Цивільна дієздатність фізичних осіб, її зміст, види та обмеження.

Для того, щоб мати можливість самостійно створювати для се­бе цивільні права і обов'язки, фізична особа має бути не тільки правоздатною, а й дієздатною.

У найпростішому вигляді дієздатність як правова категорія мо­же бути визначена як здатність особи своїми діями набувати прав та обов'язків. Вона може бути визначена й інакше — як здатність особи вчиняти дії з правовими наслідками.

Цивільна дієздатність фізичної особи — це її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснюва­ти, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у ра­зі їх невиконання (ст.30 ЦК).

Елементами змісту дієздатності фізичної особи є:

1) можливість самостійного вчинення правочинів (правочиноздатність);

2) можливість нести самостійну майнову відповідальність (деліктоздатність);

3) можливість складати заповіт та бути спадкоємцем (тестамен-тоздатність);

4) можливість обирати собі представника та самому виступати як представник (трансдієздатність);

5) можливість займатися підприємницькою діяльністю (бізнесдієздатність). Доцільність виокремлення такого елементу дієздат­ності, як бізнесдієздатність, зумовлена тим, що цей елемент загаль­ного поняття дієздатності не обмежується лише загальним правом вчиняти правочини, а й пов'язаний з учиненням дій щодо держав­ної реєстрації громадянина як індивідуального підприємця, з одно­го боку, і поширенням на фізичних осіб-підприємців правил нор­мативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб (ст.ст.50-54 ЦК).

6) сімейна дієздатність — здатність вис­тупати як самостійний учасник сімейних відносин та вчиняти у цій сфері дії з правовими наслідками

Дата добавления: 2015-08-27