Матв.12:46 Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити. 17. Матв.12:47 І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і

ХТО НАША ДУХОВНА МАМА?

Матв.12:46 Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити. 17. Матв.12:47 І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають. 18. Матв.12:48 А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої? 19. Матв.12:49 І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої! 20. Матв.12:50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!

Мар.3:32 А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь. 41. Мар.3:33 А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати? 42. Мар.3:34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої! 43. Мар.3:35 Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.

Матв.19:29 І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя

Мар.10:29 Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії, 55. Мар.10:30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

Лук.8:19 До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через народ не могли доступитись до Нього. 79. Лук.8:20 І сповістили Йому: Твоя мати й брати Твої он стоять осторонь, і бажають побачити Тебе. 80. Лук.8:21 А Він відповів і промовив до них: Моя мати й брати Мої це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!

Не мир прийшовЛук.12:53 Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!... 84. Лук.14:9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє... 85. Лук.14:26 Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм! 86. Лук.16:13 Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити! 87. Лук.18:20 Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір. 88. Лук.18:22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною! 89. Лук.23:51 не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, 90. Лук.24:10 То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це. 91. Iван.2:1 А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати. 92. Iван.2:3 Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина! 93. Iван.2:5 А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже! 94. Iван.2:12 Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернауму, і там перебули небагато днів. 95. Iван.3:4 Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись? 96. Iван.3:27 Іван відповів і сказав: Людина нічого приймати не може, як їй з неба не дасться. 97. Iван.5:26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі. 98. Iван.5:40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя. 99. Iван.6:42 І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов? 100. Iван.6:53 І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. 101. Iван.8:6 Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем... 102. Iван.8:12 І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя. 103. Iван.10:24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам! 104. Iван.13:8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 105. Iван.13:35 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою. 106. Iван.16:2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові! 107. Iван.19:25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 108. Iван.19:26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 109. Iван.19:27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. 110. Iван.19:31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. 111. Iван.19:36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть! 112. Iван.19:38 Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове. 113. Дiї.1:13 А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів. 114. Дiї.1:14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його. 115. Дiї.1:23 І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія. 116. Дiї.1:26 І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів. 117. Дiї.2:24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла. 118. Дiї.3:2 І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов. 119. Дiї.12:12 А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося. 120. Дiї.14:8 А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг. 121. Дiї.16:21 і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати. 122. Дiї.17:29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки. 123. Дiї.24:16 І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. 124. Дiї.24:23 І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому. 125. Дiї.25:16 Я їм відповів, що римляни не мають звичаю людину якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачів, і не буде йому дано можности для оборони від закидів. 126. Дiї.26:18 відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими. 127. Дiї.27:16 І наїхали ми на один острівець, що Клавдою зветься, і човна насилу затримати змогли. 128. Дiї.27:22 А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні одна душа з вас не згине, окрім корабля. 129. Дiї.27:36 Тоді всі піднеслись на дусі, і, стали поживу приймати. 130. Рим.1:13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів. 131. Рим.1:28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне. 132. Рим.12:3 Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив. 133. Рим.13:3 Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї, 134. Рим.15:24 коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути. 135. Рим.16:13 Вітайте вибраного в Господі Руфа, і матір його та мою. 136. 1Кор.3:15 коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь. 137. 1Кор.4:6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим. 138. 1Кор.7:28 А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас. 139. 1Кор.9:10 Чи говорить Він зовсім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати орач, а молотник молотити з надією мати частку в своїм сподіванні. 140. 1Кор.11:10 Тому жінка повина мати на голові знака влади над нею, ради Анголів. 141. 1Кор.13:3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! 142. 1Кор.16:12 А щодо брата Аполлоса, то я дуже благав був його, щоб прийшов до вас з братами, та охоти не мав він прибути тепер, але прийде, як матиме час відповідний. 143. 2Кор.5:8 ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа. 144. 2Кор.7:9 Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас. 145. Гал.1:15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав 146. Гал.4:26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам! 147. Гал.5:10 Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого думати не будете ви. А хто вас непокоїть, осуджений буде, хоч би він хто був! 148. Гал.6:4 Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому! 149. Еф.4:28 Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному. 150. Еф.5:31 Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом. 151. Еф.6:2 Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею, 152. Еф.6:13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. 153. Фил.1:7 Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті. 154. Фил.3:4 хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я, 155. Фил.4:2 Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі. 156. Фил.4:12 Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі. 157. 1Сол.4:4 щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі, 158. 1Сол.4:11 і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували, 159. 2Сол.2:7 Бо вже діється таємниця беззаконня; тільки той, хто тримає тепер, буде тримати, аж поки не буде усунений він із середини. 160. 2Сол.2:14 до чого покликав Він вас через нашу Євангелію, щоб отримати славу Господа нашого Ісуса Христа. 161. 2Сол.4:9 та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців, 162. 1Тим.1:9 знаємо й те, що закон не даний для праведника, але для беззаконних і непокірливих, безбожних і грішників, несправедливих і нечистих, для тих, що ображають батька й матір, для душогубців, 163. 1Тим.5:2 старших жінок немов матірок, молодших як сестер, зо всякою чистістю. 164. 2Тим.1:5 Я приводжу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась. 165. 2Тим.3:9 Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було. 166. 2Тим.3:13 А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши. 167. 2Тим.4:3 Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. 168. 2Тим.4:10 Бо Димас мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солуня, Крискент до Галатії, Тит до Далматії. 169. Флм.1:13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію, 170. Євр.7:3 Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди. 171. Євр.11:25 Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху. 172. Євр.11:35 жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння; 173. Євр.12:20 Не могли бо вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита. 174. 3Iван.1:8 Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді. 175. 3Iван.1:10 Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви. 176. Об.2:10 Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в'язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!

Дата добавления: 2015-08-28