Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Регулювання нахилу важелів, при необхідності, слід робити в наступному порядку.

Розділ 9. Сигали, що застосовуються при маневровій роботі | Розділ 23.1. Порядок регулювання важільної передачі вантажних та рефрижераторних вагонів | Б) Положення внутрішнього вертикального важеля (важеля візка, з'єднаного з гальмовою тягою вагона). | В) Положення зовнішнього вертикального важеля (важеля візка, з'єднаного із сергою). | К) Положення тилового проміжного важеля при несиметричній гальмівній важільній передачі на вагоні (мал. 4, 5). | Розділ 70. Порядок дій керівників, посадових осіб, технічного персоналу та працівників підприємств залізничного транспорту у разі виникнення пожежі. | Розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру | Загальні положення | Нормативи участі посадових осіб у роботі з питань попередження нещасних випадків невиробничого характеру | Акт № ___ службового розслідування обставин нещасного випадку невиробничого характеру на Південно-Західній залізниці |


Читайте также:
  1. Render – приводити в якийсь стан, робити
  2. Бюджетне регулювання як основний засіб упорядкування міжбюджетних відносин
  3. Види трудових відносин та їх правове регулювання
  4. Класифікація методів державного регулювання зовнішньої торгівлі
  5. Методи нетарифного регулювання ЗЕД
  6. Методи правового регулювання оплати праці
  7. Методи регулювання оплати праці.

а) Відрегулювати нахили вертикальних важелів на візках перестановкою валика в з'єднанні серги із зовнішнім вертикальним важелем (мал. 7).

Перестановка валика в з'єднанні серги із зовнішнім вертикальним важелем далі від «мертвої точки» на один отвір дає можливість переміщення верхнього валика внутрішнього важеля убік до шкворневої балки на 50 мм.

Перестановка валика в з'єднанні серги із зовнішнім вертикальним важелем далі від «мертвої точки» на два отвори дає можливість переміщення верхнього валика внутрішнього важеля убік до шкворневої балки на 100 мм.

Перестановка валика в з'єднанні серги із зовнішнім вертикальним важелем ближче до «мертвої точки» на один отвір дає можливість переміщення верхнього валика внутрішнього важеля убік від шкворневої балки на 50 мм.

Перестановка валика в з'єднанні серги із зовнішнім вертикальним важелем ближче до «мертвої точки» на два отвори дає можливість переміщення верхнього валика внутрішнього важеля убік від шкворневої балки на 100 мм.

Робити регулювання нахилів вертикальних важелів на візках перестановкою валиків у затяжці вертикальних важелів при технічному обслуговуванні вагонів на ПТО забороняється. Таке регулювання при необхідності повинна проводитися залежно від діаметра коліс при ТОв-1, ТОв-2.

б) У вагонів із симетричною гальмівною важільною передачею відрегулювати нахил провідного горизонтального важеля шляхом перестановки валика в з'єднанні тилового горизонтального важеля й гальмової тяги.

У вагонів з несиметричною гальмівною важільною передачею відрегулювати нахил тилового проміжного важеля шляхом перестановки валика залежно від схеми гальмівної важільної передачі в тязі-затяжці (рис. 4) або в з'єднанні проміжних важелів і гальмівних тяг (мал. 5).

в) Після виставляння нахилів важелів необхідно обертанням вручну корпуса регулятора стягти гальмову важільну передачу до зіткнення всіх колодок з колесами.

г) Обертанням корпуса регулятора на 2-3 обороту розпустити гальмівну важільну передачу до встановлення зазорів між гальмівною колодкою й колесом до 10 мм. Один повний оберт корпуса регулятора збільшує вихід штока гальмівного циліндра орієнтовно на 30 мм.

д) Зробити повне службове гальмування. Перевірити величину виходу штока гальмівного циліндра.

3. Регулювання розміру «А» у вагонів з важільним приводом регулятора (мал. 3 і 5) при необхідності слід робити в наступному порядку:

- з вузла привода регулятора витягнути валик, що з'єднує між собою упорний важіль і регулювальний гвинт, після чого упорний важіль відвести від корпуса регулятора;

- зробити повне службове гальмування;

- у порожніх вагонах встановити упорний важіль привода регулятора на відстань 5 - 10 мм від його корпуса, у завантажених вагонах упорний важіль привода регулятора (упор регулятора) підвести впритул до його корпуса;

- зафіксувати положення упорного важеля, для чого обертанням регулювального гвинта привода необхідно сполучити отвір у головці цього гвинта з отвором в упорному важелі й з'єднати їх валиком з постановкою шайби й шплінта;

- відпустити гальмо.

4. Для регулювання розміру «А» у вагонів із гвинтовим приводом регулятора (мал. 4) необхідно при відпущену положенні гальм відвести упор регулятора від його корпуса на 30 мм.

 


Питання 6**. Будова, принцип дії та призначення:

- повітропроводу та арматури вантажного та пасажирського вагонів:

                 
   
 
   
 
   
 
 
 
 
   


8.2. Магістральний повітропровід повинен бути виконаний з безшовних стальних труб по ГОСТ 8734-75 із зовнішнім діаметром 42 мм і товщиною стінки 4 мм суцільним, звареним, а також на муфтових з'єднаннях не більше ніж в трьох місцях для вантажних вагонів, для рефрижераторних вагонів в кількості, зазначеній в технічній документації на цей тип вагона. Зварювання дозволяється робити як нових, так і труб, які були в експлуатації, при цьому між трійником і кінцевими кранами дозволяється не більше трьох стиків.

Мінімальна відстань між кінцем труби і зварювальним з'єднанням повинна бути 0,5 мм. Розміщувати зварювальні стики в місцях згинів повітропроводу забороняється.

Стикування труб робити способом газопресового зварювання згідно з Інструкцією И32-ВНИИЖТ-0 503/2-86 або “біжучою дугою”, при цьому кількість зварених з'єднань на всьому магістральному повітропроводі не повинна перевищувати п'яти.

Допускається на магістральному повітропроводі вантажних вагонів, а також 8-вісної цистерни зварювання труб робити приварюванням з’єднувальної втулки відповідно конструкторській документації.

Допускається при деповському ремонті вантажних вагонів виконувати магістральний повітропровід не більше ніж з одним додатковим проміжним різьбовим муфтовим з'єднанням при розташуванні його не ближче 600мм від трійника.

Магістральний повітропровід пасажирських і спеціалізованих вагонів для перевезення вантажів повинен бути виконаний відповідно до конструкторської документації на конкретний тип вагона.

8.3 На вантажних вагонах при монтажі кінцевих кранів відстань від лобового листа кінцевої балки до осі повороту рукоятки кінцевого крана потрібно витримувати в наступних межах:

від 156 до 167мм - у 4-вісних вагонів з довжиною по осях зчеплення автозчепів до 21м і ударною розеткою, що має довжину виступаючої частини 185мм;

від 190 до 210мм - у 4-вісних вагонів з довжиною по осях зчеплення автозчепів до 21м і ударною розеткою, що має довжину виступаючої частини 130мм;

від 246 до 257мм - у вагонів з довжиною по осях зчеплення автозчепів більшою 21м.

Допускається експлуатація 4-вісних вагонів довжиною по осях зчеплення автозчепів до 21м з ударною розеткою, що має довжину виступаючої частини 130мм, з відстанню від лобового листа кінцевої балки до осі повороту рукоятки кінцевого крана від 156 до 167 мм до надходження їх у капітальний ремонт.

8.4 У вантажних і рефрижераторних вагонів при капітальному ремонті труби магістрального повітропроводу повинні ставитися тільки нові. Застосування труб, що були у вживанні забороняється.

Допускається у вантажних вагонах, що надійшли в перший капітальний ремонт, не міняти магістральний повітропровід відповідно до пункту 4.3.5 даної Інструкції.

Допускається використання старопридатних магістральних труб з місцевим зносом по зовнішньому діаметру (потертості) глибиною не більшою 0,6мм поза місцями їхнього кріплення і поза різьбовою частиною.

8.5 Підвідні труби повітропроводу вантажних і рефрижераторних вагонів повинні бути виконані зі сталевих безшовних труб по ГОСТ 8734-75 із зовнішнім діаметром 27мм і товщиною стінки 3,2мм.

Підвідні труби повітропроводу повинні виконуватися з суцільних труб - проміжні з'єднання не допускаються.

Допускається при деповському ремонті підвідні труби до авторежиму виконувати з одним проміжним різьбовим муфтовим з'єднанням.

На напіввагонах, критих вагонах і вагонах-зерновозах допускається для з'єднання магістрального повітропроводу з камерою повітророзподільника застосовувати з'єднувальні рукави Р36. При цьому установка їх на вагонах виконується відповідно до конструкторської документації.

При капітальному ремонті вантажних і рефрижераторних вагонів підвідні труби повітропроводу повинні встановлюватися тільки нові.

Допускається у вантажних вагонах, що надійшли в перший капітальний ремонт, не міняти підвідні труби до авторежиму, відповідно до пункту 4.3.5 даної Інструкції.

8.6 Повітропроводи на пасажирських вагонах між гальмовою магістраллю, повітророзподільником, запасним резервуаром і гальмовим циліндром повинні бути виконані з безшовних сталевих труб по ГОСТ 8734-75 із зовнішнім діаметром 34мм із товщиною стінки 4мм.

Підвідні труби від гальмової магістралі до труб-стояків стоп-кранів і труби-стояки стоп-кранів повинні бути виконані з безшовних сталевих труб по ГОСТ 8734-75 із зовнішнім діаметром 27мм із товщиною стінки 3,2мм.

8.7 Радіус вигину магістральних труб для вантажних і рефрижераторних вагонів (по поздовжній осі труби) повинен бути не менший 500мм, що підводять - не менший 100мм.

Радіус вигину магістральних труб для пасажирських вагонів повинен відповідати конструкторській документації на конкретний тип вагона.

8.8 Різьба на трубах повинна бути виконана методом накатки чи нарізана плашками.

Забороняється нарізати різьбу різцем.

Після виготовлення різьба повинна бути перевірена різьбовими калібрами.

                 
   
   
 
 
   
 
   
 

                     
   
 
   
   
 
 
 
   
 
   
 

       
 
 
   



- повітророзподільників вантажного та пасажирського типу:

           
 
   
 
 
   

       
   

             
   
 
 
   
 



Питання 7. « Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті » (ЦУО-0038).


Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПОРЯДОК РЕГУЛЮВАННЯ ГАЛЬМОВОЇ ВАЖІЛЬНОЇ ПЕРЕДАЧІ| Розділ 14. Вагонні депо, депо і дільниці з ремонту контейнерів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)