Щорський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/209/13-а

Номер провадження 2-а/749/17/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р. м.Щорс

Щорський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Лихошерста В.В.

при секретарях Мирошниченко А.М., Безкоровайній Н.В.

з участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача Климік О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Щорсі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Щорської міської ради про визнання протиправним рішення сесії Щорської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом про визнання протиправним рішення ХХ сесії УІ скликання Щорської міської ради Чернігівської області від 22.08.2012 р. «Про реорганізацію комунальної організації» посилаючись на те, що це рішення прийнято з порушенням регламенту Щорської міської ради, не було виконане рішення попередньої сесії щодо розробки плану заходів щодо законності процедури реорганізації комунальної організації, порушені її трудові права як директора комунальної організації, припинено фінансування комунальної організації, рішення є незрозумілим.

Вважає, що дане рішення суперечить ряду нормативно - пра вових актів України та порушує її права, інтереси як громадянина - члена територіальної громади, як керівника та працівника реорганізованої організації та як депутата Щорської міської ради.

Позивачка посилається на те, що вона проживає в м. Щорсі, є депутатом Щорської міської ради другого скликання, працює у відповідача на посаді директора Щорського міського парку культури і відпочинку. З метою реорганізувати Щорський міський парк культури і відпочинку на сесіях Шорської міської вирішувалось ряд питань. П'ятнадцятою сесією VI скликання Щорської міської ради від 20.02.2012 року було прийняте рішення «Про реорганізацію міського парку культури та відпочинку у прибуткове комунальне підприємство», відповідно до якого, у зв'язку з дефіцитом бюджету та неможливістю утримувати за кошти місцевого бюджету комунальну організацію "Міський парк культури та відпочинку» доручалось виконкому Щорської міської ради спільно з постійними депутатськими комісіями з питань законності та комунальної власності розробити план заходів щодо законності процедури реорганізації.

Шістнадцятою сесією VI скликання Щорської міської ради від 30.03.2012 року було прийняте рішення реорганізувати комунальну організацію «Щорський міський парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» у комунальне підприємство «Щорський міський парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області», створити ліквідаційну комісію на підприємстві, директору підприємства попередити підлеглих працівників про можливе звільнення, до 15.06.2012 року встановити термін для подання вимог кредиторами.

Двадцята сесія VI скликання Щорської міської ради від 22.08.2012 року на виконання рішення шістнадцятої сесії VІ скликання Щорської міської ради "Про реорганізацію комунальної організації" від 30.03.2012 року вирішила затвердити Передавальний акт, відповідно до якого правонаступником усього майна, усіх прав та обов'язків комунальної організації «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» є комунальне підприємство «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області», затвердити звіт ліквідаційної комісії по реорганізації, припинити діяльність комунальної організації «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» шляхом перетворення її у комунальне підприємство, створити комунальне підприємство «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області», затвердити Статут комунального підприємства «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області», доручити виконавчому комітету Щорської міської ради здійснити заходи щодо реєстрації нового комунального підприємства згідно вимог чинного законодавства україни з урахуванням специфіки галузі, укласти трудовий контракт з директором комунального підприємства «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області».

Вважає це рішення неправомірним, оскільки воно суперечить ст. 46 регламенту Щорської міської ради та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». В протоколі сесії, який був перероблений, було зазначено, що голосували «за» прийняття рішення 15 депутатів з врахуванням голосу ОСОБА_4. В переробленому протоколі зазначено: голосувало - 16 з врахуванням голосу ОСОБА_4 Голос ОСОБА_4 не повинен був враховуватися, оскільки вона не приймала участі в голосуванні, як і міський Голова ОСОБА_5 Це рішення не могло бути прийняте, оскільки не було виконане рішення п'ятнадцятої сесієї VI скликання Щорської міської ради від 20.02.2012 року «Про реорганізацію міського парку культури та відпочинку у прибуткове комунальне підприємство»: не був розроблений план заходів по реорганізації. Підстав укладення контракту з директором цього підприємства не було, оскільки підприємство реорганізовувалося. Комунальне підприємство «Щорський міський парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» відноситься до мережі закладів культури і взв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення припинено його фінансування з місцевого бюджету. Окрім того, вважає рішення незрозумілим, бо в рішенні вказується і про припинення діяльності комунальної організації, що передбачає ліквідацію, і про перетворення, що свідчить про реорганізацію, коли ліквідаційна комісія не створюється, а її було створено.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтрима ли, викладене в позовній заяві підтвердили і дали суду пояснення, аналогічні тим, що містяться в позовній заяві. Окрім того, вони пояснили, що при реорганізації підприємства дія безстрокового договору з керівником підприємства має продовжуватися. А не укладатися контракт, що є строковим договором. В зв'язку з переведенням підприємства на госпрозрахунок припинено його фінансування, працівники не отримують заробітку. Постановою Верхо вної Ради України „Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки закладів культури в період економічної кризи" заборонено скорочувати видатки на фінансування закладів культури, які певністю та/або часткове утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішень відповідачем пору шено вимоги чинного законодавства та її права, а тому рішення підлягає визнанню неправомірним.

Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача ОСОБА_3 пояснила суду, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 984 «Про затвердження Порядку формування базової мережі закладів культур», ст. ст. 104-108 ЦК України та ст.ст. 59, 65 ГК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Сесія була правомочна вирішувати питання реорганізації комунальної організації, мався кворум, рішення прийнято більшістю голосів від загального складу ради. Під час обговорення проекту даного рішення депутат ОСОБА_4 висловилася «за» прийняття цього рішення та попрохала врахувати її голос, написавши відповідну письмову заяву, і залишила сесійний зал. Міський голова ОСОБА_5 голосував «за» прийняття рішення. В протоколі сесії помилково його голос не був врахований, тому був виготовлений інший протокол, де зазначені дійсні відомості про голосування, а саме: «за» прийняття рішення - 16 з врахуванням голосу депутата ОСОБА_4, «проти» - 4, що не суперечить чинному законодавству та регламенту ради.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що на сесії міськради, коли приймалося оспорюване рішення, вона була присутня як депутат міськради, голосувала «за» прийняття спірного рішення, і, як член лічильної комісії, приймала участь у підрахунку голосів. На сесії були присутніми 19 депутатів. Вів сесію міський голова ОСОБА_5. До початку голосування депутат ОСОБА_4 висловилася «за» прийняття рішення та попрохала зарахувати її голос, і залишила сесійну залу. За прийняття оспорюваного рішення шляхом підняття рук проголосували 14 присутніх депутатів, проти - 4. Міський голова ОСОБА_5 участі в голосуванні не приймав. Результати підрахунку голосів були оголошені, документи про це не складалися. На початку березня 2013 року її запросили до приміщення міської ради, де секретар міськради ОСОБА_8 запропонувала їй переробити протокол засідання сесії з врахуванням голосу міського голови, на що вона відмовилася.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили, що на сесії міськради 22.08.2012 року були присутні міський голова ОСОБА_5 та 19 депутатів, в тому числі і вони. Депутат ОСОБА_4 висловлювалася за прийняття рішення, але залишила сесійну залу до голосування, попрохавши зарахувати її голос. Міський голова ОСОБА_5 участі у голосуванні не приймав. «За» прийняття рішення шляхом підняття рук проголосували 14 депутатів, «проти» - 4 (вони та позивачка).

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він міський голова м. Щорса і вів засідання сесії 22.08.2012 року. Особисто він голосував «за» прийняття оспорюваного рішення. Під час обговорення рішення депутат ОСОБА_4 оголосила заяву про те, щоб врахували її голос «за» прийняття рішення і залишила сесійний зал в справах. Під час підписання протоколу засідання сесії він виявив, що голос ОСОБА_4 врахований, а не врахований його голос і доручив секретарю міськради ОСОБА_8 переробити протокол, що й було зроблено.

Свідки ОСОБА_4 пояснила, що вона, як депутат міськради, голосувала «за» прийняття спірного рішення. Під час обговорення цього рішення вона зробила усну заяву про те, щоб був врахований її голос і залишила сесійний зал. Письмову заяву про це написала після засідання сесії.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він, як депутат міської ради, був присутній на засіданні сесії міськради, яке відбулося 22.08.2012 року. Він голосував «за» прийняття оспорюваного рішення. Міський голова ОСОБА_5 також голосував «за» прийняття рішення.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18. ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 пояснили, що вони - депутати Щорської міської ради і приймали участь у голосуванні на сесії міськради 22.08.2012 року. Вони проголосували «за» прийняття оспорюваного рішення. Під час обговорення рішення депутат ОСОБА_4 оголосила заяву про те, щоб врахували її голос «за» прийняття рішення і залишила сесійну залу. Міський голова ОСОБА_5 приймав участь у голосуванні і шляхом підняття руки проголосував «за» прийняття рішення.

Свідки ОСОБА_23, ОСОБА_24 пояснили, що вони - депутати Щорської міської ради і приймали участь у голосуванні на сесії міськради 22.08.2012 року. Голосували «за» прийняття оспорюваного рішення. Чи приймав участь у голосуванні ОСОБА_5 вони не пам'ятають.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює секретарем Щорської міської ради і як депутат Щорської міської ради приймала участь у голосуванні на сесії міськради 22.08.2012 року. Особисто вона проголосувала «за» прийняття рішення щодо реорганізації комунальної організації «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області». Одночасно вона вела протокол засідання сесії. ОСОБА_2 склад ради 30 депутатів. але ОСОБА_5 склав депутатські повноваження в зв'язку з обранням його міським головою і тому залишилося 29 депутатів. На сесії зареєструвалося 19 депутатів. 10 були відсутні. До складу лічильної комісії було обрано ОСОБА_7 та ОСОБА_15, які здійснювали підрахунки голосів та повідомляли їй результати підрахунку, які вона записувала до протоколу. Зі слів членів лічильної комісії «за» прийняття оспорюваного рішення було 15 голосів без врахування голосу ОСОБА_4, яка залишила сесійну залу під час обговорення рішення, зробивши заяву про те, що віддає свій голос «за» прийняття рішення. «Проти» проголосували 4 депутати. Коли вона принесла протокол засідання сесії на підпис міському голові ОСОБА_5. останній виявив помилку, а саме: в протоколі помилково було зазначено про те, що «за» прийняття рішення проголосувало 15 депутатів з врахуванням голосу ОСОБА_25, а в дійсності 16. Вона передрукувала ту сторінку протоколу, де була помилка, і замість «за» - 15, вказала «за» - 16. Вона не пропонувала члену лічильної комісії ОСОБА_26 підписати зміни до протоколу, оскільки це не передбачено регламентом ради.

Свідок ОСОБА_27 пояснив, що він працює реєстратором Щорської райдержадміністрації. Він здійснював реєстрацію зміни організаційної форми - комунальної організації «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» в комунальне підприємство як правонаступника шляхом перетворення (відповідно до ст. 107 ЦК України). Ця процедура передбачає створення ліквідаційної комісії, складення ліквідаційного звіту, припинення діяльності реорганізовуваної організації та створення нового підприємства. Надання протоколу засідання сесії міськради, яка прийняла рішення про реорганізацію комунальної організації, не вимагається.

Свідок ОСОБА_28 пояснила, що була присутня на сесії Щорської міської ради 22.08.2012 року як депутат вищого рівня. У роботі сесії приймав участь депутат ОСОБА_12 Міський голова ОСОБА_5 голосував «за» реорганізацію Щорського гідропарку. Депутат ОСОБА_4 залишила сесійну залу перед початком голосування попрохавши, щоб врахували її голос «за» прийняття рішення.

Всі свідки - депутати Щорської міської ради, як і сторони по справі, пояснили суду, що на сесії 22.08.2012 року був кворум, проводилося відкрите голосування шляхом підняття рук, що депутат ОСОБА_4 зробила заяву щоб врахували її голос «за» прийняття рішення і залишила сесійний зал в справах до поставлення питання про прийняття оспорюваного рішення на голосування.

Заслухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Рішеннями ХХ сесії УІ скликання Щорської міської ради Чернігівської області від 22.08.2012 р. «Про реорганізацію комунальної організації» постановлено:

1. Затвердити Передавальний акт, відповідно до якого правонаступником усього майна, усіх прав та обов'язків комунальної організації «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» є комунальне підприємство «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області».

2. Затвердити звіт ліквідаційної комісії по реорганізації.

3. Припинити діяльність комунальної організації «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області», що знаходиться за адресою: Чернігівська обл.., м. Щорс, вул.. Залізнична, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 34376785 шляхом перетворення її у комунальне підприємство.

4. Створити комунальне підприємство «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області», що знаходиться за адресою: Чернігівська обл.., м. Щорс, вул.. Залізнична, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 34376785.

5. Затвердити Статут комунального підприємства «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області».

6. Доручити виконавчому комітету Щорської міської ради здійснити заходи щодо реєстрації нового комунального підприємства згідно вимог чинного законодавства україни з урахуванням специфіки галузі.

7. Укласти трудовий контракт з директором комунального підприємства «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області».

8. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну депутатську комісію міської ради з питань законності, регламенту та депутатської діяльності та на постійну депутатську комісію міської ради з питань комунальної власності та благоустрою міста.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Це положення Конституції гарантує право на звернення до суду кожній особі, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин порушено.

Будь яка особа може звернутися з позовом про захист своїх прав до адміністративного суду.

Згідно з вимогами статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Ст. 2, п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Важливо, щоб порушення цих прав, свобод та інтересів відбувалося у публічно-правових відносинах та виходило від суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій. Будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень можуть бути оскаржені до адміністративного суду. Рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що судам підвідомчі всі спори про захист прав та свобод громадян, і суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що подібні вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Нормативно-правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - це рішення, дію яких поширено на конкретних осіб (тобто є персоніфікованими) або які стосуються конкретної ситуації і які є актом одноразового застосування норм права.

Згідно ст.ст. і

3, 8 Конституції України та ст. 8 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Відповідно ж до частини 4 цієї статті забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

А тому, заявниця як фізична особа - член територіальної громади, депутат міської ради, керівник та працівник комунальної організації, реорганізації якої стосується оскаржуване рішення, має право оскаржити в порядку адміністративного судочинства рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до вимог пункту 7 стаСтрок звернення до адміністративного суду регулюється статтею 99 КАС України. Зокрема, ч.ч. 1, 2 цієї статті встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачкою заявлено позов в межах строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до статті 105 КАСУ, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій. Позовна заява може містити, крім цих, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин. Тому позивачка вправі заявити вимогу про визнання неправомірним рішення сесії міської ради.

Відповідно до частини 2 статті 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо

і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду, жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Виходячи з цих конституційних положень у системному зв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 березня 2002 року у справі N6Hрп/2002 визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 2 ст.144 Конституції України).

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Конституційний Суд України в своєму рішення від 16 квітня 2009 року No 7Hрп/2009 зазначив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції видають рішення або розпорядження. Вони несуть відповідальність за дії або бездіяльність в межах власних або делегованих повноважень. Рішення ради відповідної ради в разі порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, предметом оскарження до адміністративного суду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів місцевого самоврядування, як суб'єкта владних повноважень.

Частина 3 статті 2 КАСУ визначає критерії оцінки судом оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Так адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 46 ч. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Згідно ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

1. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

2. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

3. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно зазначених конституційних положень регламентується право комунальної власності, суб'єктом якого є територіальні громади. Відповідно до конституційних засад, ст. 60 цього Закону визначені права органів місцевого самоврядування щодо здійснення права власності та управління об'єктами комунальної власності. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до Закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним і фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати й купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їх відчуження, визначати в угодах і договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються, та передаються у користування і оренду. Закон чітко визначає обов'язкову умову, що майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяги та погіршувати умови надання послуг населенню.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято повноважним органом - сесією міської ради на пленарному засіданні відкритим голосуванням в межах наданих йому повноважень щодо розпорядження комунальною власністю.

Що ж до самої процедури прийняття рішення, на незаконність якої посилається позивачка, то суд вважає її дотриманою.

Судом досліджені два протоколи засідання сесії Щорської міської ради від 22.08.2012 року, згідно яких у роботі сесії приймало участь 19 депутатів із 29. Протоколи відрізняються тим, що в одному з них зазначено, що «за» прийняття оскаржуваного віддано 15 голосів з врахуванням лічильною комісією голосу депутата ОСОБА_4, а в іншому - 16 з врахуванням лічильною комісією голосу депутата ОСОБА_4

Як пояснили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в першому протоколі була допущена помилка. Це підтверджується і поясненнями більшості свідків - депутатів міської ради (ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18. ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_8.), які, зокрема, пояснили, що міський голова ОСОБА_5 приймав участь у голосуванні і шляхом підняття руки проголосував «за» прийняття рішення. Сам ОСОБА_5 пояснив, що він голосував «за» прийняття рішення. Однак, його голос не був врахований. Помилку він виявив під час підписання протоколу сесії та доручив секретарю міськради ОСОБА_8 виправити її. Його слова підтвердила і ОСОБА_8 пояснивши, що за вказівкою міського голови передрукувала протокол сесії.

Питання виправлення помилок в протоколі сесії законодавчо не врегульовані.

Посилання свідків ОСОБА_26, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на те, що ОСОБА_5 не приймав участі у голосуванні суд вважає помилковими. Міський голова ОСОБА_5 вів засідання сесії, під час обговорення агітував депутатів за прийняття оскаржуваного рішення, підтвердив своє волевиявлення як на засіданні сесії, так і після нього, а також в судовому засіданні.

Сторони дійшли згоди щодо того, що ОСОБА_4 під час обговорення оскаржуваного рішення залишила сесійну залу, попередньо зробивши заяву, щоб врахували її голос «за» прийняття рішення. Це підтвердили і всі свідки.

Спірним лишилося питання, чи є правомірним зарахування її голосу.

Ні в голови

Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 59), ні в Регламенті Щорської міської ради Чернігівської області, який повторює норми Закону (ст. ст. 39, 40) не вказано, яким чином має здійснюватися голосування. Згідно протоколу сесії, ОСОБА_4 була зареєстрована, приймала участь в обговоренні спірного рішення, агітувала за його прийняття і чітко виразила своє волевиявлення - «за» прийняття рішення. Закон не встановлює заборони щодо цього.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що протокол засідання сесії, в якому зазначено, що в роботі сесії брали участь 19 депутатів, «за» прийняття спірного рішення проголосували 16 з врахуванням голосу депутата ОСОБА_4, проти - «4», відповідає дійсності. При цьому, як з'ясовано в судовому засіданні, хоча і не розписано в протоколі, «за» прийняття рішення проголосували 15 депутатів та міський голова, що є більшістю від загального складу ради.

Що ж до інших підстав неправомірності рішення, на які посилається позивачка, то вони є необґрунтованими.

Невиконання рішення попередньої сесії Щорської міської ради про розробку плану заходів щодо законності процедури реорганізації комунальної організації само по собі не свідчить про неправомірність оспорюваного рішення. Прийняти рішення, або ж не прийняти з вищеназваної причини, є компетенцією сесії міськради.

Посилання позивачки на неправомірність рішення в частині укладення трудового контракту з директором комунального підприємства, оскільки при реорганізації підприємства має продовжуватися дія попередньої трудової угоди, суперечить вимогам ст. 21, ст. 32 КЗпП України. Питання дотримання вимог законодавства при зміні істотних умов праці позивачкою не зачіпається і в разі його виникнення має вирішуватися як трудовий спір в цивільно-процесуальному порядку.

Прийнятими рішеннями не порушуються вимоги ОСОБА_6 вної Ради України „Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки закладів культури в період економічної кризи" щодо вжиття невід кладних заходів для збереження існуючої мережі закладів куль тури: бібліотек, архівів, позашкільних закладів естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва, не скорочення видатків на фінансування закладів культури, які певністю та/або часткове утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, адже в оспорюваному рішенні не ставиться питання про скорочення чи припинення фінансування реорганізованого підприємства. яке відноситься до закладів культури. Та обставина, що зі слів позивачки фактично припинилося фінансування комунального підприємства, безпосередньо не обумовлена прийнятим рішенням.

Позивачка вказує, що рішення є незрозумілим, оскільки в рішенні вказується і про припинення діяльності комунальної організації, що передбачає ліквідацію, і про перетворення, що свідчить про реорганізацію, коли ліквідаційна комісія не створюється, а її було створено.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_29, який працює реєстратором Щорської райдержадміністрації, він здійснював реєстрацію зміни організаційної форми - комунальної організації «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» в комунальне підприємство як правонаступника шляхом перетворення. Ця процедура передбачає створення ліквідаційної комісії, складення ліквідаційного звіту, припинення діяльності реорганізовуваної організації та створення нового підприємства. Це не суперечить вимогам ст. 107 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі досліджених в судовому засіданні дока зів, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є правомірним. Тому, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 8, 55, 124, 144 Конституції України, ст.ст. 46, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 2-4, 8, 17, 69-71,86,159-163,167,171 КАС Украї ни, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Щорської міської ради про визнання протиправним рішення сесії Щорської міської ради відмовити.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Київського адміністративного апеляційного суду через Щорський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі, якщо постанову було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щорського районного суду

Чернігівської області В.В.Лихошерст

Дата добавления: 2015-08-29