Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія”.

Схема аналізу уроку з точки зору традиційного чи особистісно орієнтованого підходу до його організації | Визначення типу уроку (традиційний чи особистісно орієнтований) за його цілями | Документація методичного об’єднання класних керівників. | Орієнтовна тематика семінарів для класних керівників. | Щодо проблемно-пошукової, експериментальної роботи класного керівника | Програма вивчення та складання педагогічної характеристики учня за М.Ю.Красовицьким | КІЛЬКІСНІ МЕТОДИКИ РОБОТИ З КОЛЕКТИВОМ | Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас”. | Варіант 1. | Варіант 2. |


Читайте также:
  1. II ГЛАВА. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ЗАНЯТИЙ
  2. Аудиторський ризик та методика його визначення на підприємстві
  3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
  4. Блочная методика проработки материала
  5. Бюджетирование в системе управленческого учета. Методика постановки бюджетного процесса
  6. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
  7. Вивчення технології ремонту, випробування і приймання обладнання

Мета: виявлення міжособистісних стосунків у класі.

Хід виконання. Експеримент може протікати в двох формах: шляхом вибору товариша по парті і „вибору в дії”. У першому випадку учням пропонується підписати свій листок і написати на ньому прізвища обраних ним однокласників. Кількість виборів може бути визначеною (3-5 учнів) і невизначеною (пропонується вказати декілька прізвищ школярів свого класу). У будь-якому випадку бажано дотримуватись послідовності переваг (у першу (1), у другу (2) і в третю (3) чергу). Залежно від характеру стосунків, що виявляються, питання можуть бути різними: „З ким би ти хотів сидіти за однією партою?”, „З ким би ти хотів жити в одному похідному наметі?”, „Назви трьох учнів вашого класу, яких ти рекомендував би для участі в дискусії з членами молодіжних організацій інших країн”, „З ким з учнів вашого класу ти хотів би готуватися до контрольної роботи з математики?”. Одні питання (критерії вибору) спрямовані на виявлення емоційних зв’язків, інші – ділових.

Обробка отриманих даних. На підставі результатів складається матриця, куди записується список класу, а у верхній рядок – номери, під якими значаться прізвища школярів. У кожному рядку проти номерів учнів, обраних даним школярем, ставляться номери виборів (1, 2 або 3). Наприклад, оскільки Леонов вибрав 1) Васильєва, 2) Углова, 3) Клімова, то ставляться відповідні вибори на перетині сьомого рядка із стовпцями 3, 5 і 6.

Якщо учні обрали один одного (наприклад, за даними наведеної матриці Антонова вибрала №4 Дятла, а Дятел вибрав №1 – Антонову), то ці два вибори (з координатами (1,4) і (4,1) обводяться в кружечок (взаємний вибір). У таблиці вони показані курсивом. Номери хлопчиків зазвичай обводяться трикутниками, дівчаток – кружечками.


Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
III серія| Матриця вибору

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)