Полкова адміністрація

Виборно-дорадчі органи 1. Полкова рада (від XVIII ст. не діяла) 2. Рада полкової старшини (уся полкова старшина)

ПОЛКОВНИК ПОЛКОВА СТАРШИНА 1. Полковий обозний (другий за чином) 2. Полковий суддя 3. Полковий писар   НИЖЧІ ЧИНИ ПОЛКОВОЇ СТАРШИНИ 4. Полковий осавул 5. Полковий хорунжий ПОЛКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ

Фінансова система Гетьманщини була слаборозвинута. Всеохоплюючої податкової системи не існувало; ряд установ просто збирав податки для певних цілей: на утримання гетьманської канцелярії, його скарбниці, загонів найманців (гетьманської охорони), полкових і сотенних чиновників, церков і монастирів ².

¹ Шафонский А. Черниговского наместничества... — С. 73 — 85; список окремих сотень див.: Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate.

² Чи не найменше дослідженою є фінансова система Гетьманщини. Єдиною загальною працею з цього питання є книжка М.Слабченка: Слабченко М. Хозяйство Гетманщины в XVII —XVIII ст. — Т. 4. — Одесса, 1925. Див. також: Теличенко И. K истории финансов в Малороссии и Слободской Украине // КС. — 1888. — № 4. — С. 10 — 15 (документальний розділ). Більш ґрунтовне дослідження зробив В.Барвінський: Барвінський В. До питання про індукту та евекту в Гетьманщині // Наукові записки науково-дослідчої катедри історії української культури. — Т. 6. — Харків, 1927. — С. 241—244; Барвинский В. Заметки по истории финансового управления в Гетманщине // Сб. статей в честь проф. В.Бузескула. — Харьков, 1914. — С. 816 — 831; Дядиченко В. Нариси. — С. 81 — 87; Гуржий А. Эволюция. — С. 65 — 76.

Здебільшого податок брався від землі. Спеціальний податок стягувався з «рангових

земель» — колишніх коронних, що тепер були у розпорядженні війська,— для утримання окремого уряду (наприклад, полковника Чернігівського полку). Міста володіли маєтками поза своїми межами, і прибуток від них ішов на платню бургомистрові або іншому чиновникові, тому вони, зрозуміло, обкладали податками мануфактурне виробництво й торгівлю. «Вільні селяни», що не працювали на посполитих землях і в приватних маєтках, платили податок (чи то грошима, чи інакше) різним місцевим урядам (полковим, сотенним чиновникам, єпископам або монастирям). Існувало також багато стягнень за перевезення вантажів (мостове, подорожнє, перевозне тощо). Останні збиралися або місцевою козацькою владою, монастирем, містом, або навіть приватною особою, залежно від того, хто здійснював юрисдикцію і мав для цього можливості.

Таблиця 2.4

Дата добавления: 2015-09-04