Рекомендації щодо формування та вдосконалення психологічної культури вихователя

Сприяє успіху в роботі вихователя такі якості як гумор, оптимізм, мажорність. Ці якості допомагають наповнити життя дошкільнят у дитячому садку бадьорістю, зарядити здоровоюенергією дітей і дорослих.

Де частіше звучить жарт, дитячий сміх, діти рідше хворіють, менш тривожні, у них частіше виникають позитивні емоції.

Свій вплив на дитину педагог здійснює найчастіше в процесі спілкування шляхом бесід, ігор з дітьми, занять, розваг. Успіху тут в значній мірі сприяють емоційна виразність, артистичність, товариськість людини.

Робота вихователя вимагає і прояву емоційної стійкості, стриманості, терпіння, витримки, великодушності.

Самооцінка, оптимізм, емоційна врівноваженість спостерігається у педагогів з високоюсамооцінкою. Таким легше зберегти присутність духу при зустрічі з труднощами, ніж їх колегам з низькою самооцінкою, схильних сприймати себе як невдах. Самооцінка не лише впливає на поведінку педагога, а й позначається на дітях, їх успішності. Спілкуючись з людиною з високою самооцінкою, впевненим у їх можливостях, діти починають проявляти свої здібності в повній мірі і здобувають відчуття власної значущості. Низька самооцінка педагога нерідко супроводжується установкою на негативне сприйняття оточуючих, почуттям підвищеної тривожності, підозрілістю, не тільки по відношенню до дітей, але і їх батькам, колегам, що погано позначається на педагогічній роботі, їх результаті.

Значуща якість соціально-педагогічна готовність до спільної діяльності.

З групою дітей працюють - два вихователі, музичний керівник, помічник вихователя, діяльність вихователя взаємопов'язана з батьками, завідуючої, старшою медсестрою, інших членів трудового колективу дитячого садка.

Успіх спільної діяльності в значній мірі залежить від здатності домовитися про єдність в підході до дітей, узгодити свої дії, розподілити між собою окремі ділянки роботи. Ці риси не тільки впливають позитивно на ефективність педагогічної роботи і сприяють підвищенню задоволенню працею вихователя-колеги.

На авторитет вихователя впливає його зовнішність.

Приємна зовнішність, хороші манери, красиві пози справляють гарне враження, сприяють розташуванню оточуючих людей до спілкування з педагогом, встановлення доброзичливих, довірливих взаємин.

Приємні зовнішні дані - це не тільки і не стільки фізична краса, скільки експресія обличчя, поведінки.

Спеціальними психологічними дослідженнями встановлено, що в зовнішньому вигляді людини і його поведінці динамічно виражаються його психічні процеси і стани.

Вихователь значимий для дитини людина в дитячому саду, він входить в його мікросередовище.

Дошкільник прагне у всьому наслідувати педагогу - його зовнішньому вигляду, манери розмови з оточуючими, його ставленням з людьми, її поведінки в цілому.

Важливо, щоб дитина бачила гідний спосіб перед собою для наслідування.

Педагогічна професія пред'являє високі вимоги не тільки до особистих якостей, а й до загальної культури, професійним знанням людини.

Вихователю необхідні глибокі знання психології, педагогіки, анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, основ гігієни та педіатрії.

Педагогу необхідно володіти і основ теорії і методики виховного та освітнього процесу.Вихователь вчить дітей рідної мови, знайомить їх з природою, формує елементарні математичніуявлення, вчить малювати, ліпити, конструювати, навчає танців, пісень.

УМІННЯ І як вихователя. ВАЖЛИВІ ДЛЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

Уміння легко і швидко встановлювати контакт з дітьми в процесі фронтальногоспілкування (наприклад, на заняттях).

Уміння легко і швидко встановлювати контакт і процесі дидактичних спілкування(наприклад, в процесі бесіди особистісного характеру з невеликою групою дітей або однією дитиною).

Чуйність і чуйність, здатність виявити співпереживання по відношенню до дітей.

Уміння зрозуміти дитячу групу, визначити її домінуючі якості.

Уміння зрозуміти конкретної дитини.

Уміння виявити педагогічний і психологічний такт.

Уміння виявити увагу до всіх дітей і до кожної дитини окремо.

Уміння керувати своєю поведінкою, психологічним станом, проявляти терпимість у спілкуванні, зберігати спокій і розум навіть у ситуаціях, що викликають роздратування.

Уміння регулювати відносини в групі, дозволяти дитячі конфлікти, запобігати їм.

Уміння своєчасно виявити гнучкість у спілкуванні

Володіння мовою

Емоційна стійкість

Уміння використовувати гру як засіб спілкування з дітьми

Володіння мімікою та пантомімою

Уміння використовувати мистецтво як засіб спілкування

Уміння застосовувати жарт, гумор у спілкуванні

Уміння створити в процесі спілкування

Висновок: таким чином, проведене дослідження показало, що демократичний стиль у спілкуванні з дошкільнятами більш кращий. 90% старших дошкільників показали позитивне ставлення до Павлової Є.І., яка у своїй роботі дотримується демократичного стилю педагогічного спілкування та 50% дітей у своїх малюнках відобразили позитивне ставлення до Гаврилової Н.А., якій властивий авторитарний стиль педагогічного спілкування.

Високий рівень комунікативний контролю, психологічної культури притаманний Павлової Є.І.. Вона легко входить в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації, добре почувається і навіть в змозі передбачити враження, яке справляє на оточуючих.

Середній рівень психологічної культури виявлений у Гаврилової Н.А.. Вона щира, але не стримана у своїх емоційних проявах, вважається в своїй поведінці з оточуючими людьми.

На підставі проведеного дослідження ми бачимо, що психологічна культура вихователя безпосередньо впливає на атмосферу емоційного благополуччя в дитячому колективі, яке, у свою чергу, багато в чому визначає результативність навчально-виховної діяльності. Таким чином гіпотеза нашого дослідження підтвердилася, мета курсової роботи досягнута.

Висновок

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури дозволив зробити наступні висновки:

1. Сучасна психологічна наука накопичила величезний потенціал знань про психічному складі людини і його різноманітному прояві в соціумі. Діапазон застосування цих знань у різних сферах людської життєдіяльності досить широкий і забезпечує функціонування особистості як єдиного цілого в напрямку зростання і розвитку. Особливе значення для професійного зростання педагога набуває формування психологічної культури особистості, виявляє синкретичнозлитість психологічного, філософського, суспільствознавчого і педагогічного знань.

Як предмет наукового дослідження психологічна культура особистості вимагає свого методологічного обгрунтування. Різноманіття в психології науково-теоретичних підходів до вивчення особистості (О. М. Леонтьєв, Л. С. Рубінштейн, Л. С. Виготський, Я. Л. Коломінський, А. Адлер, К. Роджерс, А. Маслоу та ін), а також багатоплановість самого феномена "психологічна культура" дозволяє позначити системний підхід до його дослідження в умовах особистісно-орієнтований-ної та рефлексивно-діяльнісної парадигми безперервної освіти.

Таким чином, увагу дослідників до проблеми розвитку психологічної культури на різних етапах онтогенезу обумовлено наміченої в сучасному суспільстві тенденцією розвитку психічного здоров'я особистості. У даному контексті особливого значення набуває дослідження в умовах педагогічної взаємодії психологічної культури не тільки дошкільнят, але, перш за все, педагогів. Рішення даного завдання стає можливим за допомогою переходу від інформаційно-змістовної до особистісно-орієнтованої моделі виховання.

2. Поняття "педагогічна культура" та "педагогічна діяльність" не тотожні, але єдині.Педагогічна культура, будучи особистісної характеристикою вихователя, постає як спосіб реалізації професійної діяльності в єдності цілей, засобів і результатів. Різноманітні види педагогічної діяльності, утворюючи функціональну структуру культури, мають загальну предметність як результуючу її форму у вигляді специфічних завдань. Рішення задач передбачає здійснення індивідуальних і колективних можливостей, а сам процес вирішення педагогічних завдань є технологією педагогічної діяльності, що характеризує спосіб існування і функціонування професійно-педагогічної культури вихователя.

3. Проведене дослідження показало, що демократичний стиль у спілкуванні з дошкільнятами більш кращий. 90% старших дошкільників показали позитивне ставлення до Павлової Є.І., яка у своїй роботі дотримується демократичного стилю педагогічного спілкування та 50% дітей у своїх малюнках відобразили позитивне ставлення до Гаврилової Н.А., якій властивий авторитарний стиль педагогічного спілкування.

Високий рівень комунікативний контролю, психологічної культури притаманний Павлової Є.І.. Вона легко входить в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації, добре почувається і навіть в змозі передбачити враження, яке справляє на оточуючих.

Середній рівень психологічної культури виявлений у Гаврилової Н.А.. Вона щира, але не стримана у своїх емоційних проявах, вважається в своїй поведінці з оточуючими людьми.

На підставі проведеного дослідження ми бачимо, що психологічна культура вихователя безпосередньо впливає на атмосферу емоційного благополуччя в дитячому колективі, яке, у свою чергу, багато в чому визначає результативність навчально-виховної діяльності. Таким чином гіпотеза нашого дослідження підтвердилася, мета курсової роботи досягнута.

Таким чином, гіпотеза нашого дослідження підтвердилася, мета курсової роботи досягнута.

Дата добавления: 2015-11-04