Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Свобода панорами у вільній країні



 

#freepanorama

Свобода панорами у вільній країні

Підтримай законопроект № 1677

Фото: Богдан Репетило, CC BY-SA 3.0

Плавикова кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Неперевірена версія

Плавикова кислота

Властивості

Молекулярна формула

HF

Молярна маса

20 г/моль

Зовнішній вигляд

безбарвна рідина

Густина

1,15

Небезпеки

Індекс ЄС

009-003-00-1

Класифікація ЄС

T+ C

Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)

Інструкція з використання шаблону

Примітки картки

Фто́ристоводне́ва, або пла́викова кислота́ — розчин фтороводню у воді. Назва «плавикова кислота» походить відплавикового шпату, з якого звичайно добувають фтороводень дією концентрованої сірчаної кислоти: CaF2 + H2SO4 = CaSO4 + 2HF. Плавикова кислота контактно-отруйна, при контактні зі шкірою спочатку утворюються безболісні опіки, з пізнішим омертвінням тканин. Також може викликати системну токсичність, зупинки серця та навіть смерть.

Зміст

· 1 Фізичні властивості

· 2 Хімічні властивості

o 2.1 Взаємодія зі склом

· 3 Зберігання

· 4 Використання

· 5 Токсичні властивості

· 6 Примітки

· 7 Джерела

Фізичні властивості[ред. • ред. код]

Безбарвна рідина. Розчинення фтористого водню у воді супроводжується досить значним виділенням тепла (59,1 кДж / моль). При низьких температурах фтористий водень утворює нестійкі гідрати складу Н2O · HF, Н2O · 2HF і Н2O · 4HF. Найстійкіший з них перший (т пл −35 °С), його слід розглядати як фторид гідроксонію — [Н3O]F. Другий є гідрофторидом гідроксонію [Н3O][HF2].

Хімічні властивості[ред. • ред. код]

Розчин фтористоводневої кислоти, який є у продажу, звичайно містить 40% HF. Вона добре реагує з багатьма металами, основними оксидами, основами та солями. Фтористоводнева кислота реагує з більшістю металів, але у багатьох випадках сіль, що утворюється, малорозчинна, внаслідок чого на поверхні металу утворюється захисна плівка. Так поводить себе, зокрема, свинець, що і дає змогу використати його для виготовлення апаратури, стійкої проти дії HF. На відміну від інших галогеноводневих кислот, плавикова кислота належить до кислот середньої сили.

Солі фтористоводневої кислоти називаються фторидами. Більшість їх мало розчиняється у воді; добре розчиняються лише фториди Na, K, Ag, Al, Sn, Hg. Всі солі плавикової кислоти отруйні.



Плавикова кислота — єдина одноосновна кислота, здатна утворювати кислі солі. Це обумовлено дуже сильним водневим зв'язком.

Взаємодія зі склом [ред. • ред. код]

Це кислота середньої сили (константа дисоціації становить 6,8 × 10−4, ступінь дисоціації 0,1 н. Розчину 9%) Чудовою властивістю фтороводню і фтористоводневої кислоти є здатність їх взаємодіяти з діоксидом кремнію SiO2, що входить до сладу скла; в результаті утворюється газодібний фторид кремнію SiF4:

.

У розчині плавикової кислоти фторид кремнію не виділяється, бо він взаємодіє з молекулами HF з утворенням добре розчинної комплексної кислоти:

Зберігання[ред. • ред. код]

Оскільки фтористоводнева кислота руйнує скло, у лабораторії її зберігають у посудинах з свинцю, парафіну чи деяких пластмас. Міцна плавикова кислота (більш 60% HF) може зберігатися і транспортуватися в сталевих ємностях.

Використання[ред. • ред. код]

На взаємодії HF з діоксидом кремнію грунтується застосування плавикової кислоти для витравлювання на склі різних поміток, написів і візерунків, які мають матову текстуру. Застосування фтороводню досить різноманітне. Безводний HF використовують, в основному, при органічному синтезі, а плавикову кислоту — для добування фторидів, травлення скла, видалення піску з металевих відливків, при аналізах мінералів і т. д. Пари фтороводню дуже отруйні.

Токсичні властивості[ред. • ред. код]

Опіки від фторводневої кислоти

Плавикова кислота досить отруйна. Має слабку наркотичну дію. Можливі гострі і хронічні отруєння зі зміною крові і кровотворних органів, органів травної системи, набряк легенів.

Має виражену інгаляційню дію, подразнює шкіру і слизові оболонки очей (викликає хворобливі опіки і виразки). Їй присвоєно другий клас небезпеки для навколишнього середовища, в той час, як чистий фтороводень належить до першого класу небезпеки[1]

При попаданні на шкіру в перший момент не викликає сильного болю, легко і непомітно всмоктується, але через короткий час викликає набряк, біль, хімічний опік і загальнотоксичну дію. Симптоми від впливу слабо концентрованих розчинів можуть з'явитися через добу і навіть більше після попадання їх на шкіру.

При потраплянні в кров через шкіру зв'язує кальцій в крові і може викликати порушення серцевої діяльності. Опіки площею більш ніж 160 см2 небезпечні можливими системними токсичними проявами.

Токсичність плавикової кислоти та її розчинних солей імовірно пояснюється здатністю вільних іонів фтору зв'язувати біологічно важливі іони кальцію та магнію в нерозчинні солі. Тому для лікування наслідків впливу плавикової кислоти часто використовуютьглюконат кальцію, як джерело іонів Са2+. Постраждалі ділянки при опіках плавикової кислотою промиваються водою і обробляються 2,5% гелем глюконату кальцію.

Примітки[ред. • ред. код]

1. ↑ ГОСТ 12.1.007-76. — Система стандартів безпеки праці. Шкідливі речовини

Джерела[ред. • ред. код]

· М. Л. Глінка (1982). Загальна хімія (Підручник) (вид. 2-ге, перероб. і доп.). Київ: «Вища школа». с. 608.

· Справочник по элементарной химии. А. Т. Пилипенко. В.Я Починок. Издательство «Наукова думка», 1985, 560 с. (рос.)

Категорії:

· Неорганічні кислоти

· Сполуки флуору

Навігаційне меню

· Створити обліковий запис

· Увійти

· Стаття

· Обговорення

· Читати

· Редагувати

· Редагувати код

· Перегляд історії

Начало формы

 

Конец формы

· Головна сторінка

· Поточні події

· Нові редагування

· Нові сторінки

· Випадкова стаття

Участь

· Портал спільноти

· Кнайпа

· Довідка

· Пожертвування

Панель інструментів

· Посилання сюди

· Пов'язані редагування

· Спеціальні сторінки

· Постійне посилання

· Інформація про сторінку

· Елемент Вікіданих

· Цитувати сторінку

· Статистика відвідувань

Друк/експорт

· Створення книги

· Завантажити як PDF

· Версія до друку

Іншими мовами

· العربية

· Беларуская

· Bosanski

· Català

· Čeština

· Dansk

· Deutsch

· Ελληνικά

· English

· Español

· Eesti

· فارسی

· Suomi

· Français

· Gaeilge

· עברית

· Hrvatski

· Italiano

· 日本語

· Қазақша

· 한국어

· Latviešu

· മലയാളം

· मराठी

· Norsk nynorsk

· Norsk bokmål

· Polski

· Português

· Română

· Русский

· Srpskohrvatski / српскохрватски

· Simple English

· Slovenčina

· Slovenščina

· Српски / srpski

· Svenska

· ไทย

· Türkçe

· Tiếng Việt

· Winaray

· 中文

Редагувати посилання

· Цю сторінку востаннє змінено: 18:33, 15 грудня 2014.

· Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike, також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови використання.

· Політика конфіденційності

· Про Вікіпедію

· Відмова від відповідальності

· Розробники

· Мобільний вигляд

·

·

 


Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Оценка конкурентоспособности ОАО «АТЭП-5», ОАО «Белмагистральавтотранс», ЗАО «Автокомбинат №3» | Тихие волны били о морской брег. Очтрые камни с годами напопоминали зубы драконов. Солнце отражало сотни острых теней. Близился вечер. Вновь из чёрной глубиныначинали доноситься таинственный звуки.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.018 сек.)