Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Галузі і міжпредметні зв'язки педагогіки

Темперамент і стиль діяльності | Сутність і суспільна зумовленість характеру | Структура характеру | Типологія характерів | Знання, навички і вміння як основа для розвитку здібностей | Характеристика здібностей і проблема їх вимірювання | Види і структура здібностей | Задатки і здібності | Обдарованість і талант | Предмет, основні категорії, функції і завдання педагогіки |


У процесі історичного розвитку між галузями педаго­гічних знань склалися різноманітні зв'язки та відношен­ня. Так утворилася система педагогічних наук.

Система педагогічних наук. Сучасна педагогічна наука охоплює до двадцяти галузей, що сформувалися у процесі розвитку педагогічних знань. До них належать загальна педагогіка, вікова педагогіка, корекційна педа­гогіка, соціальна педагогіка, професійні педагогіки, істо­рія педагогіки і школи, часткові (предметні) методики та ін.

Загальна педагогікагалузь педагогіки, що вивчає головні тео­ретичні й практичні питання виховання, навчання й освіти, дослі­джує проблеми навчально-виховного процесу.

її структуру становлять такі розділи: основи педаго­гіки, теорія навчання та освіти, теорія виховання, теорія управління навчально-виховним процесом.

Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка до­рослих) — галузь педагогіки, що досліджує закони та закономір­ності виховання, навчання й освіти, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп.

В умовах гуманізації освіти важливе значення мають навчання і виховання дітей із певними відхиленнями в розвитку.

Корекційна педагогіка — галузь педагогіки, предметом якої є ви­ховання, навчання та освіта дітей із вродженими чи набутими від­хиленнями у фізичному або психічному розвитку.

До неї належать сурдопедагогіка (навчання й вихо­вання глухих і глухонімих), пгифлопедагогіка (навчання й виховання сліпих і тих, хто має вади зору), олігофренопе-дагогіка (навчання й виховання розумово відсталих і ді­тей з уповільненим розумовим розвитком), логопедія (навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення), виправно-трудова педагогіка (перевиховання неповноліт­ніх і дорослих злочинців).

Наприкінці XX ст. активізувався розвиток соціальної педагогіки.

Соціальна педагогіка — галузь педагогіки, що вивчає закономір­ності та механізми становлення й розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання в різних соціальних інститутах.

її предметом є соціально орієнтована діяльність освіт­ніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і со­ціальних служб, які сприяють формуванню соціальної ак­тивності дітей та молоді в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства.

Соціальна педагогіка має кілька розділів: агогіка — нау­ка про шляхи запобігання відхилень у поведінці дітей і під­літків; герогіка — наука про соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку; андрагогіка — наука про освіту та ви­ховання людини впродовж усього її життя; віктимологія — наука про різні категорії людей, які стали жертвами на­сильств та несприятливих умов соціальної організації.

У процесі соціологізації особистості важливого зна­чення набуває засвоєння нею норм, правил поведінки та установок, що визначають виконання ролі представника чоловічої чи жіночої статі у суспільстві. Цим питанням займається гендерна педагогіка, яка останнім часом активно розвивається в Україні.

Професійні педагогікигалузі педагогіки, що вивчають особли­вості, форми і методи навчання людей, які здобувають або мають певний фах (лікувальна, театральна, військова, спортивна педаго­гіки та ін.).

Серед галузей педагогіки, зосереджених на педагогіч­них проблемах дорослих, інтенсивно розвивається педаго­гіка вищої школи, яка розкриває закономірності навчаль­но-виховного процесу у вищих навчальних закладах, спе­цифічні проблеми здобуття вищої освіти.

До системи педагогічних наук належить також істо­рія педагогіки і школи.

Історія педагогіки і школи — галузь педагогіки, що вивчає розви­ток педагогічних ідей і практику освіти різних історичних епох.

Окрема група педагогічних наук — часткові (пред­метні) методики.

Часткові (предметні) методикигалузі педагогіки, предметом дослідження яких є закономірності викладання і вивчення конкрет­них навчальних дисциплін у закладах освіти всіх типів.

Інтегруючи напрацювання різноманітних педагогіч­них галузей, вони концентрують свої зусилля на особли­востях опанування знань з конкретного предмета.

Подальший розвиток людської цивілізації, очевидно, буде супроводжуватися формуванням нових галузей пе­дагогічних знань.

Зв'язок педагогіки з іншими науками. Оскільки пробле­му виховання особистості вивчають різноманітні науки, педагогіка з ними тісно пов'язана.

Міжпредметні зв'язки педагогікизв'язки педагогіки з іншими науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища і процеси.

Педагогіка пов'язана із соціологією, етикою, естетикою, психологією, анатомією, фізіологією, гігієною людини тощо. Зв'язок її з іншими науками має такі аспекти:

— спільність понятійно-категоріального апарату (по­нять, закономірностей, концепцій, предметів, процесів, кри­теріїв, методів);

— міжпредметна взаємодія (взаємовплив, взаємопро­никнення, інтеграція).

— запозичення ідей інших наук (наприклад, ідею, згідно з якою «людина формується у діяльності» — з фі­лософії), використання їх методів дослідження (зокрема, анкетування — із соціології), творче опрацювання резуль­татів досліджень інших наук (насамперед психології), участь у спільних дослідженнях; замовлення іншим нау­кам на вивчення певних явищ.

Соціологія, етика, естетика допомагають педагогіці ви­значити мету виховання, правильно враховувати законо­мірності людського буття і мислення, надають оперативну інформацію про зміни в науці та суспільстві, коригуючи спрямованість виховання.

Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка — ефективність виховних впливів, які спричиняють зміни в її внутрішньому світі й поведін­ці. Тому кожен розділ педагогіки спирається на певний розділ психології.

Анатомія і фізіологія людини дають змогу зрозуміти перебіг основних фізіологічних процесів людського орга­нізму та особливості людини як біологічної істоти. Інфор­мація про функціонування вищої нервової діяльності, першої та другої сигнальних систем, розвиток і функціо­нування органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної систем обов'язково враховується у навчально-виховному процесі. Знання вимог до гігієни дітей та підлітків оптимізує зміст заходів щодо зміцнення здоров'я, фізичного розвитку школярів, організації їх тру­дової діяльності, є важливим чинником організації робо­ти навчальних та дитячих закладів різних типів.

Зв'язок педагогіки з медициною є умовою розвитку корекційної педагогіки, що розробляє засоби, які дають

змогу досягти терапевтичного ефекту й полегшити проце­си соціалізації дітей із вродженими чи набутими відхи­леннями в розвитку, компенсувати наявні дефекти.


Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Становлення і розвиток педагогіки| Логіка і методи педагогічних досліджень

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)