Товариство Громада стало національною школою для молоді

Через рік почалася світська історія гімназії, яка діяла у формі восьмирічної школи з німецькою мовою навчання. Першим директором був Євстахій Прокопчиць, після смерті якого гімназію очолювали отець Вацлав Дворжак, Ігнатій Ставарський, отець Василь Ільницький, Аев Сілецький, Северин Дністрянський, Маврикій Мацішевський, Францішек Воґль, Домінік Питель та інші.

У 1864 році гімназисти-українці заснували Товариство "Громада", яке стало справжньою національною школою для молоді. Члени Товариства несли світло національної свідомості поміж міщан і гімназистів: влаштовували Шевченківські свята, вечорниці, концерти, сприяли успішним гастролям "Руської бесіди". Засновником "Громади" був Михайло Чачковський. До Товариства належали брати Барвінські, Горбачевські, Іван Федорович, Михайло Галущинський, Андрій Січинський, Микола Михалевич, Євген Олесницький, Євген Курилович, Іван Пулюй, Володимир Ганкевич, Омелян Білинський, Касіян Куницький та інші. У 1876 році вони видали декілька номерів газети "Сніп". Існувало Товариство до 1877 року.

У 1867 році з наданням Галичині автономії крайова шкільна рада починає полонізувати школи. З 1884 року гімназію почали називати повищою.

Зміни і руйнація

У 1898 році при вищій класичній гімназії у нашому місті відкрили українські класи гімназії Франца-Йосифа І. Згодом з'явилася державна гімназія з українською мовою навчання, яку називали четвертою. З утворенням української середньої школи вища гімназія офіційно стала навчальним закладом із викладанням польською мовою. Відомі її вихованці - фізик Іван Пулюй, біохімік Іван Горбачевський, громадські діячі Олександр і Володимир Барвінські, правник Станіслав Дністрянський, композитор Денис Січинський, відомий славіст-мовознавець Александер Брюкнер, польський поет і етнограф Вінцентій Поль де Поленбурґ, а також римо-католицькі архієпископ Євгеніуш Базяк та кардинал Владислав Рубін.

"У міжвоєнну добу цю гімназію називали першою державною гімназією імені Вінцентія Поля в Тернополі. Вона так і залишилася навчальним закладом старого класичного типу, пристосованого до нових потреб, - продовжує Любомира Бойцун. - Таких гімназій після реформи на території Польщі залишилося тільки п'ятнадцять. У закладі працювали бібліотека, різні гуртки, хор та оркестр. Великий вплив на виховання учнів мала Марійська дружина, започаткована ще у жовтні 1836-го. У 1937-1938 навчальному році за програмою для гімназій класичного типу заняття відбувалися тільки у восьмому класі, а в 1-4 класах - за програмою гімназій нового типу. Тоді ж відкрився перший клас дворічного загальноосвітнього класичного ліцею".

Дата добавления: 2015-10-28