|
Читайте также: |
Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).
1.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.
З курсу “Країнознавство” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (відповідно по 5 та по 10 балів за кожне з завдань).
Перше модульне завдання складається з п’яти теоретичних питань за Темами 1-9 даного курсу:
Тема 1. Вступ. Методологічні основи країнознавства. Глобальні просторові структури та територія в країнознавстві
Тема 2. Загальна економічна і політична характеристика Європи
Тема 3. ФРН
Тема 4. Порівняльна характеристика Великої Британії та Франції
Тема 5. Італія
Тема 6. Південно-Східна, Центральна, Західна, Північна та Східна Європа
Модульна робота студентів денної форми оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та 5 балів.
Друге модульне завдання складається з п’яти теоретичних питань за Темами -10-17 даного курсу:
Тема 7. Європейські країни СНД (Російська Федерація, Білорусь, Молдова
Тема 8. Україна в сучасному світі
Тема 9. Загальна характеристика Азійсько- Тихоокеанського регіону
Тема 10. Країни південно-Західної Азії
Тема 11. Країнознавча характеристика Індії
Тема 12. Політико- та економіко-географічна характеристика країн Південно-Східної Азії
Тема 13. Східна Азія
Критерії оцінювання модульних завдань:
| Види модульних завдань | Методика оцінки | ||
| К-сть балів | Критерії оцінки | ||
| 1. Теоретичні питання | відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; | ||
| доброму рівню (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; | |||
| незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки. | |||
| РАЗОМ | Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань |
Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.
Активність та успішність на практичних заняттях та виконання модульних завдань − обов’язкові види поточної роботи студентів, зміст та порядок оцінки яких відображені в пп. 7.1 – 7.2 − дозволяють в сумі набрати максимум 40 балів із 50 для студентів денної форми навчання.
1.3. Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання дозволяють набрати:
- 10 балів із 50 для студентів денної форми навчання, поверх 40 балів, що дозволяє претендувати на іспиті на рівень В та А за шкалою ECTS, що відповідає діапазону 81-89 та 90-100 балів за шкалою КНЕУ.
1.3.1. Індивідуальне завдання 1. Підготовка презентації за заданою тематикою. Оцінка цього виду роботи здійснюється підчас аудиторних занять або ІКР за шкалою 0;3;4;5 балів.
1.3.2. Індивідуальне завдання 2 є написання реферату (есе) за заданою тематикою. Оцінка цього виду роботи здійснюється підчас аудиторних занять або ІКР за шкалою 0;3;4;5 балів.
Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 5 балів.
Оцінювання виконання студентами реферату здійснюється за системою критеріїв:
| Критерії | Максимальна кількість балів |
| Дотримання вимог оформлення завдання | |
| Достатня кількість використаних наукових джерел | |
| Опрацювання сучасних статистичних баз | |
| Повнота розкриття теми дослідження | |
| Обґрунтованість зроблених висновків | |
| Всього |
1.4 Систематичність та активність роботи студента протягом другого семестру оцінюється з врахуванням активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять.
Для денної форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 30 балів. Згідно робочої навчальної програми для практичних занять відведено 32 акад. год. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 1 год. Таким чином реальна кількість практичних занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 30 балів складає 19 занять (еквівалент 30 акад. год.). Отже, максимально можлива оцінка заняття складає 2 бали. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:
· відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; обов’язковою є участь у експрес-опитуванні та активному методі підчас практичних занять;
· доброму та задовільному рівням (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; обов’язковою є участь або в експрес-опитуванні, або в активному методі підчас практичних занять;
· незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки; відмова від участі в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.
Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, презентації, доповіді, тощо. Алгоритм розрахунку кількості балів за семінарські заняття такий: викладач підсумовує всі оцінки, отримані студентом протягом семестру.
Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).
1.5. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних.
З курсу “Країнознавство” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (відповідно по 5 та по 10 балів за кожне з завдань).
Перше модульне завдання складається з п’яти теоретичних питань за Темами 18-25 даного курсу:
Тема 14. КНР
Тема 15. Японія
Тема 16. Країни Центральної Азії та Закавказзя
Тема 17. Загальна характеристика країн Африки
Тема 18. Порівняльна політико- та економіко-географічна характеристика країн Західної та Центральної Африки
Тема 19. Північна Африка. ПАР: політико- економіко-географічна характеристика
Модульна робота студентів денної форми оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та 5 балів.
Друге модульне завдання складається з п’яти теоретичних за Темами 25-34 даного курсу:
Тема 20. Загальна характеристика Америки
Тема 21. США: політико- та економіко-географічна характеристика
Тема 22. Канада
Тема 23. Латинська Америка
Тема 24. Мексика
Тема 25. Аргентина. Бразилія
Тема 26. Австралійський Союз: політико- та економіко-географічна характеристика
Критерії оцінювання модульних завдань:
| Види модульних завдань | Методика оцінки | ||
| К-сть балів | Критерії оцінки | ||
| 1. Теоретичні питання | відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; | ||
| доброму рівню (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; | |||
| незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки. | |||
| РАЗОМ | Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань |
Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.
Активність та успішність на практичних заняттях та виконання модульних завдань − обов’язкові види поточної роботи студентів, зміст та порядок оцінки яких відображені в пп. 7.1 – 7.2 − дозволяють в сумі набрати максимум 40 балів із 50 для студентів денної форми навчання.
1.6. Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання дозволяють набрати:
- 10 балів із 50 для студентів денної форми навчання, поверх 40 балів, що дозволяє претендувати на іспиті на рівень В та А за шкалою ECTS, що відповідає діапазону 81-89 та 90-100 балів за шкалою КНЕУ.
1.6.1. Індивідуальне завдання 1. Підготовка презентації за заданою тематикою. Оцінка цього виду роботи здійснюється підчас аудиторних занять або ІКР за шкалою 0;3;4;5 балів.
1.6.2. Індивідуальне завдання 2 є написання реферату (есе) за заданою тематикою. Оцінка цього виду роботи здійснюється підчас аудиторних занять або ІКР за шкалою 0;3;4;5 балів.
Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 5 балів.
Оцінювання виконання студентами реферату здійснюється за системою критеріїв:
| Критерії | Максимальна кількість балів |
| Дотримання вимог оформлення завдання | |
| Достатня кількість використаних наукових джерел | |
| Опрацювання сучасних статистичних баз | |
| Повнота розкриття теми дослідження | |
| Обґрунтованість зроблених висновків | |
| Всього |
Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів з дисципліни «Країнознавство» (перший семестр)
1. Особливості німецької школи країнознавства.
2. Особливості французької школи країнознавства.
3. Особливості російської школи країнознавства.
4. Особливості української школи країнознавства.
5. Основні положення цивілізаційної теорії Л. Моргана.
6. Основні положення цивілізаційної теорії А. Тойнбі.
7. Основні положення цивілізаційної теорії Л. Мечнікова.
8. Основні положення цивілізаційної теорії С. Гантінгтона.
9. Основні характеристики китайської цивілізаційної системи.
10. Основні характеристики японської цивілізаційної системи.
11. Основні характеристики індуської цивілізаційної системи.
12. Основні характеристики ісламської цивілізаційної системи.
13. Основні характеристики західної цивілізаційної системи.
14. Основні характеристики православної цивілізаційної системи.
15. Основні характеристики латиноамериканської цивілізаційної системи.
16. Основні характеристики африканської цивілізаційної системи.
17. Основні підходи до класифікації країн у світовій економіці.
18. Основні моделі економічного розвитку країн світу.
19. Особливості Скандинавської моделі розвитку.
20. Вплив сімейних кланів на економіку ФРН.
21. Вплив найбільших корпорацій на розвиток економіки Великобританії.
22. Асистенціоналізм у регіональному розвитку Італії.
23. Вплив провідних компаній Італії на розвиток економіки країни.
24. Економічна модель України.
25. Зони воєнних конфліктів та політичної нестабільності в Південно-Західній Азії.
26. Суперечності розвитку індійської економіки.
27. Проблема сепаратизму в Індії.
28. Розмаїття економічних моделей в Південно - Східній Азії.
29. Проблема наркобізнесу в Південно - Східній Азії.
30. Особливості економічної моделі Південної Кореї.
Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів з дисципліни «Країнознавство» (другий семестр)
1. Проблема сепаратизму в Китаї.
2. Особливості моделі економічного розвитку Китаю.
3. Особливості японського ринку праці.
4. Особливості економічної моделі Японії.
5. Форми організації бізнесу в Японії (Кейрецу, Кього Сюдан).
6. Причини загострення соціальних та фінансових проблем в Японії.
7. Зони політичної напруженості та конфліктів в Центральній Азії.
8. Соціальні проблеми країн Центральної Азії.
9. Зони конфліктів та політичної нестабільності Закавказзя.
10. Проблеми трайбалізму в Африці.
11. Соціальні проблеми африканських країн.
12. Зони нестабільності, збройних конфліктів та війн в Африці.
13. Особливості сучасного стану економіки Східної Африки.
14. Етнічні та політичні конфлікти та осередки війсково-політичної напруженості в Східній Африці.
15. Особливості економічної моделі розвитку ПАР.
16. Особливості створення та функціонування інтеграційного угруповання НАФТА.
17. Основні характеристики сучасної моделі американської економіки.
18. Основні положення військової доктрини США.
19. Місце американських ТНК та ТНБ в глобальній економіці.
20. Особливості соціальної політики США.
21. Основні характеристики сучасна модель економіки Канади.
22. Політика сепаратизму Квебеку.
23. Особливості модель латиноамериканського міста.
24. Розмаїття етнонаціонального складу Латинської Америки.
25. Соціальні проблеми Латинської Америки.
26. Проблеми боротьби з тероризмом та наркоманією в Латинській Америці.
27. Залежність розвитку економіки країн Латинської Америки від іноземних монополій.
28. Розвиток інтеграційних процесів у Латинській Америці.
29. Особливості кризових явищ в економіці Бразилії.
30. Особливості соціально-економічних проблеми країн Океанії.
2. ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної є письмова екзаменаційна робота, яка включає:
- для студентів денної форми навчання − п’ять питань;
Оцінювання екзаменаційної роботи здійснюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів. При цьому, при підсумковому контролі, кафедрою визначено наступні критерії оцінювання знань студентів:
відмінному рівню (10 балів) − відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;
2. доброму рівню (8 балів) − відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;
3. задовільному рівню (6 балів) − відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи помилки;
4. незадовільному рівню (0 балів) − відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.
3.КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ базується на зведенні результатів поточного та підсумкового контролів у загальну семестрову оцінку студента з врахуванням особливостей за формами навчання.
3.1. Відображення особливостей навчального навантаження за формами навчання у комплексному оцінюванні знань студентів.
Підсумкова семестрова оцінка студентів денної форми навчання формується як результат додавання 50 балів за результатами ПМК та 50 балів за результатами письмового іспиту. При цьому, підсумкова семестрова оцінка, що заноситься у відомість, перебуває у діапазоні від 0 до 100 балів.
Підсумкова семестрова оцінка знаньстудентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка “ незадовільно"— менше 60 балів; оцінка "задовільно"— 60-69 балів; оцінка "добре" — 70-89 балів; оцінка "відмінно"— 90-100 балів) та систему оцінювання за шкалою ECTS.
3.2.Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку
| Оцінка ECTS | Оцінка за шкалою КНЕУ | Оцінка за 4-бальною шкалою |
| А | 90-100 | 5 (відмінно) |
| В | 80-89 | 4 (добре) |
| С | 70-79 | |
| D | 66-69 | 3 (задовільно) |
| Е | 60-65 | |
| FX | 21-59 | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
| F | 0-20 | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення дисципліни |
Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Тема 20. Загальна характеристика Америки 3 страница | | | ПРИКЛАДИ ЗАВДАНЬ |