Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Типи даних

Операторний блок | Приклади програм | Приклад алгоритму та програми | Приклад алгоритму та програми | Код програми | Приклад алгоритму та програми | Приклад алгоритму та програми | Код програми | Приклад алгоритму та програми | Визначення рядка |


Читайте также:
  1. Банк даних ……………………………..
  2. РОЗДІЛ 1. Літературні джерела щодо сутності баз даних та їх функціонування
  3. РОЗДІЛ 3. Практичне створення бази даних за допомогою MySQL

Усі дані поділяються на змінні та константи. Кожна змінна має свій ідентифікатор або своє ім’я. Кожне ім’я змінної відповідає певній області оперативної пам’яті комп’ютера. Кожна змінна характеризується іменем, типом, обсягом оперативної пам’яті та діапазоном значень.

Таблиця 1.1 Характеристика типів змінних

Тип Назва типу Обсяг оперативної пам’яті Діапазон значень
сhar Цілий тип 8 бітів -128... +127
signed char Цілий із знаком 8 бітів -128... +127
unsigned char Без знаковий цілий 8 бітів 0... 255
short int Цілий короткий 16 бітів -32768... +32767
unsigned int Без знаковий цілий 32 бітів 0... 65535
int Цілий 32 бітів -2147483648 …+2147483647
long int Цілий довгий 32 бітів -2147483648 …+2147483647
unsigned long Цілий довгий без знаковий 32 бітів 0... +429496729
float З плаваючою крапкою 32 бітів 3.4 *10^38 … 3.4 *10^-38
double З плаваючою крапкою довгий 64 бітів 1.7 *10^-308 … 1.7 *10^308
long double З плаваючою крапкою довгий 80 бітів 3.4 *10^-4932 … 3.4 *10^4932

Приклад оголошення змінних:

int a; float b,c; char litera; int index=1;


1.1.5. Функції введення та виведення даних

Для виконання дій над даними користувача необхідно їх ввести з клавіатури. Для цього використовується стандартний потік вводу stdin. Для відображення результатів на екрані необхідно застосовувати стандартний потік виводу stdout. Введення та виведення даних здійснюється за допомогою функцій введення та виведення, формати яких приведені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Функції введення та виведення

Функція Формат введення та виведення Призначення Приклад Заголовний файл Результат, що повертається функцією
_сprintf() int _cprintf (формат, apг1, apг2,...) Виведення на консоль значень аргументів згідно з форматом виведення.   int с; _cprint("%d",c); сonio.h Значення типу int, дорівнює кількості виведених символів
_cscanf() int _cscanf (формат, арг1,aрг2,...) Введення з консолі значень змінних згідно з форматом і присвоєння значень аргументам. Аргументами є адреси змінних в оперативній пам’яті. int a; char NAME[5]; _cscanf ("%s", Name); _cscanf ("%d", &a); сonio.h Значення типу int дорівнює кількості змінних, що отримали значення. При невдалому скануванні повертається значення EOF
_cputs() int _cputs (const char *str); Виведення на консоль рядка символів. Не додається символ кінця рядка ‘\0’. Borland C++ використовує cputs() char NAME[5]; _cputs(NAME); _cputs("Hello"); conio.h У випадку успіху повертається 0
_cgets() char *_cgets (char *str); Введення з консолі послідовності символів до символу “кінець рядка” (‘\0’), char a[5]; _cgets(a); conio.h Значення типу int, що дорівнює покажчику на символ з індексом 2 (str[2]).
getch() int getch(void); Введення символу з консолі без відображення на екрані. Не використовується для Win32. int c; c=getch(); conio.h Код введеного з клавіатури символу
putch() int putch(int c); Виведення на консоль символу. Не використовується для Win32 putch('В’); putch(getch()); conio.h Повертається надрукований символ або значення EOF при невдалому виведенні.
getchar() int getchar(void); Введення символу із стандартного вхідного файлу stdin. int ch; ch=getchar(); stdio.h Повертається код введеного символу або значення EOF
putchar() int putchar(int c); Виведення у стандартний вихідний файл stdout символу. putchar(getch()); stdio.h Повертається символ або значення EOF при невдалому виводу
gets() char *gets (char *s); Введення із стандартного вхідного файлу stdin рядка і розміщення його по покажчику *s char line[80]; gets(line); stdio.h Покажчик на перший символ рядка або NULL при невдалому введенні
puts() int puts (const char *s); Виведення у стандартний вихідний файл stdout рядка і доповнення його символом нового рядка ‘\n’ char b[80]; puts(b); stdio.h Повертається невід’ємне значення або EOF при невдалому виведенні
printf() int printf (const char *format, argument,...); Виведення у стандартний вихідний файл stdout значень аргументів згідно з форматом виведення int a; float b; char str[10]; printf("%d %f %s", a.b.str); stdio.h Повертається кількість виведених байтів або від’ємне значення при невдалому виведенні
scanf() int scanf (const char *format, address,...); Введення із стандартного вхідного файлу значень змінних згідно з форматом і розміщення їх за вказаними адресами у оперативній пам’яті. char AME[20]; int a; scanf("%s", AME); scanf("%d", &a); stdio.h Повертається кількість змінних, що отримали значення. При невдалому скануванні повертається значення EOF
sprintf() int sprintf (char *str, const char *format, argument,...); Розміщення у рядку символів значень аргументів із пам’яті згідно з шаблоном. Використовується для перетворення типів даних char str[3] sprintf(str,"%d", 13); stdio.h Повертається кількість виведених символів.
sscanf() sscanf (рядок, формат, арг1,...); Читання із рядка у адреси пам’яті згідно з форматом шаблонів. Використовується для перетворення типів int a; float b; char str[5]; sscanf(str,"%d%f", &a, &b); stdio.h Повертається кількість введених символів або EOF при невдалому введенні

 

Специфікації форматів, що використовуються у функціях форматного введення та виведення даних, приводяться у табл. 1.3.


Таблиця 1.3. Специфікації форматів

Функція Формат
scanf() %[*] [ширина] тип
printf() % [прапорець] [ширина] [.точність] тип

Значення полів формату:

% - символ формату.

* - ігнорується поле вводу, дані не зберігаються.

тип - символ, який визначає типи даних, що вводяться та виводяться.

прапорець - символи, які управляють вирівнюванням виводу знаків, пропусків, десяткових точок, восьмирічних та шістнадцятирічних префіксів.

ширина - параметр, який визначає мінімальне число виводу символів.

точність – параметр, який визначає максимальне число символів, що друкуються для цілих чисел, та кількість цифр після десяткової точки для даних типу float, double.

Таблиця 1.4 Специфікації деяких типів

Символ формату Тип аргументу
c char
d int
i int (десятковий, восьмирічний, шістнадцятирічний)
e, f float, double
s Рядок символів
n Покажчик на цілий тип
p Покажчик на тип void (задає сегмент та зміщення)
Специфікації прапорців у функціях форматного виведення
+ Виведення знаків +/-, якщо використовується знаковий тип
- Вирівнювання даних зліва

Таблиця 1.5 Використання класів потоків для операцій вводу, виводу

Формат Призначення Приклад Заголовний файл
cin >> Зумовлений потік введення, >> - операція правого зсуву char Name[20]; cin >> Name; istream iostream
cout << Зумовлений потік виведення, << - операція лівого зсуву int c; char f; cout<< “Hello”; cout<<c<<f; ostream iostream

Таблиця 1.6 Математичні функції


Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 90 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Структура програми| Приклад програми

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)