Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Правила читання простих речень

ПОХОДЖЕННЯ ТЕАТРУ | Робота над виставою | Завдання. | Зробити партитуру поданих речень | Перепитування | ТЕКСТИ ДЛЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ ВПРАВ | ТУМАН НАД СТАВКАМИ | СКОРОМОВКИ | Вправа 1 | Вправа 2 |


Читайте также:
  1. IV. Правила прийому до вищого навчального закладу
  2. IV. Правила прийому до вищого навчального закладу
  3. Lektion B - Правила чтения
  4. Lektion D - Правила чтения
  5. Ntilde; Объясняя правила игры, пользуйтесь понятными словами, и удостоверьтесь, что ребята правильно вас поняли. Не бойтесь повториться, но и не переусердствуйте.
  6. Quot;Домашние правила, правильно?" Он улыбнулся в ответ.
  7. Quot;Домашним Правилам?" - вызвался я.

Зупинимося на правилах розміщення логічних пауз і наголосів у простих непоширених і простих поширених реченнях.

У простому непоширеному реченні підмет зазвичай перебуває на першому місці, а присудок — на другому. Таке речення може бути прочитано у декілька способів. Правильно буде прочитати його "у два такти", якщо підмет складає один мовленнєвий такт, а присудок — другий. У цьому випадку між підметом і присудком є невелика сполучна пауза.

У подібних реченнях завжди відбувається підвищення голосу на підметі, перед логічною паузою, і зниження голосу до крапки — на присудку.

Наприклад, звучання речення «Марійка заснула» схематично можна зобразити так:

Марійка | заснула.

Nbsp; Підвищення голосу на підметі й зниження його до крапки на присудку створює мелодійний перелом, тобто зміну висоти голосу під час вимовляння двох слів, що стоять поспіль. Просте непоширене речення може бути прочитане інакше. Наприклад, із наголосом на підметі та без паузи усередині речення: Марійка заснула. |   У цьому випадку в слухача виникає відчуття, що ім'я Марійка виділено з метою протиставити її комусь, кого звати інакше (Марійка, а не Сашко.) Або речення може бути прочитане з наголосом на присудку і теж без паузи між складами: Марійка заснула. ||   Саме тут виникає потенційне протиставлення: слухач припускає,що Марійка саме заснула, а не задрімала, не пішла. Отже, читання простого речення з невеликою паузою між підметом і присудком можна вважати правильним, якщо ми не хочемо спеціально відзначити протиставлення. Однак і в українській мові присудок може стояти й на першому місці. У такому випадку зазвичай відсутня пауза між частинами (після присудка, що стоїть на першому місці), а наголошується підмет.   Однорідні члени речення Однорідні члени речення мають однакову функцію в реченні й читаються найчастіше з інтонацією перелічення. Винятки складають ті випадки, коли є навмисне протиставлення одного однорідного члена іншому. При інтонації перелічення кожний з однорідних членів наголошується і відділяється паузою від іншого. Голос на кожному з них підвищується. Підвищення голосу на наступних однорідних членах є однотипним. Найсильніше голос підвищується на передостанньому з однорідних, а на останньому знижуєть­ся; наголос на цьому слові найсильніший. Особливо помітним є це останнє зниження, якщо однорідні члени завершують речення. При однорідних членах у реченні може бути слово-узагальнення. Воно може стояти як перед однорідними членами («Усе тут було: і ріка, і ліс, і надзвичайна тиша»), так і після них («І ріка, і ліс, і надзвичайна тиша — усе мені подобалося»). Якщо слово-узагальнення (або слово, що виконує його роль) стоїть перед переліченням, то після цього слова необхідна невелика пауза; вона дозволить віднести слово-узагальнення до кожного з наступних за ним однорідних членів речення. Якщо не зробити цієї паузи після слова-узагальнення, то присудок стосуватиметься лише першого, найближчого до нього однорідного члена, а інші — складуть ніби інше речення. Якщо переліченню передує двокрапка, то голос підвищуєть­ся на наголошеному слові перед двокрапкою, а після двокрапки однорідні члени речення читаються так, як було зазначено вище. До однорідних членів речення належить повторення слів. Повторення слів — це стилістичний прийом письменника, що використовується для того, щоб охарактеризувати, особливо підкреслити зміст, емоційне забарвлення, ритм подій, що відбуваються. Якщо в тексті зустрічається повтор, то під час читання вголос кожне з однорідних слів, що повторюються, наголошується, при цьому на кожному наступному слові, що повторюється, наголос підсилюється. Можуть траплятися повтори, якщо виконавцеві необхідно самому з'ясувати, як такі повтори повинні бути прочитані. У таких випадках усе залежить від контексту, від змісту уривки в цілому.   Порівняльний зворот Усередині простого речення можуть зустрічатися порівняльні звороти з порівняльними сполучниками. У порівняльному звороті те, із чим порівнюємо, тобто саме порівняння, завжди наголошене. Дуже часто перед порівняльним зворотом може не бути паузи, кома «не читається».  


Дата добавления: 2015-09-05; просмотров: 98 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Дихання| Звертання

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)