Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Дисципліна «Ціноутворення»



Тести КДЕ для студентів

Дисципліна «Ціноутворення»

1.Для здійснення процесу ціноутворення потрібні такі умови:

а) економічна самостійність;

б) комерційні умови діяльності, захищеність, рівновага ринку, конкуренція на ринку;

в) все назване вище.

2.Модель ціни – це:

а) найбільш принципова форма виразу ціни, як економічної категорії;

б) визначається типом господарської системи;

в) вихідні умови, які визначають цінову поведінку учасників господарського процесу.

3. Динаміку цін формують такі фактори:

а) стратегічний;

б) тактичний, кон”юктура ринку;

в) стратегічний, тактичний.

4. Трансферна ціна – це:

а) внутрішня ціна;

б) внутрішня ціна, за якого один підрозділ підприємства передає іншому продукцію або послуги;

в)договірна.

5. Існує три основних методи визначення трансферних цін:

а) на ринковій основі;

б) на базі витрат, договірні;

в) все назване вище.

6. Основою трансферної ціни є:

а) власні витрати;

б) постійні витрати;

в) змінні витрати.

7. Склад ціни характеризується:

а) економічними елементами, які виражені абсолютним значенням у

грошовому вимірі;

б) видом продукції, умовами придбання, податковим законодавством;

в) відсотками.

8. До складу витрат на виробництво і збут включають:

а) собівартість продукції;

б) адміністративні витрати, витрати на збут, фінансові та інші операційні витрати;

в) все назване вище.

9. За єдністю складу витрати поділяються на:

а) комплексні;

б) одноелементні і комплексні;

в) змінні.

10. За способом перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на:

а) змінні;

б) прямі;

в) прямі та непрямі.

11. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат поділяються на:

а) постійні, прямі;

б) змінні;

в) постійні та змінні.

12. До змінних витрат належать витрати:

а) абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується і з його зниженням;

б) абсолютна величина зменшується і з зниженням випуску продукції;

в) витрати на сировину і матеріали.

13. Постійні витрати – це:

а) витрати, абсолютна величина яких істотно не змінюється;

б) витрати, величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється;

в) витрати пов”язані з обслуговуванням і управлінням.

14. За календарними періодами витрати на виробництво поділяються на:

а) одноразові;

б) одноразові, поточні;



в) поточні.

15. За доцільністю витрачання витрати поділяються на:

а) непродуктивні;

б) продуктивні;

в) все назване вище.

16.За визначенням відношення до собівартості продукції розділяють:

а) витрати періоду;

б) витрати на продукцію;

в) витрати на продукцію, витрати періоду.

17. Витрати інвестиційної діяльності – це:

а) капітальні витрати;

б) поточні витрати;

в) витрати періоду.

18. Собівартість продукції – це:

а) виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво продукції,;

б) це витрати, пов”язані з використанням природних ресурсів, сировини;

в) інші витрати на виробництво продукції.

19. Виділяють такі види собівартості:

а) собівартість реалізованої продукції;

б) виробнича собівартість реалізованої продукції;

в) виробнича собівартість.

20.До виробничої собівартості продукції (робіт,послуг) включаються:

а) загальновиробничі, інші прямі витрати;

б) прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці;

в) назване все вище.

21.До складу прямих витрат належать:

а) сировина і матеріали, витрати на оплату праці, інші виробничі витрати;

б) відрахування на соціальні заходи;

в) амортизація, відрахування на соціальні заходи, плата за оренду обладнання.

22.Непрямі витрати-це:

а) витрати, які потребують розподілу;

б) витрати на виробництво,які не можуть бути віднесені до конкретного

об»єкта витрат;

в) витрати, які відносяться до конкретного виду продукції.

23. Загальновиробничі витрати поділяються на:

а) поточні;

б) змінні та постійні;

в) витрати на утримання виробничих приміщень.

24. Калькуляція-це:

а) обчислення собівартості одиниці продукції (робіт,послуг) за встановленою номенклатурою витрат;

б) врахування витрат у відповідності з їх призначенням та місцем виникнення.

В) аналіз структури витрат на виготовлення продукції.

25. Елемент витрат-це:

а) порядок групування витрат операційної діяльності;

б) сукупність економічно однорідних витрат;

в) групування витрат за економічними елементами.

26.До адміністративних витрат відносять:

а) загальні та корпоративні витрати, витрати на утримання основних засобів;

б) податки, збори та інші обов”язкові платежі;

в) витрати з обслуговування виробництва і управління в масштабах всього підприємства.

27. Витрати на збут включають витрати:

а) пов”язані з реалізацією (збутом) продукції;

б) витрати на рекламу та дослідження ринку;

в) витрати на відрядження працівників зайнятих збутом.

 

 

28.Державне регулювання цін-це:

а) комплекс заходів по активізації ціноутворення факторів;

б) діяльність держави спрямовану на встановлення такого рівня цін, який би

забезпечував рентабельну діяльність суб”єктів господарювання;

в) реальність заробітної плати.

29. Мета державного регулювання цін залежить від:

а) національних особливостей,становища в світовому поділі праці;

б) кліматичних умов,наявність сировини, матеріалів, політичної ситуації в

країні;

в) все назване вище.

30.Форма державного регулювання цін-це:

а) спосіб організації та взаємодії елементів і процесів явища,як між собою,

так і з зовнішніми умовами;

б) спосіб досягнення мети;

в) упорядкована діяльність.

31. Ціноутворення - це:

А) процес формування цін;

Б) ключовий елемент ринкової економіки;

В) процес формування витрат.

57. Принципи ціноутворення – це:

А) наукова обґрунтованість ціноутворення;

Б) положення, які покладені в основу ціни;

В) постійно діючі положення характерні для всієї системи цін.

58. До принципів ціноутворення належать:

А) єдність процесу ціноутворення і контролю за цінами;

Б) цільова направленість, неперервність процесу, науковість обґрунтування;

В) все назване вище.

32. Функції ціни:

А) обліково-аналітична;

Б) стимулююча, розподільна;

В) обліково-аналітична, розподільна, стимулююча, регулююча.

33. Ціна – це:

А) грошовий вираз вартості товару;

Б) складна економічна категорія;

В) елемент ринкової економіки.

56. До виробничих цін належать:

А) гуртові, закупівельні ціни;

Б) роздрібні ціни;

В) кошторисні, гуртові, закупівельні ціни.

57. Споживчі ціни – це:

А) ціни на товари та послуги, що реалізуються населенню;

Б) ціни на продукцію закладів громадського харчування;

В) тарифи на комунальні, побутові, транспортні, туристичні та інші послуги.

58. Ринковий механізм ціноутворення включає:

А) встановлення цілей ціноутворення та оцінку попиту;

Б) остаточне встановлення цін, вивчення цін конкурентів;

В) все вище назване.

59. Групова ціна промисловості – це:

А) сума ціни підприємства і постачальницько-збутові націнки;

Б) витрати і прибуток постачальницько-збутових;

В) собівартість та прибуток.

60. Залежно від прямування товарів від виробника до споживача ціни, поділяються на:

А) фіксовані;

Б) вільні, договірні;

В) оптові, роздрібні.

56. На рівень ціни впливає:

А) ринкова кон’юнктура;

Б) купівельна спроможність грошей;

В) якість товару.

 

57. Роздрібні ціни включають:

А) оптові ціни;

Б) витрати і прибуток торговельних організацій;

В) оптові ціни, витрати і прибуток торговельних організацій.

58. За ступенем самостійності ціни поділяються на:

А) прейскурантні;

Б) вільні договірні;

В) фіксовані, регульовані, договірні, вільні.

59. Залежно від територіальної диференціації ціни бувають:

А) змінні;

Б) постійні і змінні;

В) єдині, регіональні, зональні, поясні.

60. Залежно від транспортних витрат ціни поділяються на:

А) закупівельні, договірні;

Б) ціна франко складу постачальника, ціна франко – завод;

В) франко – вагон – станція, ціна – франко складу постачальника, франко – завод.

56.Оптова ціна виробника складається з:

А) повної собівартості продукції та нормального прибутку;

Б) прибутку торгових підприємств;

В) податку на додану вартість.

57. Роздрібна ціна складається:

А) оптової ціни виробника;

Б) оптової ціни виробника а також витрати і прибутку торговельних підприємств;

В) ПДВ.

58. Податок на додану вартість - це:

А)операції з продажу товарів, робіт і послуг;

Б) частина знову створеної вартості, що відраховується в державний бюджет на кожному етапі виробництва і реалізації продукції;

В) різниця між загальною сумою нарахованого податку і сумою податкового кредиту.

59. Оптова ціна – це:

А) ціна, за якою підприємство реалізує свою продукцію великими партіями;

Б) ціна, яка формується в умовах перевищення попиту;

В) ціна, яка застосовується при купівлі-продажу товарів.

60. Роздрібні ціни – це:

А) ціни, за якими відпускається товар;

Б) ціни, які застосовуються самостійно торговими підприємствами;

В) ціни за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі.

56. Підприємство може розвиватись за такими напрямками:

А) інтенсивний, екстенсивний;

Б) інтегрований, диверсеційний;

В) все вище згадане.

57. Життєвий цикл товару – це:

А) життя товару на ринку;

Б) процес від виробництва до споживання;

В) процес руху товарів.

58. Життєвий цикл товарів складається з таких етапів:

А) дослідження і розробка товару, впровадження;

Б) аналіз цін конкурентів;

В) дослідження і розробка товару, впровадження зрілість і спад.

59. Ціль стратегії поліпшення якості товарів:

А) удосконалити функціональні характеристики товарів;

Б) удосконалити довговічність, надійність;

В) усе сказане вище.

60. Назвіть типи цінової політики:

А) “ ціновий лідер”, “ проходження у фарватері”;

Б) “ атака”, “ зняття вершків”, “ впровадження”;

В) усе вище назване.

 

56. Назвіть методи ціноутворення:

А) встановлення ціни за рівнем пропозиції;

Б) метод установлення ціни на підставі поточних цін;

В) встановлення ціни за рівнем пропозиції.

57. За яким методом визначається ціна виробництва:

А) метод середніх витрат і забезпечення цільового прибутку;

Б) цінності товару і рівня поточних цін;

В) метод визначення ціни за місцем походження товару.

58. Купівельне сприйняття є основним чинником:

А) цінності товарів і рівня поточних ринкових цін;

Б) методу встановлення цін за місцем походження;

В) методу встановлення цін за зональним методом.

59. Види цінових знижок бувають:

А) знижки за розмір партії, кількісні;

Б) бонусні, дилерські;

В) усе вище назване.

60. Дилерські знижки надаються:

А) посередницьким фірмам і конторам;

Б) за вірність покупця;

В) залежно від розміру замовлень.

56. Бонусні знижки надаються:

А) посередницьким фірмам;

Б) оптовим покупцям;

В) при постачанні продукції сезонного с/г виробництва.

57. Загальний рівень знижок від першої ціни може досягати:

А) 15-20 %;

Б) 7-10 %;

В) 50-60 %.

58. Найбільш поширеними видами націнок є:

А) за виконання особливих вимог покупця;

Б) за поліпшення якості виробу, забезпечення особливих умов поставки;

В) усе сказане вірно.

59. Ціна виробника – це:

А) собівартість + маса прибутку;

Б) товарна продукція + витрати на пакування і транспортування;

В) собівартість + витрати.

60. На біржі використовуються такі ціни:

А) ціни покупця та продавця;

Б) ціни біржових угод;

В) ціни покупця та продавця, ціни біржових угод, котирувальні ціни.

56.Розрізняють такі види котирування цін:

А) офіційне;

Б) офіційне, неофіційне;

В) стандартне.

57. Під ціновим паритетом розуміють:

А) співвідношення між цінами на с/г продукцію та спожиту в с/г промислову продукцію;

Б) співвідношення попиту і пропозиції;

В) співвідношення цін продавця і цін покупця.

58. Під базовим періодом розуміють:

А) звітний рік;

Б) плановий рік;

В) сприятливий для аграрного виробництва рік.

59. Основними напрямками забезпечення паритету цін є:

А) застосування гарантованих мінімальних цін;

Б) фінансові товарні інтервенції, дотації і компенсації;

В) усе сказане вище вірно.

60. Державна підтримка паритету цін здійснюється за рахунок:

А) бюджетних джерел;

Б) бюджетних і позабюджетних джерел;

В) митних зборів.

56. Ціна підтримки визначається на підставі:

А) нормативних галузевих витрат та прибутку, необхідного для сплати обов’язкових платежів до бюджету;

Б) середньогалузевих нормативних витрат та норм прибутку на авансований капітал на рівні середньої по н/г;

В) нормативних галузевих витрат.

57. Система цінового моніторингу забезпечує:

А) створення механізму збирання, обробки, зберігання продукції;

Б) збирання та обробка достовірної оперативної інформації про ціни, рівень попиту і пропозиції;

В) усе вище назване.

58. Стандартизація продукції – це:

А) нормативно-технічний документ, що встановлює сукупність норм, правил, вимог до об’єкта стандартизації;

Б) встановлення в державному масштабі, а також у межах міжнародних організацій єдиних норм і вимог, які пред’являються до сировини чи кінцевого споживчого продукту;

В) це дія незалежної сторони в процесі якої підтверджується відповідність ідентифікованої продукції державному стандарту.

59. Ціна зовнішнього ринку – це:

А) ціна товарів експорту;

Б) ціна товарів імпорту;

В) ціна за якою проводяться великі імпортні і експортні операції.

60. Назвіть види цін зовнішнього ринку:

А) ціни фактичних угод;

Б) прейскуранти, ціни аукціонів;

В) усе вище назване.

56. Від яких факторів залежать ціни зовнішнього ринку:

А) від співвідношення попиту і пропозиції на світовому ринку;

Б) від цін на послуги із транспортування, страхування від національної вартості товарів найважливіших покупців чи продавців;

В) усе назване вище.

57. Залежно від способу встановлення ціни виділяють наступні види фактичних угод:

А) тверді, рухливі;

Б) з наступною фіксацією, фіксовані шляхом коливання;

В) рухливі, тверді, з наступною фіксацією, фіксовані шляхом коливання.

58. Особливості твердої ціни:

А) встановлюється в процесі виконання контракту;

Б) визначається в момент підписання контракту і не підлягає зміні протягом усього терміну дії;

В) застосовується в довгострокових контрактах на постачання сировини і с/г продукції.

59. Розрахункові ціни зовнішнього ринку визначаються за такими методами:

А) на підставі витрат виробництва;

Б) на підставі даних митної статистики;

В) на підставі даних митної статистики та витрат виробництва.

60. Біржові котирування – це:

А) ціни біржових торгів;

Б) ціни аукціонів та фактичних угод;

В) ціни організованих, постійно діючих центрів міжнародної торгівлі – товарних бірж.


Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 34 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Дисципліна «Фінансовий облік» | Автономная некоммерческая организация

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.042 сек.)