Українською викладали тільки релігію

"Історія першої вищої класичної гімназії у нашому місті дещо давніша. Вигнання єзуїтів з Білорусії і поява їх у Львові була тією несподіваною подією, котра допомогла відкрити гімназію у Тернополі. Губернатор Галичини, львівський архієпископ і самі єзуїти звернулися з проханням до цісаря. Через деякий час надійшов дозвіл доручити отцям єзуїтам введення гімназії у нашому місті. До Тернополя приїхало шестеро монахів, які розпочали підготовку до відкриття школи. 4 листопада 1820 року було відкрито гімназію, а вже наступного дня розпочали навчання. Містилась гімназія у дерев'яному будинку Стопчинського, неподалік згодом побудованої міської каси ощадності (тепер відділення Ощадного банку України на майдані Волі)", - розповідає краєзнавець Любомира Бойцун.

Нагляд за навчанням здійснював префект, обов'язки директора виконував староста. Учням заборонялося відвідувати театри, ресторани і навіть міські сквери. Гімназистів, які порушували правила поведінки, саджали до карцеру. У 1820-1821 навчальному році за перший місяць кількість учнів у першому класі зросла із 25 до 68, а в другому - із 5 до 19, наступного року у гімназії навчалося 257 учнів. У 1823 році відкрили філософські курси. Наступного року закладу подарували декілька десятків книжок, що стало початком гімназійної бібліотеки. Під час візиту у 1833 році архікнязь Фердинанд д'Есте подарував гімназії збірку монет і медалей для шкільного кабінету, а також значну суму грошей. На ці кошти було придбано землю у Гаях і побудувано шкільний фільварок.

"Організація навчання у Тернопільській гімназії за вимогами австрійської освіти базувалася на "Racio studiorum", який розробив Ігнатій Лойола - засновник ордену єзуїтів. Головна мета - вести молодь через пізнання правди до пізнання Творця. Мови навчання - латина і німецька. Лише згодом як факультатив з'явилася польська мова, а українською викладали тільки релігію для греко-католиків. До речі, у 1846 році прокотились заворушення з вимогою скасувати панщину. На них відгукнулися і тернопільські слухачі філософії. Кільканадцять з них арештували, навчання припинилося. Їх звинувачували у приналежності до таємної антидержавної організації. Агітаторами вважали Адольфа Розвадовського, Дмитра Чубатого та кравецького челядника Матея Здуніковського. Суд визнав ув'язнених невинними, тому навчання відновилося", - додає пані Любомира.

У 1848 році у зв'язку із ліквідацією ордену єзуїтів на території Австрії гімназію вирішили закрити.

Дата добавления: 2015-10-28