Діяльність дошкільника з вадами слуху

Особливості ігор дітей з порушеннями слуху

Розвиток дитини раннього та дошкільного віку пов'язане з формуванням предметної, ігрової, образотворчої, конструктивної, трудової діяльності, в процесі яких відбувається пізнання предметів і явищ навколишнього світу, відносин людей, розвиваються мова та навички спілкування, відбувається зародження особистості людини. Повноцінне формування цих видів діяльності у дітей з порушеннями слуху відбувається в процесі цілеспрямованого впливу на них.

Провідною діяльністю в дошкільному віці є ігрова внаслідок її незаперечного значення для психічного розвитку дитини. Виникнення гри у дитини пов'язане з розвитком предметної діяльності, яка формується у нормально чуючих дітей на другому році життя. У дітей з порушеннями слуху предметна діяльність формується переважно в дошкільний період дитинства (А. А. Катаєва, 1977). Більш пізнє формування предметної діяльності обумовлює запізнювання термінів формування гри. Особливості формування гри у дітей з порушеннями слуху пов'язані також із затримкою в розвитку сприйняття і мислення, недостатнім рівнем уяви. Недорозвинення мови і обмеженість мовного спілкування негативно впливають на становлення сюжетно-рольової гри. Особливості ігрової діяльності глухих дошкільників були детально досліджені Г. Л. Вигодський (1963).

Ігор глухих дітей властиво педантичне відображення предметних дій: замість розгортання сюжету діти відтворюють деталізовані предметні дії. Не вміючи самостійно вичленувати істотне, передати відносини людей, вони відтворюють елементи ситуації, які не є основними для даної гри. Багаторазово повторюються одні ті ж ігрові дії, особливо якщо вони раніше були продемонстровані дорослим.

Найбільш характерними для ігор глухих дітей є труднощі ігрового заміщення, тобто можливості використання в грі предметів, які в побуті мають інше призначення. Ігрове заміщення допомагає дитині усвідомити смислове значення слова, відійти від конкретного значення. Введення предметів-замінників пов'язано з розвитком знакового символічного способу мислення, опосередковано розвитком уяви, мислення, мови. У самостійних іграх глухі діти рідко вдаються до використання предметів в невластивих їм функціях.

Повноцінна сюжетно-рольова гра без спеціального навчання не формується, і в старшому дошкільному віці у більшості дітей спостерігаються процесуальні дії або ігри, які включають елементи сюжету. У слабочуючих дітей, які користуються фразовой промовою, як правило, рівень гри вище: в старшому дошкільному віці в них з'являється сюжетно-рольова гра, однак вона не досягає рівня гри нормально чують однолітків.

Завдання формування ігрової діяльності

Основне завдання навчання ігрової діяльності дошкільників з порушеннями слуху - формування самої діяльності: розвиток інтересу до ігор, навчання діям з іграшками, формування рольової поведінки, уміння використовувати предмети-заступники і уявні предмети і дії, прагнення відображати в іграх дії людей та їх відносини, уміння розгортати і збагачувати сюжети ігор. У грі можуть бути реалізовані й інші, важливі для психічного розвитку дитини з вадами слуху завдання.

Завдання морального розвитку пов'язані з можливістю відображення в іграх відносин людей, норм поведінки. Моделюючи в іграх вчинки і взаємовідносини людей, можна впливати на поведінку дітей, засвоєння ними деяких моральних правил. Маленькі глухі і слабочуючі діти мають недостатній досвід спілкування і не завжди повно розуміють норми і правила поведінки в різних ситуаціях, не вміють спілкуватися. Бідність їх соціальних уявлень пов'язана з недостатнім життєвим досвідом, а також неможливістю впливати на них за допомогою мови, через читання дитячої літератури. У грі через побудову сюжетів і дії з партнерами можна донести до дитини деякі норми поведінки та взаємодії з дітьми і дорослими. Беручи участь у колективних іграх, дитина навчається підкоряти свої дії логіці сюжету, контактувати з іншими дітьми, організовувати свою поведінку. У нього з'являється відповідальне ставлення до своїх дій.

Педагогічні умови розвитку ігрової діяльності

Важливо створити необхідні умови для ігор дітей протягом дня, передбачити їх у режимі. Навчання ігор відбувається в різних формах: у вільній діяльності дітей, на прогулянках, на заняттях з різних розділів програми і на спеціальних заняттях по грі. Протягом дня виділяється декілька різних відрізків часу для вільних ігор, коли діти можуть грати в знайомі ігри за власним вибором або за допомогою вихователя. Залежно від кількості часу гри можуть бути дидактичними або сюжетно-рольовими. На прогулянці проводяться рухливі ігри, в також ігри з піском, снігом та іншими природними матеріалами. Враховуючи труднощі спонтанного формування ігри, в дитячих садах для глухих та слабочуючих дітей виділяються спеціальні заняття з гри. Час занять залежно від року навчання розподіляється між заняттями з навчання сюжетно-рольових, дидактичним і рухомим іграм. Організація занять дозволяє вести систематичну й послідовну роботу з навчання іграм. Важливо, щоб ні час вільних ігор, ні час занять не підміняти іншими видами діяльності, не зводилося до відпрацювання і заучування назв іграшок.

Найважливішою умовою навчання дітей з порушеннями слуху ігор є постійне керівництво з боку вихователя, яке в залежності від віку дітей носить різний характер. З маленькими дітьми вихователь обігрує іграшки, показує можливі способи їх використання. У середній групі допомагає дітям підібрати іграшки для ігор, вводить в ігри дітей предмети-заступники, показує можливості ролі. У старших групах його керівництво полягає в проведенні підготовчої роботи, планування з дітьми ігри, пропозиції варіювання сюжету і т. д. Вихователь враховує можливості кожної дитини і знаходить можливості по-різному збагачувати його гру. Разом з тим необхідно пам'ятати, що зайва диктат з боку вихователя в грі, нав'язування їм своїх дій може зруйнувати гру дитини.

Дата добавления: 2015-11-04