Дадаїзм- це художній і літературний напрям, що зародився під час Першої світової війни у Швейцарії, має на меті руйнування попередньої культури і дискредитацію міщанських устроїв.

Дадаїзм- це художній і літературний напрям, що зародився під час Першої світової війни у Швейцарії, має на меті руйнування попередньої культури і дискредитацію міщанських устроїв.

Ready-made ​​(реді-мейд, від англ. Ready «готовий» і англ. Made «зроблений») - техніка в різних видах мистецтва (головним чином - в образотворчому мистецтві і в літературі), при якій автор представляє в якості свого твору деякий об'єкт або текст, створений не для себе самих і (на відміну від плагіарта) не з художніми цілями.

Артефа́кт (лат. artefactum, «штучно зроблений») — явище, процес, предмет, властивість предмету або процесу, поява якого в спостережуваних умовах за природних причин неможлива або є маловірогідною.

Сюрреалізм – (від французького surr? Alisme, що перекладається як «сверхреализм») – це течія, яка сформувалася на початку 20-х років ХХ століття у Франції в 1920 р. Найяскравішою особливістю цього напрямку є широке використання парадоксальних поєднань форм і різноманітних ілюзій.

Епатаж — (фр. epatage «скандальна витівка») нетрадиційне виконання твору, різко відмінне від звичного (може виражатися у художньому трактуванні образу твору, техніці).

Футуризм — (від італ. futurismo та лат. futurum - майбутнє). Авангардний напрям у літературі й мистецтві, що розвинувся на початку XX століття здебільшого в Італії та Росії й обстоював крайній формалізм, пропагував культ індивідуалізму. Це мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки та швидкості машин.

Хеппенінг (англ. Happening) - форма сучасного мистецтва, що представляє собою дії, події або ситуації, що відбуваються за участю художника, але не контрольовані ним повністю. Хеппенінг зазвичай включає в себе імпровізацію і не має, на відміну від перформансу, чіткого сценарію. Одне із завдань хепенінгу - подолання меж між художником і глядачем.

Оп-арт (від англ. op art (optical art)) або оптичне мистецтво - стиль сучасного мистецтва, який широко використовує оптичні ілюзії. Митці оп-арту досягають створення ілюзій руху або мерехтіння нерухомих об'єктів через зображення періодичних структур і влучне використання кольорів та форм. Засновником вважають Віктора Вазереллі.

Абстракціоні́зм, — одна з течій авангардистського мистецтва, що виникла на початку ХХ ст. Це безпредметне мистецтво, конфігуративне мистецтво, ірраціоналізм, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків. Засновник абстракціонізму – В. Кандінський

Фроттаж (фр. frottage - натирання, протирання) - техніка переносу на записувану поверхню текстури матеріалу рельєфу за допомогою натирають рухів незаточенного олівця. Фроттаж був винайдений в 1925 році Максом Ернстом, широко використав його в графіці і живописі.

Поп – арт - (англ. pop-art, скорочення від англ. popular art, що означає «загальнодоступне мистецтво») – це напрям в образотворчому мистецтві 1950—1960-х років, що виник в Америці, як реакція на абстрактний експресіонізм та використовує образи продуктів вжитку.

Постмодернізм - світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття 20 століття приходить на зміну модернізму, який сформувався в результаті поєднання авангарду та кінчу. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.

Модернізм (від франц. Мodernisme « новітній», «сучасний») - сукупність художніх напрямів в мистецтві другої половини XIX - середини XX ст.(1863 р.). Це «інше мистецтво», головною метою якого є створення оригінальних творів, заснованих на внутрішній свободі та особливому баченні світу автором. Найбільш значними модерністськими тенденціями були імпресіонізм, модерн, експресіонізм, нео-та постімпресіонізм, фовізм, кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм.

Позитивізм (від лат. positivus – «позитивний»), філософський напрям, заснований на принципі, що усе справжнє, "позитивне" знання може бути отримане лише як результат окремих спеціальних наук і їх синтетичного об'єднання і що філософія як особлива наука, що претендує на самостійне дослідження реальності, не має права на існування.

Екзистенціалізм (від лат. еxistentia – «існування») - напрям у філософії XX століття, що акцентує свою увагу на унікальності буття людини. Ідеєю екзистенціалізму було подолання людиною власної сутності, її місця у світі, проблеми духовної витримки у світі. Екзистенціалізм знайшов найбільш яскравий прояв в театрі, в напрямку модернізму, який отримав популярність під назвою «мистецтво абсурду».

Інтуїтиві́зм (лат. intuitio - «уява», «споглядання») - напрям,що абсолютизує інтуїцію як момент безпосереднього осягнення світу в діяльності творчої фантазії, в акті його естетичного сприймання й оцінки. Основоположником цього вчення був Анрі Бергстон, який розробив концепцію мистецтва і художньої творчості.

Супрематизм (від лат. «вищий», «найвищий», «найперший», з полс. «верховенство», «перевага») – це напрям абстрактного мистецтва, метод вираження структури світобудови в геометричних формах: прямої лінії, квадрата, кола і прямокутника, та їх поєднання, який зародився в першій половині ХХ ст. в 1915 р. Ідейним натхненником і основоположником був Казимир Малевич.

Авангардизм - (від франц. – «вперед передовий загін») - рух художників XX ст., який переслідує мету створення абсолютно нового мистецтва. Для цього руху характерне прагнення до докорінного оновлення художньої практики, пошук нових, незвичайних змісту, засобів вираження і форм творів, взаємини художників з життям.

Фовізм (від фр. fauve – «дикий») - течія у французькому живописі і музиці кінця ХІХ- початку ХХ ст., яка проіснувала з 1898 по 1908 рік. Фовізм в живописі характеризується яскравістю кольорів, спрощенням форми та стихійною динамікою живопису, відвертання від реальності.

Декупаж (фр. decouper - вирізати) - декоративна техніка по тканині, посуді, меблях і ін, що полягає в скрупульозному вирізуванні зображень з паперу, які потім наклеюються або прикріпляються на різні поверхні для декорування. У 1943-44 р. Матіс використав техніку – «декупаж».

Експресіонізм (від франц. expression – «вираження», «виразність») — літературно-мистецький напрямок (з 1905 по 1920-ті рр.),що сформувався в Німеччині та Австрії на початку ХХ ст. Це відгук на найгострішу соціальну кризу 1-ї чверті ХХ ст. і став протестами проти каліцтв сучасній буржуазній цивілізації та вираження емоційної характеристики образів та емоційного стану самого художника.

Кубізм (від франц. «куб», «кубізм») - течія в образотворчому мистецтві початку ХХ ст., яка передувала абстрактному мистецтву. Це відображення дійсності за допомогою геометричних пропорцій, і розкладання предметів на геометричні площини, плани. Його засновники, Жорж Брак і Пабло Пікассо. Найчастіше предмети на картинах в стилі кубізму повністю втрачають зв'язок зі своїми реальними прототипами і перетворюються в абстрактні символи, сприйняття яких виявляється доступно лише одному автору.

Абстрактний експресіонізм – післявоєнний етап абстрактного мистецтва, звільнення від правил,формалізму, лінійки і циркуля, звільнення кольору від законів форми, використання негеометричних штрихів, великих пензлів, іноді капаючи фарбами на полотно, для цілковитого виявлення емоцій. Сам термін в 20-ті роки вивів мистецтвознавець Фон Дзюдов.

Дрипінг (від анг. краплинно – капати) - на полотно (часто покладене на підлогу) капають, пирскають, бризкають фарби при цьому створюються спонтанні, несподівані образотворчі ефекти. Широко застосовував Джексон Поллок. Прийом, типовий для художників абстрактного експресіонізму.

Кубофутури́зм — (угруповання «Гілея») — течія в російському футуризмі, до якої належали Велимир Хлєбников, брати Володимир та Давид Бурлюки, В. Каменський, О. Гуро, Н.Гончарова, О.Розанова, Н.Удальцова, В.Меллер, В. Баранов-Росіне, О.Богомазов, O.Екстер, I.Пуні рання творчість Володимира Маяковського.Термін «кубофутуризм» виник з назв двох живописних напрямків: французького кубізму та італійського футуризму, які, здавалось би, важко синтезувати

Граттаж (. Від фр gratter - шкребти, дряпати) - спосіб виконання малюнка шляхом процарапуванії пером або гострим інструментом паперу або картону, залитих тушшю. Інша назва техніки - воскографія. Твори, виконані в техніці граттажа, відрізняються контрастом білих ліній малюнка і чорного фону і схожі на ксилографію або ліногравюру

Кола́ж (від фр. coller — склеювати) — технічний прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо.

У широкому сенсі колаж — включення за допомогою монтажу в твори літератури, театру, кіно, живопису, музики різностильових об'єктів або тем для посилення естетичного ефекту

Ар Деко, варіанти: ар-деко, арт деко, арт-деко (фр. art déco — дослівно «Декоративне мистецтво») — мистецька течія протягом першої половини XX століття. Проявилася в архітектурі, у декоративному мистецтві, моді та живописі. Синтез модерну і неокласицизму. Відмінні риси — сувора закономірність, етнічні геометричні візерунки, розкіш, шик, коштовні сучасні матеріали (слонова кістка, крокодилова шкіра, алюміній, рідкісні породи дерева, срібло).

Функціоналі́зм — архітектурний напрям, різновид раціоналізму, що виник у 1920-х роках у Німеччині. Основні вимоги функціоналізму: обумовленість зовнішнього виду будівлі її конструкцією і внутрішнім плануванням, які, у свою чергу, визначаються її практичним призначенням (функцією). Архітектори-функціоналісти прагнули до типізації житлового будівництва, спорудження великих житлових комплексів на вільних територіях.

Конструктиві́зм (від лат. constructio — побудова) — авангардистський метод (стиль, напрямок) в образотворчому мистецтві, архітектурі, художньому конструюванні, літературі (див. Конструктивізм у літературі), фотографії, оформлювальні на декоративно-прикладному мистецтві, що отримав розвиток в 1920 — початку 1930 років. Характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду

Раціоналізм - авангардистський метод (стиль, напрямок) в архітектурі, який отримав розвиток в 1920-ті - на початку 1930-х роках. Характеризується лаконічністю форм, строгістю і підкресленим функціоналізмом. Ідеологи раціоналізму, на відміну від конструктивістів, багато уваги приділяли психологічному сприйняттю архітектури людиною.

Спектралізм –Авангардна течія в українському образотворчому мистецтві на початку XX століття. Засновники школи спектралізму - художники Малевич, Екстер, Богомазов, Пальмов, Собачко і Синякова.

Променизм (Лучізм) - напрям в живописі російського авангарду в мистецтві 1910 -х років, засноване на зсуві світлових спектрів і світлопередачі. Одне з ранніх напрямків абстракціонізму. Грунтувався також на ідеї виникнення просторів, форм з «перетину відображених променів різних предметів», так як людиною в дійсності сприймається не сам предмет, а «сума променів, що йдуть від джерела світла, відбитих від предмета і потрапили в поле нашого зору». Промені на полотні передаються за допомогою кольорових ліній. Засновником і теоретиком течії був художник Михайло Ларіонов. У лучізма працювали Михайло Ле -Данте та інші художники групи «пінгвін хвіст». Особливий розвиток лучизм отримав у творчості С. М. Романовича, який колористичні ідеї лучизма зробив основою «просторовості» барвистого шару фігуративного картини.

Ташизм (фр. ташизм, від Tache - пляма) - течія в західноєвропейському абстракціонізмі 1950 - 60 -х років, найбільше поширення отримало у США. Являє собою живопис плямами, що не відтворюють образів реальності, а висловлюють несвідому активність художника. Мазки, лінії і плями в ташизм наносяться на полотно швидкими рухами руки без заздалегідь обдуманого плану. До ташизм близькі європейська група «КОБРА» і японська група «Гута» (Gutai). Одним з повних синонімів ташизм з точки зору творчого методу та ідеології є абстрактний експресіонізм, однак час появи, географія поширення і персональний склад цих течій збігається не повністю.

Орфізм (фр. orphisme, від фр Orpһée -. Орфей) - напрям у французькому живописі 1910 -х років, утворене Р. Делоне, Ф. Купка, Ф. Пікабія, М. Дюшан.

Назва дана на 1912 французьким поетом

Орфизм вплинув на російську живопис в 1913-1914 роках через прямі контакти росіян з самим Робером Делоне. Його вплив можна побачити в роботах Аристарха Лентулова. Також орфизм вплинув на деякі роботи Олександри Екстер, Георгія Якулова та Олександра Богомазова.

Метафізичний живопис - коротка течія в мистецтві Італії 20 століття.

Твори представників метафізичного живопису розійшлися світом. Найбільші збірки в Мілані (приватні збірки), в Лондоні, в Нью-Йорку в музеї сучасного мистецтва, в Художньому інституті Чикаго, в Стокгольмі (Нац.музей), в Венеції в фонді Пеггі Гугунхейм. Поодинакі зразки метафізичного живопису різними шляхами прийшли в колекції музею Ермітаж (Джорджо де Кіріко, Массімо Капмільі), Петербург і в Музей образотворчих мистецтв в Москві.

Концептуальне мистецтво — мистецький рух постмодернізму, що склався в кінці 1960-х років під впливом дадаїстів, майстрів поп-арту й мінімального мистецтва. Концептуалісти ставлять своїм завданням перехід мистецтва від виконання художніх творів до вільних від матеріального втілення «художніх ідей» (т. з. концептів — загальних уявлень). Творчість осмислюється концептуалістами як близький по духу хеппенінгу, але статично зафіксований процес залучення глядача в «гру ідей». Це оформляється у вигляді графіків, діаграм, схем, цифр, формул, написів тощо.

Яскравими представниками українського концептуалізму є Фонд Мазоха та Олег Тістол.

Гіперреалізм - термін, який використовується для позначення: а) течії в сучасному мистецтві (живопису, скульптурі і кінематографії) 1990-2000-х років, б) творчості європейських фотореаліст 1970-х років. Слово «гіперреалізм» було придумано Ізі Брашо в 1973 році як французький синонім слова «фотореалізм». «Гіперреалізм» став назвою великого каталогу та виставки в Брюсселі того ж 1973 року. На виставці переважно були представлені роботи американських фотореалістів, але також були включені роботи значних європейських художників, таких як: Гнолі (Gnoli), Герхард Ріхтер, Клафек (Klapheck) і Делкол (Delcol). Майже тридцять років потому термін стали використовувати для визначення творчості нової групи художників.

Ленда́рт (від англ. land — земля, та англ. art — мистецтво) — художня діяльність, об'єктом якої є реальний пейзаж, фрагмент природного середовища. Діяльність такого типу є інтеграцією в пейзаж, перетворенням його фрагменту, або використанням натуральних процесів (ерозії, атмосферних чинників) для створення художнього об'єкта.

Твори цього типу з'явилися в мистецтві у 1960-х роках, а бурхливий розвиток — на 1970-ті роки. Це були різні за масштабом і характером проекти, монументальні, що іноді сягали кількох кілометрів, або такі, що вимагали масштабних земельних робіт (розкопи, канави), іноді делікатних, складні для знаходження навіть на відкритому просторі, або композиції, що існували лише одну мить, нищені вітром або припливом.

Боді арт (від англ. body art) — це мистецтво прикрашати тіло. У широкому сенсі до цього поняття відносяться: макіяж (make up), татуювання і пірсинг (і інші види модифікації тіла), менді (біотату хною) і, власне, бодіпейнтінг (bodypainting) — мистецтво розпису тіла, або боді арт у вузькому сенсі слова. Сучасний боді арт знаходиться на стику графіки і живопису, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну, макіяжу і стилю, перукарського мистецтва.

Урбані́зм (від лат. urbanus міський)— багатозначний термін.

Урбанізм — напрямок у містобудуванні у XX ст., утверджує необхідність створення і розвитку великих міст.

Урбанізм — тематика в мистецтві XX ст., зображення життя великих міст.

Урбанізм — любов до міських пейзажів.

Дезурбанізма (від дез... і лат Urbanus -. Міський), напрям у містобудуванні 20 в, що заперечує позитивну соціальну роль великих міст і проповідує розосередження населення за їх межами.. Поява Д. пов'язано із загостренням протиріч між містом і селом і з кризою капіталістичного міста. Ідеї ​​Д. виявилися вже в соціальних утопіях початку 19 в. (Невеликі комуни в оточенні природи). Наприкінці 1920 -х рр.. ідеї Д. вплинули на творчість деяких радянських архітекторів (М. Я Гінзбург, М О Барщ та ін...); в своїх теоретичних статтях соціолог М. Охітовіч пропонував будувати вздовж автострад стрічкові поселення з житлами, розрахованими на одну людину. Найбільш послідовно ідеї Д. були сформульовані в книзі Ф. Л. Райта " Зникаючий місто " (1932) і його проекті міста (1935), в якому пропонувалося розміщувати житлові і громадські будівлі серед с.-г. угідь. Після 2 - ої світової війни 1939-45 ідеї Д. знайшли часткове відображення при проектуванні міст- супутників

Пуризм (від фр пур -. Чистий) - напрям в живописі та архітектури XX століття, яка добивається при створенні своїх творів естетичної ясності, точності, достовірності в зображенні. Ця течія було створено французьким художником Амеде Озенфаном і архітектором Ле Корбюзьє в 1918 році з написанням ними художнього маніфесту «Після кубізму»

Метаболізм (фр. métabolisme від грец μεταβολή -. «Перетворення, зміна») -. Перебіг в архітектурі і містобудуванні середини XX в, що представляло альтернативу панувала в той час в архітектурі ідеології функціоналізму. Зародилося в Японії в кінці 50 -х років XX століття. В основу теорії метаболізму ліг принцип індивідуального розвитку живого організму (онтогенезу) і коеволюції. Метаболізм не варто, однак, плутати з органічною архітектурою та еко- теком, в яких наслідування живої природі не розгорнуто в часі і зачіпає, головним чином, принципи формоутворення.

Бруталізм (під даним терміном мається на увазі звичайно новий бруталізм, або необруталізм -. Англ Новий Бруталізм) - напрям (стиль) в архітектурі періоду 1950-х - 1970-х років, спочатку в архітектурі Великобританії. Одна з гілок післявоєнного архітектурного модернізму.

Відправною точкою бруталізму вважаються проекти і теоретичні роботи архітекторів-англійців Елісон і Пітера смітсоніт (англ.) рос.. Стиль мав поширення практично у всіх країнах Європи і світу, в тому числі в США, Канаді, Японії, Бразилії, країнах Скандинавії і СРСР.

Деконструктиві́зм — напрям в сучасній архітектурі, заснований на застосуванні в будівельній практиці ідей французького філософа Жака Дерріда. Іншим джерелом натхнення деконструктивістів є радянський конструктивізм 1920-х рр. Для деконструктівістських проектів характерні візуальна ускладненість, несподівані зламані форми, підкреслено агресивне вторгнення в міське середовище. Як самостійна течія деконструктівізм сформувався в кінці 1980-х рр. (роботи Пітера Айзенмана і Даніеля Лібескінда).

Хай-тек (Гай-тек) (скорочення від англ. high technology — високі технології) — стилістичний напрямок у сучасній архітектурі та дизайні, орієнтований на функціональність, науковість, елітне обслуговування архітектурою з застосуванням високих технологій.

Мінімалі́зм (від лат. minimum — найменше) — напрямок у ряді мистецтв, що виходить з мінімальної трансформації використовуваних у процесі творчості матеріалів, простоти й однаковості форм, монохромності, творчого самообмеження художника. Найбільше цей напрямок представлений у музиці, скульптурі та архітектурі.

Дата добавления: 2015-09-30