Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Березня 1953 р. помер Й.Сталін.

Читайте также:
  1. Глава 4 РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ АБО ОГОЛОШЕННЯ ЇЇ ПОМЕРЛОЮ
  2. Мати Спасіння: Мій Син помер, щоб врятувати ваші душі, а не звільнити вас від бід цього світу
  3. Михаил. Думаешь, не померещилось?
  4. НЕПОМЕРНОЕ ЛОЖНОЕ ЭГО
  5. Объект непомерной любви Бога
  6. Померкнет ваш светлый образ

План.

1. Передумови десталінізації.

2. Внутрішньополітичне становище України на початку 1950-х рр.. Десталінізація.

3. Реабілітаційний процес.

4. Реформи в сільському господарстві, промисловості, соціальній сфері та їх наслідки.

1.

Розробляється нова програма ВКП(б) (КПРС), проект якої був підготовлений в 1947 р. Його особливість – акцент робиться на соціальні програми:

- будівництво житла,

- забезпечення кожного громадянина автомобілем,

- організація мережі їдалень, пралень.

Завершення процесу відбудови не послабило командно-адміністративну систему. Вона ще більше зміцніла. Про це свідчить ХІХ з'їзд КПРС, останній за життя Й.Сталіна. З'їзд затвердив новий 5-річний план розвитку СРСР у 1951 – 1955 рр., у якому головним завданням було наздогнати і перегнати провідні капіталістичні держави за всіма показниками.

На з'їзді проголошено курс «на розгорнуте будівництво комуністичного суспільства».

Теоретичною основою цього курсу стала стаття Й.Сталіна «Економічні проблеми соціалізму в СРСР»

Він сформулював 3 основні попередні умови виконання завдання:

1) забезпечити раціональну організацію виробничих сил, безперервне зростання всього суспільного виробництва з переважним розвитком виробництва засобів виробництва;

2) шляхом поступових переходів підняти колгоспну власність до рівня загальнонародної, а товарний обіг поступово замінити системою продуктообміну з метою охопити ним всю продукцію суспільного виробництва;

3) домогтися такого культурного росту суспільства,яке б забезпечило всім членам суспільства всебічний розвиток їх фізичних і розумових здібностей.

 

2.

березня 1953 р. помер Й.Сталін.

Ця дата стала початком процесу, що згодом отримав назву «відлига» - процес спроб лібералізації суспільно-політичного життя, проведення значних соціально-політичних реформ. Це певний відхід від жорстокої сталінської тоталітарнї системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, демократизації, гуманізації, десталінізації.

Назву період отримав від повісті популярного письменника І.Еренбурга«Відлига», що з'явився 1954 р.

У партійно-державній верхівці точилася гостра боротьба за владу.

Л. Берія спробував захопити владу.

1. Він намагався встановити повний контроль правоохоронних органів над партійними.

В Україну було переведено найближчих помічників Л.Берії – генерал-полковника П.Мешина і генерал-лейтенанта С.Мільштейна на посади міністра і заступника міністра внутрішніх справ.

2. Начальники обласних управлінь МВС отримали таємну вказівку встановити нагляд за роботою партійних органів.(Начальник львівського управління МВС генерал Т.Строкач передав вказівку І-му секретареві львівського обкому компартії З.Сердюку, а той повідомив про це І-го секретаря компартії України Л.Мельникова).

3. Л.Мельников після цього повідомлення не вжив ніяких заходів.

За наказом Л.Берії Т.Строкача звільнили з роботи і відкликали до Москви. Він зумів вручити матеріали М.С. Хрущову, І-му секретареві ЦК КПРС, які засвідчували наміри Л.Берії та його прибічників в Україні.

4.У липні 1953 р. відбувся пленум ЦК КПРС, на якому Л.Берію та його прибічників звинуватили в антипартійних та антиурядових діях, позбавили всіх посад, заарештували. У Києві заарештовано П.Мешика і С.Мільштейна.

5. П. Строкач став новим міністром внутрішніх справ України.

Подолавши противників,всю повноту влади в СРСР захопив М.Хрущов.

Причини «відлиги»:

1. Розгортання НТР вимагало змін у розвитку радянського суспільства.

2. «Змагання 2-х систем» потребувало нових темпів і прискорення економічного розвитку на базі НТ прогресу, ↑ життєвих стандартів.

3. Слід було скоротити розрив у відставанні від західних держав.

4. Слід вивести промисловість і с ∕ г з кризи.

5. Треба було змінити курс «на загострення класової боротьби і припинити репресії.

6. Частково лібералізувати громадянське і культурне життя.

7. Прагнення частини партійно-державної еліти усунути від влади зверхників сталінської епохи.

8. Боротьба за владу між прихильниками М.Хрущова і сталіністами.

 

Лібералізація – це скасування або послаблення державного контролю над усіма сферами життя суспільства.

Термін «десталінізація» означає відмова партійно-державного керівництва СРСР від методів, за допомогою яких функціонували органи влади з кінця 20-х рр..(країною єдиновладно керував Й.Сталін) і часткову демократизацію суспільства.

Основний зміст «відлиги» - десталінізація – система заходів по усуненню найбільш одіозних проявів сталінського режиму.

Складові десталінізації:

1. Ліквідація системи ГУЛАГу, системи масових репресій.

2. Амністія. Реабілітація незаконно засуджених.

3. Реформа силових відомств,судової системи. Впровадження в їх діяльність принципу законності.

4. Послаблення ідеологічного тиску. Тимчасове припинення кампанії проти «українського буржуазного націоналізму».

5. Децентралізація управління. Послаблення командно-адміністративної системи.

6. Розширення прав і повноважень союзних республік. ↑ українців у партійному і державному апараті.

3.

Процес реабілітації почався відразу після смерті Й.Сталіна і найбільш поширився після ХХ з’їзду КПРС (лютий 1956 р.).

І етап (1953 – 1956).

Реабілітація торкалася лише незначної частини незаконно репресованих. Проголошуються масові амністії.

Амністія 1953 р. – стосувалась осіб, засуджених терміном до 5 років; за посадові, господарські та військові злочини.

Амністія 1955 р. – особи, що співробітничали з окупантами в роки війни, але не чинили злочинів. Проголошувались амністії для воїнів УПА, які складуть зброю, і тих, хто утримувався в таборах. До 1957 р. звільнено 65534 бійці ОУН – УПА.

Але амністія не передбачала реабілітацію. Звільнені політичні в’язні продовжували носити клеймо «ворогу народу».

Протягом 1954 – 1956 р. реабілітовано лише 8 тис. осіб.

ІІ етап (1954 – 1955 )


Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
III. ЗАВДАННЯ ЦІЄЇ ФОРМИ СКЛАДАЮТЬСЯ З ІНСТРУКЦІЇ ТА ЧОТИРЬОХ ПОДІЙ, ЯКІ ТРЕБА РОЗТАШУВАТИ В ПРАВИЛЬНІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ.| Ліквідація репресивної системи.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)