувань і відрахувань на ремонт основних фондів; перемінні витрати без витрат на оплату праці і нарахування на них. Умовно-постійні витрати плануються по їхній сумі. Перемінні витрати плануються в даній роботі у відсотках до суми виручки і складають 29%.
Плановий фонд оплати праці визначається добутком середньоспискової чисельності працівників на їхню середню зарплату. Нарахування на заробітну плату визначаються по діючим нормативам у відсотках до заробітної плати і містять у собі:
- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування 33,2 відсотка;
- збір на обов'язкове соціальне страхування 1,5 відсотка;
- збір на соціальне страхування на випадок безробіття 1,3 відсотка;
- збір на соціальне страхування від нещасних випадків 1 відсоток (в залежності від вида діяльності).
При розрахунку планової суми прибутку враховується, що господарюючий суб'єкт здає в оренду складське приміщення терміном на 1 рік. Орендна плата розраховується по формулі 2.3:
Па = Бп · Нар, (2.3)
де Па - сума орендної платні, грн.
Бп- планована вартість складського приміщення (по варіантах), грн.
Нар- процентна ставка орендної плати, % [8%].
Примітка: Врахувати плановане введення будинку складу.
У плановому році суб'єкт господарювання одержує роялті – періодичні платежі покупця ліцензії за її використання. Нарахування роялті здійснити по формулі 2.4:
R = S * Rs, (2.4)
де R - річна сума роялті, тис.грн.;
RS - ставка роялті, %, [5%];
S - річна вартість чистих продажів за винятком непрямих податків, зборів.
Розрахунок зводимо до табл. 2.2 та 2.3.
Таблиця 2.2 - Розрахунок планової суми собівартості продукції господарського суб'єкта
Показники | Значення |
1.Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг, тис. грн. 2.Фонд оплати праці, тис. грн. 3.Нарахування на заробітну плату, % 4.Сума нарахувань на заробітну плату, тис. грн. 5.Амортизаційні відрахування, тис. грн. 6.Витрати на ремонт і технічне переозброєння основних фондів, тис. грн. 7.Умовно - постійні витрати, тис. грн. 8.Рівень перемінних витрат у % до виручки 9.Сума перемінних витрат, тис. грн. 10.Собівартість продукції, тис. грн. |
6493.76 2402.69 31995.845
52255.63 246763.9 339911.83 |
З отриманих даних бачимо, що собівартість продукції складає 339911.83 тис.грн. Найбільшу частку витрат займає сума перемінних витрат 246763.9 тис.грн. Також вагому частку займають витрати на ремонт і технічне переозброєння основних фондів 52255.63 тис.грн. та умовно - постійні витрати 55300 тис. грн. трохи менша частка це амортизаційні відрахування 31995.845 тис. грн., оплата праці та сума нарахувань зовсім не значні та складають відповідно 6493.76 та 2402.69 тис.грн
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.складає 370820.64 тис.грн. на його зменшення вплинули такі показники податок на додану вартість 141818.33 тис. грн., собівартість 339911.83 тис. грн.. Суму балансового прибутку збільшили орендна плата у розмірі 20.8 тис.грн. та роялті 1620 тис.грн.
Таблиця 2.3 – Розрахунок планової суми прибутку суб'єкта господарювання
Показники | Значення |
1.Виручка від реалізації продукції, тис. грн. 2.Податок на додану вартість, тис. грн. 3.Собівартість, тис. грн. 4.Прибуток від реалізації продукції, тис. грн. 5.Доходи від внереалізаційних операцій, тис. грн. у тому числі: 5.1. орендна плата 5.2. роялті 6.Балансовий прибуток, тис. грн. |
141818.33 339911.83 369179.84
20.8 370820.64 |
Розрахуємо доходи від внереалізаційних операцій, у тому числі:
- орендну плату:
Па = 260 · 0,08 = 20.8 тис. грн.
- роялті:
R = 32400 · 0,05 = 1620 тис. грн.
2.3 Розрахунок необхідного приросту оборотних засобів
При складанні фінансового плану важливим моментом є розрахунок потреби в оборотних коштах. Потреба в оборотних коштах визначається для засобів, вкладених у виробничі запаси (сировину і матеріали), незавершене виробництво, готову продукцію, товари, грошові кошти, переклади в шляху з моменту інкасації виручки до моменту надходження її на розрахунковий рахунок. В інші активи (МШП, тара під товаром і порожня, витрати майбутніх періодів).
Потреба в оборотних коштах по сировині і матеріалам визначається шляхом множення одноденної їхньої витрати на норму в днях, що встановлюється суб'єктом господарювання самостійно (у курсовій роботі узяти від 10 днів до 28 днів).
Потреба в оборотних коштах по незавершеному виробництву визначається множенням одноденного випуску продукції по собівартості на норму незавершеного виробництва в днях (для курсової роботи взяти 5 днів).
Потреба в оборотних коштах по готовій продукції визначається множенням одноденного випуску продукції по собівартості на норму оборотних коштів по готовій продукції, (для курсової роботи взяти 3 дні).
Потреба в оборотних коштах по запасах товарів визначається множенням одноденного обороту цих товарів за покупними цінами на норму запасу їх у днях (для курсової роботи взяти 2дні).
Потреба в коштах у касі і переводи в шляху визначаються множенням одноденного товарообігу за продажними цінами на норму запасу коштів у днях (для курсової роботи взяти 1 день).
Потреба в оборотних коштах по інших матеріальних активах визначається методом прямого рахунка. Розрахунки зводимо до таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Розрахунок необхідного приросту оборотних коштів
Найменування оборотних коштів | Сума, тис. грн. |
1.Сировина і матеріали 2.Незавершене виробництво 3.Готова продукція 4.Товари 5.Кошти в касі і переводи в шляху 6.Малоцінні і швидкозношувані предмети 7.Тара 8.Витрати майбутніх періодів | 4455.5 330.47 2832.6 - 2363,64 222,78 89,4 23,64 |
Всього | 10318.03 |
У фінансовий план включається не загальна сума оборотних коштів, а її зміна (приріст чи зменшення) за плановий період.
Приріст оборотних коштів збільшує витрати фінансових ресурсів (видаткову частину фінансового плану), а зниження їх зменшує ці витрати.
Необхідний приріст оборотних коштів визначається по формулі 2.5:
Поз = Ор – Он.п., (2.5)
де ПОЗ - приріст оборотних засобів, тис. грн.;
ОН.П.. - сума оборотних коштів на початок план. періоду, тис. грн.;
ОР - розрахункова величина оборотних коштів, тис. грн. (з табл.2.4).
Поз = 10318.03-4147 = 6171,03 тис. грн.
Розрахунок необхідного приросту оборотних коштів показує, що приріст оборотних коштів становить 6171,03 тис. грн. Найбільшу питому вагу у структурі оборотних коштів має сировина та матеріали, які у грошовому виразі дорівнюють 4455.5 тис. грн. Наступною статтею витрат за обсягом у структурі оборотних коштів є готова продукція 2832.6 тис. грн., трохи менше складають кошти в касі – 2363,64 тис. грн.
2.4 Розрахунок необхідного приросту кредиторської заборгованості, яка постійно знаходиться в розпорядженні суб’єктів господарювання
Кредиторська заборгованість, що постійно знаходиться в розпорядженні суб'єкта господарювання бере участь в обороті поряд з власними коштами. У процесі утворення і витрат даної кредиторської заборгованості її сума міняється: в одні періоди зменшується, у інші зростає. Однак завжди є визначений її залишок, що дозволяє цю заборгованість дорівнювати до власних засобів суб'єкта господарювання і називати її стійкою кредиторською заборгованістю (стійкі пасиви). До стійких пасивів відносяться: перехідна заборгованість по заробітній платі, нарахування на заробітну плату, резерв майбутніх платежів і витрат і ін.
Величина мінімальної заборгованості працівникам по заробітній платі визначається по формулі 2.6:
, (2.6)
де Зт - мінімальна заборгованість працівникам по заробітній платі, тис. грн.;
Фпл - плановий фонд оплати праці на рік, тис. грн.;
Д - кількість днів з початку місяця до дня видачі заробітної плати, днів.
ЗТ = 
= 270.57 тис. грн.
Розрахувавши величину мінімальної заборгованість по заробітній платі працівникам, встановили, що вона дорівнює 270.57 тис. грн.
Нарахування на заробітну плату визначається по діючим нормативах у відсотках від мінімальної заборгованості по заробітній платі.
У фінансовий план включається не загальна величина заборгованості, а її зміна (приріст чи зменшення) за плановий період.
Приріст заборгованості збільшує дохідну частину фінансового плану, а її зниження зменшує доходи.
Приріст кредиторської заборгованості, що постійно знаходиться в розпорядженні суб'єкта господарювання виступає як джерело фінансування приросту оборотних коштів. Інша сума приросту оборотних коштів фінансується за рахунок прибутку.
Приріст кредиторської заборгованості, що постійно знаходиться в розпорядженні суб'єкта господарювання, визначається по формулі 2.7:
, (2.7)
де ПКЗ - приріст кредиторської заборгованості, тис. грн.;
КЗр.- кредиторська заборгованість з розрахунку, тис. грн.;
КЗНП - кредиторська заборгованість на початок планового періоду, тис. грн.
ПК.З. = (270.57*1,3)-602,786 = -251,04 тис. грн.
Цей плановий показник свідчить про зниження доходів підприємства.
Сума прибутку, що направляється на фінансування приросту оборотних коштів на плановий період, визначається по формулі 2.8:
, (2.8)
де ПФ.П.Р. - прибуток, що направляється на фінансування приросту оборотних коштів, тис. грн.
Пф.п.р.= 6171.03-(-251,04) = 6422.07 тис. грн.
Цей плановий показник показує, що прибуток, який направляється на
фінансування приросту оборотних коштів у плановому році дорівнює
6422.07 тис. грн.
2.5 Оперативне фінансове планування
Оперативне фінансове планування являє собою розробку оперативних фінансових планів: кредитного, касового, платіжного календаря й ін.
2.5.1 Складання касового плану
Касовий план є планом обороту наявних коштів, що відбивають надходження і виплати готівки через касу суб'єкта господарювання. Забезпеченість наявними коштами характеризує стан фінансових відносин між суб'єктом господарювання і його трудовим колективом. Тому складання касових планів і контроль за їхнім виконанням мають важливе значення для підвищення платоспроможності, що визначає усю фінансово-комерційну діяльність суб'єкта господарювання. Касовий план складається на квартал. Він складається з чотирьох розділів і має наступну форму (таблиця 2.5).
Таблиця 2.5 – Касовий план
Показники | Сума, тис. грн. |
1. Надходження готівки, крім коштів, одержуваних у банку 1.1 Товарооборот від реалізації продукції 1.2 Інші надходження 1.3 Разом надходжень, з них: 1.3.1 витрачається на місці 1.3.2 здається в касу банку 2. Витрата готівки 2.1 На оплату праці 2.2 На командировочні витрати 2.3 На господарсько-операційні витрати 2.4 Разом 3. Розрахунок виплат заробітної плати 3.1 Фонд оплати праці 3.2 Інші виплати 3.3 Загальна сума фонду оплати праці 3.4 Утримання - усього у тому числі: 3.4.1 податки 3.4.2 страхування 3.4.3 інші утримання 3.5 Підлягає видачі 4. Календар видачі заробітної плати Дата |
195709.3 587112.79 254422.09 9785.47 244136.62
1623.44 162.34 97.41 1883.19
1883.19 162.34 2045.53 354.04
282,48 52.73 18,83 1691,49 2 рази на місяць 15 та 30 числа кожного місяця |
Примітка. В курсовій роботі приймаємо ліміт в розмірі 500 грн.
На основі складеного касового плану можна зробити висновок, що в надходженні готівки, крім коштів одержаних у банку найбільше значення має товарооборот від реалізації продукції, який складає 195709.3 тис. грн. Витрати готівки на звітний період передбачені у розмірі 1883.19 тис. грн., з них найбільшу питому вагу мають витрати на оплату праці – 1623.44 тис. грн. ФОП планується в розмірі 1883.19 тис. грн., а нарахування на заробітну плату – 354.04 тис. грн. Заробітна плата, що підлягає видачі передбачена у розмірі 1691,49 тис. грн.
2.5.2 Складання платіжного календаря
Платіжний календар - це план раціональної організації оперативної фінансової діяльності суб'єкта господарювання, у якому календарно взаємопов’язані всі джерела надходжень коштів з витратами на здійснення фінансово-комерційної діяльності. Платіжний календар відбиває доходи, надходження засобів, відносини з бюджетом по податках, кредитні відносини. Тому він охоплює рух усіх коштів суб'єкта господарювання. Платіжний календар використовується для контролю за платоспроможністю і кредитоспроможністю. Складається він по всіх статтях грошових надходжень і витрат, що проходять через розрахунковий і позичкові рахунки суб'єкта господарювання у банку, що дозволяє визначити забезпеченість за рахунок власних і позикових фінансових засобів виконання всіх зобов'язань по платежах. Платіжний календар розробляється, насамперед, шляхом уточнення і конкретизації планових показників чергового кварталу і розбивки цих показників по місяцях. Потім показники можна уточнити і розбити на більш дрібні періоди (п'ятиденки). Якщо в платіжному календарі надходження грошей і грошові надходження перевищують витрати грошей, то в балансі відбиваються грошові нагромадження (залишок засобів на розрахунковому рахунку), що, у свою чергу, визначає платоспроможність і стійкість фінансового стану суб'єкта господарювання на майбутній плановий період. Перевищення планованих витрат над очікуваним надходженням коштів означає недостатність власних можливостей суб'єкта господарювання для їхнього покриття (неплатоспроможність), що свідчить про погіршення фінансового стану. У цьому випадку необхідно перенести частину не першочергових витрат на наступний календарний період чи вжити оперативних заходів по вишукуванню додаткових джерел. Платіжний календар складається виходячи з конкретних даних оперативного обліку операції по розрахунковому рахунку в банку, обліку здачі розрахункових документів у банк, зведень про стан термінових і прострочених платежів, розрахунків з дебіторами і кредиторами, про залишки заборгованості по термінових і прострочених позичках і т.п. Він складається за допомогою таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 - Платіжний календар по розрахунковому рахунку суб'єкта господарювання на перший тиждень місяця
Показники | Сума, тис.грн. |
1.Витрати коштів 1.1 Невідкладні витрати 1.2 Заробітна плата і прирівняні до неї платежі 1.3 Податки 1.4 Прострочена кредитор. заборгованість 1.5 Погашення кредитів банку 1.6 Сплата відсотків за кредит 1.7 Інші витрати 1.8 Разом витрат 2. Надходження коштів 2.1 Від реалізації продукції 2.2 Від реалізації зайвих ТМЦ 2.3 Надходження простроченої ДЗ 2.4 Інші надходження 2.5 Разом надходжень 3. Балансуючі ставки 3.1 Перевищення надходжень над витратами 3.2 Перевищення витрат над надходженнями |
12763.65 8896.45 234523.49 120.56 12763.65 2552.73 314165.53
1701.82 9360.01 947062.83
632897.3 - |
За даними таблиці 2.6 на дату складання платіжного календаря визначається коефіцієнт платоспроможності по формулі 2.9:
, (2.9)
де Кп - коефіцієнт платоспроможності (більше 1);
Пд.с. - надходження коштів, тис. грн;
Рд.с. - витрати грошових коштів, тис. грн.
Кп = 
Отже, планові дані платіжного календаря по платіжному рахунку на перший тиждень місяця показують, що у підприємства стабільний фінансовий стан, т. к. коефіцієнт платоспроможності дорівнює 3.015, що більше нормативу.
Зважаючи на дані платіжного календаря витрати коштів плануються у розмірі 314165.53 тис. грн., з них найбільшу питому вагу має планова сума податків, яка дорівнює 234523.49 тис. грн.
2.6 Визначення показників Саsh-flow. Складання плану грошових потоків господарюючих суб’єктів
Діяльність суб'єкта господарювання підрозділяється на три види:
- операційну діяльність;
- інвестиційну діяльність;
- фінансову діяльність.
Для кожного з них визначається показник cash flow.
"Каш флоу" (від англ.cash - гроші, готівка, flow - потік, текти) означає грошовий потік, потік готівки чи просто готівку. Показник "каш - флоу" означає ту частину коштів, що залишається в суб'єкта господарювання хоча б і тимчасово, до подальшого їхнього розподілу.
Саsh-flow від виробничо-торгової діяльності дорівнює сумі амортизаційних відрахувань, чистого прибутку й інших грошових запасів і визначається по формулі 2.10:
КФП.Т. = А + П + Н + КЗР + У, (2.10)
де КФп.т. - Саsh-flow від операційної діяльності, тис.грн.;
А - амортизаційні відрахування, тис.грн.;
П - чистий прибуток, тис.грн.;
Н - невикористані засоби фондів спеціального і цільового призначення, тис.грн.;
КЗр - кредиторська заборгованість, що постійно знаходиться в розпорядженні суб'єкта господарювання тис. грн.;
У - приріст вартості основних фондів і нематеріальних активів у результаті їхньої переоцінки, тис.грн.
КФП.Т. = 31955+278115+351.75+11612.36=322035.36 тис.грн
Саsh-flow від виробничо-торгової діяльності показує, як суб'єкт господарювання виконує свою основну функцію - робити і реалізовувати продукцію (роботи, послуги).
У розділі Саsh-flow від інвестиційної діяльності відбиваються платежі за придбані майно й активи, а джерелом надходження грошей служать кошти від реалізації майна й активів. У цьому розділі варто вказати не тільки витрати на знову придбані майно й активи, але і їхню балансову вартість, що знаходиться у власності суб'єкта господарювання на початок планового періоду.
У розділі Саsh-flow від фінансової діяльності як джерела надходження грошей враховують акціонерний капітал, узяті кредити і позики, отримані відсотки, дивіденди й інші внески. Як грошові виплати враховують погашення кредитів і позик, виплачені дивіденди, відсоток по вкладах і ін.
Сума Саsh-flow кожного з розділів "Плану грошових потоків" буде складати залишок ліквідних засобів у відповідному періоді. Чим вище сума цього залишку, тим краще фінансове положення суб'єкта господарювання.
План грошових потоків закінчується складанням "Каш балансу". На кінець розрахункового періоду він буде дорівнює сумі "Каш балансу" попереднього періоду плюс залишки ліквідних засобів поточного періоду часу.
Метою фінансування є забезпечення позитивної суми залишку ліквідних засобів в усі періоди часу. Це буде свідчити про фінансову стійкість суб'єкта господарювання. Тому величина "Каш балансу" повинна бути завжди позитивної. Негативна величина "Каш балансу" означає, що суб'єкт господарювання не в змозі за рахунок коштів, що знаходяться в його розпорядженні (власних і позикових) покрити свої витрати, тобто фактично є банкрутом.
План грошових потоків є документом, що дозволяє визначити потребу в капіталі і служить для оцінки ефективності використання капіталу.
На практиці датою окупності інвестиційного проекту є день, коли величина Саsh-flow від операційної діяльності стане рівній сумі інвестицій.
План грошових потоків суб'єкта господарювання на плановий рік представлений у табл.2.7.
На основі плану грошових потоків суб'єкта господарювання на плановий рік можна сказати, що Cash-flow від операційної діяльності складає 309089.17 тис. грн. Cash-flow від інвестиційної діяльності складає -286 тис. грн. Cash-flow від фінансової діяльності дорівнює -1713.25 тис. грн. „Кєш-баланс”, який складається з Cash-flow від усіх видів діяльності, дорівнює 307089.92тис. грн.
2.7 Розрахунок фінансового ризику
Заставою виживаності й основою стабільного положення підприємства служить його стійкість. Розрізняють наступні грані стійкості: загальна, цінова, фінансова і т.п. Фінансова стійкість є головним компонентом загальної стійкості
Таблиця 2.7 - План грошових потоків суб'єкта господарювання на плановий рік
Показники | Плановий рік |
I 1. Виручка від реалізації 2. ПДВ і акцизи 3.Собівартість 4. У тому числі амортизаційні відрахування 5. Податки, що сплачуються з прибутку 6. Інші грошові запаси (невикористані засоби грошових фондів) 7. Кредиторська заборгованість, що постійно знаходиться в розпорядженні суб'єкта господарювання 8. Саsh-flow від операційної діяльності
II 9. Надходження від продажу майна й активів 10. Платежі за придбане майно й активи 11. Саsh-flow від інвестиційної діяльності III 12. Додатковий капітал 13. Позиковий капітал 14. Виплати в погашення кредитів і відсотків по них 15. Виплати дивідендів 16. Саsh-flow від фінансової діяльності
ІV 17. "Кэш-баланс"
|
141818.33 339911.83 31995.845 92705.16
266.89
351,75 309089.17
- -286
11612.36 1991.13 15316.38 - -1713.25
307089.92 |
підприємства. Фінансова стійкість підприємства - це такий стан його фінансових ресурсів, їхній перерозподіл і використання, коли забезпечуються розвиток підприємства на основі власного прибутку і ріст капіталу при збереженні його платоспроможності і кредитоспроможності в умовах припустимого рівня фінансового ризику.
Фінансовий ризик, як і будь-який інший, має математично виражену імовірність настання втрати, що спирається на статистичні дані і може бути розрахований з досить високою точністю.
Головні інструменти методу розрахунку фінансового ризику: варіація, дисперсія і стандартне відхилення.
Частота (імовірність) виникнення деякого рівня втрат знаходиться по формулі 2.11:
, (2.11)
де F - частота (імовірність) виникнення події;
N1 - число випадків настання конкретного рівня втрат;
N2- загальне число випадків по статистичній вибірці.
F= 
Середнє очікуване значення знаходять по формулі 2.12:
, (2.12)
де К - середнє очікуване значення події;
R - фактичне значення події;
F - частота (імовірність) виникнення події.
Дисперсію розрахувати по формулі 2.13:
, (2.13)
де D – дисперсія;
n - число випадків спостереження.
Стандартне відхилення фактичних даннях від розрахункових визначити по формулі 2.14:
, (2.14)
де р - число параметрів рівняння.
s = 
У курсовій роботі розраховуємо значення рівня економічної рентабельності суб'єкта господарювання на плановий рік з урахуванням факторів ризику.
Розрахунок імовірності, дисперсії, стандартного відхилення виконати на основі розробленої програми на комп'ютері. Розрахунки оформляємо у виді табл. 2.8.
Розрахунок імовірності, дисперсії, стандартного відхилення показує, що середньо очікуване значення рівня економічної рентабельності з урахуванням факторів ризику на 2007 рік дорівнює 1,037. Дисперсія дорівнює 60.761.
У курсовій роботі необхідно розрахувати економічну рентабельність на 2007 рік. Зробимо це з врахуванням фактору інфляції.
Таблиця 2.8 - Розрахунок дисперсії
Фактичне значення, R | Імовірність, F | Середнє очікуване значення, | Фактичне значення - середньо очікуване значення, | Дисперсія,
|
0,1 0,1 0,1 0,2 0,1 0,2 0,1 0.1 | 0,4 0,5 0,6 1.4 0.9 1,2 1.3 | 2.963 3.963 4. 963 5. 963 7. 963 8. 963 10, 963 11. 963 | 0,878 1,571 2.463 7.111 6.341 16.067 12.019 14.311 | |
1,037 | - | 60.761 |
У курсовій роботі необхідно розрахувати економічну рентабельність на 2007 рік. Зробимо це з врахуванням фактору інфляції.
= 0,8929,
ЕР2007 = 13*0,8929 = 11.6%.
2.8 Складання фінансового плану
Фінансовий план розробляється у формі балансу доходів і витрат. Суб'єкт господарювання самостійно визначає напрямки й обсяг використання прибутку, що залишається в його розпорядженні, тобто чистого прибутку. Чистий прибуток дорівнює валового прибутку за мінусом податків, що сплачуються з прибутку та ін. Ці податки наступні: податок на прибуток, податок на землю, податок із власників транспортних засобів і т.д.
Як правило, фінансовий план складається з таких розділів: доходи і надходження коштів, витрати і відрахування, кредитні взаємовідносини з банками, взаємовідносини з бюджетом.
Успішно працюючі підприємства здійснюють не тільки довгострокове планування, але і детальну розробку оперативних поточних планів по кожному підрозділу, кожному робочому місці. Календарні плани (декадні, місячні, квартальні) конкретизують цілі і завдання підприємства, є основою для успішного виконання виробничої програми.
У таблиці 2.9 приведена форма фінансового плану, що заповнюється на основі розроблених планів виробничо-господарської діяльності суб'єкта господарювання і всіх розрахунків фінансових ресурсів: плану прибутку і її використання, плану нарахування і використання амортизаційних відрахувань; розрахунку планового приросту нормативу власних оборотних коштів і джерел капіталовкладень; розрахунку надходження ПДВ і його сплати в бюджет і ін.
Таблиця 2.9 - Фінансовий план
Розділи і статті | Усього на рік | |
1. Доходи і надходження 1.1 Балансовий прибуток 1.2 Амортизаційні відрахування 1.3 Централізовані джерела фінансування капіталовкладень 1.4 Прибуток 1.5 Приріст стійких пасивів 1.6 Податок на додану вартість 1.7Акцизний збір, що надходить в складі виручки від реалізації 1.8 Інші надходження 1.9 Усього доходи і надходження 2. Витрати і відрахування 2.1 Капітальні вкладення у виробничі об’єкти у тому числі за рахунок: 2.1.1Власного прибутку 2.1.2 Інших джерел 2.2 Витрати на поточний, середній і капітальний ремонт основних фондів 2.3 Приріст нормативу власних оборотних коштів усього в тому числі за рахунок прибутку 2.4 Інші надходження 2.4.1. Виробничо-технічний розвиток (крім кап. вкладень) 2.4.2.Социальні заходи 2.4.3.Матеріальне заохочення 2.5 Платежі 2.6 Витрати на удержання невиробничої сфери 2.7 Інші витрати з прибутку 2.8 Податок на додану вартість, що сплачується постачальникам товарів, робіт, послуг (податковий кредит) 2.8.1. У тому числі ПДВ, що не включається до складу податкового кредиту 2.9 Інші витрати 2.10 Усього витрати і відрахування 3. Кредитні взаємовідносини з банками 3.1 Одержання довгострокових кредитів на капвкладення 3.2 Оплата боргів по раніше отриманих кредитах 3.3Оплата відсотків за користування кредитами 4.Взаємовідносини з бюджетом і позабюджетними фондами 4.1Платежі в бюджет 4.1.1.Податок на додану вартість 4.1.2.Акцизний збір 4.1.3.Податок на прибуток 4.1.4. Інші податки 4.1.5. Внесок прибутку в позабюджетні фонди 4.1.6 Усього платежів 4.2 Асигнування з бюджету і позабюджетних фондів. 4.2.1. На державні капвкладення 4.2.2. На інші витрати 4.2.3.Усього асигнувань 4.3 Перевищення платежів у бюджет і у позабюджетні фонди над асигнуваннями |
370820.64 31995.845
278115.48
141818.33
9360.01 822749.66
15316.38
2552.73
141818.33
92705.16
234423.49 |
ВИСНОВКИ
В даній курсовій роботі здійснюється планування і прогнозування фінансової діяльності суб'єктів господарювання на короткостроковий і довгостроковий період. Це є невід’ємної частиною подальшого розвитку підприємства. За допомогою планування можна зробити висновок про доцільність функціонування підприємства в обраному напрямку, визначити рівень прибутку, який буде одержувати підприємства (адже, це основна мета діяльності підприємства), врахувати можливі слабкі місця у роботі підприємства.
У курсовій роботі здійснювавсь розрахунок: планової суми амортизаційних відрахувань на основі податкового методу, планової суми прибутку, планової суми собівартості продукції.
В рамках курсової роботи відбулось ознайомлення зі складанням платіжного календаря, касового плану. Які є складовими оперативного фінансового планування/
На протязі виконання курсової роботи я зробив наступне:
а) розрахував планову суму амортизаційних відрахувань;
б) розрахував планову суму прибутку;
в) розрахував планову суму необхідного приросту оборотних засобів;
г) розрахував планову суму необхідного приросту кредиторської заборгованості, яка постійно знаходиться в розпорядженні суб’єктів господарювання;
д) склав касовий план та платіжний календар;
є) визначив показники Саsh-flow;
ж) розрахував фінансовий ризик;
з) склав фінансовий план.
З’ясував що планова сума прибутку 370820.64 тис.грн. Собівартість виробництва 339911.83 тис.грн. Податок на додану вартість 141818.33 тис.грн.
На основі розрахованого планового показника платоспроможності видно, що підприємство має стабільний фінансовий стан, так як його значення більше нормативу у три рази.
Перевищення планованого надходження коштів над очікуваним рівнем витрат, свідчить про стабільний фінансовий стан на підприємстві.
На основі проведених у курсовій роботі розрахунків можна було переконатися у стабільному фінансового стану підприємства. Воно є фінансово незалежним. Це означає, що діяльність підприємства майже повністю відбувається за рахунок власних коштів. Такий фінансовий стан свідчить про ефективне управління фінансовою діяльністю підприємства. Підприємству необхідно підтримувати даний рівень фінансової стійкості.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Методичні вказівки та завдання для виконання курсової роботи з дисципліни “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання” для студентів очної та заочної форм навчання спеціальності 6.050100 „Фінанси”. / Розр.: Н. В. Гришко, І. Л. Чабаненко. – Алчевськ: ДГМІ, 2007 - с.
2. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.
3. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. 3–тє вид. – К.: КНЕУ, 2000.
4. Матеріали з мережі Інтернет
ДОДАТОК А
Таблиця 2. 11 – Вихідні дані
№ п/п | Показники | Значення | |||||
Будівлі, споруди |
| ||||||
1.1 | Балансова вартість на початок 4 кварталу, попередньому плануючому року, тис. грн. | ||||||
1.2 | Вартість придбаних основних засобів в 4 кварталі, попередньому плануючому року, тис. грн. | ||||||
1.3 | Вартість поточного ремонту в 4 кварталі, попередньому плануючому року, тис. грн. | ||||||
1.4 | Вартість виведених з експлуатації основних засобів в 4 кварталі, попередньому плануючому року, тис. грн. | ||||||
1.5 | Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в 4 кварталі, попередньому плануючому року, тис. грн. | ||||||
1.6 | Планова вартість запроваджуваної будівлі (складу), тис. грн. | ||||||
1.7 | Вартість виводимого гаражу в плановому році, тис. грн. | ||||||
1.8 | Будівлю складу планується упровадити в (місяць) | серпень | |||||
1.9 | Будівлю гаражу планується вивести з експлуатації в (місяць) | жовтень | |||||
Легковий та легкий вантажний транспорт, конторське обладнання, меблі та ін., тис. грн. |
| ||||||
2.1 | Балансова вартість на початок 4 кварталу, попередньому плануючому року, тис. грн. Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 27 | Нарушение авторских прав
|
