Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Діяльність київської Громади.

Розстріляне відродження | Порівняйте специфічні особливості мистецтва на Лівобережній Україні та на західноукраїнських землях | Український літературний модерн | Український літературний модерн | Український живопис доби модерну. | Літературна та просвітницька діяльність Руської трійці. | Проаналізуйте розвиток українського образотворчого мистецтва доби бароко. | Соціалісти́чний реалі́зм і його наслідки для української культури. | Регіональні варіанти розвитку борокового мистецтва в Україні | Розвиток українського кіномистецтва 60 – 80 их років 20 ст. |


Читайте также:
  1. БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ІНВЕСТИЦІЙ
  2. Витоки та особливості філософської думки доби Київської Русі.
  3. Діяльність в ОУН 1932-33
  4. Діяльність вищих навчальних закладів першої половини XIX ст.
  5. Діяльність дошкільника з вадами слуху
  6. Діяльність місцевих державних адміністрацій

Стара́ грома́да або київська громада— організація української інтелігенції у Києві, займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю, діяла з 1859 до 1876, коли була заборонена Емським указом.Серед членів «Старої громади» були Володимир Антонович, Павло Житецький, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Павло Чубинський, Володимир Страшкевичта інші.У 1870-ті рр. центр українського руху перемістився з Петербурга до Києва. Це стало можливим завдяки певній лібералізації усіх сторін суспільного життя в Російській імперії та Україні внаслідок проведення політики «великих реформ» 60–70-х рр. XIX ст. У 1870-ті рр. український рух набрав, на думку І.Лисяка-Рудницького, «виразно політичного забарвлення.» Ідеологічним підґрунтям українського руху в цей час було народництво – у специфічній українській формі українофільства. Ідейно-організаційним центром українського руху виступала Київська громада.

Розквіт її діяльності та впливу на суспільну свідомість і життя активного українства припадає на першу пол. 70-х рр. Після тимчасового припинення діяльності Київської громади через низку контрзаходів центрального уряду, Валуєвського циркуляру та польського повстання 1863 р., з 1869 р. починається відродження діяльності товариства. Основу Громади становили 10–20 осіб, які виявляли непересічну продуктивність та таланти в своїй праці. Період розквіту діяльності Київської громади припадає на першу половину 1870-х рр., саме тоді вона стала на чолі українського народницького (українофільського) руху. Впродовж 1872–1873 рр. відбувався значний приплив молодих членів до Громади, кількість їх зросла до 70 постійних членів. А з урахуванням тих, хто співпрацював і співчував цій організації, кількість її членів та симпатиків сягала 200 чоловік. Громадівська молодь гуртувалася навколо М.Драгоманова та Ф.Вовка, поступово студенти почали організовувати свої гуртки в Києві та інших містах, наприклад, О.Михалевич став засновником громади в Єлисаветграді. Ці місцеві гуртки, переважно студентської молоді, називалися коші та курені (кіш Миргородський, кіш Чорноморський); вони проводили активну пропагандистську, освітню роботу, поширювали популярну літературу, яку отримували від Ф.Вовка (наприклад, «Про хліборобство», «Хитрая механика», «Про хвороби» тощо). Ці студентські організації здобули назву «Молода громада», а Київську громаду називали «Старою». До її складу, як згадувала Софія Русова, входила невелика кількість осіб, «але які то все видатні люди були в цій так званій пізніше Старій Громаді, – і на полі науки, і на полі мистецтва.» Київська Стара Громада, за свідченням жандармських документів, являла собою «штаб української партії», «кістяк українофільського руху». На початку 1870-х рр. виникла сітка таємних громад, лідером яких виступала Стара Київська Громада. Значення її діяльності полягало не лише у пробудженні української національної свідомості, в організації національного визвольного руху, але насамперед у заходах досягнення цієї мети – розвитку наукової, культурно-громадської роботи в українському суспільстві.

 


Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 905 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Меценатська діяльність І. Мазепи| Національно – культурний рух в Галичині у другі половині 19ст..

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)