Державні вимоги щодо загальноосвітньої підготовки учнів

Коло читання Учень: має уявлення про коло дитячого читання; називає теми дитячих творів; співвідносить прочитаний твір з певним жанром: казка, вірш, оповідання, повість, повість – казка, байка, п’єса; розрізняє казку народну і літературну; прозові, поетичні, драматичні твори; називаєпрізвища, імена українських письменників – класиків, а також тих письменників, з творами яких неодноразово зустрічалися під час навчання; знаєназви, сюжети 6 – 7 фольклорних казок, а також літературних творів, прізвища, імена їхніх авторів; знає напам’ять 8 -10 віршів; 2 – 3 уривки з прозових творів; 8 -10 прислів’їв, розумієїх зміст та пояснює, у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з прислів’їв; усвідомлює, що читання є важливішим джерелом знань, задоволення пізнавальних, естетичних інтересів, цікавого дозвілля; знає і шанує видатних культурних діячів та національних героїв, традиції українського народу

Формування і розвиток навички читання Учень: усвідомлено, правильно, виразно читає вголос наприкінці навчального року у темпі, не нижчому 80 сл. /ін., з дотриманням основних норм літературної вимови; усвідомлено і достатньо вільно читає мовчки у темпі, не нижчому 100сл./ін; самостійно готується до виразного читання; добирає та правильно застосовує під час читання, декламації, інсценізації, різножанрових творів мовленнєві та позамовні засоби художньої виразності; передаєза їх допомогою своє та авторське ставлення до змісту твору

Літературознавча пропедевтика Тема та основна думка твору Учень: усвідомлює та самостійно визначає тему і основну думку твору; розуміє основний смисл описаних фактів, подій, вчинків, персонажів Сюжет і композиція (без уживання термінів) самостійно визначає відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди); пояснює, хто герої твору, що і як про це сказано в тексті; які події, пригоди трапилися, місце і час подій, як вони пов’язані між собою Герой (персонаж) твору самостійно визначає головних і другорядних персонажів твору; встановлюєтип персонажа (позитивний, негативний); пояснює, обґрунтовує вчинки героїв та їхні мотиви; висловлює до них своє та авторське ставлення Автор твору називає основні теми та жанри творчості письменників, з якими неодноразово зустрічалися під час навчання; складає невеликі усні розповіді про життєвий шлях письменників, події, які особливо запам’яталися; пояснює, як, з яких джерел можна одержати біографічні відомості про майстрів мистецтва слова Мова художнього твору пояснює, які яскраві, влучні слова, словосполучення, вислови допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характерні вчинки, стосунки з іншими героями Жанр самостійно визначає, розрізняє, обґрунтовуєелементарні жанрові ознакилітературних творів, які опрацьовувалися під час навчання в 2-3 класах;наводить приклади

Усвідомлення жанрової специфіки творів Народні соціально – побутові казки Учень: практично розрізняє народну соціально – побутову казку;називає місце події у казках, героїв, пояснює їхні вчинки, мотиви поведінки; відмінність соціально – побутових казок від казок про тварин та героїко – фантастичних (на конкретних прикладах); розрізняє фольклорну та літературну казку; пояснюєспільне та відмінне у цих казках; правильно називає прізвища найвідоміших письменників – казкарів та їхні твори Легенда практично розрізняєлегенду; пояснюєїї відмінність від казки; називаєгероїв легенди, їхні риси особливості Вірш називаєознаки вірша як жанру; теми опрацьованих віршів; розрізняєвірші за емоціональною тональністю; пояснює, як змінюються почуття поета у ліричному вірші (на конкретному прикладі) Оповідання, повісті розрізняєоповідання й повість; обґрунтовує свій вибір (на конкретному прикладі); самостійно визначає в оповіданні та повісті тип персонажа (персонажів): позитивні, негативні за характером поведінки, ставленням до них письменника та власним ставленням, обґрунтовує свої міркування Історичні оповідання практично розрізняєісторичні оповідання для дітей, пояснює, що в таких творах йдеться про події (людей), які відбувалися (жили) дуже давно; називає основні теми оповідань, повістей, які опрацьовувалися під час навчання Гумористичні твори спостерігає за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах, усвідомлює, що гумор не ображає людину, а почуття гумору є позитивною якістю особистості

Смисловий і структурний аналіз тексту Учень: розуміє текст, свідомо і достатньо повно відтворює зміст прочитаного, визначає основний смисл твору і розповіді; вміє знаходити і пояснювати істотні ознаки певних подій, явищ; характеризувати дійових осіб; встановлювати смислові зв’язки між частинами тексту; уміє користуватися загально – навчальними уміннями: формулювати запитання до тексту, будувати діалог; аналізувати, порівнювати тексти різних жанрів, персонажів; знаходити причиново – наслідкові зв’язки, доводити і формулювати (з допомогою вчителя); уміє складати плани оповідання, казки, статті; використовує їх для розповіді, різних видів переказу

Засоби художньої виразності, емоційно – оцінне ставлення читача до змісту твору Учень: уміє знаходити в тексті засоби художньої виразності (епітет, метафору без вживання терміну), порівняння; з’ясовувати з допомогою вчителя їх роль у тексті, створенні художніх образів, описів; використовуєхудожні засоби у власному мовленні (в описах, розповідях, творах), розуміє їх роль у тексті; уміє висловлювати емоційно – оцінні судження (морально – етичного і естетичного характеру); обґрунтовувати свою думку; виявляти ставлення автора до зображеного Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного Учень: уміє самостійно та з допомогою вчителя виконувати творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни тексту); знає і вміє користуватися прийомами складання казок, загадок, лічилок, римованих рядків;бере участь в інсценізації прочитаних творів

Робота з дитячою книгою. Позакласне читання Учень: після попереднього розглядання незнайомої книжки (обкладинки, титульного аркуша, передмови, ілюстрацій, змісту (переліку творів) самостійновизначає орієнтовний зміст книжки, у т.ч. за типом видання, ін.., збірка творів різних авторів про природу, авторська збірка казок і т.ін. розрізняє зміст науково – популярної та художньої дитячої книжки, спираючись на зовнішні її показники та довідково – ілюстративний апарат; самостійно складаєкоротку анотацію до прочитаної книжки (усно); самостійно читає й усвідомлює зміст значних за обсягом творів (повісті, повісті – казки, біографічні твори): визначаєпровідну тему твору, розуміє цілісний зміст твору та окремих його частин, пояснює,як вони пов’язані між собою; визначає головних та другорядних персонажів; групуєїх за ознакою ставлення до них письменника та власного ставлення; самостійно орієнтується у збірках творів, хрестоматіях для позакласного читання: визначаєза допомогою змісту (переліку) творів, передмови, які розділи увійшли до книжки; за яким принципом систематизований літературний матеріал, наприклад, за тематичним, жанровим чи іншим; швидко знаходить потрібний твір і т.ін.; виявляє вміння коротко і й цікаво розповідати зміст прочитаного твору, вільно висловлюватися на тему: «Чим і чому мені подобається цей твір»; знаходить потрібну інформацію, користуючись різними джерелами друкованої продукції (науково – популярні книжки з різних галузей знань, словники, енциклопедії, періодичні видання для дітей); самостійно добирає дитячі книжки за завданням учителя, а також з власної ініціативи, користуючись відкритим книжковим фондом бібліотеки, різними видами бібліотечно – біографічної допомоги, з якими ознайомилися під час навчання; бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаного (уважно слухає й розуміє запитання вчителя, думки, міркування однокласників, аргументовано доповнює їхні відповіді, обстоює власну позицію); дотримуєтьсянорм культури спілкування під час дискусії

Українсбка мова (читання)

№ з/п	Зміст навчального матеріалу	Дата
1	І. РОСТИ КНИГОЛЮБОМ Книги – міст у світ знань. М. Сингаївський «До школи». «Які книги ти читаєш?». З чого складається книга? «З чого складається книга?», «Хто створює книгу?». Формування і розвиток навички читання. Удосконалення навичок свідомого, правильного, виразного читання вголос з дотриманням основних норм літературної вимови.
2	Наші розумні й вірні друзі. «Як читають книги?», «Як читати «Читанку?», «Розумні і вірні друзі». За К. Паустовським. Читай – місто і зустрічі в ньому. «Завітай до бібліотеки». Василь Сухомлинський «Суперечка двох книг». «Цікаво знати!» Смисловий і структурний аналіз твору. Удосконалювати основні уміння смислового аналізу прочитаного; з’ясовувати значення слів і висловів у тексті.
3	Весь світ в собі книжка вмістила дбайливо. «Твоя бібліотечка». За О. Єфімовим. Нузет Умеров «про книжку». Сергій Михалков «Пісенька юних читачів» Марія Чепурна «Золота хвилина».Літературознавча пропедевтика. Тема та основна думка твору. Розвиток умінь самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору.
4	Позакласне читання. Твій друг – книга (бібліотечний урок). Удосконалення умінь самостійно ознайомлюватися з новою книжкою, визначати її орієнтовний зміст з опорою на всі складові поза текстової інформації, засвоєні під час навчання.
5	ІІ. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Мудрість – найкраще багатство. Укр. нар. Казка «Мудра дівчина». Притча вчить… «Без труда нема плода», «У пригоді», «Батькові поради». Народні притчі. Слава навіки буде з тобою, вільності отче, Богдане – герою! Народна легенда «Звідки пішло прізвище та ін’я Богдана Хмельницького. Усвідомлення жанрової специфіки творів. Народні соціально – побутові казки. Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови цих казок. Герої, їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Засоби художньої виразності, емоційно – оцінне ставлення читача до змісту твору. Виразність мови, з’ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творах поетів, прозаїків.
6	Українські народні пісні. «Стоїть явір над водою», «Котився віночок по полю», «Ой співаночки мої» До джерела народної мудрості. Народні усмішки «Син та мати», «Швачка», «Напування». Прислів’я та приказки. Скоромовки, загадки. Усвідомлення жанрової специфіки творів. Народні соціально – побутові казки. Протиставлення персонажів. Відмінність соціально –побутових казок від казок про тварин та героїко – фантастичних (чарівних)
7	ІІІ. Біблійні легенди Мова – безцінний скарб кожного народу. «Вавилонська вежа». Біблійна легенда. Усвідомлення жанрової специфіки творів. Легенда як твір – переказ про якісь події, факти, людей, оповитий казковістю, фантастикою. Герої легенд, їхні риси особливості. Відмінність легенди від казки. Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного. Словесне малювання та ілюстрування прочитаного.
8	Позакласне читання. Свято українського фольклору. Удосконалення умінь розрізняти види інформації (наукова, художня), спираючись на зовнішні показники книжки та її довідково – ілюстративний апарат.
9	Кров людська – не водиця, проливати не годиться. «Каїн і Авіль». Біблійна легенда. Чому людина не знає,доки живе? «Чому людина не знає,доки живе?» Біблійна легенда. Формування і розвиток навички читання. Удосконалення навички усвідомленого, у відповідному темпі читання мовчки різних за обсягом та жанровою специфікою текстів. ТЕМ. БАЛ
10	ІV Сторінки з книги Природи Як не любить той край… Володимир Сосюра «Як не любить той край…». Дмитро Чередниченко «Рідні краєвиди». Іван Франко «Дрімають села…». Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання. «Андрій Малишко» (про нього). А. Малишко «Яблука». Ліна Костенко «Здивовані квіти». Катерина Перелісна «Заворожений сад». Усвідомлення жанрової специфіки творів. Емоційна тональність вірша; динаміка почуттів поета у ліричному вірші.
11	Вихопивсь дощик поміж заграв… А. Малишко «Дощик», Юрій Ярмиш «Дрібний Дощик». Василь Довжик «Акровірш». Микола Романенко «Акровірш». В. Сухомлинський «Камінь».Дивною казкою був мені світ… «Олександр Олесь» (про нього). О. Олесь «Згадую, так я в дитинстві любов…», «Степ». Літературознавча пропедевтика. Герой (персонаж) твору. Самостійне визначення типу персонажа (позитивний, негативний).
12	Позакласне читання. Заходь у гості, щедра осінь. Удосконалення умінь самостійно складати коротку анотацію до прочитаної книжки.
13	Лісова книга Природи. Максим Рильський «розмова з другом», «Зимовий ранок», Леонід Полтава «Лісова книга». Вадим Скомаровський «три лижні». Анатолій Костецький «Лист до птахів» Усвідомлення жанрової специфіки творів. Розширення та систематизація знань, умінь школярів про жанрові особливості віршів, їх тематику, проблематику.
14	Захоплюючий світ у творах Миколи Трублаїні. М. Трублаїні «Пустуни на пароплаві» Літературознавча пропедевтика. Мова художнього твору. Спостереження за авторським вибором слова у творах різних жанрів під час характеристики героїв.
15	Цікаве у світі тварин. Олександр Копиленко «Кріт – неборака» Незвичайна дружба. Григір Тютюнник «Ласочка». Смисловий і структурний аналіз твору. Знаходження і пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів з метою їх характеристики і підготовки до виразного читання в особах; З’ясування ролі пейзажу, середовища для розуміння художніх образів.
16	Позакласне читання. Україно, ясен мій цвіте! Формування умінь самостійно та за допомогою вчителя читати й усвідомлювати фактичний зміст, основний смисл значних за обсягом творів (повістей, повістей – казок, біографічних творів)
17	Будь справжнім другом природи! Михайло Слабошпицький «Чудасія на балконі» Друг пізнається в біді. Валентин Юрченко «Друзі» Смисловий і структурний аналіз твору. Формулювати запитання до текстів, будувати діалог, виділяти головні думки, доводити, встановлювати причиново – наслідкові зв’язки, узагальнювати. ТЕМ. БАЛ
18	V. Літературні казки Іван Франко для дітей. Валентин Бичко «казка, друзі, - не на сміх…». І. Франко «Лисичка – кума». Літературознавча пропедевтика. Мова художнього твору. Усвідомлення сприймання засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі.
19	Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш. Леся Українка «Біда навчить» Добре роби, добре й тобі буде. Михайло Слабошпицький «Хлопчик Валь» Літературознавча пропедевтика. Жанр. Удосконалювання умінь самостійно визначати жанрові ознаки творів, обґрунтовувати свою думку.
20	Сміливість – половина перемоги. Всеволод Нестайко «Жевжик». Хто співає з чужого голосу, той назавжди втратить свій власний. Юрій Ярмиш «Як Солов’ятко вскочило в біду». Усвідомлення жанрової специфіки творів. Народні соціально – побутові казки. Зв’язок літературної казки з фольклорною. Письменники – казкарі.
21	Позакласне читання. Цікавий світ навколо тебе. Визначення провідної теми твору, сюжетної лінії. Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного. Складання з допомогою вчителя казок, небилиць, творів – мініатюрі, віршів, лічилок, загадок
22	VІ. Світ дитинства Коли тобі сутужно – прийде на поміч дружба. Анатолій Костецький «Буває все…», «Краще – з друзями разом!», «Словник Славка». Ніколи не втрачай віри у свої сили! В. Сухомлинський «Як Павлик списав у Ніни задачу», «Найкраща лінійка». Засоби художньої виразності, емоційно – оцінне ставлення читача до змісту твору. Формування уваги до засобів створення художніх образів.
23	Дружити треба вміти! Оксана Сенатович «Базіка», Грицько Бойко «Виступайченко», «Обіцяльник». Варвара Гринько «Мирилки», Марія Чумарна «Казка про друга». Оксана Сенатович «Ми розбили склянку з чаєм» Літературознавча пропедевтика. Тема та основна думка твору. Розуміння основного смислу описаних фактів, подій, вчинків персонажів.
24	Позакласне читання. Літературні казки. Визначення головних та другорядних персонажів, групування їх за ознакою ставлення до них автора та власного ставлення.
25	Маленька праця краща за велике безділля. Юрій Ярмиш «Паличка – рятівниця». Чи магічне число «сім»? Валентин Чемерис «Чорна кішка, або магічне число «сім». Літературознавча пропедевтика. Герой (персонаж) твору. Власне ставлення до героїв твору, обґрунтування своїх думок.
26	Як телевізор позбавив канікул. «Я і мій телевізор». За Віктором Кавою. Василь Сухомлинський «Як Миколка став хоробрим». Усвідомлення жанрової специфіки творів. Удосконалення умінь школяв\рів орієнтуватися в структурі оповідання, повісті. Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного. Словесне малювання та ілюстрування прочитаного
27	З усмішкою про шкільне життя. Веселинки: «Однаково думають», «Куди поспішати», «Що було до телевізора?». Г.Бойко «Хто чим хвалиться». Петро Бондарчук «Малюю сонце». Веселе слово Остапа Вишні. «Веселі артисти» за О. Вишнею. Усвідомлення жанрової специфіки творів. Ставлення письменника до зображуваних подій, до героїв твору.
28	Позакласне читання. Людина починається з добра. Розуміння цілісного змісту твору та окремих частин, пояснення їх взаємозв’язку.
29	Звідки взялися канікули? Лідія Компанієць «Зимовий вечір». «Канікули! Канікули! Веселая пора!. За Аллою Коваль. Гарна нічка – новорічка1 Найчудовіша в зимі! Ігор Січовик «Що розповіли маски…». Наталя Забіла «Що нас жде в Новому році?». Анатолій Качан «Новорічна пригода». Богдан Стельмах «Щедрий вечір». «Щедрівка».Українська народна пісня. Засоби художньої виразності, емоційно – оцінне ставлення читача до змісту твору. Виразність мови, з’ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творах поетів, прозаїків. ТЕМ. БАЛ
30	VІІ. Міфи народів світу Міфи про походження світу. Єгипетський міф «Створення світу». Міфи про створення людей. Китайський міф «Створення людей» Формування і розвиток навички читання. Самостійний вибір на правильне застосування під час читання інтонаційних та позамовних засобів виразності відповідно до знакової структури художніх, науково – художніх та науково – популярних текстів, за допомогою яких учень виражає своє ставлення до змісту прочитаного.
31	Слов’янський міф про походження птахів «Гнів Перуна». Уславлення винахідливості людського розуму. Давньогрецький міф «Дедал та Ікар» Засоби художньої виразності, емоційно – оцінне ставлення читача до змісту твору. Формування в учнів емоційно – оцінного ставлення до прочитаного.
32	Позакласне читання. Як не любити зими білосніжної. Формування умінь коротко і цікаво розповідати про зміст прочитаного твору, вільно висловлюватись на тему: «Чим і чому мені подобається цей твір».
33	VІІІ. Сторінки з історії Хто такі слов’яни? Олександр Олесь «Наші предки – слов’яни».За мудре княжіння народ назвав його Мудрим О. Олесь «Ярослав Мудрий» Усвідомлення жанрової специфіки творів. Історичні оповідання для дітей. Формування умінь розпізнавати історичні оповідання, називати основні теми оповідань.
34	Книги княжої доби. Іван Крип’якевич «Книги за княжих часів». Київ – серце України. Наталя Забіла «Старовинне місто». Смисловий і структурний аналіз твору. Спостереження за будовою тексту; виділення у творах різних жанрів їх структурних елементів.
35	Горда назва міста – Львів. Марія Хоросницька «Звідки в міста назва – Львів». Українці за океаном. Іван Боднарчук «На новій землі» Засоби художньої виразності, емоційно – оцінне ставлення читача до змісту твору. Виявлення і оцінювання стану героїв твору шляхом формулювання оцінних суджень (моральних, естетичних).
36	Позакласне читання. Не вмирає наша слава. Формування умінь самостійно орієнтуватися у збірках творів, хрестоматіях для позакласного читання: визначати за допомогою змісту (переліку) творів, передмови, які розділи увійшли до книжки; за яким принципом систематизований літературний матеріал (наприклад, за тематичним, жанровим чи ін.); швидко знаходити потрібний твір.
37	У боротьбі за рідний край. Юрій Збанацький «Гвардії Савочка». Історія Державного прапора України. «Як давно в Україні з’явивсяжовто – блакитний прапор?». З дитячої енциклопедії «Світ моєї України» Дмитро Павличко «Наш прапор» ТЕМ. БАЛ
38	ІХ. Поетична світлиця Т.Г. Шевченко – співець краси рідного краю. Т. Шевченко «Вітер з гаєм розмовляє», «Садок вишневий коло хати». Шевченкове слово. Т. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий». Вадим Скомаровський «Кобзарі». Літературознавча пропедевтика. Автор твору. Усвідомлення взаємозв’язків: письменник – теми; письменник – жанр; письменник – талановита людина.
39	Людина рідкісного благородства. Іван Франко «Дивувалась зима», «У долині село лежить». Вчитаймося в Лесине слово іскристе. Леся Українка «Давня весна», «Вечірня година», «Вже сонечко в море сіда».
40	Позакласне читання. Письменники рідного краю. Тарас Шевченко в художньому слові. Удосконалення умінь самостійно та за завданням вчителя знаходити потрібну інформацію, користуватися різними джерелами друкованої продукції (науково – популярні книжки з різних галузей знань, словники, енциклопедії, періодичні видання для дітей).
41	Музика природи у поезії Павла Тичини. «Гаї шумлять», «Хор Лісових Дзвіночків» Краса життя у творах М.Т. Рильського. «Дитинство», «Не кидайсь хлібом» Що означає бути людиною? М. Рильський «Ким хочеш бути, хлопчику..?» Літературознавча пропедевтика. Автор твору. Біографії, автобіографії письменників для молодших школярів.
42	Х. Байки Байки Езопа. «Двоє приятелів і ведмідь». Два брехуни одної правди не скажуть. Леонід Глібов «Зозуля й Півень» Літературознавча пропедевтика. Автор твору. Усвідомлення взаємозв’язків: письменник – теми; письменник – жанр; письменник – талановита людина.
43	Рука руку миє,нога ногу підпирає. Іван Крилов «Зозуля й Півень». Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом. Олена Пчілка «Котова наука». Усвідомлення жанрової специфіки творів. Типи персонажів: позитивні, негативні; мотиви їхніх вчинків.
44	Позакласне читання. Байки: Л. Глібов, Є. Гребінка, Г. Бойко, П. Глазовий. Формування умінь самостійно здійснювати пошук потрібної книжки,користуючись книжковими виставками.
45	ХІ. П’єса – казка Слова ласкаві, та думки лукаві. Неля Шейко – Медведєва «Лисиця, що впала з неба». П’єси Я. Стельмах, В. Лучук. Літературознавча пропедевтика. Мова художнього твору.Спостереження за авторським вибором слів під час діалогів. Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного. Читання за ролями.
46	Неля Шейко – Медведєва «Лисиця, що впала з неба» Смисловий і структурний аналіз твору. Складання плану оповідання, казки, статті. ТЕМ. БАЛ
47	ХІІ. З Любов’ю до рідної землі Весна дарує кожному і радість і надію. Дмитро Чередниченко»Рідні краєвиди».Квітне в квітні все довкола. Валентин Ткаченко «Квітень». У світлому храмі природи музика вічно живе. Степан жупанин «Мелодії природи». Як по – різному звучать мелодії природи… О. Олесь «В небі жайворонки в’ються». Марія Познанська «Грім».Якими можуть бути грім і вітер. Микола Вінграновський «Грім». Євгенія Горева «весняний вітер» Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного. Словесне малювання та ілюстрування прочитаного
48	Позакласне читання. Прийди, весно з радістю! Формування умінь самостійно здійснювати пошук потрібної книжки,користуючись відкритим книжковим фондом бібліотеки, бібліотечними покажчиками, рекомендаційними списками.
49	Мелодії пташиного світу. Юрій Старостенко «Ходить така чутка…». Василь Довжик «Акровірш».Леся Мовчун «Скоромовки» Пригоди на березі синьоокої Десни. Василь Чухліб «Деснячки» Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного. Складання з допомогою вчителя казок, небилиць, творів – мініатюрі, віршів, лічилок, загадок
50	Дніпро – Славута. Микола Гоголь «Чудовий Дніпро». Що ми саджаєм, саджаючи ліс?. Пісумок з теми «З любовю до рідної землі» Марія Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс»
51	ХІІІ. Твори зарубіжних письменників Життя і творчість О. С. Пушкіна. «Казка про царя Салтана» (уривки) Літературознавча пропедевтика. Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у творі, стосунки між ними.
52	Позакласне читання. Твори зарубіжних письменників: казки, оповідання, уривки з повістей – А. Чехов, В. Гюго, П. Бажов, М. Твен, Р. Кіплінг, А. Мілн, Джек Лондон, А. Волков, М. Пришвін, Е. Успенський, Л. Керолл. Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного. Творчий переказ.
53	Добре серце не буває ніколи горде. Ганс Крістіан Андерсен «Гидке каченя» (уривки) Літературознавча пропедевтика. Герой (персонаж) твору. Мотиви вчинків персонажів.
54	Дива «Золотої книги казок» та «Срібної книги казок». «Золоті» казки Божени Немцової. «Сіль дорожча за золото» (скорочено) Усвідомлення жанрової специфіки творів. Типи персонажів: позитивні, негативні; мотиви їхніх вчинків.
55	Гімн дитинства у прозі. Марк Твен «Чудовий маляр» (Уривок з роману «Пригоди Тома Сойєра». Смисловий і структурний аналіз твору. Удосконалення умінь здійснювати структурний аналіз тексту.
56	Позакласне читання. У кожного є співуча пір’їнка. Формування умінь підтримувати колективну дискусію за змістом прочитаного: обстоювати власну позицію з наведенням доказів, аргументів. Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного. Словесне малювання та ілюстрування прочитаного
57	Веселі вірші російського поета Самуїла Маршака «Майстер – ламай стер». Дружба починається з усмішки. Михайло Пляцковський «Пісня про усмішку». Підсумок з теми. Засоби художньої виразності, емоційно – оцінне ставлення читача до змісту твору. Виявлення авторської позиції щодо зображеного. ТЕМ. БАЛ
58	ХІV. Світ у мені, і в світі я Людина починається з добра Від усмішки йде до всіх тепло. В. Сухомлинський «Усмішка». На сонці тепло, а біля матері добре. Олександр Єфимов «задачі трапляються різні». Для нас у всьому світі найдорожчі – наші мами! Дмитро Чередниченко»Як ти з матір’ю говориш?». Текст з журналу «Барвінок» «Бабуся». Усвідомлення жанрової специфіки творів. Типи персонажів: позитивні, негативні; мотиви їхніх вчинків.
59	З гумором про серйозне. Грицько Бойко «Консультант».Василь Марсюк «За що хвалять?» Все починається з малого. Василь Скуратинський «Казка про хлопчика Абихто». Микола Сингаївський «Дощ із краплі починається» Усвідомлення жанрової специфіки творів. Гумористичні твори для дітей. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій.
60	Позакласне читання. Рідний край – Україна. Формування умінь самостійно орієнтуватись у світі дитячих книжок. Науково – популярні, науково – художні твори. А. Лотоцький, А. Григорук, Б. Лепкий, Є. Шморгун,, П. Утевська.
61	Пригоди і захоплення твоїх ровесників Нові пригоди героїв творів Всеволода Нестайка. «Космонавти з нашого будинку». (уривок) Літературознавча пропедевтика. Сюжет і композиція (без уживання термінів). Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки.
62	Друг із планети Сатурн. Марія Чумарна. «Лумпумчик» (уривок з фантастичної повісті) Літературознавча пропедевтика. Мова художнього твору. Спостереження за авторським вибором слова у творах різних жанрів, описів природи, зовнішності персонажів, місця, де відбуваються події.
63	Маленька, та удаленька. Інна Кульська «Коротулька». Вірші про мрії та захоплення твоїх ровесників. Вадим Скомаровський «Андрійкова мрія». Грицько Бойко «Відпочити ніколи» Смисловий і структурний аналіз твору. Самостійна постановка учнем запитань за змістом прочитаного.
64	Позакласне читання. Школа добрих вчинків. Формування умінь підтримувати колективну дискусію за змістом прочитаного: враховувати різні думки, міркування однокласників, співвідносити їх, доповнювати власними. ТЕМ. БАЛ
65	У кожного є своя співуча пір’їна Пізнай себе. В. Сухомлинський «Співуча пір’їна». Юні художники малюють світ. Ганна Чубан «Найрідніші голоси». С. Жупанин «Намалюю вітер» Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного. Доповнення віршованих і прозових творів, зміни текстів.
66	Нова зустріч з Незнайком. Микола Носов «Як Незнайко був художником» Усвідомлення жанрової специфіки творів. Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх, його виховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій.
67	Пісня – душа народу. Віктор Кордун «Як мама пісню заведе…». Василь Симоненко «Ти стоїш, небагата й непишна» Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного. Словесне малювання та ілюстрування прочитаного
68	Позакласне читання. Святе слово – рідна мати. Формування умінь підтримувати колективну дискусію за змістом прочитаного:дотримуватись норм культури спілкування
69	Творчість у житті людини. Анатолій Камінчук «Як я став письменником. Емілія Саталкіна «Кожний знає своє діло». Живе у небі казка. Микола Сингаївський «Веселка на долоні». Ліна Біленька «Казка неба». Смисловий і структурний аналіз твору. Сприймання художнього образу твору,у науково – популярних, науково – художніх текстах – передусім розуміння смислових зв’язків, істотних ознак, понять, висновків.
70	Дивосвіт природи. Василь Чухліб «Пісня тоненької Очеретини». Підсумковий урок. ТЕМ. БАЛ

УКРАЇНСЬКА МОВА (ЧИТАННЯ)

Дата добавления: 2015-10-28