Аналіз досвіду роботи з профілактики правопорушень серед підлітків в Україні та за кордоном

Робота щодо профілактики правопорушень серед підлітків в Україні регламентується законом України «Про профілактику правопорушень» від 29.12.09. Згідно до закону на це спрямована діяльність КМСД(Кримінальної міліції у справах дітей), ССД (Служби у справах дітей), а також найбільш наближених до дітей шкільного віку шкільних центрів та рад з профілактики правопорушень, які можуть створюватися у школах за ініціативою педагогічного колективу, класних керівників, шкільних соціальних педагогів, психологів.

Основна мета цих організацій та установ:

а) облік учнів, схильних до порушень дисципліни порядку, режимних правил поведінки; до агресивної, не толерантної поведінки у школі, поза школою, у позаурочний час, у спілкування з оточенням;

б) розробка та здійснення програми діяльності з профілактики попередження правопорушень серед неповнолітніх, особливо серед тих, хто перебуває на внутрішньо шкільному обліку та на обліку у правоохоронних органах;

в) розповсюдження, пропаганда правових знань серед неповнолітніх з метою виховання правової культури та свідомості, законослухняності, дисциплінованості;

г) утворення атмосфери нетерпимості до будь-яких виявів антигромадської, протиправної поведінки;

В. П. Беспалько виокремлює такі підходи до профілактики правопорушень, які застосовуються в роботі цих структур:

1) соціально-педагогічні: соціально-виховний, середовищний, особистісно-соціальний, соціоособистісний;

2) соціальної роботи: орієнтована на завдання, діагностична або функціональна, екологічна модель - комплексно, соціологічно та психологічно орієнтовані підходи;

3) загальнонаукові підходи - системний, комплексний, діяльнісний, гуманістичний, антропологічний, особистісний;

4) управлінські підходи - організаційний, контрольний, програмно-цільовий;

5) правові підходи - правовий, каральний, підходи до захисту прав людини, інформаційний, силовий, діяльнісний. [11]

Отже, можна говорити про те, що в профілактиці правопорушень у дітей в Україні більшою мірою почали використовуватися підходи різного рівня. Можна відзначити відхід від ресурсного, компетентнісного й оптимізаційного підходів, не використовуються християнські підходи.

Водночас констатуємо відсутність уваги до ресурсів ЗМІ, та невикористання їх можливостей щодо профілактики правопорушень у дітей в Україні.

На підставі викладеного можна говорити про збільшення тенденцій до

використання підходів до соціальної роботи та соціальної педагогіки в профілактиці правопорушень як засобу підтримки дитини для успішної соціалізації.

Розглянемо досвід роботи щодо профілактики правопорушень за кордоном.

Найбільш ефективним вважається досвід Сполучених Штатів Америки.

Там створені дві спеціальні програми:

I. Перша з них являє собою навчальний курс, призначений для учнів початкової школи, який знайомить учнів з основними завданнями правоохоронних органів, правами і обов'язками громадян, а також заходами забезпечення індивідуальної і колективної безпеки. Курс призначений для учнів 4-х класів і включає в себе наступні основні теми: закон і злочинність, безпеку житла, магазинні крадіжки, вандалізм та особиста безпека. В кінці курсу передбачається перевірка засвоєння матеріалу і видача всім хлопцям спеціальних посвідчень та значків.

Навчальний курс розрахований на шість уроків по 45 хвилин кожен і читається протягом трьох тижнів (по два уроки на тиждень) спеціально підготовленими співробітниками поліції, неодмінно у формі (це вважається важливим чинником морального впливу).

Вік дітей - 10 років - обраний невипадково, саме в цьому віці поєднується незвичайна сприйнятливість і потяг до самостійності і незалежності. Навчальний матеріал підібраний з урахуванням вікових особливостей учнів, у навчальному процесі широко використовуються ігровий матеріал та короткометражні фільми.

Розробники програми вважають, що у дитини з дитинства має виховуватися правильне розуміння соціальних явищ, формуватися сприятливе ставлення до поліції і вміння уникати потенційно небезпечних ситуацій. Передбачається, що у хлопців, прослушавших курс, у подальшому буде менше шансів для того, щоб стати злочинцями або жертвами злочину.

II. Друга спеціальна програма правового виховання, розроблена правоохоронними органами штату Флорида і введена в більшості державних і приватних шкіл. Програма, призначена для учнів 7-8 класів, її завданням є ознайомлення неповнолітніх з існуючою в суспільстві системою цінностей, основами кримінального права і обов'язками громадянина, а також формування уявлення про те, що чекає порушників правопорядку.

За допомогою зручної для сприйняття питально-відповідної форми программа знайомить учнів з законами, що стосуються таких правопорушень, як мародерство, бродяжництво, порушення права володіння, вандалізм, чинення опору при арешті, незаконне володіння зброєю, магазинні крадіжки, крадіжки, автокрадіжки, побиття, підпал, алкогольне сп'яніння, незаконне вживання наркотиків та вбивство. В окремих розділах розглядаються наслідки злочинної діяльності, а також необхідність для суспільства законів та органів, що здійснюють контроль за їх виконанням. Навчальний матеріал представлений в доступній формі в підручнику, обсягом 135 сторінок.

Є також книга для вчителя. Велике значення надається виступу по кожному досліджуваному закону співробітників поліції, спеціально запрошених на заняття. Це не тільки підвищує інтерес до матеріалу, що вивчається, але і є сильним фактором морального впливу: учні звикають розглядати поліцейських людей, які симпатизують їм і піклуються про їх благополуччя [9 с. 181-184].

У кожній школі країни є соціальний працівник, важливе місце у системі профілактики правопорушень неповнолітніх займає широка мережа притулків для сиріт та покинутих дітей, у яких вихователями є професійні соціальні працівники.

Поширені також притулки для дітей і підлітків, які зазнали емоційний зрив. Ці установи функціонують на стаціонарній основі і виконують функцію реабілітаційних центрів, куди направляються діти з неблагополучних сімей, підлітки, які втекли з дому або скоїли правопорушення. Кожен центр розрахований на 8-10 осіб. Вихователі, головне завдання яких - зняти стрес, пережитий дитиною, виконують роль порадників, працюють індивідуально з кожним, а також зі всією групою.

У США існує також мережа дитячих виправних установ, підпорядкованих владі штатів. До них відносяться спеціальні школи для малолітніх злочинців, куди підлітки потрапляють за напрямом суду, в'язниці, колонії, дитячі приймачі.

Повчальний досвід щодо профілактики підліткової злочинності в Німеччині.Стратегія боротьби із злочинністю неповнолітніх в Німеччині будується на основі наступних положень:

· схильність підлітків до скоєння протизаконних дій у багатьох випадках зникає без якого-небудь зовнішнього впливу після завершення процесу становлення особистості;

· репресивні заходи з боку державних установ часто призводять до негативних наслідків.

В Німеччині питаннями підлітків правопорушників займаються спеціально створені комісаріати. Де створений спеціальний масив відомостей про правопорушення, скоєні неповнолітніми. На основі вихідних даних проводиться аналіз причин і характерних особливостей розвитку злочинності серед підлітків. Результати таких досліджень використовуються при навчанні, підготовці і перепідготовці співробітників поліції.

В одному з німецьких міст реалізовувався проект, метою якого було зменшення злочинності серед неповнолітніх. Для цього серед добровольців було відібрано людей, які пройшли попереднє навчання. За підлітком, поведінка якого свідчила про можливість скоєння правопорушення, було закріплено добровольця - «контактну особу». Підліток міг звернутися до «контактної особи» за допомогою, обговорити проблеми, які виникають у школі чи вдома тощо.

Профілактика правопорушень відбувається також за методикою «рівний-рівному», коли самі неповнолітні отримують правову підготовку та проводять заходи для своїх однолітків, організовують їхнє дозвілля, здійснюють консультування.

C 1978 р. в поліції р. Кельна діє підрозділ у справах молоді, поліцейські які орієнтовані на встановлення контактів зі школами та ведення профілактичної роботи серед учнів [10 с. 131-134].

Не менш цікавий досвід роботи поліції та в інших європейських країнах.
У 1971 р. Міністерство внутрішніх справ Великобританії направив усім
начальникам поліції циркулярний лист, в якому рекомендувалося створити при поліцейських управліннях відділи по залученню громадськості. Штати таких відділів повинні становити 2% поліцейських сил.

Загальні обов'язки цих відділів, які поширюються і на службовців інших підрозділів поліції, входять:

- дії по притягненню громадськості та батьків для здійснення
контролю за поведінкою і вихованням дітей;

- встановлення зв'язків з молоддю, асоціаціями квартиронаймачів, церквою й іншими організаціями;

- проведення бесід у школах;

- проведення роз'яснювальної роботи з неповнолітніми та іншим населенням про функції та завдання поліції, ознайомлення з її діяльністю;

- підбір поліцейських кадрів, залучення до роботи в поліції молоді, налагодження роботи «спеціальних поліцейських сил» щодо залучення громадськості і неповнолітніх до попередження правопорушень.

Розглядаючи досвід роботи з соціально-педагогічної профілактики правопорушень серед підлітків у Японії можна навести наступні факти.

У справі профілактики та попередження злочинності серед неповнолітніх широко використовують працю волонтерів. Посадові особи, які здійснюють нагляд за умовно засудженими, навчають і координують волонтерів в їх роботі з неповнолітніми правопорушниками. Також введені більш суворі заходи, спрямовані на запобігання доступу дітей до відеопродукції зі сценами насильства, у школах більше уваги приділяється моральному вихованню.

В Японії діють Асоціації BBS - старших братів і сестер,яка бере свій початок ще у ХХ столітті у США.

Як зазначає А.Д. Григор’єв [13], Асоціації попередження злочинності, напівгромадські організації громадян – беруть свій початок від Токійський товариств сприяння безпеці, які за вказівкою окупаційного командування були ліквідовані, проте потім відродилися за принципом "одна асоціація при кожному відділенні поліції". Низовими одиницями є пункти зв'язку, які інформують поліцію про всі події та аваріях, поширюють серед сусідів інформацію щодо попередження злочинності, повідомляють поліції про побажання громадян.

У сучасній Японії у всіх школах діють асоціації батьків і вчителів Parents and Teachers Association. Вони були утворені Штабом окупаційних військ з наступними цілями: обговорення проблем виховання з батьками та вчителями; проведення заходів щодо оздоровлення середовища, що оточує дітей (ліквідація автоматів з продажу тижневиків низької якості, упорядкування роботи гральних центрів і нічних кафе); створення наукових гуртків з дослідження причин існування "буйних шкіл" і різкого зростання правопорушень серед неповнолітніх. На практиці не всі функціонують успішно, бувають і конфліктні ситуації. Однак їх внесок у зміцнення солідарності в районі за допомогою дітей і школи незаперечний.

У сфері соціальної роботи з профілактики та подолання злочинності в Японії діють наступні основні благочинні та громадські організації:

1) комітети самоврядування (квартальні комітети);

2) сусідські комітети, асоціації батьків і вчителів;

3) Рух старших братів і сестер (Big Brothers and Sisters Movement);

4) асоціації попередження крадіжок в багатоквартирних будинках;

5) асоціації запобігання розбійних нападів на фінансові установи;

6) асоціації наставників неповнолітніх, які займаються виявленням "важких" і девіантних підлітків і виховною роботою з ними;

7) асоціації по зв'язку школи з поліцією;

8) центри по керівництву неповнолітніх ми та ін. [10].

У сфері інституційного звернення:

1) добровільні відвідувачі пенітенціарних установ;

2) асоціації тюремних священиків.

У сфері неінстутиційного звернення:

1) асоціації реабілітаційної допомоги неповнолітніх;

2) жіночі асоціації сприяння реабілітації правопорушників;

3) асоціації підприємців;

4) асоціації, які надають сприяння відбулим покарання у прийомі на роботу

Отже аналіз досвіду діяльності з профілактики правопорушень закордоном,показав, що правопорушення є актуальною проблемою і закордоном. Японія, США, Німеччина використовують різні методи впливу на підлітків. В цих країнах яскраво виражений інтерес до подолання такого явища як підлітки правопорушники. В цих країнах впроваджують спеціальні програми щодо саме попередження правопорушень серед підлітків, які беруть свій початок ще зі школи.

В Україні розроблені програми щодо профілактики правопорушень,але вони менш дієві. Держава покладає питання профілактики правопорушень серед підлітків на загальноосвітні заклади, Центри соціальних служб у справах сім’ї дітей та молоді та на кримінальну міліцію у справах неповнолітніх. Остання, на превеликий жаль, займається вже тими підлітками які вчинили правопорушення та підлягають законному покаранню.

Дата добавления: 2015-11-04