Міністерство освіти та науки України

Міністерство освіти та науки України

Міжнародний Гуманітарний Університет

Дисципліна: «Основи оподаткування»

«Оподаткування країн Скандинавії»

РЕФЕРАТ

Підготувала

студентка

МЕВ-42

Кливняк Оксана

Одеса, 2011

Введення

Скандинавськими країнами називають п'ять держав, які розташовані на території Скандинавського півострова (Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція). Три з них — Швеція, Норвегія та Фінляндія — становлять особливо значний інтерес у плані організації фінансів, оскільки тут сформовано модель загального добробуту із найвищими соціальними стандартами та гарантіями з боку держави. В окрему групу ці країни об'єднують не лише фінансові, а й економічні, соціальні, політичні, а також історичні національні ознаки. Передусім для усіх країн характерною є значна перерозподільна роль держави — 55—65 % ВВП. Саме за часткою держави Норвегія і Фінляндія займають перші три місця серед усіх країн (нині цей показник дорівнює відповідно 66, 61 і 56 %). Рівень оподатковування у Скандинавських країнах традиційно один із найвищих серед промислово розвинутих держав. Наприклад, частка податків у ВВП Швеції на початку 90-х років становила 61 %, що є максимальним загальносвітовим показником.

Соціальна сфера є пріоритетом фінансової політики. Крім того, що велика частка соціальних послуг у Скандинавських країнах є безкоштовними, вони дуже різноманітні за формами і доступні всім громадянам. У державному секторі економіки та у бюджетній сфері зайнята значна частина працездатного населення. Приблизно кожен третій швед, норвежець, датчанин, і кожен четвертий фін належать до державних службовців або працюють на підприємствах, що знаходяться у державній власності. Цей показник становить у Швеції — 32 %, у Норвегії і Данії — близько ЗО, у Фінляндії — 25 %. Це найбільші масштаби зайнятості у державному секторі економіки серед розвинутих країн. Відповідно, соціально-економічна активність держави стосовно постачання суспільних благ та перерозподілу доходів відображається в унікальних пропорціях державних фінансів та ознаках фінансової політики.

1. Особливості оподаткування Норвегії

Норвегія — північна країна, багата природними ресурсами. Економіка країни розвивається як завдяки високотехнологічним галузям господарства, так і за рахунок добре розвиненої експортно орієнтованої нафтової і газової промисловості. Постачанням нафти Норвегія забезпечує вельми відчутний обсяг у загальносвітовому видобутку, поступаючись в обсягах лише Росії і Саудівській Аравії. Норвегія належить до країн, залежних від зовнішньої торгівлі, частка якої у ВВП становить близько 70 %. У 2004 р. ВВП Норвегії становив 183 млрд дол. за паритетом купівельної спроможності. У перерахунку на одну особу це 40 тис. дол., що є одним із найбільших показників у світі. Зростання ВВП у 2004 було зафіксоване на рівні 3,3 %.

Особливістю фінансів держави є те, що зовнішнього боргу у країни немає. Норвегія є чистим зовнішнім кредитором, надаючи значні фінансові ресурси у борг іншим країнам. Потреби у запозиченнях також немає — вистачає власних постійних джерел доходів. Якщо у 1994 р. зовнішній борг Норвегії становив 39 млрд дол., то вже у 2003 р. країна не мала зовнішнього боргу. Проблеми бюджетного дефіциту сьогодні в країні немає навіть попри традиційно високий рівень державних витрат та соціальних зобов'язань уряду. При цьому бюджет вдається виконувати з профіцитом навіть без урахування надприбутків від експорту нафти. У 2004 р. профіцит державного бюджету становив 17,2 млрд дол. за доходів на рівні 134 млрд дол. У 2005 р. профіцит становив 26 млрд дол.

Основні прямі податки у Норвегії — податок на прибуток корпорацій і податок на доходи фізичних осіб. Базова ставка податку на прибуток корпорацій — 28 %. Особливі умови діють для нафтових компаній. Там частина прибутку обкладається стандартним податком на прибуток у розмірі 28 %, а інша частина — спеціальним нафтовим податком у розмірі 50 %. Це пояснюється високим рівнем прибутковості нафтового бізнесу. Податок на доходи фізичних осіб стягується за прогресивною шкалою залежно від рівня доходів, мінімальна ставка з 2005 р. — 12 %. Серед непрямих податків основним є ПДВ, ставка якого з 1 січня 2005 р. — 25 %. Є ще дві знижені ставки: 11 % на продукти харчування і 7 % на послуги пасажирського транспорту і послуги у сфері кіно і телебачення. До 1 січня 2005 р. ставки ПДВ становили відповідно 24 (базова), 12 і 6%.

У бюджеті основними джерелами доходів були відрахування на соціальне страхування (19 %), податки на доходи і на майно (33 %), акцизні збори і податок на додану вартість (31 %). Основні витрати спрямовувалися на соціальне забезпечення і житлове будівництво (39 %), освіту (13 %) і охорону здоров'я (14 %). У 2004 р. доходи державного бюджету сягали 134 млрд дол., а витратні — 117 млрд дол.

Податок з доходів фізичних осіб сплачується на національному й місцевому рівнях. Щорічно ставки переглядаються урядом. Податковим резидентом Норвегії вважається фізична особа, яка присутня або має намір бути присутньою на території Норвегії протягом шести місяців з дня прибуття в країну. Особи, які мають статус резидента, повинні сплачувати податки з усіх доходів, одержаних як на території Норвегії, так і за кордоном.

Нерезиденти сплачують податки лише з доходів, одержаних із джерел, розташованих на території Норвегії. Звільняються від оподаткування лише особи, які є резидентами іншої держави. що має угоду з Норвегії, за умови фактичної присутності в податковому році на території Норвегії менше 183 днів. Дивіденди, одержанні від іноземної компанії, обкладають податком на загальних підставах.

До доходу, що підлягає оподатковуванню, зараховують заробітну плату, додаткові пільги, інші виплати роботодавця, суми відшкодування з фондів соціального страхування, пенсії, аліменти, дохід від підприємницької діяльності та проценти на капітал. Подружжя сплачують цей податок роздільно один від одного. Визначають дві групи платників: одинокі громадяни й ті, які утримують одну чи більше осіб.

Загальнонаціональний податок сплачується за двома ставками (платники, які мають визначені законодавством розміри доходів, сплачують його за ставкою 9,5 та 13,7 %; друга група платників оподатковується за тією ж ставкою, але збільшуються суми доходів, для яких податок застосовується). Ставка муніципального доходу має фіксований розмір і встановлюється залежно від групи платників та одержаної суми доходу (на рівні 21 % та додатково 7 % податку у фонд вирівнювання, що сплачується з суми чистого доходу). Особистий дохід, що визначається як валовий дохід від трудової діяльності (у тому числі пенсії) і є об’єктом оподаткування. Загальна ставка становить 28 % чистого доходу. Крім того, кожен робітник сплачує зі своєї заробітної плати внески до соціальних фондів у розмірі 7,8 %. Для вільних і приватних підприємців ставка податку до соціальних фондів дорівнює 10,7 % від доходу, що перевищує визначену законодавством суму. Особливістю сплати цього податку є те, що він стягується з пенсій у розмірі 3 %. Ця ж ставка застосовується й для осіб віком до 17 та після 69 років. Іноземні особи також сплачують цей податок, якщо вони не звільняються від оподатковування за умови дії угоди з державою, громадянином якої є платник. Ті з іноземних громадян, хто працює на континентальному шельфі, повністю звільняються від страхових внесків. Сума одержаного доходу може бути зменшена на фактично підтверджені витрати, але не більш, ніж на 20 % від загального доходу. При розрахунку цього податку з одержаного доходу вираховується також мінімум заробітної плати, що не підлягає оподаткуванню. Прибуток з акцій, облігацій, інших цінних паперів, дохід від інвестицій оподатковується за ставкою 28 %.

Кожний платник зобов’язаний подати наприкінці року податкову декларацію. Індивідуальні підприємці та роботодавці повинні отримати також картку податкових відрахувань, де вказано суму податків, утриманих із заробітної плати. Цю картку роботодавець заповнює та подає до податкових органів кожні два місяці. Кінцеві розрахунки податків відбуваються на початку наступного податкового року.

Фізичні особи сплачують податок на спадщину і дарування, ставка якого знаходиться в межах від 18 до 30 % і визначається залежно від ступеня спорідненості та вартості майна. При цьому законодавчо встановлюється вартість майна, що звільняється від сплати податку. Якщо той, хто дарує майно, є постійним податковим резидентом Норвегії, то оподатковується все майно, у тому числі і те, що знаходиться за межами Норвегії. Якщо платник є нерезидентом, то він сплачує податок лише на активи, що знаходяться на території Норвегії (якщо не існує відповідних угод між державами).

Прибутковий податок з юридичних осіб стягується за ставкою 28 %. Оподатковуваний прибуток складається з балансового прибутку, зменшеного на суму витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією товарів, а також на суму сплачених податків на території Норвегії. Деякі витрати не підлягають вирахуванню з оподатковуваного прибутку (наприклад, розважальні заходи). З балансового прибутку вираховуються також амортизаційні відрахування, але лише на ті виробничі активи, вартість яких перевищує встановлену суму, а строк використання яких більш ніж три роки.

Найбільші ставки амортизаційних відрахувань застосовуються для офісного обладнання, придбання цінностей (30 %), вантажних транспортних засобів, автобусів (25 %), легкових автомобілів, обладнання, інструментів, морських та річкових суден (20 %), повітряних суден (12 %). На приміщення, споруди, готелі, ресторани вона становить 5, для офісних споруд — 2 %.

Податкову декларацію з податку на прибуток корпорації разом з документами, що підтверджують її, подають до 28 лютого звітного року. Податок сплачується поквартально авансовим методом; розраховується, виходячи з суми доходів, одержаних у попередньому податковому році, і перераховується рівними частинами 15 лютого та 15 квітня. Останні дві сплати (25 вересня та 15 листопада) розраховуються, виходячи з доходу, одержаного за попередній квартал.

Податок з дивідендів. Дивіденди акціонерам ЄЕС не оподатковуються; інші акціонери сплачують 25 %, якщо не існує податкової угоди з даною країною.

Установлена гнучка система відрахувань до соціальних фондів при переміщенні підприємств з великих міст у північні регіони. У північних регіонах ставка відрахувань працедавців у соціальні фонди складає 0; у центральних районах — 14,1 %.

Податок на додану вартість (ПДВ) стягується практично зі всіх продуктів. Існує три основні ставки:

-стандартна (застосовується щодо більшості товарів і послуг) — 25 %;

-продукти харчування — 13 %;

-пасажирські перевезення, готельні послуги, квитки в кіно — 8 %.

«Зелені податки»:

Компанії сплачують податки на дизель, діоксид сірки, пестициди та інші речовини, які шкодять навколишньому середовищу.

Податок на майно сплачується юридичними та фізичними особам щорічно, виходячи з фактичної вартості капітальних активів. Акціонерні товариства від нього звільняються. Фізичні особи - резиденти сплачують податок на майно як у Норвегії, так і за її межами, а нерезиденти - лише на те, що знаходяться в Норвегії; ставки оподаткування від 0 до 1,5 %. Якщо сума податку на майно більша за 65 % від суми загального доходу до оподаткування, то ставка податку може бути знижена, якщо сума чистих активів не перевищує встановлену межу. При перевищенні її ставка податку зменшується до 0,6 %.

Державне мито за ставкою 2,5 % сплачується при купівлі земельних ділянок. Податок на товари розкоші (парфуми), спирт, бензин сплачується за ставкою до 70 %.

2. Особливості оподаткування Фінляндії

Фінляндія — одна з найбільш економічно розвинених європейських держав, член Євросоюзу з 1995 З 1994 р. фінська економіка переживала період швидкого і стійкого економічного зростання після подолання глибокої кризи початку 1990-х років. Накопичений потенціал позитивних тенденцій, сприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура і внутрішня соціально-економічна стабільність надали можливість країні зберегти позитивну динаміку найважливіших макроекономічних показників. Проте одним із серйозних наслідків реформ є високий рівень зовнішньої заборгованості країни, яка збільшилася після кризи початку 1990-х років і з того часу практично не знижується.

У 2004 р. ВВП країни становив 151,2 млрд дол. за паритетом купівельної спроможності. У перерахунку на одну особу це 29 тис. дол. Зростання ВВП у 2004 р. було зафіксоване на рівні 3 %. Сума зовнішнього боргу в 2005 р. сягала 175 млрд євро.

Встановлені у Фінляндії податки є дещо меншими, ніж у сусідніх країнах — Швеції, Данії і Норвегії. Корпоративний податок (податок на прибуток підприємств) справляється за ставкою 29 %, причому ним обкладаються не всі підприємства, а тільки юридичні особи, що мають статус окремого платника податків (акціонерне товариство, кооператив, фонд). Податок на доходи індивідів — прогресивний податок, який підлягає сплаті державі й обчислюється із сукупних трудових доходів фізичних осіб. Закон про шкалу оподаткування доходів приймається щорічно. Мінімальна ставка становить 13%, а максимальна — 36 %.

Найважливіший із непрямих податків — податок на додану вартість, базова ставка якого — 22%. За ставкою 8 % обкладаються продаж ліків, книг, а також кінопрокат, фізкультурні заходи, послуги пасажирського транспорту. Деякі види діяльності, такі як експортні операції, продаж періодичних друкованих видань і банківські послуги, ПДВ не обкладаються. До встановлюваних парламентом комунальних податків належать: податок на доходи, на нерухомість, а також церковний (на утримання євангельсько-лютеранської або православної церков).

Сільське господарство, перш за все рослинництво, у Фінляндії, як і в багатьох інших країнах, збиткове. Тому тут прийнято закони про субсидування цієї галузі народного господарства. Субсидування може застосовуватися і відносно деяких інших галузей, наприклад промисловості, що працює на експорт. Проведення такої політики, а також політики митних зборів після вступу Фінляндії до Європейського Союзу значною мірою почало залежати від рішень цієї організації.

У Фінляндії всі іноземні інвестиції підлягають обов'язковій реєстрації в Центральному Банку Фінляндії. Ця процедура введена тільки для того, щоб регулювати іноземні інвестиції. Також при реєстрації іноземного економічного суб'єкта з метою оподаткування необхідно дозвіл Центрального банку. Фінансові та страхові капіталовкладення регламентовані спеціальними законодавчими актами. Вивіз капіталу і отриманої в результаті економічної діяльності прибутку ніяк не обмежений.

Найбільш поширені організаційно-правові види підприємницької діяльності - це компанії з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства. За законодавством товариства з обмеженою відповідальністю зобов'язані зареєструватися також в торговому регістрі. Мінімальний розмір статутного капіталу - 5000 фінляндських марок. Для акціонерних товариств повідомлення торгового регістра не обов'язково, проте при бажанні воно може бути внесено в цей реєстр. Найбільш поширені організаційно-правові форми зарубіжних підприємств - це філії компаній. Акціонерна форма власності зустрічається рідко серед іноземних господарюючих суб'єктів.

У розвиваються районах Фінляндії капіталовкладення у виробничу сферу і туризм заохочуються спеціальними податковими звільненнями, такими, як збільшення ставки амортизаційних відрахувань до 50%. Муніципалітет, заохочуючи організацію підприємств у розвиваються зонах, надає приміщення для діяльності і пільгові кредити. На державному рівні формуються спеціальні фонди, службовці джерелом фінансування та консультативної допомоги для цих господарюючих суб'єктів.

Корпоративним податком обкладається весь дохід, як безпосередні доходи, так і доходи на приріст капіталу компаній-резидентів країни. Нерезиденти мають податкове відповідальність тільки на суми доходів, отриманих з фінських джерел. Компанія вважається резидентом Фінляндії, якщо вона була заснована і зареєстрована за фінському законодавству.

У Фінляндії з метою оподаткування дивідендів застосовується метод утримання податку за фактом їх нарахування. Нерезидентам може також надаватися податковий кредит на суми отриманих дивідендів, але не в повному обсязі, якщо ця умова обумовлена ​​в податкових угодах. (В даний час тільки Великобританія і Ірландія мають подібні угоди з Фінляндією. Ставка корпоративного податку у Фінляндії складає 28%, не існує диференціації ставок податку між розподіленого і нерозподіленого прибутком. Прибуток, що підлягає оподаткуванню, визначається загальноприйнятими у світовій практиці методами, що грунтуються на фінансовій звітності підприємства.

Фізична особа, яка перебуває на території Фінляндії більш ніж 6 повних місяців, вважається резидентом цієї країни для цілей оподаткування. У Фінляндії для уточнення принципу резидента враховується, чи має особа постійне житло чи інше майно на її території. Громадяни Фінляндії, що емігрують з неї, вважаються як мінімум ще 3 роки резидентами країни, якщо не було зроблено офіційне повідомлення влади про те, що він не має жодних істотних уз, що з'єднують його з Фінляндією. Громадяни Фінляндії та іноземні громадяни, які мають статус резидента, зобов'язані платити як державні, так і місцеві податки з усього доходу, отриманого в країні і за її межами. Нерезиденти мають податкову обов'язок лише на доходи, отримані від фінських джерел. Подружні пари розраховують і сплачують суми податку окремо один від одного.

Також сплачують податки парафіяни Фінської Церкви за ставкою 1 - 2 %.

Додатково з громадян справляються такі податки: внески в соціальні фонди, у пенсійний фонд, у фонд зайнятості). Суми, сплачені у соціальні фонди й у фонд зайнятості, повністю віднімаються з оподатковуваної бази.

Прибутковий податок сплачується з прогресивним ставками, диференційованими від 7 до 39 % залежно від величини доходу. Доходи до 43000 фінляндських марок звільнені від цього податку. Прибутковий податок розраховується і стягується з заробітної плати працівника роботодавцем. Недоплачений податок утримується додатково, а переплачений - відшкодовується. Прибуток, отриманий при продажу акцій і від операцій з нерухомістю, оподатковується за тим же ставками, що і доходи від капіталовкладень. Отриманий прибуток визначається методом зменшення суми доходу на суми фактичних витрат. Дохід, отриманий від капіталовкладень, оподатковується у тому році, в якому цей дохід був отриманий, як у грошовій, так і в натуральній формі. Банківський відсоток і дохід від державних облігацій підлягає оподаткуванню за ставкою 28 %. Починаючи з 1989 р. у Фінляндії були прийняті спеціальні законодавчі акти, що регламентують діяльність іноземних фахівців і експертів на її території.

Нерезиденти сплачують податок: на фінські джерела доходу за ставкою 28 % на дивіденди, авторські гонорари, відсотки, на заробітну плату і пенсії - 35 %.

З оподатковуваної бази віднімаються наступні доходи і витрати:

-процентні виплати (не включаючи відсотки на споживчий кредит) виключаються з доходу від капіталовкладень, а саме приріст капіталу, дохід від здачі майна в оренду, відсотки, дивіденди та ін.

-якщо доходи від капіталовкладень незначні, то отриманий оподатковуваний дохід може бути зменшений до 28 %, але не більше 8000 фінляндських марок для самотньої людини, для бездітних подружніх пар цей показник становить 16000 фінляндських марок, для подружніх пар, які мають одну дитину - 18000 фінляндських марок, для подружніх пар, які мають двох і більше дітей - 20000 фінляндських марок.

-отримання страхових відшкодувань,

-внески в профспілкові організації,

-сукупні витрати на ведення бізнесу.

-додаткові відрахування сукупного доходу мають громадяни, вік яких перевищує 65 років, або людей з розумовими відхиленнями.

-встановлена максимальна сума витрат, на яку може бути зменшений сукупний дохід становить 30 % від ціни продажу акцій або нерухомості (50 % для активів, придбаних до 1989 р.).

-збитки при продажу капітальних активів вираховується із суми отриманого доходу в тому ж році, в якому були отримані ці збитки, або можуть бути перенесені в рахунок майбутнього прибутку. Проте термін перенесення не повинен перевищувати 3 роки.

Всі платники податку зобов'язані подати декларації про доходи в податкові органи не пізніше 31 січня року, наступного за звітним роком.

Ставки податку на майно, що переходить у порядку спадкування й дарування, варіюються залежно від ступеня споріднення сторони, яка передає, і правонаступника (для близьких родичів ця ставка коливається від 10 до 16 %, а для угод між особами, які не мають споріднення від 30 до 48 %). Фізичні особи, які є резидентами Фінляндії, сплачують податок на майно за ставкою 0,9 % на все майно, включаючи майно, що перебуває за межами країни, якщо чиста (фактична, оцінна, ринкова) вартість цього майна перевищує 1,1 млн. фінляндських марок. Нерезиденти мають зобов'язання тільки за майна, розташованого на території Фінляндії, якщо ця умова не обумовлено в податкових міжнародних угодах. Встановлено обмеження по сумі стягуваних податків. Сума всіх податків, що підлягають сплаті до бюджету, не повинна перевищувати 70 % від суми державного прибуткового податку. Якщо сума всіх податків наближається до цієї цифри, то ставка державного податку може бути знижена.

Податок на додану вартість. Стандартна ставка ПДВ - 22 %, хоча існують і знижені ставки податку на деякі товари і послуги, що мають важливе соціальне значення.Акцизи стягуються з роздрібної торгівлі окремими підакцизними товарами.

3. Особливості оподаткування Данії

Данія - високорозвинута індустріально-аграрна країна з широкими зовнішньоекономічними зв'язками, рівень життя її населення - один з найвищих у світі. Економіка Данії базується на високотехнологічному сільському господарстві, діяльності сучасних малих підприємств і корпорацій, в країні високий рівень соціального захисту населення і зовнішньої торгівлі. В економіці переважає приватний сектор, але держава за допомогою грошово-кредитної, фінансової і податкової політики, а також надання субсидій значно впливає на сільське господарство. Промисловість Данії багатопрофільна. Профілюючі галузі: виробництво електронного обладнання, харчова промисловість, суднобудування, будівництво мостів і виробництво меблів, хоча більшу частину сировини доводиться імпортувати. Займаючи високі позиції в рибальстві і сільському господарстві, Данія змогла відновити свою економіку після Другої світової війни швидше, ніж сусідні країни, але відтоді частка сільського господарства в національному доході скоротилася з 20% в 1953 році до близько 3,9% у 1995-му. Нарівні із зменшенням значення сільського господарства в економіці Данії набула значної ролі сфера обслуговування, де сконцентровано майже 74,7 відсотка зайнятих. Важливе місце відводиться і зовнішній торгівлі, на частку якої припадає 54,9 відсотка валового внутрішнього продукту.

ВВП Данії у 1995 році становив 173,3 млрд. дол., або 33 144 дол. з розрахунку на душу населення, поступаючись тільки Швейцарії і Японії. Однак через високу вартість життя Данія посідала лише 12-е місце у світі за купівельною спроможністю населення. Витрати держави в 1996 році становили 46 відсотків ВВП, причому близько половини припадає на пенсії і допомоги. У 1996 році державне споживання (як частка ВВП) становило 25%, приватне споживання - 57%, інвестиції - 17%, а сума експорту й імпорту - 54,9%. Середнє річне зростання економіки скоротилося з 4,5% на кінець 1960 років - початок 1970-х до 1,7% у 1986-1995 рр.

Данія - країна з досить високим рівнем податків. У структурі доходів бюджету близько половини займає прибутковий податок з фізичних осіб. Розмір податкової відповідальності залежить від статусу платника податків (резидента або нерезидента) і від джерела одержання доходу. Крім громадян, що проживають постійно на території Данії, до резидентам відносяться фізичні особи, які перебувають на території країни протягом повних шести місяців, навіть якщо вони не мають постійного житла. Резиденти сплачують податок з усього доходу, отриманого як у країні, так і за її межами, нерезиденти - тільки з доходів, отриманих на території Данії. Різні види доходів оподатковуються за різними ставками.

Для цілей оподаткування доходи диференціюються за такими групами: особисті доходи, доходи від капіталу, оподатковуваного простого доходу і прибутку від акцій. Особистий дохід включає: заробітну плату, суми повернутого податку, вартість безкоштовного житла, витрати по службового автомобіля, використаного в особистих цілях, пенсії, чистий дохід від підприємницької діяльності (крім витрати і процентний дохід). Дохід від капіталу складається з: чистих відсотків оподатковуваного прибутку при продажу акцій, утримуваних у власності більше трьох років, дивідендів від зарубіжних компаній (у випадку, якщо податок, утриманий в іноземній державі, менше данської), сум орендної плати за житло, яке надається в оренду. Оподатковуваний простий дохід - це сукупність особистого доходу і прибутку від капіталу за винятком пільг, вирахувань і звільнень. Дохід від акцій включає: оподатковуваний прибуток від продажу акцій, утримуваних більш ніж три роки, дивіденди, отримані від данських компаній, зарубіжних компаній (якщо належний податок зарубіжної держави істотно нижче данської) і деякі доходи, що розподіляються інвестиційними трастами.

Прибутковий податок включає в себе державний, муніципальний і церковний податки. Середня ставка муніципального і церковного податків у сумі становить 29,5 %. Ставка державного податку диференційовано залежно від доходу. Якщо простій податок перевищує 134500 датських крон, додатково встановлюється податок у розмірі 5 % і 15 % - при перевищенні доходу 243500 датських крон. Гранична ставка прибуткового податку склала в 1996 р.- 61 %, в 1998 р. передбачається її зниження до 58 %. У 1994 р. введено новий податок у соціальні фонди. Ставка в 1996 р. склала 7 % від валового заробітної плати. Ці внески утримуються роботодавцем та сплачені суми податку зменшують базу оподаткування на суму персонального відрахування, що складає в середньому 13224 датських крон.

Внески до державних пенсійних та страхових фондів також можуть відніматися з оподатковуваної бази. Крім того, оподатковувана база може бути зменшена на суму внесків зі страхування по безробіттю, суми пожертвувань, деякі види транспортних витрат, витрати на виховання дітей і аліменти.

Податком на дохід від капіталу обкладається короткостроковий прибуток, який виникає від операцій з акціями, що перебувають у володінні менш ніж три роки. При цьому прибуток зменшується на суми короткострокових збитків, а невраховані короткострокові втрати можуть переноситися в рахунок короткострокового прибутку, отриманого протягом наступних п'яти років. Прибуток, що виникає при реалізації акцій, що належать комусь або на праві власності більш ніж три роки, оподатковується в залежності від того, включені акції в список котирувань чи ні. Фізична особа, яка володіє лістинговими акціями, ринкова вартість яких не перевищує 106600 датських крон (за 1996 р.), звільнено від сплати податку з отриманого прибутку, а збитки не віднімаються. Для лістингових портфелів, вартість яких більше 106600 датських крон, отриманий прибуток оподатковується як доход від акцій. Ставка податку на доход від акцій за дохід, що не перевищує 33800 датських крон, встановлена у розмірі 35 %, а на прибуток більш 33800 датських крон - 40 %. Збитки можуть бути зараховані за рахунок прибутку за такою ж категорії довгострокових доходів, а збитки понад цих сум можуть бути перенесені в рахунок прибутку наступних п'яти років. Вартість портфеля оцінюється в кінці кожного року, або під час його збут або придбання. Всі доходи від не лістингових акцій (акцій, які не беруть участь у котируваннях) оподатковуються за ставкою 25 % і 40 % відповідно з розміром портфеля акцій. Пільги з понесених збитків досить вагомі. Збитки спочатку відраховуються за рахунок отриманої довгостроковій прибутку, але якщо це з різних причин неможливо, то суми збитків можуть бути предметом зменшення оподатковуваного прибутку.

Прибуток від продажу приватного будинку або квартири, в якій їх власник жив протягом тривалого періоду, звичайно звільняється від податку.

Прибуток, отриманий від продажу або погашення облігацій та інших цінних паперів, випущених в еквіваленті датських крон, звільняється від оподаткування за умови, що номінальна процентна ставка за цим фінансовим інструментам не більше 6-7% емісій, проведеним до 1995 р.).

Приріст відносно боргових інструментів, що приносять низький дохід, обкладається податком як дохід від капіталу. Приріст капіталу або збиток від реалізації або погашення облігацій та інших фінансових операцій в іноземній валюті обкладається точно так само, як і доходи в національній валюті. Дохід від інвестиційної діяльності, відсотки і деякі закордонні інвестиції включаються в капітальні доходи. Дивіденди оподатковуються у розмірі 25 %, цей податок утримується у платника компанією, що здійснює свої зобов'язання. Дохід за дивідендами, що перевищує 33800 датських крон, оподатковується за ставкою 40 %.

Встановлені особливі правила оподаткування для іноземних працівників. Іноземні громадяни, які перебувають на території Данії від 6 місяців до 3 років, можуть за бажанням отримувати заробітну плату у готівковій формі за спеціальним податкового режиму за умови, що вони є резидентами Данії і найняті на роботу датським роботодавцем, які мають постійне представництво на території Данії. Згідно з особливим податковим режимом дохід оподатковується за фіксованою ставкою 25 %, при цьому податок утримується роботодавцем. На такий дохід не встановлено жодних відрахувань. Після закінчення трирічного періоду іноземному громадянину може бути надано дозвіл залишитися в Данії на строк до 48 місяців, протягом яких його доходи будуть обкладатися за загальними правилами оподаткування в Данії. Якщо він залишиться на її території і далі, то порядок оподаткування буде аналогічним для оподаткування корінних громадян. Для того щоб обрати спеціальний режим, заробітна плата фізичної особи у готівковій формі повинна бути не менш 44700 датських крон.

Іноземним громадянам, які не потрапляють під особливий податковий режим, може бути наданий податковий кредит для покриття витрат з облаштування, якщо їх контракт укладений на строк не більше трьох років, вони здійснюють свою трудову діяльність і отримують заробітну плату іноземною підприємстві. Відрахування в розмірі 8000 датських крон плюс 5 % від валового доходу, складових в сумі не більше 25 % від валового доходу, застосовується відносно іноземців, що працюють в Данії більше двох років. Річна податкова декларація повинна бути надана в податкові органи за місцем проживання не пізніше 31 травня року, наступного за звітним роком. Якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність, то крайній термін подачі декларації - 30 червня.

Податок на прибуток сплачується авансовими платежами протягом податкового року на підставі попередньої податкової реєстрації. Залежно від дати подання декларації про доходи місцевий податковий орган надсилає податкове повідомлення про суми, належної до сплати до травня або серпня. Суми, сплачені понад належного податку, відшкодовуються з додатковим процентних нарахуванням у розмірі 4 % в терміни надання документів податковими органами.

Розглянемо основні питання корпоративного оподаткування. Компанія вважається резидентом Данії, якщо вона була зареєстрована згідно датському законодавству або якщо головний орган управління цією компанією розташований на території Данії. Юридичні особи - резиденти Данії мають повну податкову обов'язок по всьому доходу, отриманого як на території Данії, так і за її межами. Компанії-нерезиденти сплачують податки тільки з тих доходів, джерела яких знаходяться в Данії, включаючи прибуток постійного представництва, доходи від земельних ділянок, авторські гонорари, дивіденди та інші джерела доходів. Податковий тягар поширюється на доходи, отримані в звітному фінансовому році. Початком фінансового року для тільки що створеної компанії є момент її реєстрації. Ставка податку на прибуток корпорацій встановлена в розмірі 34 % і застосовується як для резидентів, так і нерезидентів. Не існує різниці при оподаткуванні розподіленої та нерозподіленого прибутку компанії.

Встановлені досить жорсткі правила визначення та коригування оподатковуваного прибутку. Оподатковуваний прибуток - це прибуток, взятий з підсумкового звіту про фінансові результати підприємства за звітний період. Він зменшується на суму фактичних витрат на ведення бізнесу (ведення, збереження і підтримка бізнесу). Однак тільки 25 % витрат на підготовку і проведення розважальних заходів може бути відніміть з оподатковуваної бази. Капітальні витрати зазвичай не зменшують базу оподаткування. Проте, деякі види витрат на відкриття та розширення бізнесу, такі, як витрати на маркетингові дослідження, гонорари, виплачені експертам, і реєстраційна мито, можуть зменшити базу оподаткування підприємства.

Дивіденди і відсотки віднімаються в повному обсязі. Підприємство може зменшити розмір чистої вартості матеріальних запасів за бухгалтерським книг підприємства з метою оподаткування до 12 % в рік, незалежно від інших положень, вирахуваних з оподатковуваної бази, за застарілими і важкодоступним об'єктів. Цей висновок потім повинен бути доданий до сукупного доходу, отриманого в наступному фінансовому році, потім наступний вирахування може бути зроблений при необхідності зменшення бази оподаткування. Ця пільга надається з метою зменшення оподатковуваного прибутку за рахунок прибутку наступного року.

Амортизація не враховується в цілях оподаткування корпоративним податком і, відповідно, повинна бути додана до балансової вартості активів при визначенні оподатковуваного доходу. Прискорена амортизація може бути надана за машин, обладнання та будівель починаючи з року підписання контракту до моменту доставки цих активів, контрактна вартість яких повинна перевищувати 700000 датських крон. Сума амортизаційних відрахувань по прискореному методом списання не може перевищувати 30 % від загальної вартості за контрактом і не повинна перевищувати 15 % в рік. Спеціальні підвищені ставки амортизаційних відрахувань встановлені для будівель, машин і устаткування, яким володіють підприємствам, заснованим (зареєстрованим) на території зон вільного підприємництва.

Прибуток розраховується шляхом зменшення вартості реалізації на вартість придбання. Оподатковувана база з податку на прибуток від капіталу складається з прибутку і збитків, отриманих сум у рахунок виплати боргів і боргових вимог. Прибуток, отриманий від продажу іміджу фірми, оподатковується за звичайною ставкою корпоративного податку - 34 %. Прибуток, отриманий від реалізації акцій, що знаходилися у володінні більш ніж 3 роки, звільнено від податку, якщо операції з цінними паперами не є спеціальною діяльністю (основним джерелом доходу). Прибуток, отриманий від розпорядження об'єктами нерухомості, що належать на правах власності більш ніж три роки, може бути зменшена до 5 % за кожен рік (після трьох років інкубаційного періоду) володіння нерухомістю, але не більше 30 %. Дивіденди звільняються від податку за умови, що їх одержувач володіє не менш ніж 25 % пакетом акцій протягом повного фінансового року. В інших випадках 66 % нерозподілених дивідендів повинні бути включені в базу оподаткування. Якщо дивіденди отримані від зарубіжних джерел, то вони підлягають оподаткуванню згідно датському законодавству. Якщо податок на закордонні дивіденди не утримувався у джерела виплати, то вся сума отриманих дивідендів включається в базу оподаткування та оподатковується в тому році, в якому він був оголошений. Збитки, понесені у фінансовому році, можуть бути списані протягом наступних п'яти років і не можуть бути списані за рахунок прибутку року, в якому вони були отримані.

Роботодавець зобов'язаний виплачувати за кожного працівника, зайнятого повний робочий день, щомісячний внесок у пенсійний фонд у розмірі 1491 датських крон. Суми, що виплачуються в пенсійний фонд, повністю віднімаються з бази оподаткування при розрахунку корпоративного податку. Датська компанія, що має відділення або філії за кордоном, повинна включати до сукупного доходу головної компанії прибутки та збитки, отримані цим відділення у звітному фінансовому році. Однак датська компанія може отримати податковий кредит на суму доходів, отриманих із закордонного джерела, за умови, що доходи, які належать цьому відділенню, не будуть перевищувати 50 % від суми сукупного доходу з усіх джерел. Якщо є угода про уникнення подвійного оподаткування, то можливе коректування оподатковуваного прибутку, аж до повного усунення податкового тягаря відносно доходів із закордонних джерел.

Також в цілях заохочення діяльності по освоєнню зарубіжних ринків фірмі може бути встановлена пільгова ставка податку на прибуток. Однак пільгове оподаткування доходів від зарубіжних джерел поступово ліквідується і до 2000 р. передбачається цю пільгу повністю скасувати. Податок сплачується двома авансовими платежами: 20 березня і 20 листопада звітного фінансового року. Суми авансових платежів розраховуються як середня сума податку за останні три роки, відповідно один внесок дорівнює 50 % від цієї суми. Для тих компаній, які були утворені до 29 січня 1992 р. та їхніх зарубіжних філій є обов'язковим авансова форма розрахунків з податку на прибуток. Інші компанії мають вибір між авансової формою і оплатою за рахунком отримання доходу.

Компанії, які застосовують форму виплати податку за рахунком, при неповному перерахування належного податку зобов'язані заплатити пені в розмірі з 11,75 % від суми несплаченого податку. Податкова декларація з податку на прибуток корпорацій повинна бути представлена в податкові органи не пізніше 6 місяців до закінчення фінансового року. Якщо закінчення фінансового року потрапляє в проміжок від 1 січня до 31 березня, то крайній термін для подання декларації - це 1 липня. Перегляд і перерахунок поданих декларацій може проводитися аж до 31 липня.

Підприємства, що працюють матеріальними запасами, за які підлягає сплата ПДВ і мають річний оборот перевищує 20000 датських крон, зобов'язані зареєструватися як платники ПДВ. Якщо закордонне представництво не повинна реєструватися на території Данії як відокремлений юридична особа, від імені цього представництва реєстрації як платника ПДВ підлягає фізична особа, яка є резидентом Данії, або інша юридична особа, зареєстрована в Данії. Ставка ПДВ встановлено в розмірі 25 %. Експортні поставки товарів та надання послуг, таких як медицина, освіта, пасажирський транспорт, фінанси, страхування і т.д. звільнені від сплати ПДВ. З імпортних товарів ПДВ справляється за ставкою 25 %. Декларації з ПДВ повинні подаватися в податкові органи щоквартально разом з документами, що підтверджують факти оплати ПДВ не пізніше 10-денного періоду до закінчення звітного кварталу. При несплаті або недоплати ПДВ накладаються штрафні санкції, а надміру сплачені суми ПДВ відшкодовуються з нарахованими на них процентом. Резиденти сплачують податок на майно, розташоване на території Данії, так і за її межами. Нерезиденти - тільки на майно, що перебуває в Данії. У 1996 р. ставка податку на майно встановлена в розмірі 0,7 % від вартості майна, вартість якого перевищує 2,4 мільйона датських крон. Подружні пари обкладаються податком на майно окремо.

Податок з спадщини на майно сплачується: зі всього майна, якщо померлий був резидентом Данії; тільки з майна, розташованого на території Данії, якщо померлий - нерезидент. Однак майно, що перебуває в Данії, є об'єктом обкладання податком незалежно від статусу резидентства. Податок на спадкування виплачується тільки на нерухомість за ставками від 15 % до 36,25 % залежно від ступеня споріднення одержувача і померлого. Подарунки оподатковуються як звичайний дохід у їх одержувача. Однак подарунки дружинам, батькам або дітям оподатковуються спеціальним податком на подарунки за ставкою 15 %. Податок сплачується у випадках, якщо дарувальник або одержувач є резидентами Данії або якщо майно розташоване на нашій території. Щорічний неоподатковуваний розмір подарунок дітям - 4100О датських крон.

4. Особливості оподаткування Швеції

Швеція відома рядом фірм зі світовою популярністю - Oriflame, Saab, Scania, Volvo, Volvo Trucks, Ericsson, TELE2, Electrolux, IKEA, TetraPak, Alfa Laval, SKF. Знаходиться на першому місці з виробництва підшипників. В країні високий рівень інновацій, високорозвинена і постійно модернизируемая інфраструктура, відмінний стан техніки, добре освічений персонал, що володіє англійською мовою. При цьому зарплати відрізняються від склався на світовому ринку рівня. Майже 60 % ВВП припадає на податки, що є найвищим значенням в ОЕСР. Периферійне розташування країни на континенті підвищує транспортні витрати виробників і експортерів.

У країні досить низький, як для європейської держави, рівень оподаткування податком на прибуток корпорацій і одночасно чи не найвищі ставки оподаткування особистих доходів громадян. Однак ці платежі повертаються громадянам через розгалужену систему програм соціальної підтримки, що не викликає у платників відчуття надмірного податкового тягаря. Підтвердженням цього є досить незначний за європейськими мірками обсяг тіньової економіки. Тобто у Швеції на практиці впроваджена модель фіскального обміну, в якій значну частку благ, які споживає особа, разом із товарами ринкового характеру, становлять блага, забезпечувані державою.

Податки на доходи стягуються за трьома категоріями. Перша — податок на доходи від трудової діяльності (у першу чергу, зарплати і пенсії). Місцева частина цього податку стягується заставкою 26—35 % залежно від муніципалітету (найнижчі ставки зазвичай у передмістях великих міст, а найвищі — у сільській місцевості на півночі країни), а загальнонаціональна — за ставкою 20 % при сумі доходу від 292 до 441 тис. крон у рік і за ставкою 25 % при сумі доходу більше 441 тис. крон у рік. Друга — податок на доходи від капіталу. Тут ді базова ставка ЗО %. Третя категорія — податки з бізнесу, або податки на прибуток корпорацій, які сплачуються за ставкою 28 %.

Крім того, всі працівники, або їх работодавці, платять багато внесків у різні системи соціального страхування, зокрема 7-відсотковий податок до пенсійного фонду. Серед непрямих податків основне місце займають податок на додану вартість (ПДВ) і акцизи.

У Швеції всі компанії повинні бути зареєстровані в Патентному і Реєстраційному відділі, для того щоб отримати статус юридичної особи. Зазвичай, як мінімум 50 % керуючих директорів і головний директор повинні бути резидентами країн ЄС або Європейських держав. Проте можливі виключення з правил, які надаються Відділом Патентів і Реєстрацій або Урядом, щодо юридичних осіб, велика частина ради директорів яких складається з нерезидентів Швеції.

Найбільш часто зустрічається організаційно-правова форма - це компанії з обмеженою відповідальністю. Існують два види: відкриті компанії з обмеженою відповідальністю і приватні компанії з обмеженою відповідальністю. Мінімальний розмір акціонерного капіталу для відкритих акціонерних товариств встановлений у розмірі 500000 шведських крон і для приватних - 100000 шведських крон.

Національний податок на прибуток стягується з резидентів з усього доходу, а з нерезидентів - з доходів, отриманих з шведських джерел. Компанія вважається податковим резидентом, якщо вона утворена (зареєстрована) у Швеції чи має постійне представництво на її території. Ставка податку на прибуток корпорацій встановлена в розмірі 28 %. Не існує різниці при оподаткуванні розподіленої та нерозподіленого прибутку компанії. Також не існує ніяких місцевих податків для корпорацій. Прибуток визначається відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку, з невеликою корекцією в цілях оподаткування. При підрахунку прибутку акції оцінюються по нижній ринковою ціною. Альтернативний метод оцінки - 97 % від ціни придбання, але він повинен застосовуватися при оцінці всього акціонерного портфеля. Оподатковувана база зменшується на суми витрат на ведення бізнесу, включаючи відсотки по кредитах на інвестування філії або придбання нового устаткування витрат, які не віднімаються, такі, як перевищують встановлені норми витрати на розважальні заходи і витрати, пов'язані з операціями з алкогольними напоями. Норми амортизаційних відрахувань для цілей оподаткування зазвичай збігаються з нормами бухгалтерської амортизації.

Для обладнання, патентів, торговельних марок, іміджу фірми, суми амортизаційних відрахувань списуються прямолінійним методом за ставкою 20 % на рік або методом зменшення балансової вартості за ставкою 30 %.

Будівлі амортизуються за ставками, що варіюється від 2 до 5 % від вартості придбання (не включаючи витрати на поліпшення їх якості). Амортизаційні ставки залежать в основному від цілей використання будівель. Земля не є предметом нарахування амортизації, хоча витрати на рекультивацію земель і можуть амортизуватися за ставкою 5 % в рік. Прибуток від реалізації матеріальних і нематеріальних основних засобів та інших активів повинна бути включена до сукупного оподатковуваного доходу підприємства і, отже, оподатковується за ставкою 28 %. Збиток, отриманий при реалізації капітальних активів, списується за рахунок сукупний прибуток без будь-яких часових обмежень. Проте збиток, що виникає від реалізації інвестиційного портфеля акцій та інших подібних фінансових інструментів, може прийматися до заліку в рахунок прибутку, отриманого за такого ж виду власності.

Дивіденди, отримані від шведських компаній, звільнені від оподаткування. Дивіденди, отримані від закордонного філії (мінімальний пакет акцій не менше 25 %), також можуть бути звільнені від оподаткування за умови, що філія оподатковується за ставкою не менш ніж 15 %.

Понесені збитки можуть бути зараховані за рахунок отриманого доходу наступного року і не можуть переноситися на рахунку минулих років.

Роботодавець зобов'язаний виплачувати внески в соціальні фонди за своїх працівників (резидентів Швеції) у розмірі 33 % від валового заробітної плати, включаючи вартість додаткових виплат і пільг. Громадяни ЄС, які працюють у Швеції, керуються законодавчими актами ЄС. Знижена ставка внесків у розмірі 21,39 % встановлена на підприємницький і трудовий дохід громадян, вік яких перевищує 65 років. У деяких сільських північних районах Швеції діюча ставка може бути знижена на 5 - 10 %.

Законодавством встановлено податковий кредит на суми податків на дохід від капіталу, сплачених за кордоном. Відносно зарубіжних дивідендів податковий кредит надається тільки на суму податку, утриманого у джерела, але не на суму закордонного корпоративного податку. Замість цього дивіденди, отримані від закордонного філії (мінімальний пакет акцій не менше 25 %), також звільнені від оподаткування за умови, що філія оподатковується за ставкою не менш ніж 15 %. Якщо поставлені умови не здійсненні, то стандартний податковий кредит у розмірі 13 % додається до кредиту з податку, утриманого у джерела виплати, але дивіденди у Швеції оподатковуються за ставкою корпоративного податку (28 %). Діюча ставка на дивіденди коригується міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Невикористану податковий кредит може бути перенесений на строк до трьох років. Дохід, отриманий від іноземного представництва, повинен бути включений в базу оподаткування головного шведського відділення, якщо немає поправки на податкове угоду.

Податкова декларація надається щорічно. Податки враховуються на протязі всього фінансового року. Податкове повідомлення видається в грудні по закінченні фінансового року і всі заборгованості по податках повинні бути виплачені не пізніше квітня. Іноземні компанії, зареєстровані в органах для цілей виплати страхових внесків у соціальні фонди, можуть їх сплачувати раз на рік (одним платежем). Вагома роль в доходи бюджету різних рівнів належить прибуткового податку з громадян. Фізичні особи вважаються резидентами Швеції для цілей оподаткування, якщо вони присутні в країні більше 183 днів у році.

Резиденти Швеції зобов'язані сплачувати національний і муніципальний податок на їх дохід, отриманий як у Швеції, так і за її межами, а нерезиденти - тільки з доходів, отриманих на території Швеції.

Резиденти Швеції, які виїжджають за кордон на термін не менше 6 місяців, звільнені від сплати шведського прибуткового податку за умови, що фізична особа сплатило прибутковий податок у країні перебування. Незалежно від того, чи оподатковується дохід, отриманий податком в зарубіжній країні, резиденту Швеції може бути наданий річний податковий кредит на суму належних шведських податків, за умови виконання наступних умов:

-протягом року він повинен знаходитися в одній і тій же країні і працювати на одному і тому ж підприємстві;

-всі відрахування та пільги, що застосовуються до отриманого доходу в зарубіжній країні, встановлені загальними правилами законодавства тієї країни для всіх її резидентів, а не регламентовані міжнародними податковими угодами;

-працедавцем є уряд Швеції.

Нерезиденти Швеції сплачують податки з доходів, отриманих з шведських джерел, а також дохід від операцій з нерухомим майном, оплати наданих послуг, пенсій і деяких видів доходу на капітал.

Заробітна плата, що включається до сукупного доходу, складається з усіх видів виплат, пенсій і натуральної оплати праці (оцінюваної за ринковою вартістю). Можливе отримання податкового кредиту по закордонних прямим податків у межах сум шведського національного і муніципального прибуткового податку, сплаченого за будь-якими видами закордонного податку. Згідно з більшої частини податкових угод податковий кредит у розмірі сплачених податків за кордоном гарантується за рахунок муніципального прибуткового податку. Подружні пари оподатковуються окремо. Дохід у розмірі не більше 209100 шведських крон обкладається муніципальним податком за ставкою приблизно 32 %. Дохід понад цих сум обкладається також національним податком 25 %. Таким чином, максимальна ставка прибуткового податку (муніципального і національного) - 57 %.

Дохід від капіталу обкладається окремо за ставкою 30 %.

Фізична особа, яка перебуває на території Швеції менше 6 повних місяців, має обмежену податкову відповідальність. Податок за ставкою 25 % повинен бути утриманий роботодавцем при оплаті вироблених в Швеції робіт і послуг. Нерезидент, який працює за наймом, не зобов'язаний подавати декларацію про доходи в податкові органи. Більшу частину податку в соціальні фонди сплачує роботодавець, однак працівник, вік якого не перевищує 65 років, повинен також сплачувати внески на індивідуальне медичне страхування - 3,95 % і пенсійне забезпечення - 1 %. Для 1996 року був встановлений граничний розмір страхових внесків - 271500 шведських крон. В основному вирахування з оподатковуваної бази включають в себе витрати, понесені при отриманні цього доходу. Премії, виплачувані шведським страховикам на пенсійне страхування (у межах встановлених норм), можуть бути предметом зменшення бази оподаткування. Громадяни мають право на відрахування із заробітку до 1000 шведських крон та витрат на проїзд до місця роботи - 6000 шведських крон. Персональні вирахування надаються тільки при сплаті муніципального податку, варьирующиеся 8600 до 18000 шведських крон (1996 р.) в залежності від рівня доходу. Приріст капіталу розраховується як різниця між ціною реалізації та ціною придбання та оподатковується за ставкою 30 %. Як правило, 70 % всіх понесених збитків віднімаються. Нерезиденти сплачують податки на доходи від нерухомості, розташованої в Швеції. Якщо резидент Швеції стає нерезидентом, то прибуток від шведських акцій протягом десяти років з дня відїзду може оподатковуватись у деяких випадках за зниженими ставками. Дохід від інвестицій (відсотки, дивіденди) зазвичай оподатковується за єдиною ставкою - 30 %. Не існує ніяких пільг.

Всі громадяни, які одержують доходи від роботи за наймом, зобов'язані складати податкові декларації, хоча на практиці застосовуються спрощені форми декларацій. Для більшої частини громадян термін подачі декларацій встановлений в серпні. Податкове повідомлення про суму, що підлягає сплаті, надсилається з податкових органів у вересні. Сума недоплаченого податку стягується працедавцем безперечним шляхом з заробітної плати працівника за перші місяці наступного року. Індивідуальні підприємці сплачують залишкову суму податку самостійно не пізніше квітня. Податкові повідомлення зберігаються ще п'ять років, відповідно, можливі коректування для отримання відшкодування зайво сплачених сум податків.

Система оподаткування податку на додану вартість (ПДВ) у Швеції схожа з системою оподаткування всередині ЄС. Підприємство, що має обороти, що підлягають обкладенню ПДВ, у розмірі більше 1 млн. шведських крон, повинна бути зареєстрована в місцевих податкових органах як платника ПДВ. Якщо обороти менше 1 млн. шведських крон, то реєстрація не є обов'язковою. Звичайна ставка ПДВ - 25 %. Знижена ставка - 12 % з продуктів харчування та послуг з туризму. Низька ставка - 6 % за газетними виданням. Звіти по ПДВ надаються щомісяця разом з підтвердними документами оплати ПДВ. Майно, що переходить у спадок, оподатковується за прогресивним ставками, розмір яких залежить від оціночної вартості отриманого майна і від ступеня споріднення. Податок сплачує одержувач майна. Якщо одержувачем є чоловік (а) або дитина, ставки податку варіюються від 10 % (спадок оцінюється в 300000 шведських крон або менше) до 30 % (понад 600000 шведських крон). В інших випадках диференційовані ставки від 10 до 30 %. Успадковане майно, чоловіком у розмірі до 280000 шведських крон і дітьми - 70000 шведських крон (додатково 10000 шведських крон для дітей до 18 років), звільняється від сплати податку. Такі ж правила застосовуються щодо подарунків. Подарунок, вартість якого не перевищує 10000 шведських крон, не оподатковується. Резиденти повинні платити податок за ставкою 1,5 % від вартості майна, що перевищує 800000 шведських крон, розташованого як у Швеції, так і за її межами. Майно, що становить оборотний капітал, не оподатковується. Різні фонди і благодійні організації сплачують поимущественный податок за ставкою 0,15 % від вартості майна, що перевищує 25000 шведських крон. Нерезиденти сплачують цей податок тільки за майно, розташоване в Швеції. Якщо майно, що знаходиться за кордоном, звільнено від оподаткування, то воно проте може бути включено в базу оподаткування нерезидента при визначенні відповідної податкової ставки.

---

Дата добавления: 2015-09-30