Кабінет Міністрів України

Кабінет Міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Реферат на тему:

‘‘Хабарництво в міжнародній торгівлі - наслідки та методи боротьби"

Виконав: студент 4 курсу 6 групи

факультету аграрного менеджменту

відділення ‘‘Менеджмент

зовнішньоекономічної діяльності’’ Гладкий Олексій Олександрович

Київ – 2013

Міжнародні економічні відносини інколи супроводжу-ються такими діями, які трактуються як незаконний бізнес. Найчастіше йдеться про корупцію, яка представлена хабар-ництвом і здирництвом, відмивання “брудних грошей”, що за-роблені торгівлею наркотиків, нелегальний ігорний бізнес, контрабанда та інші противоправні дії, які в міжнародній практиці вважаються економічним злочином.

В основі хабарництва полягає оплата незаконних послуг консультантів, агентів, посередників і офіційних осіб за кордоном. Особа, яка взяла хабаря, сприяє швидкому вирішенню справи, як правило, порушуючи закони про чесну конку-ренцію.

Здирництво визначається як незаконне вимагання грошей або власності шляхом шантажу й залякування офіційних і приватних осіб.

“Відмивання брудних грошей” – легалізація доходів, от-риманих незаконним шляхом. Це сукупність дій, які мають на меті приховання справжнього джерела походження нелегаль-них доходів і надання їм ознак законного походження. Вели-чезні суми нелегальних доходів, які постійно накопичуються в сфері організованої злочинності і в тіньовій сфері економіки, настільки ж постійно потребують легалізації. Без такої ле-галізації вся злочинно-корислива діяльність кримінальників і тіньовиків просто втратила б сенс.

Незаконний бізнес підриває як національну економіку країни, так і міжнародні економічні відносини в цілому. Можна визначити такі основні негативні наслідки злочинної діяль-ності в економічній сфері:

1. Дестабілізується економіка окремих держав. Діяльність могутніх злочинних угруповань, які крутять мільярдами доларів, може (як це неодноразово траплялося) спричинити розлад валютної і митно-податкової системи дер-жави, падіння обмінного курсу національної валюти. Масове відмивання нелегальних доходів часто призводить до пору-шення принципів господарської конкуренції, а також до де-формації і перекосів у функціонуванні усієї макроекономічної системи держави. Усе це неминуче супроводжується підкупом і корупцією державної адміністрації, яка бере участь у регла-ментації окремих галузей господарської діяльності. У кінцево-му підсумку, цілі сектори економіки виявляються в руках зло-чинних угруповань.

2. Відмивання грошей, яке відбувається переважно в кре-дитно-фінансових установах, головним чином у банках, неми-нуче призводить до підриву банківської системи, викликаючи в деяких випадках банкрутство ряду банків чи нанесення їм фінансових збитків. Воно породжує явища корупції банківських службовців, які здійснюють підозрілі операції, а це саме собою підштовхує їх до прийняття економічно необ-грунтованих рішень, які наносять фінансовий збиток, чи до інших службових зловживань. У підсумку втрачається довіра вкладників до кредитної системи в країні.

3. Відмивання “брудних грошей” додає прискорення зро-станню й розвитку організованої злочинності.

Світова спільнота не може миритися з такими негативни-ми явищами, тому міжнародні зусилля на боротьбу з ними були спрямовані ще з початку ХХ ст. Напередодні Першої світо-вої війни (в 1912 р.) була укладена Міжнародна конвенція в справах, пов’язаних з торгівлею опіумом, а в 1931 р. вона була замшена новою Конвенцією, яка вже обмежувала і регулюва-ла виробництво й розподіл у масштабі планети медикаментів, які містять наркотичні речовини.

Після Другої світової війни ініціативу боротьби з незакон-ним бізнесом узяла на себе Організація Об’єднаних Націй. У 1961 р. була затверджена Конвенція ООН про одурманюючі засоби. У 1971 р. прийнято Конвенцію про психотропні засо-би, яка значно розширює сферу міжнародного контролю на великий перелік синтетичних наркотиків. Цей документ ра-тифікували понад 140 держав. У 1988 р. у Відні була скликана Конференция ООН з боротьби з нелегальним оборотом одур-манюючих і психотропних речовин. Конференция завершила-ся одноголосним ухваленням тексту міжнародного договору, який відомий в усьому світі як Віденська конвенція. До цієї Конвенції приєдналася більшість держав планети, в тому числі й такі постачальники наркотичних речовин, як Аф-ганістан, Пакистан, Індія, Іран, М’янма, Болівія, Колумбія та ін. Усі ці країни взяли на себе зобов’язання активно боротися з виробництвом, транспортуванням і торгівлею наркотиками і всіляко сприяти іншим державам і міжнародним організаціям у боротьбі з цим злом.

У 90-х роках минулого століття Генеральна Асамблея ООН прийняла ще й інші документи щодо боротьбя зі злочин-ним бізнесом. До них належать, зокрема:

♦ Резолюція про боротьбу з корупцією й Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб (1996);

♦ Декларація ООН про боротьбу з корупцією та хабар-ництвом у міжнародних комерційних операціях (1996);

♦ Декларація ООН про злочинність і суспільну безпеку (1996).

У статті 1 останьої Декларації говориться: “Держави-чле-ни прагнуть захищати безпеку й добробут своїх громадян і всіх осіб, що знаходяться під їх юрисдикцією, шляхом прийняття ефективних національних заходів до боротьби з небезпечною транснаціональною, в тому числі організованою злочинністю, незаконним оборотом наркотиків і зброї, контрабандою інших незаконних товарів, організованою торгівлею людьми, терори-стичними злочинами й відмиванням доходів від небезпечних злочинів, а також приймають на себе зобов’язання взаємно співпрацювати в цих зусиллях”1.

У структурі ООН завдання боротьби з корупцією покла-дено насамперед на Генеральну Асамблею, Генерального секретаря та ЕКОСОР. Генеральна Асамблея приймає резолюції про боротьбу з корупцією та документи про відповідні заходи. Генеральний секретар готує доповіді про положения у світі з цим злочином і накреслює основні напрями боротьби з ним. ЕКОСОР розробляє проекти резолюцій про боротьбу з ко-рупцією й конкретизує необхідні заходи. ЕКОСОР взаємодіє з Комісією з попередження злочинності й кримінального пра-восуддя. Комісія особливу увагу приділяє фактам про хабар-ництво серед державних посадових осіб у ході здійснення міжнародних комерційних операцій.

Роль основного координатора в економічній протидії міжнародній злочинності відіграє створена під егідою ООН спеціалізована організація з назвою Програма ООН з контролю над наркотиками (ІІшїесІ Каілопз Бги§ Сопїгоі Ргодгатше - ІШБСР) зі штаб-квартирою у Відні. Вона розробила влас-ний план дій у галузі боротьби з відмиванням грошей, а також конфіскації доходів, які надходять від торгівлі наркотиками. ІШБСР надає спеціалізовану допомогу всім, хто до неї звер-тається. Форми цієї допомоги різноманітні:

♦ організація навчання для політиків, працівників право-охоронних органів, які займаються розшуком учас-ників наркобізнесу;

♦ надання юридичної допомоги тим державам, які після ратифікації Віденської Конвенції повинні провести складну і трудомістку роботу з пристосування своїх за-конодавчих систем до її вимог;\

♦ надання рекомендаций щодо запобігання використання фінансових установ для відмивання “брудних грошей”.

Ще одна організація системи ООН - Відділ запобігання злочинам і карного судочинства Віденського бюро ООН. Він займається різного виду науковими дослідженнями, які привернули б увагу урядів ряду країн до величезних масштабів явища відмивання грошей, що надходять від усіх видів зло-чинів, крім торгівлі наркотиків, а також до масштабів загрози, яка виходить від зростання організованої злочинності.

Крім системи ООН, боротьбою з незаконним бізнесом займаються й інші міжнародні організації, зокрема, Рада Євро-пи, Світова організація торгівлі, Організація економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) та ін. Так у документі “Провідні принципи ОЕСР для багатонаціональних корпорант” МІСТИТЬСЯ вимога не платити хабаря державним служ-бовцям або керівникам громадських організацій, не робити внесків кандидатам на громадські пости, якщо це не дозволено законом.

У Раді Європи для боротьби з корупцією створена Багато-профільна група з питань корупції (Микісіізсірііпагу Сгоир оп Соггирїіоп - СМС).

У 1990 р. Рада Європи прийняла Конвенцію з проблем відмивання доходів, які надходять від злочинів, їхнього відшу-ку, вилучення і конфіскації; вона набрала чинності в 1993 р. Конвенція - це міжнародна угода з проблем кримінального права, яка носить обов’язковий характер для його учасників. Особливістю Конвенції є те, що вона не обмежує відмивання грошей тільки наркобізнесом. Кримінальному покаранню підлягає злочин відмивання нелегальних доходів, накопиче-них у результаті усіх тяжких злочинів.

Конвенція Ради Європи зобов’язує сторони проводити ідентифікацію і розшукувати майно, яке підлягає конфіскації і вживати заходів з метою недопущения його підміни перед ви-дачею розпорядження про конфіскацію. Особлива увага звер-тається на моніторинг банківських рахунків, на спостережен-ня, прослуховування телефонних розмов, одержання доступу до комп’ютерних систем, а також на обов’язок надання не-обхідних документів.

Міжнародна торговельна палата (МТП) ще в 1977 р. опри-люднила “Правила ведения боротьби зі здирництвом і хабар-ництвом”. Ці правила декларують етику підприємців у відно-синах з партнерами; вони рекомендовані підприємствам і при-ватним особам в якості зразка коректної торговельної практики1.

Активну участь у боротьбі з кримінальним бізнесом беруть також Інтерпол і Світова митна організація.

Список використаної літератури:

1. Олександр Артем'єв. Мовчання - знак корупції - www.gazeta.ru/politics/link5, Газета.ру (26 жовтня 2010).

2. Are Corruption Indices a Self-Fulfilling Prophecy? A Social Labeling Perspective of Corruption - www.springerlink.com/content/p84270q6j315wr62/fulltext.pdf, Danielle E. Warren William S. Laufer

3. Алекс Григорьев. Коррупция-2010 — Анализ и перспективы // «Голос Америки», Вторник, 26 октября 2010

4. Рейтинг стран мира по уровню восприятия коррупции — информация об исследовании. [Электронный ресурс] // Центр гуманитарных технологий. URL: http://gtmarket.ru/ratings/corruption-perceptions-index/info

5. Герчикова И.Н. Международные экономические организации. – М.: Консалтбанкир, 2001. – С. 571.

Дата добавления: 2015-08-29