Яка особливість морфології та будови фагів?..

Яка особливість морфології та будови фагів?............................................ Використана література…………………………………….……………….

Міністерство освіти і науки україни

Львівський інститут економіки і туризму

Кафедра медицини, оздоровчого харчування і

безпеки туризму

Морфологія мікроорганізмів

У запитаннях і відповідях

Тема для самостійного вивчення

з дисципліни ”Мікробіологія”

Львів - 2006

Морфологія мікроорганізмів у запитаннях і відповідях. Тема для самостійного вивчення з дисципліни ”Мікробіологія”

Склав:

к.б.н., доц. Шах А.Є.

Розглянуто і затверджено

на засіданні кафедри медицини,

оздоровчого харчування і безпеки туризму

Протокол №_________

від “_____”______________

Завідувач кафедри

____________

17. Яку роль у бактеріальній клітині виконують плазміди?

18. Яку роль у бактеріальній клітині виконують рибосоми?

19. Яку роль у бактеріальній клітині виконують включення?

20. Яку роль у бактеріальній клітині виконують мезосоми?

21. Що представляють собою L-форми мікробів?

22. Як називаються спороутворюючі бактерії (вкажіть родові назви цих бактерій)?

23. Як виявити наявність спор у бактеріальних клітинах? Як проходить процес спороутворення у бацил?

24. Назвіть місця розташування спори у мікробній клітині? Яке біологічне значення спор?

25. Що являє собою капсула у бактерій? Яке біологічне значення капсул?

26. У чому полягає визначення тинкторіальних властивостей мікроорганізмів?

Зміст

Загальна характеристика бактерій …………………………...
Морфологія ……………………………………………………………...
Що представляють собою бактерії?...........................................................
Як поділяються бактерії за зовнішнім виглядом?......................................
Яку форму мають коки?................................................................................
Як за розташуванням клітин між собою і характером поділу поділяються коки?........................................................................…..
Як поділяються паличкоподібні бактерії?...................................................
Як поділяються спіралеподібні бактерії? …………………………………….
У яких одиницях вимірюють величину бактерій і які їх розміри?.............. Що представляє собою поліморфізм бактерій?.........................................
будова мікробної клітини……………………………..…………..
Яка будова мікробної клітини?.....................................................................
Що входить в склад поверхневих структур бактерій і яке їх значення?.
Що являє собою капсула і яка її функція?....................................................

© А.Є.Шах

Загальна характеристика бактерій

Морфологія

Що вивчає морфологія мікроорганізмів?

Морфологія (від гр. морфе – форма і логос – слово, вчення) мікроорганізмів – розділ загальної мікробіології, який вивчає форму і будову мікроорганізмів та їх перетворення залежно від умов існування.

Що представляють собою бактерії?

Бактерії – одноклітинні організми, що володіють ригідною клітинною стінкою, позбавлені хлорофілу і розмножуються шляхом прямого поділу. Деякі з них мають джгутики і здатні утворювати спори, причому утворення спор не являється формою розмноження клітини.

Як поділяються бактерії за зовнішнім виглядом?

За зовнішнім виглядом розрізняють такі основні форми бактерій: кулясті, паличкоподібні, спіралеподібні і нитчасті. Крім перелічених вище основних форм, виявлені незвичайні форми бактерій, які мають вигляд кільця (тороїдна форма), трикутника, квадрата, шестигранника, гантелей та інші форми.

Яку форму мають коки?

Коки, або кулясті бактерії, в основному мають форму кулі, але зустрічаються також овальні, витягнуті із загостреними кінцями (ланцетоподібні).

Як за розташуванням клітин між собою і характером поділу поділяються коки?

За розташуванням клітин між собою і характеру поділу кулясті бактерії підрозділяють на мікрококи (поодинокі клітини), диплококи (клітини розташовані попарно), стрептококи (клітини розташовані у вигляді ланцюжків різної довжини), стафілококи (неправильні скупчення клітин, що нагадують кетяг

3. Медицинская микробиология. Под ред. В.И. Покровского и О.К. Поздеева. М.: ГЕОТАР Медицина, 1999. -1184 с.

4. Мудрецова-Висс К.А. Микробиология. М.: Экономика, 1985.

5. Промышленная микробиология. /Под ред.Егорова Н.С. – М.: Высшая школа, 1989.

6. Рудавська Г.Б. Леріна І.В., Демкевич Л.І. Мікробіологія: Підручник. – К.: КНТЕУ. 2001.-324с.

1. Харченко С.М. Мікробіологія: – Київ: Сільгоспосвіта, 1994. – 348 с.

Контрольні запитання

1. Яка будова клітин прокаріотів?

2. Які існують форми мікроорганізмів?

3. Назвіть основні форми мікробів.

4. Назвіть паличкоподібні форми бактерій.

5. Назвіть кулясті форми бактерій.

6. Назвіть звивисті форми бактерій.

7. Які типи руху джгутиків розрізняють у бактерій?

8. Назвіть представників бактерій, що мають один полярний джгутик.

9. Назвіть представників бактерій, що мають пучок джгутиків на одному полюсі.

10. Назвіть представників бактерій, що мають джгутики, розміщені по полюсах.

11. Назвіть представників бактерій, що мають джгутики, розміщені по всій поверхні.

12. Назвіть основні структурні елементи бактеріальної клітини?

13. З чого складається клітинна стінка бактерій?

14. Яку роль виконує клітинна стінка бактерій?

15. Яке значення нуклеоїду в житті бактерій?

16. Яку роль у бактеріальній клітині виконує цитоплазма?

винограду), тетракоки (клітини розташовані по чотири) і сарцини (клітини розташовані у формі пакетів по 8-16 шт.).

Диплококи і стрептококи діляться в одній площині, тетракоки – в двох взаємно перпендикулярних площинах, сарцини – в трьох взаємно перпендикулярних площинах, а мікрококи і стафілококи діляться безладно в різних площинах.

Як поділяються паличкоподібні бактерії?

Паличкоподібні бактерії ділять на бактерії, бацили і клостридії.

Бактерії – це паличкоподібні мікроорганізми, які не утворюють спору. Бацили є спороутворюючі бактерії, а клостридії – паличкоподібні спороутворюючі бактерії, що формою нагадують веретено. У бацил діаметр спори не перевищує товщини мікробної клітини, а у клостридій діаметр спори більше товщини клітини. Паличкоподібні бактерії можуть бути короткими, довгими, тонкими, товстими, із закругленими, загостреними або різко обрубаними кінцями. Бактерії або бацили з’єднані послідовно по дві називають відповідно диплобактерії і диплобацили, а у вигляді ланцюжка – стрептобактерії і стрептобацили.

Як поділяються спіралеподібні бактерії?

Спіралеподібні або звиті бактерії мають один або декілька завитків. Бактерії з одним неповним завитком спіралі у вигляді коми називають вібріонами, з декількома завитками – спірилами, з великою кількістю завитків – спірохетами.

У яких одиницях вимірюють величину бактерій і які їх розміри?

Величину бактерій виражають в мікрометрах (мкм; 1 мкм=0,001 мм). Більшість кулястих бактерій має розмір 0,5-2 мкм, паличкоподібні – 1-7 мкм в довжину і 0,1-1 мкм в ширину. Довжина звитих бактерій складає 1-10 мкм, ширина – 0,1-0,5 мкм.

Що представляє собою поліморфізм бактерій?

Елементарну часточку фагів, як і у вірусів на­зивають віріоном. Віріони фагів різ­них видів різняться між собою за фор­мою, а саме:

· ниткоподібної, діамет­ром 5-8 нм і довжиною 750-850 нм.

· шестигранні, або гексаго­нальні (від гр. гекс – шість) форми, діаметром 23-30 нм.

· шестигранні, діаметром 23-30 нм і мають короткі виступи.

· з багатогранною головкою діаметром 40-64 нм та. коротким «хвостиком» діаметром 7 нм і довжиною 20 нм.

· з формою, що нагадує спермії, мають шестигранну головку діаметром 50-425 нм, «хвостик» довжиною 170-500 нм, покритий. чохлом, який не може скорочуватися.

· з формою. що нагадує спермії, мають шестигранну головку діаметром 50-425 нм, але чохол «хвостика» у цих фагів може скорочуватися.

головка фагів покрита оболонкою, або капсидом, що складається із спірально упакованих білкових субодиниць – капсомерів. У центрі головки міститься де­зоксирибонуклеїнова (ДНК) або рибонуклеїнова (РНК) кислота. На кінці «хвостика» фага є базальна пластинка з зубцями й ниточ­ками, за допомогою яких віріон фіксується на поверхні бактерійної клітини або на її ворсинках.

Цикл репродукції фагів подібний до вірусів.

Використана література

1. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. –К.: Либідь, 2001. – 312 с.
2. Ветеринарна мікробіологія та імунологія /А.В. Демченко, В.О. Бортнічук, В.Г. Скибіцький, В.М. Апатенко. – К.: Урожай, 1996. – 368 с.

Відхилення форми і розмірів бактерій відхарактерних для даного вигляду називають поліморфізмом. Форма і розміри бактерій можуть змінюватися залежно від умов існування і культивування бактерій, складу живильного середовища, а також під впливом іонізуючої радіації, ультрафіолетових променів і ін.

будова мікробної клітини

Яка будова мікробної клітини?

Всі мікроорганізми складаються з трьох компартментів: поверхневих структур, клітинної оболонки і цитоплазми.

Що входить в склад поверхневих структур бактерій і яке їх значення?

До поверхневих структур бактерій належать капсули, джгутики і мікроворсинки. Їх використовують для ідентифікації мікроорганізмів.

Що являє собою капсула і яка її функція?

Капсула – це слизовий шар, що складається з полісахаридів і поліпептидів. Розрізняють макро- і мікрокапсули. Їх формування залежить від середовища, в якому знаходяться бактерії. Деякі види бактерій утворюють капсулу тільки в організмі людини або тварин, а інші (наприклад, клебсієли) – в організмі і на живильних середовищах з кров’ю. Капсула оберігає бактерії від висихання, механічних ушкоджень, фагоцитозу, обумовлює їх антигенну специфічність, сприяє прикріпленню до субстратів тощо.

Мікрокапсули виявляють тільки при електронній мікроскопії у вигляді шару мукополісахаридних мікрофібрил, в той час як макрокапсули виявляють за допомогою світлової мікроскопії.

Що являють собою джгутики мікроорганізмів, їх функція і розміри?

поділяють на дві родини – Mycoplasmataceae і Acholeplasmataceae. Мікоплазми останньої родини не потребують холестерину. Родина Mycoplasmata­ceae має два роди: Mycoplasma і Ureaplasma (останні можуть гідролізувати сечовину). Більшість хвороботворних мікоплазм, зокрема збуд­ники контагіозної перипневмонії великої рогатої худоби, інфекційної агалактії овець і кіз, респіраторного мікоплазмозу птиці, належать до роду Mycoplasma.

Яка особливість морфології та будовивірусів?

Віруси – це внутрішньоклітинні паразити. Вони не розмножуються на звичайних живильних середовищах, а репродукуються тільки в живих клітинах ссавців і курячих ембріонах, що розвиваються. Позаклітинна форма існування вірусу називається віріоном, який має надзвичайно малі розміри. Розмір вірусу 15-350 нм (нм – нанометр; 1 нм=10^-6м). Форма віріонів різних вірусів може бути овальною, паличкоподібною, багатокутною і ниткоподібною.

На відміну від бактерій віріони того або іншого вірусу містять тільки один тип нуклеїнової кислоти – ДНК або РНК.

Цикл репродукції вірусів складається з ряду послідовних етапів. Віріон адсорбується на поверхні чутливої живої клітини, проникає через оболонку в цитоплазму, де відбувається звільнення нуклеїнової кислоти. Нуклеїнова кислота вбудовується в ядерний апарат клітини господаря, внаслідок чого змінюється метаболізм клітини – клітина починає синтезувати вірусні білки і вірусні нуклеїнові кислоти. Надалі вірусні нуклеїнові кислоти зв’язуються з вірусними білками і відбувається збірка нових віріонів. Віріони, що утворилися руйнують клітину господаря і виходять в оточуючу середовище.

Яка особливість морфології та будовифагів?

Фаги (від гр. фаго – пожираю) – віруси істинних бактерій, актино­міцетів, ціанобактерій, що паразитують в клітинах цих мікробів і нази­ваються відповідно бактеріофагами, актинофагами, ціанофагами. Фаги утворюють ферменти, які спричиняють лізис клітинної стін­ки і загибель клітини.

Джгутики – це білкові трубочки, зв'язані з тілом бактерій і забезпечують пересування їх в середовищі існування. Кількість і локалізація джгутиків у різних видів бактерій неоднакові.

Довжина джгутиків коливається від 6 до 20 мкм, а товщина від 12 до 18 нм. У деяких бактерій довжина джгутиків в десятки разів перевищує довжину клітини. Число і розташування джгутиків визначають характер і швидкість руху бактерій. За несприятливих умов бактерії можуть втратити джгутики, а отже, властиву їм рухливість.

На які групи поділено бактерії за місцем розміщення джгутиків?

За місцем розміщення джгутиків бактерії поділено на чотири групи: монотрихи – бактерії з одним джгутиком (наприклад, представники роду Vibrio), лофотрихи – бактерії з пучком джгутиків на одному кінці (наприклад представники роду Pseudomonas), амфітрихи – бактерії з одним або пучком джгутиків на двох кінцях (наприклад, роду Spirillum), і перитрихи – джгутики розташовані по всій поверхні клітини. Подібне розміщення джгутиків є характерним для бактерій родів Enterobacteriaceae і Bacillaceae.

Що являють собою мікроворсинки бактерій?

Мікроворсинки (пілі, фімбрії) – це білкові волоски, які покривають поверхню багатьох бактерій. Їх кількість коливається від 10 до декількох тисяч, товщиною 3-25 нм і довжиною до 12 мкм.

Що являють собою ворсинки, або пілі, бактерій, яка їх функція?

Ворсинки, або пілі (від лат. рilus – волос), – це ниткоподібні короткі білкові трубочки на поверхні клітин. З їх допомогою бактерії прикріпляються до об'єкту існування (частіше до слизових оболонок). Крім того, через F-пілі (фактор фертильності) передається генетичний матеріал при спаровуванні (кон'югації).

акти­номіцетів, покриті спорами, мають вигляд посипаних попелом.

Актиноміцети поширені в ґрунті. Завдяки утворенню чорного пігменту та ароматичних речовин вони зумовлюють колір і своєрід­ний запах ґрунту. Вони беруть участь в перетворенні органічних і мінеральних речовин, продукують амінокислоти, вітаміни та інші біологічно активні речовини. Більшість актиноміцетів – сапрофіти, проте деякі види можуть викликати захворювання людини і тварин (актиномікоз). Хвороботворні актиноміцети (збудники актиномікозу) в уражених тканинах утворюють так звані друзи (від чеш. druza – скупчення), які нерівномірно фарбуються за методом Грама. Центральна частина друзи фарбується грампозитивно, а. периферичні гіфи набувають колбоподібної форми й фарбуються грамнегативно.

Актиноміцети утворюють речовини, що згубно діють на бактерії. Тому окремі ви­ди їх використовують для виготов­лення лікарських препаратів – антибіотиків (стрептоміцину, тет­рацикліну, хлорміцетину, неоміцину).

Яка особливість морфології та будови мікоплазм?

Мікоплазми – дрібні прокаріоти класу Mollicutes повністю поз­бавлені клітинної стінки, відсутність якої у мікоплазм є генетичною ознакою. За цією, ознакою їх відрізняють від подібних з ними L-форм бактерій. Форма мікоплазм різноманітна: сферична, овальна, зірчаста, підковоподібна, кеглеподібна, нитчаста і т. п. Розміри міко­плазм становлять десяті частки мікрометра, хоча ниткоподібні форми можуть мати довжину кілька мікрометрів. Цитоплазма мікоплазм покрита лише цитоплазматичною мембраною, тому вони дуже пластич­ні й можуть проникати через бактерійні фільтри, витягуючись у ниточ­ки. Саме форма тонісіньких ниточок це і зумовило їх назву. Оскільки ці мікроби після фільтрації мають форму ниточок (гіф), тому їх вважали дрібними грибами й назвали мікоплазмами. Ця неправильна назва збереглася й донині.

Мікоплазми добре фарбуються за методом Романовського-Гімза. Клас Mollicutes має один порядок Mycoplasmatales, який

Що являє собою клітинна стінка, її склад і функція?

Клітинна стінка – це зовнішній шар, який покриває клітину. Вона захищає бактерії від зовнішнього впливу, надає їм характерну форму, через неї відбувається транспорт поживних речовин і виділення продуктів обміну, на її поверхні розміщені різноманітні рецептори для бактеріофагів, бактеріоцинів і різних хімічних речовин. Клітинна стінка підтримує постійність внутрішнього середовища і витримує значний тиск зсередини. Структура і склад елементів клітинної стінки визначає здатність мікроорганізмів сприймати анілінові фарби, тобто визначає їх тинкторіальні властивості. Ця властивість лежить в основі диференціації мікроорганізмів (фарбування за Грамом) на грампозитивні, які фарбуються у фіолетовий колір, і грамнегативні, які фабуються у червоний колір. У багатьох видів бактерій клітинна стінка одношарова і утворена муреїном, з яким ковалентно зв'язані тейхоєві і тейхуронові кислоти та нейтральні полісахариди. У інших видів клітинна стінка багатошарова і містить інші компоненти. Муреїн (пептидоглікан, або глікопептид) надає клітинній стінці механічної міцності і щільності. Він синтезується в цитоплазмі на внутрішній пелюстці цитоплазматичної мембрани.

Як побудована клітинна стінка грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів?

Грампозитивні мікроорганізми мають міцну клітинну стінку, яка складається переважно з багатьох шарів пептидоглікану, що включає унікальні полімери тейхоєвих кислот, а грамнегативні бактерії мають тоншу, порівняно з грампозитивними бактеріями клітинну стінку, яка включає бімоекулярний шар пептидоглікану і не містить тейхоєвої кислоти.

Як поділяються бактерії за будовою і наявністю в клітинній стінці муреїну, тейхоєвих і тейхуронових кислот?

За будовою і наявністю в клітинній стінці муреїну, тейхоєвих, тейхуронових кислот і інших компонентів бактерії підроз

У клітинах живителя хламідії проходять три стадії розвитку: 1) дрібні елементарні тільця, що містять під клітинною стінкою у ком­пактному стані нуклеоїд і рибосоми; 2) великі первинні, або ініціаль­ні (від лат. inicium – початок) тільця, що можуть ділитися; 3) проміжна (транзитна) стадія, через яку ініціальні тільця знову перетворюються на елементарні. Елементарні тільця можуть залишати клітини живи­теля, переходити в екскрети, поширюватися у зовнішньому середови­щі й заражати людей і тварин.

Розвиток хламідій відбувається в оточених плазмолемою вакуо­лях клітин живителя. Фарбуються хламідії за методом Романовсько­го-Гімза в синьо-фіолетовий колір, за методом Грама – грамнегативно. Не утворюють джгутиків, ворсинок, спор і капсул. Порядок Chlamidiales має одну родину, один рід і два види – Chlamidia tra­chomatis і Ch. psittaci.

Хламідії спричиняють трахому у людини, орнітоз у птахів, хламідіози у сільськогосподарських тварин з ураженням дихального та статевого апаратів.

Яка особливість морфології та будови актиноміцетів?

Актиноміцети (від гр. актіс – промінь, міцетес – гриби), або проме­нисті гриби, мають клітинну будову, характерну для прокаріот. Клі­тинна стінка у актиноміцетів побудована так, як у грампозитивних бактерій, тому порядок Actinomycetales відносять до відділу Firmicutes. На відміну від істинних бактерій, актиноміцети мають форму довгих розгалужених ниток, які за аналогією з вегетативними утворення­ми грибів називають гіфами. Діаметр гіфів близько 0,5-2 мкм, а дов­жина – десятки і сотні мікрометрів. Сплетення гіфів актиноміцетів утворює центр, від якого гіфи відходять радіально ніби промені, звід­ки й походить назва. Актиноміцети можуть розмножуватися фрагментами гіф та спорами. Від вегетативного міцелію, який знахо­диться у живильному субстраті, в повітря піднімаються спороносні гіфи у вигляді прямих або спіраль­но закручених гілочок. У повітряних гіфах утворюються ендоспори, розміщені вздовж гіфи в один ланцюжок, їх називають стрептоспорами. Тому синонімом назви актиноміцетів є стрептоміцети. Колонії

діляють на фірмикутні (грампозитивні), грацилікутні (грамнегативні), тенерикутні (не мають клітинної стінки) і мендозикутні (бактерії з дефектною клітинною стінкою).

Що представляють собою L-форми мікроорганізмів?

Бактерії, які повністю або частково позбавлені клітинної стінки, але зберегли здатність до розмноження, називаються L-формами мікробів.

Що представляє собою цитоплазматична мембрана, її будова і функції?

Цитоплазматична мембрана (клітинна, або плазматична, мембрана) – фізичний, осмотичний і метаболічний бар’єр між внутрішнім вмістом бактерійної клітини і зовнішнім середовищем. Вона має складну трьохшарову структуру і володіє вибірковою проникливістю. У деяких бактерій між цитоплазматичною мембраною і клітинною стінкою міститься периплазматичний простір, або порожнина, заповнений ферментами. Цитоплазматична мембрана бактерій складається з білків і ліпідів, а також в незначних кількостях містяться вуглеводи і РНК.

Яку функцію виконує цитоплазматична мембрана бактерій?

Цитоплазматична мембрана бактерій виконує функцію розділової перегородки, через яку за допомогою пермеаз транспортуються різні речовини і іони, необхідні для життєдіяльності клітини. Цитоплазматична мембрана регулює осмотичний тиск в клітині.

Що являють собою мезосоми і яка їх функція?

Мезосоми – особливі органели, які є у багатьох видів бактерій і утворюються складними інвагінаціями цитоплазматичної мембрани в цитоплазму. Функції мезосом до цих пір повністю не встановлені. Відомо, що вони асоційовані з нуклеоїдом і мають відношення до поділу клітин і утворенню спор.

Що представляє собою цитоплазма бактерій?

розглядання спірохет у живому стані застосовують конденсор «темне поле». При цьому вони мають вигляд рухливих блискучих спіральних клітин на чорному, фоні. До порядку Spirochaetaies належать три родини і шість родів. До спірохет відносяться трепонема (Treponema), борелія (Borrelia) і лептоспіра (Leptospira).

Яка особливість морфології та будови рикетсій?

Рикетсії – поліморфні прокаріотні мікроби, які належать до класу Scotobacteria і порядку Rickettsiales. Рикетсії мають клітинну будову бактерій, не можуть рости на штучних живильних середовищах, а лише в живих клітинах, тобто є абсолютними паразитами, що спричиняють інфек­ційні хвороби людини та тварин. Від хворої до здорової людини чи. тварини вони передаються через проміжних живителів – кровосисних членистоногих (комах і кліщів).

За морфологією рикетсії поліморфні з розмірами від десятих частин до 40 мкм – у ниткоподібних форм. Рикетсій мають нуклеоїд, цитоплазму, цитоплазматичну мем­брану та клітинну стінку, таку як у грамнегативних бактерій, але пухкішу і доступнішу для проникнення поживних речовин з клітини жи­вителя.

Рикетсії не мають джгутиків і ворсинок, не утворюють капсул і спор. Вони добре фарбуються за методами Романовського-Гімза (пе­реважно в синьо-фіолетовий колір), Грама (грамнегативні). Вони є збудниками різних висипних тифів і гарячок у людини, Ку-гарячки людини і сільськогосподарських тва­рин, гідроперикардиту великої рогатої худоби та інших рикетсіозів.

Яка особливість морфології та будови хламідій?

Хламідії (від гр. хламідо – покривало) є абсолютними внутрішньоклітинними паразитами. Хламі­дії не мають проміжних членистоногих живителів, розмножуються лише в клітинах хребетних. Вони мають кокоподібну форму з діа­метром на різних стадіях розвитку від 0,2-0,4 до 0,8-1,5 мкм. Бу­дова клітин хламідій така ж, як у грамнегативних бактерій.

Цитоплазма – це дисперсна суміш колоїдів, в склад яких входить вода, білки, ферменти, ДНК, РНК, вуглеводи, ліпіди, мінеральні сполуки та інші речовини. Цитоплазма нерухома, володіє високою густиною і відділена від клітинної стінки цитоплазматичною мембраною. Різноманітні органели, які характерні для еукаріотичних клітин, у бактерій відсутні, а їх функцію виконує цитоплазматична мембрана.

Що являє собою нуклеоїд мікробної клітини і яка його функція?

Нуклеоїд (нуклеоплазма, каріоплазма) – є подвійною ниткою ДНК, упакованою в цитоплазму. Нуклеоїд і цитоплазма не розділені між собою оболонкою. В нуклеоїді закладена генетична інформація, яка відповідальна за передачу спадкових ознак виду мікроорганізму.

Що являють собою рибосоми і яка їх функція?

Рибосоми – складні глобулярні сполуки, які складаються з різних молекул РНК ібагатьох зв’язаних з ними білків. Рибосоми містяться в цитоплазмі, прикріпляються до цитоплазматичної мембрани клітини, в них відбувається синтез білків.

Що являють собою плазміди і яка їх функція?

Плазміди – дрібні кільцеподібні структури, які складаються з нуклеїнових кислот, регулюють синтез окремих біологічно активних речовин (токсинів, ферментів, антибіотикоподібних речовин – бактеріоцинів і ін.). Ці структури, що містяться в цитоплазмі деяких бактерій, володіють властивістю генів (генетичні структури).

У яких структурах знаходиться запас живильного матеріалу, який використовується бактеріями при несприятливих умовах існування?

Запас живильного матеріалу, який використовується бактеріями при несприятливих умовах існування у багатьох видів бактерій знаходиться в цитоплазмі у вигляді запасних гранул волютину, ліпопротеїну, глікогену, пігментів, сірки, кальцію

	та інших речовин. У бактерій роду Pseudomonas виявлено включення білкової природи, які заломлюють світло. Вони дістали назву R-тілець, функції яких не вивчені. Що являє собою спора бактерій, її склад і функція? При несприятливих для життєдіяльності бактерій умовах (низька або висока температура середовища, вільний доступ повітря тощо) у деяких мікроорганізмів в цитоплазмі утворюються спори. На відміну від спор грибів, спори бактерій не є формою їх розмноження. Однак клітина утворює лише одну спору. Спори містять до 40% води, незначну кількість цитоплазми і оточені багатошаровою оболонкою. За сприятливих умов (наявність води, живильних речовин, оптимальна температура) спори проростають у вегетативну форму, яка здатна до розмноження. Тривалість проростання спор – від 2 до 5 год. Спора у мікробній клітині може розміщуватися по центру (центрально), на одному з полюсів (термінально) і між центром і одним з полюсів (субтермінально). Спороутворення властиве паличкоподібним бактеріям – в основному бацилам і клостридіям. Спори стійкі до висушування, дії високої температури, ультрафіолетового проміння і хімічних речовин. Тривале збереження спори в несприятливих умовах зумовлене щільністю її оболонок, змен­шенням кількості води (дегідратацією) та стабілізацією ферментів дипіколінатом кальцію. Як відбувається процес утворення спори? Процес утворення спори складається з чотирьох стадій: підготов­чої; проспори; утворення оболонок; дозрівання. У підготовчій стадії нуклеоїд клітини подвоюється, два нуклеоїди розходяться і навколо одного з них відбувається згущення цито­плазми, вміст води в якій зменшується у два рази (від 80 до 40%). В стадії проспори цитоплазматична мембрана обволікає зону майбутньої спори двома шарами, в резуль­таті чого утворюється внутрішня і зовнішня мембрани спори, навко­ло якої розміщена цитоплазма мате­ринської клітини.		В третій стадії утворюється оболонка спори. Про­міжок між двома шарами мембрани збільшується, заростає особливи­ми молекулами пептидоглікану, утворюючи кортекс. Далі на поверх­ні зовнішньої мембрани формуєть­ся оболонка спори з особливих біл­ків, ліпідів та гліколіпідів. Над цією оболонкою утворюється ще екзоспоріум, просочений ліпопротеїдами, що не пропускають воду. У стадії дозрівання за­кінчується формування оболонок спори, клітинна стінка вегетатив­ної частини клітини руйнується, і спори виходять у зовнішнє середо­вище. Процес формування спори триває кілька годин, у збудника сибірки – 6 год. Яка особливість морфології та будови спірохет? Спірохети (від лат. spira – вигин, гр. хете – грива) за своєю будовою та способом руху значно відрізняються від істинних бактерій і виді­лені в порядок Spirochaetales. Клітини спірохет мають штопороподіб­ну форму, дуже тонкі (діаметр 0,1-0,6 мкм) і довгі (7-30 мкм). У деяких сапрофітних видів спірохет діаметр клітин може бути до 1,5 мкм, а довжина – до 500 мкм. Між цитоплазматичною мембраною і клітин­ною стінкою у спірохет розміщені осьові пружні фібрили (від лат. fibra –, волокно), які містять білок типу міозину і спроможні скорочуватися як м'язові волокна. Завдяки спіральній формі клітини й скороченню осьових фібрил спірохети рухаються обертовим, поступальним і хвилеподіб­ним рухами. Цитоплазма у них спіраль­но закручена навколо осьових фібрил, покрита ніжною цитоплазматичною мем­браною і дуже тонкою клітинною стін­кою, тому вони за методом Грама не фарбуються. Для фарбування спірохет застосовують метод Романовського-Гімза, що дає змогу диференціювати ви­ди, одні з яких мають синій колір, ін­ші – синьо-фіолетовий, треті – роже­вий. Краще виявляються спірохети при обробці препарату азотнокислим сріб­лом за методом Морозова. Вони тоді ма­ють темно-коричневий або чорний колір на жовтому фоні. Однак при цьому спірохети втрачають характерну форму внаслідок артефактів (від лат. arte – штучний, factus – зроб­лений). Для

Дата добавления: 2015-08-29