Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мистецтво прийняття управлінських рішень: нестандартні підходи

АНОТАЦІЯ | Принципи управління як основа управлінських рішень | Сутність та функціональна наповненість управлінського рішення | Види управлінських рішень | Вимоги, що висуваються до управлінських рішень | Поняття системного аналізу та передумови його застосування при вирішенні управлінських проблем | Процес системного аналізу управлінських проблем | Теорія рішень | Багатоаспектний підхід до прийняття управлінських рішень | Методи та способи прийняття управлінських рішень |


Читайте также:
  1. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінських рішень
  2. Види управлінських рішень
  3. Вимоги, що висуваються до управлінських рішень
  4. Врахування ризику при прийнятті управлінських рішень
  5. Етика в прийнятті управлінських рішень
  6. І прийняття її до свого провадження
  7. І прийняття її до свого провадження

У світовій практиці відомі такі моделі прийняття управлінських рішень:

- модель сміттєвого контейнера;

- раціонально-дедуктивна модель;

- дискретно-інкрементальна модель;

- редукціонізм;

- науковий менеджмент – тейлоризм;

- модель універсального передбачення;

- тотальне управління якістю;

- теорія хаосу;

- теорія ігор.

Модель сміттєвого контейнера. Вперше цей принцип прийняття рішень описав американський професор Джеймс Марч. Це така організаційна модель, коли для прийняття рішення, співробітники компанії повинні генерувати невпинний потік завдань і пропозицій щодо їх вирішення. Увесь цей матеріал зрештою потрапить до сміттєвого кошика і лише малу частку запропонованих рішень буде розглянуто і залучено до фінального висновку.

Раціонально-дедуктивна модель. Ця модель спонукає керівника до виконання наступного алгоритму: визначити проблему; прояснити проблему та намітити пріоритетні цілі; розробити систему альтернативних рішень; дати оцінку кожній з альтернатив; порівняти прибутки, очікувані в результаті кожного рішення; обрати те рішення, яке найповніше відповідає поставленим цілям.

Дискретно-інкрементальна модель. Ця схема була запропонована американським спеціалістом з політичної теорії Чарльзом Ліндбломом. Він прийшов до висновку, що більшість рішень приймаються невеликими частками в ході розгортання проблеми, та кожне з них мало пов’язане з попереднім.

Редукціонізм – це не просто модель, а науковий рух, що ґрунтується на переконанні, що проблему можна звести до найменшого її компонента і, зрозумівши його, віднайти логіку у всій цілісності.

Науковий менеджмент. Тейлор був інженером-виробничником і розвинув свою теорію «наукового менеджменту» на зламі століть. Він уславився своїми часовими експериментами. Науковий менеджмент Тейлора полягає в похвилинному розподілі індивідуальних завдань працівників.

Модель універсального передбачення. Це переконання, що все можна передбачити. Ідея виникла у 60-ті роки, коли поява потужних комп’ютерів зробила можливою високу точність розрахунків.

 

 


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 381 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Моделювання при прийнятті управлінських рішень: поняття та підходи| Зміст програмно-цільового управління

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)