5.3. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки збору, встановлені статтею 4 цього розділу, а для нововведених - ставки станом на 31 грудня року їх введення.
Стаття 6. Порядок обчислення збору
6.1. Суб'єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 5 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.
6.2. Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
6.3. Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитку підлягає перерахунку суб'єктом лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, в разі, якщо:
а) загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 1 відсоток;
б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений в лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.
Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць заготівлі деревини, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів.
6.4. Суб'єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, перерахунок збору за заготівлю деревини і заготівлю другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів здійснюється також у разі:
6.4.1) виправлення технічних помилок, які можуть бути допущені під час здійснення матеріальної і грошової оцінки деревини на пні, другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів, відпущених за лісорубними квитками та лісовими квитками, неправильного застосування сортиментних таблиць, поясів, розрядів та ставок на деревину, що відпускається на пні, не застосуванні або неправильному застосуванні індексації ставок збору, а також виправлення арифметичних помилок, допущених при підрахунках;
6.4.2) анулювання лісорубного та лісового квитка в зв'язку з вилученням земель для інших потреб. В інших випадках анулювання лісорубного квитка або лісового квитка перерахунок збору не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума збору повністю сплачується до відповідних бюджетів;
6.4.3) надання лісокористувачу відстрочки:
а) на заготівлю деревини - сума збору за заготівлю залишеної на пні деревини збільшується на 1,5 відсотка незалежно від строку, на який надано відстрочку;
б) на вивезення деревини - сума збору за не вивезену вчасно деревину збільшується на 1,5 відсотка за кожний місяць відстрочки;
6.4.4) додаткового продовження строку вивезення, але не більш як на 3 місяці, лісокористувачем сума збору за обсяг невивезеної вчасно деревини збільшується на 5 відсотків за кожний місяць відстрочки.
6.5. Незалежно від способу обліку деревини, що відпускається на пні (за площею, пеньками, приблизною кількістю), лісокористувачі, які допустили неповну заготівлю деревини, яка дозволена для вирубки за виписаними лісорубними квитками, або взагалі її не проводили, збір обчислюють і сплачують повністю за всю дозволену для заготівлі кількість деревини, що зазначена в дозволі.
6.6. Лісокористувачі, у яких за результатами діяльності здійснюється перерахунок збору, відображають донараховані суми збору у розрахунку за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.
Стаття 7. Порядок сплати збору
7.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
7.2. Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби та подають його органу державної податкової служби за місцем адміністративного розташування лісової ділянки та сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за винятком:
7.2.1) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків збір вноситься в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають:
а) фізичних осіб, а також фізичних осіб підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
б) лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому проводиться сплата збору;
7.2.2) лісокористувачів з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцем адміністративного розташування лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
7.3. Про надходження суми збору в касу суб'єкта лісових відносин, що видає спеціальні дозволи, у спеціально заведеній книзі робиться запис і лісокористувачу видається квитанція. Одночасно в лісорубних та лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу (зазначаються номер та дата квитанції про сплату).
7.4. Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах виданих у відповідному календарному році.
7.5. При отриманні дозволу в поточному році (або донарахуванні суми збору) після чергового строку сплати збору, лісокористувачі сплачують усі суми збору за строками, що минули.
Розділ XVIII. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні:
1.1) вироблена продукція - загальний обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої в пункт вимірювання;
1.2) інвестор - юридична або фізична особи, яка має відповідні матеріально-технологічні та економічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами, що підтверджено документами, виданими згідно із законами (процедурами) країни інвестора, та здійснює пошук, розвідку та видобування вуглеводневої сировини відповідно до угоди про розподіл продукції;
1.3) значні запаси корисних копалин - запаси корисних копалин, розмір яких перевищує незначні запаси корисних копалин;
1.4) компенсаційна продукція - частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат;
1.5) незначні запаси корисних копалин - запаси корисних копалин, що визначаються за критеріями, які встановлюються Кабінетом Міністрів України;
1.6) прибуткова продукція - частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією;
1.7) продукція - корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин;
1.8) пункт вимірювання - пункт, у якому відповідно до угоди про розподіл продукції проводиться вимірювання виробленої продукції та її розподіл на компенсаційну та прибуткову;
1.9) розподіл продукції - розподіл між державою та інвестором виробленої продукції в грошовій формі відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".
Стаття 2. Порядок оподаткування інвестора під час виконання угоди про розподіл продукції
2.1. Протягом строку дії угоди про розподіл продукції і в межах діяльності, пов'язаної з виконанням цієї угоди, стягнення з інвестора загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених цим Кодексом, крім передбачених пунктом 2.2 цієї статті, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.
2.2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі податки і збори:
а) податок на додану вартість;
б) податок на прибуток підприємств;
в) плату за користування надрами для видобування корисних копалин.
У разі виникнення потреби у сплаті державного збору чи мита, передбачених цим Кодексом, для отримання послуги чи виконання необхідної дії державних органів або установ, інвестор сплачує такий збір та мито.
Інвестор зобов'язаний здійснювати щомісячне утримання із заробітної плати та інших винагород найманих працівників - українських фізичних осіб та іноземних фізичних осіб податок з доходів фізичних осіб.
Інвестор-резидент або інвестор-нерезидент (його постійне представництво - місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин) зобов'язаний зареєструватися за місцезнаходженням як платник податків та при взятті на податковий облік подати органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації відповідне повідомлення у письмовій формі і такі документи:
завірена в нотаріальному порядку копія зареєстрованої угоди про розподіл продукції;
копія свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції;
рішення Кабінету Міністрів України з висновками Міжвідомчої комісії про визначення переможця конкурсу на укладання угоди про розподіл продукції.
Після реєстрації як платника податку інвестор зобов'язаний складати і подавати передбачені законодавством податкові декларації і звіти, нести відповідальність за належне виконання своїх обов'язків, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків, в порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом. При цьому податкові декларації і звіти подаються інвестором за кожним податком, збором (обов'язковим платежем) окремо від звітів за результатами діяльності, не пов'язаної з виконанням угоди про розподіл продукції.
Форма свідоцтва про реєстрацію інвестора як платника податків затверджується центральним органом державної податкової служби.
2.3. Дія цього розділу не поширюється на підрядників і субпідрядників, перевізників та інших осіб, у тому числі іноземних, які беруть участь у виконанні передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданні послуг) на підставі договорів (контрактів) з інвестором.
Зазначені особи сплачують податки в порядку, встановленому цим Кодексом.
2.4. Податковий облік, пов'язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг) ведеться відповідно до цього Кодексу та окремо від обліку інших видів діяльності.
Якщо окремий облік не ведеться, застосовується порядок оподаткування без урахування особливостей, передбачених цим розділом.
Стаття 3. Особливості сплати податку на прибуток
3.1. Податок на прибуток сплачується інвестором з його прибутку, отриманого від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, установлених цим Кодексом, з урахуванням таких особливостей:
а) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є доход інвестора, який розраховується з вартості виробленої продукції зменшеної на вартість прибуткової продукції, що належить державі та на суму витрат і амортизаційних відрахувань, визначених відповідно до розділу III цього Кодексу на дату підписання угоди про розподіл продукції.
Вартість виробленої продукції визначається згідно з котировками відповідної продукції (товару) на світових біржах з урахуванням умов поставки на дату реалізації продукції.
Вартість прибуткової продукції, що належить державі сплачується державі у грошовому еквіваленті та визначається згідно з котировками відповідної продукції (товару) на світових біржах з урахуванням умов поставки на дату розподілу продукції.
б) склад і порядок витрат регулюються нормами цього Кодексу, що діють на день підписання угоди. При цьому витратами інвестора визнаються витрати, у тому числі витрати, понесені інвестором у відповідності з програмою робіт та кошторисом витрат, затвердженим Міжвідомчою комісією, у порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції, підтверджені відповідними розрахунками, платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового і бухгалтерського обліку.
Податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті визначається та сплачується виключно у грошовій формі;
в) якщо об'єкт оподаткування інвестора за результатами звітного періоду має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного періоду, а також кожного з наступних періодів, але не більше строку дії угоди про розподіл продукції;
г) інвестор застосовує норми амортизації (включаючи амортизацію витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин), передбачені розділом III цього Кодексу.
Інвестор визначає податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті за підсумками кожного звітного податкового періоду на підставі даних податкового обліку;
д) податок на прибуток підприємств від інших видів діяльності, не пов'язаних з виконанням угоди про розподіл продукції, сплачується інвестором відповідно до розділу III цього Кодексу.
Інвестор зобов'язаний вести окремий податковий облік податку на прибуток підприємств, одержаного від виконання угоди про розподіл продукції та податку на прибуток підприємств, одержаного від інших видів діяльності, не пов'язаних з виконанням цієї Угоди.
е) пільги щодо податку на прибуток підприємств, передбачені у розділі III цього Кодексу, при оподаткуванні прибутку, отриманого інвестором під час виконання угоди про розподіл продукції, не застосовуються, якщо інше не передбачене угодою;
Не підлягає утриманню податок на прибуток підприємств з доходу іноземного інвестора з джерелом його походження з України, отриманого від діяльності за угодою про розподіл продукції, що виплачується інвестору його постійним представництвом відповідно до розділу III цього Кодексу;
є) податок на прибуток підприємств за звітний період сплачується інвестором до відповідного бюджету у строк визначений для квартального податкового періоду.
Офіційне підтвердження щодо сплаченого податку на прибуток підприємств надається інвестору на його письмове звернення не пізніше 10 календарних днів з дати надходження такого звернення до органу державної податкової служби в якому такого інвестора взято на облік.
ж) особливості застосування визначення механізму, строків і порядок ведення обліку сплати податків за умови укладення багатосторонньої угоди про розподіл продукції або в разі, коли інвестором виступає об'єднання юридичних осіб, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог цього розділу.
Стаття 4. Особливості сплати податку на додану вартість
4.1. Реалізація на митній території України продукції, набутої інвестором у власність в результаті її розподілу за угодою про розподіл продукції, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, що обчислюється і сплачується у порядку і строки, встановлені розділом V цього Кодексу.
4.2. За умови ввезення на митну територію України товарів (послуг) та інших матеріальних цінностей, призначених для використання в рамках виконання угоди про розподіл продукції, податки (за винятком акцизного податку), які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів (послуг), не справляються.
Під ввезенням товарів (послуг) на митну територію України розуміється поставка нерезидентами інвестору (його постійному представництву) товарів (послуг), місцем поставки яких є митна територія України відповідно до законодавства України.
4.3. З урахуванням вимог статті 22 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" у разі вивезення з митної території України продукції, набутої відповідно до умов такої угоди інвестором у власність, податки, які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів (послуг), не справляються, крім податку на додану вартість, який справляється за нульовою ставкою.
4.4. У разі використання зазначених товарів (послуг) та інших матеріальних цінностей не за призначенням з інвестора стягуються суми податку, не внесеного у зв'язку з наданням пільг, якщо таке невиконання зобов'язань сталося з вини інвестора.
Стаття 5. Особливості справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин
5.1. Порядок, ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин та умови її сплати під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.
Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розділом XI цього Кодексу на момент укладення угоди про розподіл продукції.
5.2. Облік нарахованих і сплачених інвестором сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин на умовах угоди про розподіл продукції ведеться в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
Стаття 6. Особливості здійснення контролю за виконанням угоди про розподіл продукції
6.1. Бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності інвестора, пов'язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, провадиться окремо від обліку інших видів діяльності з метою уникнення подвійного відображення компенсаційних витрат інвестора. Порядок такого обліку, зокрема з метою відшкодування витрат інвестора та розрахунку податку на прибуток, визначається угодою про розподіл продукції відповідно до вимог законодавства України.
У разі коли за угодою про розподіл продукції роботи проводяться на кількох ділянках надр, інвестор веде облік своєї господарської діяльності щодо кожної ділянки надр окремо.
6.2. Річний баланс і звітність інвестора про діяльність, пов'язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов'язковій щорічній аудиторській перевірці.
6.3. З метою податкового контролю інвестор, який сплачує податки, збори (обов'язкові платежі) під час виконання угоди про розподіл продукції, зобов'язаний зберігати первинні документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків, протягом всього строку дії угоди про розподіл продукції.
Документальною перевіркою може бути охоплений будь-який період строку дії угоди про розподіл продукції починаючи з року набрання нею чинності.
Стаття 7. Гарантії у разі внесення змін до податкового законодавства
7.1. За узгодженим рішенням сторін в разі внесення змін до податкового законодавства умови оподаткування можуть бути скориговані.
Якщо зміни до податкового законодавства спрямовані на покращення умов оподаткування інвестора, в угоді про розподіл продукції повинні бути скориговані умови оподаткування з метою забезпечення економічних інтересів України.
У випадку скасування окремих видів податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених угодою про розподіл продукції, інвестор продовжує сплачення їх до бюджету в порядку і розмірах, встановлених цією угодою, до внесення до неї відповідних змін.
Порядок внесення таких змін встановлюється угодою про розподіл продукції.
Прикінцеві положення
У Законі України "Про угоди про розподіл продукції" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 44, ст. 391; 2003 р., N 10 - 11, ст. 87; 2006 р., N 22, ст. 184) внести такі зміни:
1). Пункт 18 частини другої статті 8 викласти в такій редакції:
"18) порядок і строк передачі грошового еквівалента частини прибуткової продукції, що належить державі."
2). У абзаці дев'ятому частини першої статті 9 після слів "передачі їх" доповнити словами "грошового еквіваленту".
3). У статті 19:
абзац другий частини першої доповнити словами "визначеної згідно з котировками відповідного товару на світових біржах на дату їх реалізації з урахуванням умов поставки;"
абзац п'ятий частини першої викласти в редакції:
"передачі державі належного їй відповідно до умов угоди грошового еквівалента частини виробленої продукції."
абзац третій частини п'ятої виключити.
4). Частину другу статті 20 доповнити словами "до проведення інвестором остаточного розрахунку з державою за таку продукцію."
5). Статтю 21 викласти в такій редакції:
"Грошовий еквівалент частини виробленої продукції, що належить державі, зараховується інвестором до Державного бюджету України."
6). Статтю 25 викласти у такій редакції:
"Стаття 25. Податки, збори та страхові внески, що сплачуються під час виконання угоди про розподіл продукції
1. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції визначаються Податковим кодексом України.
2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує податки та збори (обов'язкові платежі), визначені відповідно до Податкового кодексу України, а також внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування українських працівників і іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні, та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за українських працівників та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні.
3. Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування українських працівників і іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні, та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за українських працівників та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні, сплачуються інвестором у загальному порядку, на умовах та в розмірах, встановлених законодавством України на дату підписання угоди про розподіл продукції".
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 26 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |