2.2.3 Організація ремонту обладнання
Вибір метода ремонта технологічного обладнання здійснюється виходячи з умов підприємства на основі рекомендацій по визначенню екологічної ефективності методів ремонту обладнання.
Для машин і обладнання застосовується індивідуальний, стендовий, вузловий та секційний ремонти.
Індивідуальний ремонт здійснюється в цеху основного виробництва. Він є найтривалішим за часом. Розбирання та збирання машини, налагодження та пригонку виконує одна й та сама бригада.
Стендовий ремонт здійснюється на стенді або спеціальній площадці. Його ефективність заклечається у:
— скороченні простоїв обладнання і робочих місць у зв’язку з ремонтами;
— покращення якості робіт, що виконуються;
— скороченням затрат праці на ремонт;
— скороченням собівартості ремонта.
Вузловий ремонт поділяється на два відносно самостійних комплекси:
— перший комплекс — містить в собі розбирання машини на вузли, її збирання з вузлів, пусконалагоджувальні роботи. Він виконується бригадою слюсарів-ремонтувальників;
— другий комплекс — містить в собі розбирання ремонтуємих вузлів на окремі деталі, їх чищення, миття, дефектування, реставрацію, збирання вузлів, пригонку, контроль та обкатку, які виконуються в спеціальних майстернях вузлового ремонта.
Ефективність вузлового метода ремонта проявляється у тих самих якостях як при стендовому методі ремонтування.
Секційний ремонт застосовується для крупногабаритного, складного, складаючогося з кількох агрегатів обладнання, тривала зупинка якого за виробничими причинами недопустима. При цьому методі ремонтування почергово, використовуються неробочі дні та зміни, ремонтують окремі секції. Повний ремонт обладнання здійснюється досить тривалий час, але за відсутності зупинів обладнання та порушення нормального ритму роботи підприємства.
Використовуючи досвід ремонтних служб підприємства текстильної та легкої промисловості вважаю за доцільне впровадити для ремонту швейного обладнання стендовий метод ремонтування, а для розкрійного обладнання та обладнання для волого-теплової обробки — індивідуальний метод ремонтування обладнання.
2.2.4 Складання графіків ремонту обладнання
Для успішного проведення системи планово-попереджувальних ремонтів на підприємстві вважаю за необхідне запровадити наступну технічну документацію.
Найменування обладнання | Фірма | Номер машини | Коефіцієнт ремонтоскладності | Тривалість | ||
Заводський | Інвентарний | Міжремонтного цикла (років) | Міжремонтного періода (місяців) | |||
DDL-8300 | Juke | 1,5 |
Форма 5: Карта ремонта № 52
Відпрацьовано змін
Рік | Місяці | За рік | |||||||||||
Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | ||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зворотня сторона
Вид ремонта | Дата виконання ремонта (місяць, рік) |
Середній | 10.2008 |
|
|
Форма 6:
УПП-2 “Утог” “Затверджую”
Гол. інженер Чернуха О.А.
“ 27 ” грудня 2008р.
Загальнофабричний річний графік середнього ремонта
за 2008р
Найменування обладнання | Число працюючих машин на підприємстві | Число ремонтів на рік | В тому числі по кварталах | Примі-тки | ||||
Капітальних | Середніх | І | ІІ | ІІІ | ІV | |||
Машина пуговична BS-2108 | — | — | — | |||||
Машина швейна BSD -842/PL | — | — | — | |||||
Машина для прямих петель GM-783 | — | — | — | |||||
Машина зшивально-обметувальна GN-880 | 5с+1к | 5с+1к | — | |||||
Краєобметочна МО-3316 | 1с+1к | — | ||||||
Машина швейна 1852 | — | — | — | |||||
Машина швейна 252 | 2с+1к | — | ||||||
Машина петельна 62761-Р3 | 3с+1к | — | ||||||
Машина швейна 803 | — | |||||||
Краєобметочна 8515 | 2с+1к | — | ||||||
Машина наметочна 63 | — | |||||||
Машина швейна DDL-8300 | — | |||||||
Машина швейна DDL-8500 | 10с+1к | 10с+1к | — |
Головний механік Верхогляд В.І.
Технік по ППР Терновський М.Є.
Форма 7:
Річний цеховий графік середнього ремонту
УПП-2 «Утог»
підприємство
Цех швейний
Слюсар - ремонтник Сологуб М.О.
Загальна кількість машин 70
Номер робочого місця | Клас верстата | Заводський номер верстата | Дата першого ремонту | Дата фактичного виконання | Дата другого ремонту | Дата фактичного виконання |
10.11.07 | 10.11.07 | 20.04.09 | 20.04.09 | |||
62761-Р3 | 15.11.07 | 15.11.07 | 25.04.09 | 25.04.09 |
Головний механік Верхогляд В.І.
Технік по ППР Терновський М.Є.
Форма 8:
Місячний графік середнього ремонту
УПП-2 «Утог»
підприємство
Цех швейний на місяць квітень 2009 року
Наймену-вання обладнання | Завод-ський номер | Інвен-тарний номер | Календарний термін ремонту | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
1-3 | 4-6 | 7-9 | 10-12 | 13-15 | 16-18 | 19-21 | 22-24 | 25-27 | 28-30 | ||||||||||||||||||||||||||||
BS-2108 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
GM-783 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
GN-880 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
МО-3316 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
62761-Р3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
Головний механік Верхогляд В.І.
Технік по ППР Терновський М.Є.
Перед початком ремонту (не пізніше ніж за 10 днів) відділом головного механіка, з метою підготовки необхідних матеріалів і запасних частин, випускається наряд на ремонт форма якого представлена нижче.
Форма 9:
УПП-2 «Утог» «27» березня 2009 р. підприємство
Наряд на ремонт № 24
Прізвище виконавця Сологуб М.О. Цех швейний
Найменування обладнання швейна машина DDL-8300
Заводський номер 308762 Інвентарний номер 0345
І Здача в ремонт
Початок ремонту по плану «6» квітня 2009 р
Закінчення ремонту по плану «6» квітня 2009 р
В ремонт здав Карайкоза Б.О. Прийняв Сологуб М.О.
ІІ Відомість дефектів
Найменування вузла | Запасні деталі | Номер по каталогу | Кількість |
Вузол голки | Втулка | ||
Гвинт |
ІІІ Видача запчастин
Найменування запчастин отриманих зі складу | Номер по каталогу | число |
Коромисло | ||
Підшипник | ||
Втулка |
ІV Здача в експлуатацію після ремонту
Здано в контрольну експлуатацію «7» квітня 2009 року.
Технік по ППР Терновський М.Є.
Обладнання знаходилося в контрольній експлуатації 1 змін і прийнято до постійної експлуатації з оцінкою добре від «8» квітня 2009 року.
Старший технік зміни Крисько Є.А.
Технік по ППР Терновський М.Є.
Майстер ділянки Турчин О.Г
Із ремонту здав Сологуб М.О.
2.2.5 Визначення технічних умов на прийом з ремонту однієї з машин
По закінченню ремонту обладнання приймає в експлуатацію наладчик виробничого цеху, за яким закріплене обладнання, або начальник зміни,в залежності від структури цеху.
Здає обладнання з ремонту майстер РМЦ, який обов’язково приймає обладнання після ремонту від ремонтувальників. В необхідних випадках в здачі – прийомці обладнання,обов’язково з капітального ремонту, бере участь начальник виробничого цеху і начальник РМЦ.
Приймають обладнання з ремонту в два прийому: попередній і остаточний. Попередньо його приймають по відомості дефектів і на основі технічних умов на ремонт,дивлячись вузли обладнання і випробуючи його на ходу.
При відсутності виявлених дефектів обладнання заправляють і пускають в пробну експлуатацію: в ході трьох змін після текучого ремонту. В час пробної експлуатації можуть бути виявлені додаткові дефекти обладнання, які записують в журнал дефектів. Для ліквідації цих дефектів ремонтній бригаді дають час на ліквідацію цього дефекту, після чого виконують остаточну прийомку обладнання і складають акт прийомки. В акті дають оцінку ремонту: «відмінно» - при відсутності дефектів і «добре» - при наявності деяких дефектів від технічних умов, не впливаючи на нормальну роботу обладнання.
Продуктивність і якість продукції при прийомці верстата з ремонту встановлюють згідно наступних норм:
1) продуктивність — згідно плановим нормам;
2) якість продукції — по фактичним середнім даним якості виготовленої на підприємстві продукції.
3) нормам обривності — приймають по середнім показникам обривності на підприємстві по даному асортименту і на даних верстатах.
При остаточній прийомці обладнання повинні додержуватися наступних технологічних показників, характерних роботі машини: якості строчки, обривності ниток, узгодження механізмів.
Форма 10:Технічні умови на прийом швейної машини DDL-8300 із середнього (капітального) ремонту
Об’єкт контролю | Результат, який має бути отриманий при перевірці | Методика проведення перевірки |
Перевірка працездатності машини | ||
Обривів ниток і пропусків стібків | Обрив ниток не більше двох. Пропуск стібків не допускаються | Човниковий пристрій заправити повною шпулькою і зшивати зразок до повного витрачення нитки. Робота машини має бути непереривною при виготовленні строчки не менше 1000мм. Перевірку виконувати з і зміною частоти обертання головного валу від мінімальної до максимальної. Провести перевірку з метою виявлення пропусків стібків |
Частота обертання головного валу | Відхилення від номінальної частоти обертання головного валу не допускаються | Зшивати зразок при максимальній частоті обертання головного валу і одночасно тахометром вимірювати цю частоту. Тахометр встановити з торцьової сторони головного валу (зі сторони махового колеса). Виміри виконувати не менше 5 раз після розгону головного валу |
Довжина стібків при виконанні закріпок | Позмінне переміщення матеріала в прямому та зворотньому напрямках | Після отримання строчки довжиною 150мм увімкнути важіль зворотнього ходу та отримати закріпку довжиною 10мм. Виготовити не менш трьох зразків. Кожен зразок оглянути з метою визначення якості закріпок |
Перевірка роботи механізма переміщення матеріала | ||
Рівномірність стібків в строчці | Нерівномірність стібків в строчці не повинна перевищувати 5% величини, встановленої на регуляторі | Отримати на зразку строчку довжиною 100мм. Виміряти число кожних 20мм і порівняти довжини стібків на кожному відрізку |
Прямолінійність строчки | Відхилення від прямої лінії не більше 10мм | На зразку виконати строчку довжиною 250мм. Кінці строчки з’єднати крейдовою лінією. Виміряти максимальну відстань від крейдової лінії до строчки |
Відповідність фактичної довжини стібка довжині, встановленій на регуляторі | Відхилення довжини стібка від довжини, встановленої на регуляторі, не більше 5% | При установці регулятора довжини стібка на кожну поділку отримати строчку довжиною не менше 20мм. Лінійкою виміряти довжину кожної строчки і підрахувати число стібків в ній. Перевірити відповідність фактичної довжини стібка довжині встановленій. Перевірку виконати не менше 3 разів на кожну поділку регулятора |
Довжина стібка закріпки | Відхилення довжини стібка закріпки від довжини стібка не повинно перевищувати 10% | Після прокладання строчки довжиною 100мм увімкнути важіль зворотнього хода і отримати закріпку довжиною 10мм. Повторити не менше 3 разів. Всі зразки оглянути і виміряти довжину стібків в закріпках і строчках |
Наявність посадки матеріала при зшиванні | Посадка матеріала допускається в межах, не перевищуючих 2% довжини зразка | Вирівняти краї деталей зразка довжиною 200мм и зшивати їх при заданій довжині стібка. При перевірці виготовити не менше 5 зразків і кожен зразок оглянути з метою виявлення посадки |
Перевірка механізма притискної лапки | ||
Наявність заїдань в роботі механізма і щільність притискання до рійки механізма переміщення та голкової пластини | Заїдання при підйомі і опусканні лапки не допускаються. Ступінь притискання матеріала лапкою до рійки механізма переміщення та голкової пластини має забезпечувати його нормальне переміщення | Регулюючим гвинтом створити мінімальний і максимальний тиск лапки. Важелем підйому лапки, підняти її і опустити. Перевірку виконати не менше 5 разів. Визначити ступінь притискання матеріала до рійки механізма переміщення та голкової пластини |
Перевірка якості строчки | ||
Якість переплетення ниток | Переплетення ниток має здійснюватися всередині зшиваємих матеріалів | Виконати на зразку строчку довжиною 1000мм та оглянути її |
Напрям стібка | Відхилення напрямку строчки від норми допускається на величину, перевищюючу товщини нитки | Виконати на зразку строчку довжиною 1000мм та оглянути її |
Щільність з’єднання зшиваємих матеріалів | Наявність “ оскалу ” не допускається | На зразку виконати строчку довжиною 250мм і розтягнути: зразки з легких матеріалів — із зусиллям 19,62Н, з щільних — 29,43-49,05Н. Оглянути зразок з метою виявлення “ оскалу ”. |
Ступінь затягування стібків | Розриви ниток в строчці і збирання матеріала не допускаються | Виконати на зразку строчку довжиною 1000мм, розмістивши її вздовж ниток основи тканини. Розтягнути строчку із зусиллям не перевищуючим 70% міцності зшиваємих ниток |
2.3 Організація праці наладчиків
2.3.1 Аналіз навантаження наладчиків швейного обладнання
З метою забезпечення безперебійної праці обладнання за наладчиками закріплюється визначена зона технологічного обладнання.
Для розрахунку навантаження наладчиків швейного обладнання введено коефіцієнт ремонтної складності обслуговування і визначають за формулою:
;
де: Но – норма обслуговування;
П – число ремонтів на рік.
При встановленні зони обслуговування слід враховувати кількість обслуговуємого обладнання, що включає в себе весь перелік обладнання діючого в процесі виробництва.
2.3.2 Інструкція по обслуговуванню, огляду обладнання
та догляду за ним
Перед початком роботи необхідно виконати попереднє змащення основних вузлів машини зробивши 2-3 каплі в місця позначені червоним кольором. Запуск електродвигуна виконувати лише впевнившись в справності електропроводки, а також в наявності огороджень привідної пасової передачі. Не відкривати ящик електроприладів які знаходяться під напругою, всі ремонтні роботи виконувати тільки при вимкненому електродвигуні і знятому привідному пасі. Виявивши несправність машини, повідомити про це помічника майстра (майстра) і вимагати швидкої і повної ліквідації помічених неполадок. Чистку і обдувку машини необхідно виконувати тільки при ввімкненій вентиляції, обдувати машину треба тільки струменем стислого повітря.
2.3.3 Організація робочого місця механіка
Кожна бригада слюсарів-ремонтників повинна мати передвижник верстак з встановленими на ньому лещата і шафу для зберігання допоміжних матеріалів, інструменту і приспособи. Я вважаю що в цеху повинно бути місце для зберігання передвижного транспорту: підйомний возик для підйома важких вузлів, спеціальні возики для перевезення електродвигунів, витяжних валів і важких деталей. Деталі які зняті під час ремонту з обладнання, повинні знаходитися на самому верстаті або деталі які були зняті можна складати на полу в визначеному порядку, деталі не повинні заважати працюючим. Від захисту поліпропіленового пилу нові деталі слід накрити брезентом або іншим матеріалом.
3 Безпека життєдіяльності
3.1 Охорона праці
Законодавчими актами, що визначають основні положення про охорону праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці належить: Конституція України, Закони України «Про охорону праці», «Про охорону здоров’я», «Про пожежну безпеку». «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузях охорони праці є Державні нормативні акти про охорону праці, Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми, Правили технічної експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи.
В основному законі України – Конституції питання охорони праці присвячені статті 43, 45 та 46.
В Законі України «Про охорону праці» задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:
- Пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;
- Повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
|
|
|
|
| ДП.5.090249.03.ПЗ | |||||
|
|
|
|
| ||||||
Змін. | Лист | № Документу | Підпис | Дата | ||||||
Розробив | Сологуб |
|
| Безпека життєдіяльності | Літера | Аркуш | Аркушів | |||
Перевірив | Волков |
|
|
| н |
|
|
| ||
|
|
|
| ДВНЗ «ХКТД» гр.ОР-41 | ||||||
Н. контр. | Горбакова |
|
| |||||||
Затверд. |
|
|
| |||||||
- Обов’язковий соціальний захист працівників, повно відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях;
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |