Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Податковий Кодекс України 41 страница



 

3.5.3. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлені пунктом 3.4 цієї статті, а для нововведених - ставки станом на 31 грудня року їх введення.

 

3.6. Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати

 

Платник плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою центральним органом державної податкової служби формою податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

 

У разі, якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, подається органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації.

 

3.7. Порядок сплати податкових зобов'язань

 

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

 

У разі, якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов'язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

 

3.8. Контроль та відповідальність платників

 

3.8.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України.



 

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

 

Контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюють органи державного гірничого нагляду в установленому порядку.

 

Органи державного гірничого нагляду у місячний термін з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу подають органам державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію щодо змін у переліку користувачів надр.

Розділ XII. Місцеві податки і збори

 

Стаття 1. Визначення термінів

 

 

Для цілей цього Розділу терміни вживаються у такому значенні:

 

1.1) місцеві податки - обов'язкові постійні платежі, які установлюються органом місцевого самоврядування згідно з цим Кодексом на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та зараховуються до її місцевого бюджету;

 

1.2) місцеві збори - обов'язкові платежі, які встановлюються органом місцевого самоврядування згідно з цим Кодексом на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці з метою компенсації вартості послуг, що надаються платнику місцевого збору органами місцевого самоврядування, комунальними підприємствами, уповноваженими на виконання таких функцій органами місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, та зараховується до її місцевого бюджету;

 

1.3) органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради;

 

1.4) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений (структурний) підрозділ) або фізична особа - підприємець чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати до місцевого бюджету місцеві податки і збори, перелік яких визначений цим Розділом, від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до цього Розділу та рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, а також нести відповідальність за порушення закону.

 

1.5) рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів - нормативно-правовий акт сільської, селищної, міської ради, виданий в установленому законодавством порядку, що містить об'єкт оподаткування, розмір ставки та особливості застосування місцевих податків і зборів.

Стаття 2. Податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки.

 

2.1. Для цілей цієї статті терміни вживаються у такому значенні:

 

2.1.1) податок, оподаткування, платник податку (в усіх відмінках) - податок на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок (у відповідних відмінках);

 

2.1.2) нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки - об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення;

 

2.1.3) будівлі - несучі та огороджувальні або сполучені (несуче-огороджувальні) конструкції, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями, які за типом поділяються на:

 

а) жилий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Жилі будинки поділяються на жилі будинки квартирного типу різної поверховості та жилі будинки садибного типу. Жилий будинок садибного типу - жилий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із жилих та допоміжних (нежилих) приміщень;

 

б) прибудова до жилого будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

 

в) квартира - ізольоване приміщення в жилому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

 

г) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - квартира, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

 

ґ) дачний будинок - це жилий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку;

 

д) садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для жилих будинків;

 

е) інші будівлі;

 

2.1.4) фізична особа - громадянин України, іноземець та особа без громадянства;

 

2.1.5) суб'єкт господарювання - господарські організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому порядку.

 

2.2. Платники податку

 

2.2.1. Платниками податку є власники будівель - фізичні особи та суб'єкти господарювання.

 

2.2.2. Якщо об'єкт оподаткування перебуває в спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

2.3. Об'єкт і база оподаткування податком

 

2.3.1. Об'єктом оподаткування є будівля, яка є власністю платника податку та віднесена до житлового фонду відповідно до Житлового кодексу, а також дачний, садовий будинки.

 

2.4. Будівлі, що не є об'єктами оподаткування податком

 

2.4.1. Не є об'єктами оподаткування будівлі, які перебувають у власності держави або територіальних громад.

 

2.5. Визначення бази оподаткування податком

 

2.5.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкту оподаткування (у разі наявності декількох об'єктів - загальна площа кожного окремого об'єкту), яка визначається на підставі даних, що надаються органами, які здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

 

2.5.2. База оподаткування об'єктів оподаткування, що перебувають у власності суб'єкта господарювання, обчислюється ним самостійно, окремо по кожному об'єкту оподаткування.

 

2.5.3. База оподаткування об'єктів оподаткування, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби, окремо по кожному об'єкту оподаткування.

 

2.6. Ставки податку

 

2.6.1. Ставки податку встановлюються органами місцевого самоврядування при затвердженні бюджету з урахуванням положень, визначених цим пунктом.

 

2.6.2. Ставки податку встановлюються диференційовано в залежності від адміністративно-територіального розташування та типу об'єкту оподаткування, визначеного у пункті 2.1 цієї статті, в розрахунку на рік у гривнях за 1 кв. м. загальної площі об'єкту оподаткування.

 

2.7. Пільги для фізичних осіб

 

2.7.1. Платник податку має право на пільги в розмірах, встановлених органами місцевого самоврядування.

 

2.7.2. Пільги можуть встановлюватися виключно у вигляді зменшення бази оподаткування (встановлення неоподаткованої площі) в залежності від загального річного оподаткованого доходу платника податку, визначеного відповідно до Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб".

 

2.7.3. Пільги, передбачені підпунктом 2.7.2 цього пункту, застосовуються виключно до об'єкту оподаткування, обраного платником податку як місце проживання фізичної особи, визначене відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", незалежно від кількості та місця розташування об'єктів оподаткування, що є у власності платника податку.

 

2.7.4. Пільги, передбачені підпунктами 2.7.2 і 2.7.3 цього пункту, застосовуються до одного об'єкту нерухомості по кожному із зазначених вище об'єктів оподаткування незалежно від кількості будівель, що є у власності платника податку.

 

2.8. Податковий період

 

2.8.1. Податковим періодом для платників податку є податковий рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

 

2.9. Порядок обчислення податку

 

2.9.1 Нарахування платникам податку - фізичним особам, в тому числі фізичним особам - підприємцям проводиться органами державної податкової служби.

 

2.9.2. Підставою для визначення податкового зобов'язання для органів державної податкової служби є інформація органів, що здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно, та інформація органів місцевого самоврядування, передбачена підпунктами 2.9.5 та 2.9.6 цього пункту.

 

2.9.3. Розрахунок податку із повідомленням про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам податку за місцем їх проживання (місцем реєстрації) не пізніше 15 липня поточного року. Форма розрахунку встановлюється центральним податковим органом у порядку, визначеному законом.

 

2.9.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного періоду і подають до 1 лютого цього ж звітного року органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкту оподаткування розрахунок за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

 

2.9.4.1. По новоствореному об'єкту нерухомого майна розрахунок подається протягом місяця з дня виникнення права на такий об'єкт.

 

2.9.5. Органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, зобов'язані до 31 березня поточного року, а в подальшому щоквартально, у 15-денний строк після закінчення кварталу, надавати державним податковим органам за місцем розташування відповідного нерухомого майна відомості, необхідні для розрахунку податку, станом на 1 число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

2.9.6. Органи місцевого самоврядування не пізніше 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення надають органам державної податкової служби інформацію, передбачену пунктами 2.6 та 2.7 цієї статті.

 

2.10. Порядок обчислення сум податку у разі зміни власника об'єкту оподаткування податком

 

2.10.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у останнього виникло право власності.

 

2.10.2. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає розрахунок податку новому власнику не пізніше 10 робочих днів з дня отримання інформації про перехід права власності.

 

2.10.3. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

 

2.11. Порядок сплати податку

 

2.11.1. Податок сплачується за місцем знаходження об'єкту оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 

2.12. Строки сплати податку

 

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

 

а) фізичними особами - рівними частками до 15 серпня і до 15 листопада;

 

б) суб'єктами господарювання - щоквартально до 30 числа, наступного за звітним кварталом.

 

2.13. Обов'язки платників податку

 

2.13.1. Власники нерухомого майна - платники податку зобов'язані:

 

а) здійснювати у встановленому порядку державну реєстрацію прав на нерухоме майно, стосовно якого набуто право власності;

 

б) оформлювати в установленому порядку зміни, зумовлені переплануванням, переобладнанням і добудовою.

 

2.14. Відповідальність платників податку

 

Платники податку несуть відповідальність за своєчасність сплати податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Стаття 3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

 

 

3.1. Визначення термінів

 

Для цілей цієї статті терміни вживаються в такому значенні:

 

1.1) відокремлений підрозділ - підрозділ суб'єкта господарювання, який розташований поза його межами та здійснює всі або частину його функцій;

 

1.2) гральний бізнес - діяльність, пов'язана з влаштуванням казино, інших гральних місць/домів, гральних автоматів із грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей, крім державних, та розіграшів незалежно від форми видачі виграшів (грошової або майнової), букмекерська діяльність, діяльність з організації та утримання тоталізаторів;

 

1.3) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності - сума коштів, яка сплачується за придбання та використання торгового патенту;

 

1.4) окреме гральне місце - гральний автомат, гральний/більярдний стіл. Окреме гральне місце може включати незалежні гральні місця;

 

1.5) незалежні гральні місця - це:

 

місця за одним гральним столом, які дають можливість декільком гравцям одночасно брати участь в іграх, що не пов'язані між собою та не впливають на результати інших гравців;

 

місця за одним гральним автоматом, обладнані окремими моніторами, приймальниками монет, жетонів або купюр, клавіатурами або іншими засобами керування таким автоматом, які дають можливість декільком гравцям одночасно брати участь в іграх. При цьому ситуація, що складається під час гри в одного з гравців, не залежить від ситуацій, що складаються в інших гравців;

 

1.6) короткотерміновий торговий патент - торговий патент на право провадження торговельної діяльності, строк дії якого не перевищує 15 календарних днів;

 

1.7) пільговий торговий патент - торговий патент на право провадження торговельної діяльності, під час придбання якого вноситься збір за весь строк його дії;

 

1.8) платні послуги - діяльність, пов'язана з наданням послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України;

 

1.9) пункт обміну іноземної валюти - обмінний пункт суб'єкта господарювання, який діє на підставі агентських договорів із уповноваженим банком, обмінний пункт уповноваженого банку, розташований поза його операційним залом, обмінний пункт іншої фінансової та нефінансової установи, якій видано ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з торгівлі іноземною валютою;

 

1.10) пункт продажу товарів - це:

 

магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

 

кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

 

автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;

 

лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

 

стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами та (або) скрапленим газом;

 

фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт громадського харчування;

 

оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток;

 

1.11) торгівля готівковими валютними цінностями - продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських та персональних чеків), а також операції з дебетування кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту;

 

1.12) торговельна діяльність - роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток;

 

1.13) торговий патент - державне свідоцтво з обмеженим строком дії, яке засвідчує право суб'єкта господарювання (його відокремленого підрозділу) на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору.

 

3.2. Платники збору

 

3.2.1. Платниками збору є суб'єкти господарювання (їх відокремлені підрозділи), які провадять такі види господарської діяльності:

 

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

 

б) діяльність з надання платних послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

 

в) операції з торгівлі готівковими валютними цінностями у пунктах продажу іноземної валюти;

 

г) операції з надання послуг у сфері грального бізнесу.

 

3.2.2. Платниками збору з придбанням пільгового торгового патенту провадиться:

 

3.2.2.1) торговельна діяльність суб'єктів господарювання, які реалізують:

 

а) товари повсякденного вжитку та продукти харчування через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;

 

б) виключно товари військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;

 

3.2.2.2) торговельна діяльність суб'єктів господарювання, які здійснюють продаж періодичних видань друкованих засобів масової інформації, такою супутньою продукцією: ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотно, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя.

 

Дія цього підпункту не поширюється на торгівлю супутньою продукцією, виготовленою з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів;

 

3.2.2.3) торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів: насіння та посадковий матеріал овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі; сірники;

 

3.2.2.4) торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:

 

а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв'язку, і фурнітура до них;

 

б) періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічна продукція, що видаються юридичними особами - резидентами України, проїзні квитки, зошити;

 

в) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури;

 

г) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати;

 

ґ) термометри та індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження);

 

д) зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;

 

е) вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гаc освітлювальний, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях.

 

3.2.3. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання:

 

а) підприємства та організації військової торгівлі;

 

б) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

 

в) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

 

г) фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

 

ґ) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

 

д) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

 

е) суб'єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українського товариства сліпих" та "Українського товариства глухих";

 

є) суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню;

 

ж) суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту;

 

з) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

 

и) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

 

3.3. Розмір збору

 

3.3.1. Розмір збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження суб'єкта господарювання (його відокремленого підрозділу) та асортименту товарів (переліку послуг).

 

3.3.2. Розмір збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг на календарний місяць встановлюється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), у таких межах:

 

а) на території м. Києва та обласних центрів - від 0,2 до 1,1 розміру мінімальної заробітної плати;

 

б) на території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів - від 0,1 до 0,55 розміру мінімальної заробітної плати;

 

в) на території інших населених пунктів - до 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.

 

3.3.3. У разі, коли пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшення розміру збору, але не більш як до 1,1 розміру мінімальної заробітної плати.

 

3.3.4. Розмір збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлюється окремо на кожний пістолет паливно-роздавальних колонок за календарний місяць у межах від 0,4 до 2,4 розміру мінімальної заробітної плати, залежно від місця розташування таких пунктів продажу.


Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 27 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.044 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>