Антонімічно-синонімічні пари

Антоніми – слова з прямо протилежним значенням.

У зв’язку з багатозначністю, слово може мати як кілька синонімів, так і кілька антонімів. Запро-поновані антонімічно-синонімічні пари послужать для більш наочного зіставлення, порівняння понять у діловому мовленні.

Абстрактний(нереальний) – конкретний (існуючий)

Активний (діючий) - пасивний (бездіяльний)

Альтруїст(безкорисливість)- егоїст (себелюбство)

Буденний (звичайний) – святковий (урочистий)

Економний(ощадливий) – марнотратний (неощадливий)

Ідеальний (бездоганний) – недосконалий (кепський)

Оригінал (першоджерело) – дублікат (вторинний)

Природний (натуральний) – штучний (підроблений)

Протест (заперечення) – згода (схвалення)

Симпатія (прихильність) – антипатія (неприязнь)

Тотожний (однаковий) – різний (несхожий)

Тріумф (успіх) – поразка (невдача)

Антонімія префіксальних морфем іншомовного походження

А – заперечує зміст слова

Аморальний – моральний;

АНТИ – зі значенням “проти”

Антигуманізм – гуманізм;

Антинародний – народний;

ГІПЕР – вказує на вищу міру ознаки гіпертермія (перегрівання);

ГІПО – вказує на зниження чогось, нестачу

гіпотермія(зниження температури);

ДЕ – припинення, усунення

Девальвація (зниження);

Дегенерація (процес руйнування);

РЕ - вказує на зворотну дію чогось

Ревальвація (підвищення);

Регенерація (відновлення);

ІМ – проникнення кудись

Імпорт, імпортний;

ЕКС – вихід з чогось

Експорт, експортний;

ІН – заперечує поняття, явище

Інваріантний – варіантний;

КОНТР – в значенні “проти”

Контратака – атака;

Контрнаступ – наступ;

ПОСТ – після, далі

Постпозиція – позиція;

Постімперіалізм - імпералізм

Вибір слова при перекладі

Російська мова Українська мова

Вид

сделал вид удав, що його не стосується

и вида не подал і знаку не подав

сделал для вида про людське око

Верный

верный друг вірний, відданий друг

верный способ надійний спосіб

верный перевод правильний переклад

Другой

в другой раз іншими разом

другими словами іншими словами

думать об ином думати про інше

Открывать

открывать фестиваль відкривати фестиваль

открывать вход відкривати вхід

открывать дверь відчиняти двері

Относиться

относиться дружески ставитися по-дружньому

относиться к большинству належати до більшості

относиться ко мне стосується мене

Следующий

в следующий раз наступного разу

следующий вопрос наступне питання

следующим образом так, таким чином

Счёт

не принимать в счёт не брати до уваги

бить на счету бути на рахунку

покончить счеты порвати з усім

Терять

терять голову розгублюватись

терять сознание непритомніти

терять время гаяти час

Основні правила скорочення

1. Скороченню підлягають різні частина мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.

3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується.

4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень: к. (карта), м. (місто).

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників та дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів: д-р (доктор), д-ри (доктори).

6. Прикметники, що закінчуються на: - графічний, - логічний, -номічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова: - афічний, -огічний, -омічний, -авчий: географічний – геогр.

7. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини –ський: шевченківський – шевченків.

8. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення: грузинський народ – грузин. народ, Луганська область – Луган. обл. Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично: Харківська область – Харк. обл., Харківський район – Харк. р-н.

9. Якщо усіченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують: вищий – вищ., але вища – не скорочується.

10.Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний: слов’янський – слов’ян.

11.Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним: грецький – грец.

12. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочувань слово зберігає один із приголосних: законний – закон.

13. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова: експериментальний – експерим., а не експериментал., експеримент.

14. У словосполученні скорочують кожне слово: видавничий відділ – вид. від.

Лексичні та графічні скорочення

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов’язково розшифровуються та читаються повністю.

Лексичні скорочення бувають декількох типів.

1. Ініціальні – утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:

а) буквенні – читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК;

б) звукові – читаючи їх, треба вимовляти звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154;

в) буквенно-звукові: ЖЕК, ТЕЦ.

2. Складові скорочення – утворені з частин складних слів: завгар, міськком.

3. Частково скорочені слова – утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, госпрозрахунок.

4. Відсікання: зам., зав., пом., акад.

5. Телескопічні скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]ція).

6. Змішаного типу: НДІторгмаш.

Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

- крапкові: ст., див.;

- дефісні: з-д, б-ка;

- скіснолінійні: а/с, р/р, в/ч;

- нульові – на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 46 кг, 250 г, 400 грн;

- комбіновані: під.-зах., півн.-схід.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).

Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад: НП, що сталася на ПУ під.-схід. міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В.С.

Не можна скорочувати:

1. Імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М.С. Грушевський;

2. Псевдоніми: не Л. Українка, а Леся Українка;

3. Подвійні прізвища: не К.-Карий, а Карпенко-Карий.

Особливості використання іменників у ділових паперах

Слід пам’ятати, ОДС вимагає:

1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор, біографія, варіант, зона, інгредієнт, кон’юнктура, лабораторія.

Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного стилю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою основою тощо й заміняти їх нейтральними, книжними іменниками або іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальними конструкціями:

Авто автомобіль

Дата добавления: 2015-10-02